Решение № 140938995, 26.10.2026, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 181/2064/24

Провадження № 2/185/5228/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2026 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Перекопського М.М.,

за участю секретаря судового засідання Шевченко Н.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою адвоката Яцюка Максима Васильовича, що діє від імені ОСОБА_1 , до Кремінської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області про визнання права власності,

встановив:

У вересні 2025 року до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява про визнання права власності, відповідно змісту якої, з урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просив визнати за ним право власності на жилий будинок з господарськими і побутовими будівлями та спорудами, що знаходяться у АДРЕСА_1 , житловою площею 30,4 кв.м, загальною площею 58,9 кв.м., та на житловий будинок з надвірними спорудами, який знаходиться у АДРЕСА_1 , загальна площа 58,5 кв.м., житлова площа 26,3 кв.м.

Позов обґрунтовано тим, що право на житловий будинок АДРЕСА_2 позивач набув на підставі свідоцтва про право особистої власності, а право на житловий будинок АДРЕСА_1 позивач пов`язує з договором дарування. Позивач зазначає, що нерухомість розміщена на території, тимчасово окупованій унаслідок збройної агресії російської федерації, а наявні в нього правовстановлюючі документи не дозволяють завершити внесення відомостей про право власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно через відсутність доступу до архівних матеріалів органів технічної інвентаризації. Із цією метою позивач звертався до державних реєстраторів, однак у проведенні реєстраційних дій йому було відмовлено. У зв`язку із зазначеним був змушений звернутися до суду із вказаним позовом.

Ухвалою суду від 24.09.2025 року справу прийнято до провадження суду та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі. Відповідач подав письмовий відзив, у якому заперечив, що є належним відповідачем у справі. Кремінська міська військова адміністрація послалася на те, що вона не є правонаступником Кремінської міської ради чи її виконавчого комітету, не має евакуйованих архівних справ щодо нерухомого майна позивача та не приймала рішень про взяття цього майна на облік як безхазяйного.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що копії свідоцтва про право особистої власності від 01 березня 1990 року та технічного паспорту стосуються будинку АДРЕСА_1 . Свідоцтво оформлено на ім`я ОСОБА_1 на підставі рішення виконавчого комітету № 48/4 від 14 лютого 1990 року. Технічна документація у матеріалах справи є додатковим доказом індивідуалізації цього об`єкта.

У свою чергу копія договору дарування від 25 лютого 1997 року стосується іншого об`єкта, а саме - будинку АДРЕСА_1 на тій самій вулиці та в тому ж населеному пункті. У договорі визначено дарувальника ОСОБА_2 й обдарованого ОСОБА_1 , описано склад будівель та споруд. До матеріалів справи додано окремий технічний паспорт цього домоволодіння.

З копії інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08 серпня 2024 року № 390182064, на яку посилається позивач, не вбачається внесення до реєстру відомостей про право власності позивача на зазначені житлові будинки. Натомість додані до позову копії рішення державних реєстраторів № 75447195 від 8 жовтня 2024 року та № 74979375 від 11 вересня 2024 року підтверджують відмову в проведенні державної реєстрації права власності. Їх мотиви пов`язані з неможливістю одержання архівних відомостей, необхідних для перевірки права, набутого до запровадження сучасного реєстру.

Твердження відповідача щодо відсутності архівів узгоджується з мотивами зазначених рішень державних реєстраторів та пояснює об`єктивні труднощі вчинення реєстраційних дій. Саме по собі невнесення права до сучасного електронного реєстру не означає, що право власності, набуте за чинним на момент його виникнення законодавством, припинилося.

За змістом статей 15, 16, 317, 319, 321, 328 та 392 ЦК України власник вправі вимагати захисту належного йому права, зокрема шляхом його визнання за умов, визначених статтею 392 цього Кодексу.

Суд у такій справі перевіряє наявність належної правової підстави первісного набуття права, а не створює право власності замість правовстановлюючого юридичного факту. Права на нерухоме майно, набуті до 1 січня 2013 року, оцінюються з урахуванням законодавства, яке діяло під час їх виникнення, та положень статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

При цьому суд не погоджується з доводами відповідача про те, що він є неналежним відповідачем у вказаній справі, виходячи з наступного.

Указом Президента України від 31 березня 2022 року № 192/2022 «Про утворення військових адміністрацій населених пунктів у Луганській області» утворено Кремінську міську військову адміністрацію Сєвєродонецького району Луганської області.

Відповідно до положень постанови Верховної Ради України від 1 липня 2022 року № 2333-IX у період дії воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення чи скасування начальник Кремінської міської військової адміністрації здійснює повноваження відповідної міської ради, її виконавчого комітету та міського голови.

Село Червонопопівка Сіверськодонецького району Луганської області, на території якого розташоване спірне нерухоме майно, входить до складу Кремінської міської територіальної громади.

За змістом статті 392 ЦК України позов про визнання права власності спрямований на підтвердження належного позивачеві права власності, яке оспорюється або не визнається іншою особою, а також може бути пред`явлений у разі втрати документа, який засвідчує таке право.

Відповідно до статті 335 ЦК України безхазяйне нерухоме майно за визначених законом умов може бути передане за рішенням суду в комунальну власність. Отже, територіальна громада в особі уповноваженого органу може мати правовий інтерес щодо визначення належності нерухомого майна, розташованого на її території.

При цьому предметом заявленого позову є визнання права власності на житло, а не його відчуження відповідачем чи передання з комунальної власності у власність позивача. Тому сама по собі відсутність у військової адміністрації повноважень на відчуження відповідного майна не є достатньою підставою для висновку про її неналежність як відповідача.

Оскільки начальник Кремінської МВА Сіверодонецького району Луганської області здійснює повноваження відповідної міської ради, зокрема щодо представлення інтересів територіальної громади у межах наданої законом компетенції, заперечення відповідача про відсутність таких повноважень не спростовують можливості його участі у спірних матеріально-правових відносинах.

Посилання відповідача на статтю 335 ЦК України не спростовує заявлених вимог: відповідач сам підтверджує відсутність відомостей про взяття спірних об`єктів на облік як безхазяйних та відсутність рішення про передачу їх до комунальної власності.

Отже, як вже було встановлено раніше судом, за наявними в матеріалах справи документами право позивача на будинок АДРЕСА_2 підтверджено свідоцтвом від 1990 року, а на будинок № НОМЕР_1 - нотаріально посвідченим договором дарування від 1997 року. Матеріали не містять доказів скасування цих правовстановлюючих документів, припинення відповідних прав або набуття прав на спірні будинки іншою особою. Сукупність цих доказів разом із технічною документацією та рішеннями реєстраторів про відмову в реєстрації через недоступність архівних відомостей, обґрунтовує висновок про необхідність судового підтвердження раніше набутого позивачем права.

Отже, суд приходить до обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю.

Керуючись статтями 15, 16, 317, 319, 321, 328, 392 ЦК України, статтями 12, 13, 7681, 89, 141, 211, 223, 247, 259, 263265, 273, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Задовольнити позов адвоката Яцюка Максима Васильовича, що діє від імені ОСОБА_1 , до Кремінської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області про визнання права власності.

Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на житловий будинок із господарськими та побутовими будівлями і спорудами, загальною площею - 58,9 кв.м, житловою площею - 30,4 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на житловий будинок із надвірними спорудами, загальною площею - 58,5 кв.м, житловою площею - 26,3 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 .

Відповідач: Кремінська міська військова адміністрація Сіверськодонецького району Луганської області, ЄДРПОУ - 44789075, пр.Дружби, б. 13, м.Кремінна, Сіверськодонецький район, Луганська обл. обл., 92900.

Суддя М. М. Перекопський