Решение № 140940261, 14.10.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/13630/26

Провадження 2/127/3865/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2026 року

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Вохмінової О.С.

з участю секретаря судових засідань Сєдінкіної Ю.В.

розглянувши у спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу № 127/13630/26 за позовом ТОВ «ЮрКонсалт Груп Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

позов зареєстрований судом 22.04.2026 року і мотивований тим, що 12.02.2021 року між ТОВ «Партнер Фінанс» та ОСОБА_1 був укладений договір позики № 79/54818312 від 12.02.2021 року, згідно з умовами якого відповідач отримав на споживчі потреби 4 000 грн., які зобов`язався повернути, сплатити проценти та інші платежі за договором в порядку та строки, передбачені договором. Строк, на який надана позика 365 днів , комісія за видачу позики складає 28 % від суми позики 1 120 грн., підлягає сплаті згідно графіку платежів. Сплата процентів, погоджена сторонами 2 % від суми позики (залишку позики) за кожен день користування позикою в межах строку договору п.1.4, п. 2.2, згідно графіка платежів, складає 28 080 грн. Підписанням цього договору позичальник підтвердив, що він отримав від позикодавця суму позики у повному обсязі, в дату підписання цього договору, шляхом передачі коштів позичальнику (3.1, 3.2).

ТОВ «Партнер Фінанс» умови договору позики № 79/54818312 від 12.02.2021 року виконало в повному обсязі, відповідач умов договору не виконав, кошти не повернув.

28.12.2023 року між первісним кредитором та ТОВ «УкрглобалФінанс» був укладений договір факторингу № 28122023, відповідно до умов якого ТОВ «УкрглобалФінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором позики.

17.04.2025 року між ТОВ «УкрглобалФінанс» та ТОВ «Укрфінстандарт» був укладений договір факторингу № 17-04/ФК-25, відповідно до умов якого останній набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

25.08.2025 року між ТОВ «Укрфінстандарт» та ТОВ «ЮрКонсалт Груп Плюс» був укладений договір факторингу № 25-08/ФК-25, відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Згідно розрахунку, загальний розмір заборгованості складає 33 200 грн.

Дана сума складається із заборгованості за позикою 4 000 грн., заборгованості по несплаченим відсоткам за користування позикою 28 080 грн., комісії 1 120 грн.

На підставі ст.ст. 512, 514, 526, 530, 625, 1048, 1049, 1054 ЦК України позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за договором позики № 79/54818312 від 12.02.2021 року в розмірі 33 200 грн. та судові витрати, що складаються з судового збору та витрат на правничу допомогу.

Провадження у справі відкрите ухвалою від 11.05.2026 року.

Представник позивача Бонтей М.В. в судове засідання не з`явився, в позовній заяві зазначив про розгляд справи у його відсутності. Позов підтримав, проти ухвалення судом заочного рішення не заперечив.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, завчасно, відзиву на позов, заяви про відкладення розгляду справи, або про розгляд справи у його відсутності не надавав. Про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

З урахуванням вимог статей 223, 280 ЦПК України суд провів заочний розгляд справи.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки сторони не з`явились в судове засідання.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 12.02.2021 року між ТОВ «Партнер Фінанс» та ОСОБА_1 був укладений договір позики № 79/54818312 від 12.02.2021 року, згідно з умовами якого відповідач отримав на споживчі потреби 4 000 грн., які зобов`язався повернути, сплатити проценти та інші платежі за договором в порядку та строки, передбачені договором. Строк, на який надана позика 365 днів (п.1.4), комісія за видачу позики складає 28 % від суми позики 1 120 грн., підлягає сплаті згідно графіку платежів (п.1.5). Сплата процентів, погоджена сторонами 2 % від суми позики (залишку позики) за кожен день користування позикою в межах строку договору п.1.4, п. 2.2, згідно графіка платежів, складає 28 080 грн. Підписанням цього договору позичальник підтвердив, що він отримав від позикодавця суму позики у повному обсязі, в дату підписання цього договору, шляхом передачі коштів позичальнику (3.1, 3.2). Отримання позичальником грошових коштів готівкою також передбачено паспортом споживчого кредиту.

Договір укладено на строк 365 днів (п.8.1). Орієнтовна реальна річна процентна ставка - 730% (п.8.4). Повернення позики, згідно графіку, розраховано на 27 платежів, останній 11.02.2022 року (26 платежів по 1 120 грн., останній платіж 80 грн.).

Орієнтовна загальна вартість позики 33 200 грн., в т.ч. позика 4 000 грн., проценти 28 080 грн., комісія 1 120 грн (п.8.4).

Згідно п.8.2, закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за невиконання своїх зобов`язань, яке мало місце під час дії договору, а також не звільняє від відповідальності за порушення стороною своїх зобов`язань, що будуть тривати після закінчення строку дії договору.

ТОВ «Партнер Фінанс» умови договору позики № 79/54818312 від 12.02.2021 року виконало в повному обсязі, відповідач умов договору не виконав, кошти не повернув.

28.12.2023 року між первісним кредитором та ТОВ «УкрглобалФінанс» був укладений договір факторингу № 28122023, відповідно до умов якого ТОВ «УкрглобалФінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором позики.

17.04.2025 року між ТОВ «УкрглобалФінанс» та ТОВ «Укрфінстандарт» був укладений договір факторингу № 17-04/ФК-25, відповідно до умов якого ТОВ набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

25.08.2025 року між ТОВ «Укрфінстандарт» та ТОВ «ЮрКонсалт Груп Плюс» був укладений договір факторингу № 25-08/ФК-25, відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Згідно Реєстрів боржників за договорами факторингів, до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 33 200 грн.

Загальний розмір заборгованості відповідача складає 33 200 грн. Дана сума складається із заборгованості за позикою 4 000 грн., заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом 28 080 грн., комісії 1 120 грн.

За таких обставин суд вважає, що правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов`язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 1054 ч. 1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1046 ЦК України визначено: за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Отже, в судовому засіданні було встановлено, що позивач надав належні і допустимі докази укладення 12.02.2021 року між ТОВ «Партнер Фінанс» та ОСОБА_1 договору позики № 79/54818312 та отримання відповідачем 4 000 грн., переходу права вимоги до позивача за вказаним кредитним договором.

Відповідно до наданого розрахунку заборгованості, який не був оспорений відповідачем, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ЮрКонсалт Груп Плюс» за договором позики № 79/54818312 від 12.02.2021 року становить загалом 33 200 грн., в т.ч. заборгованість за сумою позики 4 000 грн., заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом 28 080 грн., комісія 1 120 грн.

Станом на день розгляду справи заборгованість за договором позики від 12.02.2021 року відповідачем не погашена, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором позики від 12.02.2021 року в загальному розмірі 33 200 грн.

Розглядаючи вимоги позивача про стягнення заборгованості за комісією в сумі 1 120 грн., суд бере до уваги правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» статтю 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включається, зокрема, комісія кредитодавця, пов`язана з наданням кредиту.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

Комісія за надання позики становить 28% (1 120 грн.) від суми наданої позики, нарахована у день надання позики, погоджена з відповідачем при укладенні договору від 12.02.2021 року, тому підлягає стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».

При зверненні до суду з позовом позивач сплатив (із застосуванням коефіцієнта 0,8) судовий збір в сумі 2 662,40 грн., про що надав платіжну інструкцію від 07.04.2026 року.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір сумі 2 662,40 грн.

Правнича допомога позивачеві у даній справі була надана адвокатом Горобей Р.Г. на підставі договору про надання правової допомоги від 10.12.2025 року, додаткової угоди, акту від 12.12.2025 року, згідно з яким, зокрема, згідно тарифної сітки, правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій 1, 5 год., вартістю 2 250 грн., складання позовної заяви про стягнення заборгованості в т.ч. попередній розрахунок судових витрат 3 год. вартістю 3 000 грн., формування додатків до позовної заяви 1 год, вартістю 750 грн. (загалом 6 000 грн.). Згідно п.4.2 договору, оплата здійснюється не пізніше 3 банківських днів з моменту отримання клієнтом розрахунку.

Враховуючи вимоги ст. 137 ЦПК України, а також тривалість і складність справи та виконані адвокатом Горобей Р.Г. роботи, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг, предмет позовних вимог, а також враховуючи співмірність витрат на правничу допомогу із складністю даної справи, ціною позову, обсягом наданих послуг і значенням справи для сторін, суд вважає необхідним компенсувати позивачу понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 000 грн

Керуючись ст.ст. 203, 204, 207, 526, 625, 629, 638, 1050, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 10, 12, 76-82, 89, 137, 141, 223, 247, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮрКонсалт Груп Плюс» (ЄДРПОУ 45714110, м. Київ, вул. Глибочицька, б. 17Б, оф. 503, рах. НОМЕР_2 ) заборгованість за договором позики № 79/54818312 від 12.02.2021 року в розмірі 33 200 (тридцять три тисячі двісті) грн. а також судові витрати: судовий збір в сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. та витрати на правничу допомогу в сумі 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Рішення може бути оскаржене. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до вимог 354, 355 ЦПК України, розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складене 14 жовтня 2026 року.

Суддя: