Решение № 140938984, 26.10.2026, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 359/8636/25

Провадження № 2/185/4904/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2026 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Перекопського М. М.,

за участю секретаря судового засідання Шевченко Н. О.,

розглянувши цивільну справу за позовом адвоката Костроби Тетяни Анатоліївни, яка діє від імені ОСОБА_1 . до Луганської міської ради про визнання права власності на житло та визнання права власності в порядку спадкування за законом,

встановив:

У серпні 2025 року до суду надійшов вказаний позов, в якому позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд визнати за ним право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , а також право власності в порядку спадкування за законом на іншу 1/2 частку цієї квартири після смерті матері пощзивача, ОСОБА_2 .

Позов мотивовано тим, що зазначену квартиру було приватизовано 04 серпня 2005 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у рівних частках. Після смерті матері 13 жовтня 2023 року позивач своєчасно прийняв спадщину, однак нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину через неможливість підтвердження відомостей про державну реєстрацію права власності спадкодавиці. Позивач також отримав відмову в державній реєстрації належної йому 1/2 частки квартири. Зазначені перешкоди пов`язані, зокрема, з відсутністю доступу до реєстраційних матеріалів щодо нерухомості, розташованої на тимчасово окупованій території. У зв`язку із зазначеним позивач був вимушений звернутися до суду із вказаним позовом.

Ухвалою суду від 15 вересня 2025 року провадження у справі відкрито, постановлено здійснювати їїх розгляд за правилами загального позовного провадження.

Позивач і його представник подали заяви про розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити.

Від відповідача до суду жодних заяв, клопотань чи заперечення не надходило.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд дійшов таких висновків.

Відповідно копії свідоцтва про право власності на житло від 04 серпня 2005 року квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в рівних частках. Загальна площа квартири становить 74,7 кв. м. На зворотному боці свідоцтва міститься відмітка про його реєстрацію органом приватизації та запис до реєстрової книги. Технічний паспорт узгоджується зі свідоцтвом щодо адреси та характеристик квартири.

Отже, свідоцтво від 04 серпня 2005 року посвідчує первісне набуття позивачем 1/2 частки квартири шляхом приватизації, а спадкодавицею - іншої 1/2 частки. Відсутність відомостей про ці права в сучасному Державному реєстрі речових прав не спростовує змісту виданого раніше правовстановлюючого документа.

Копією свідоцтва про народження підтверджено, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 .

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 14 жовтня 2023 року ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Витяг про реєстрацію у Спадковому реєстрі № 75701402 підтверджує відкриття 06 лютого 2024 року приватним нотаріусом Дашдаміровим Е. А. спадкової справи № 07/2024 після смерті ОСОБА_2 . З нотаріальної довідки від 03 жовтня 2024 року вбачається, що позивач подав заяву про прийняття спадщини, а інших заяв про прийняття спадщини чи відмову від неї станом на дату довідки не надходило. У матеріалах наявні відомості про відсутність зареєстрованого заповіту спадкодавиці. Заяву про прийняття спадщини подано 06 лютого 2024 року, тобто до закінчення шестимісячного строку після смерті спадкодавиці 13 жовтня 2023 року. Отже, позивач належним чином прийняв спадщину.

Постановою приватного нотаріуса Дашдамірова Е.А. від 03 липня 2025 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частку спірної квартири у зв`язку з відсутністю можливості перевірити державну реєстрацію права власності спадкодавиці.

Рішенням державного реєстратора від 04 квітня 2025 року № 78227677 відмовлено в проведенні реєстраційних дій щодо частки квартири, яка належить позивачеві. Із матеріалів, наведених у позовній заяві та доданому рішенні реєстратора, убачається, що отримати підтвердження від міського комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» міста Луганська не вдалося через відсутність доступу до відповідних матеріалів.

Оцінюючи докази у сукупності, суд враховує, що свідоцтво про право власності від 04 серпня 2005 року прямо визначає власників і частки, нотаріальні документи підтверджують прийняття спадщини, а постанови про відмову засвідчують практичну неможливість оформити та зареєструвати права у звичайному порядку. Доказів відчуження квартири, скасування правовстановлюючого документа чи наявності інших спадкоємців, які прийняли спадщину, у досліджених матеріалах не встановлено.

За статтями 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права, зокрема шляхом його визнання. Статті 316, 317, 319, 321 цього Кодексу закріплюють зміст та непорушність права власності, а стаття 328 передбачає набуття права власності на підставах, не заборонених законом.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передача житла у власність громадян оформлюється свідоцтвом про право власності. Надане свідоцтво видане уповноваженим органом приватизації у 2005 році та містить відомості про реєстрацію в органі приватизації.

Частина третя статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачає визнання дійсними речових прав, які виникли до 01 січня 2013 року, за умови їх реєстрації відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення, або якщо таке законодавство не передбачало обов`язкової реєстрації. Тому відсутність запису в Державному реєстрі речових прав, створеному пізніше, не є самостійною підставою для заперечення права, набутого раніше.

За статтею 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який посвідчує це право. У цій справі документ про право власності не втрачений. Водночас реєстраційна відмова і неможливість підтвердження архівних відомостей створили реальні перешкоди в здійсненні позивачем повноважень власника. Суд оцінює цю обставину разом із документальним підтвердженням первісного права, а не розглядає відсутність сучасної реєстрації як автоматичне припинення права власності.

Відповідно до статей 1216, 1218, 1220 ЦК України спадкування є переходом прав і обов`язків померлої особи до спадкоємців; до складу спадщини входять права, що належали спадкодавцеві на момент смерті. За статтею 1261 ЦК України діти спадкодавця належать до спадкоємців першої черги за законом. Статті 1268, 1269, 1270 ЦК України регулюють прийняття спадщини та строки її прийняття.

Судом встановлено, що позивач є сином спадкодавиці, подав заяву про прийняття спадщини у встановлений строк та не отримав свідоцтва про право на спадщину через документально підтверджену перешкоду. За частиною третьою статті 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

З огляду на наявність правовстановлюючого документа, який посвідчує належність спадкодавиці 1/2 частки квартири, та своєчасне прийняття спадщини позивачем суд доходить висновку про обґрунтованість вимоги щодо визнання за ним права власності на цю частку в порядку спадкування за законом.

Щодо належної позивачеві на підставі приватизації іншої 1/2 частки суд виходить із того, що право посвідчене свідоцтвом від 04 серпня 2005 року, однак його державна реєстрація на підставі наявних документів фактично заблокована через неможливість отримання підтвердження від архівного органу на тимчасово окупованій території. За цих конкретних обставин визнання права власності є способом усунення правової невизначеності щодо належного позивачеві майна.

Відповідно до статей 12, 13, 7681, 89 ЦПК України суд вирішує справу в межах заявлених вимог на підставі належних і допустимих доказів, оцінюючи їх у сукупності. З огляду на викладене суд вважає обидві позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати підлягають розподілу пропорційно задоволеним вимогам.

Оскільки позов підлягає задоволенню повністю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 7500,00 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 7681, 89, 141, 263265 ЦПК України, статтями 15, 16, 328, 392, 1216, 1218, 1220, 1261, 1268, 1296 ЦК України, суд

ухвалив:

Задовольнити позов адвоката Костроби Тетяни Анатоліївни, яка діє від імені ОСОБА_1 . до Луганської міської ради про визнання права власності на житло та визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 (одну другу) частку квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 74,7 кв. м, на підставі свідоцтва про право власності на житло від 04 серпня 2005 року, виданого Управлінням Луганської міської ради з приватизації житла, обліку та розподілу житлової площі відповідно до розпорядження № 1349 від 04 серпня 2005 року.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/2 (одну другу) частку квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 74,7 кв. м.

Стягнути з Луганської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 7500,00 (сім тисяч п`ятсот гривень нуль копійок) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційну скаргу може бути подано безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .

Відповідач: Луганська міська рада, код ЄДРПОУ/РНОКПП 26070794, вул.Коцюбинського,14, м.Луганськ, 91000.

Суддя М. М. Перекопський