Решение № 140937758, 13.10.2026, Великобагачанський районний суд Полтавської області

Справа № 525/3/25

Провадження № 2/525/399/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.10.2026 селище Велика Багачка

Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Прасол Я.В.,

секретаря судового засідання Фесенко С.В.,

з участю представника відповідача адвоката Чуя А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», представник позивача Дідух Євген Олександрович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

У провадженні суду на розгляді знаходиться цивільна справа за позовом ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач посилається на те, що 04.12.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір №4192722 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. За умовами договору сума кредиту складає 24500 грн., строком на 360 днів, з періодичністю сплати процентів кожні 30 днів. Кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису. ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі та надало відповідачу кредит у розмірі 24500 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача. Відповідач у встановлений термін свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та сплати процентів не виконав.

26.07.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» було укладено Договір факторингу №26/07/2024, за умовами якого ТОВ «Лінеура Україна» за плату відступило, а ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» набуло право грошової вимоги до відповідача.

Станом на дату звернення заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не погашена і складає: 24500 грн. тіло кредиту; 115640 грн. нараховані проценти первісним кредитором; 61250 грн. нараховані проценти позивачем.

На підставі вищевикладеного позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість на загальну суму 201390 грн., суму сплаченого судового збору та витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн.

13.01.2025 судом відкрито загальне позовне провадження по справі, підготовче засідання призначено на 17.02.2025 (а.с. 90 т. 1).

12.03.2025 судом витребувано додаткові докази по справі (а.с. 123 т. 1). 08.04.2025 витребувані докази надійшли на адресу суду.

14.04.2025 судом закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду на 09.05.2025 (а.с. 137 т. 1).

04.06.2025 судом ухвалено заочне рішення у даній цивільній справі.

22.09.2025 відповідачем ОСОБА_1 було подано заяву про перегляд заочного рішення.

17.04.2026 Великобагачанським районним судом Полтавської області постановлено ухвалу, якою скасовано заочне рішення від 04.06.2025 у справі, постановлено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 19.05.2026 ( а.с. 74-75 т. 2).

04.05.2026 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Обгрунтовуючи свою позицію по справі відповідач посилається на те, що до матеріалів справи не долучено доказів, що свідчать про відступлення права вимоги первісним кредитором на користь позивача; позовні вимоги не доведені належними та допустимими доказами, оскільки відсутні докази належної ідентифікації особи позичальника під час укладення кредитного договору. Відповідач стверджує, що він з умовами кредитного договору не ознайомлений та вказаний договір не підписував. Розмір відсотків нарахованих за договором вважає несправедливим ( а.с. 84-93 т. 2).

04.06.2026 судом задоволено клопотання представника відповідача про витребування доказів ( а.с. 17 т. 2,129-130 т. 2).

01.07.2026 судом закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду ( а.с. 151 т. 2).

У судовому засіданні представник відповідача адвокат Чуй А.І. повністю підтримав позицію відповідача, викладену в відзиві на позов, з підстав зазначених у відзиві. Додатково пояснив, що відповідач не заперечує той факт, що він підписував електронний кредитний договір, проте він не ознайомлений з його умовами, також підтвердив факт отримання грошей на рахунок відповідача. Просив відмовити у задоволенні позову.

Інші учасники судового розгляду у судове засідання не з`явилися, про місце, дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином. Позивач просив проводити розгляд справи без участі його представника.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, в їх сукупності та взаємозв`язку, приходить до наступних висновків.

Судом установлено, що 04.12.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір №4192722 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, за умовами якого Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки). Сума кредиту складає 24500 грн., строк кредитування - 360 днів, з періодичністю сплати процентів кожні 30 днів. Процентна ставка - фіксована, яка може бути стандартною або зниженою залежно від дій позичальника. Стандартна процентна ставка становить 2% за кожен день користування кредитом на залишок фактичної заборгованості за кредитом. Вона застосовується протягом усього строку кредиту, якщо не будуть виконані умови для застосування зниженої ставки. Знижена процентна ставка становить 1,40% за кожен день користування кредитом. Вона може бути застосована, якщо позичальник до 02.01.2024 (включно) або протягом трьох календарних днів після цієї дати сплатить суму, не меншу за суму першого платежу згідно з графіком, або здійснить часткове дострокове погашення кредиту. У такому випадку, проценти, нараховані за стандартною ставкою до вказаної дати, будуть перераховані за зниженою ставкою. Застосування зниженої ставки є правом позичальника як учасника Програми лояльності і залежить від виконання ним зазначених умов. У разі невиконання умов для застосування зниженої ставки, кредит надається за стандартною процентною ставкою.

У випадку невиконання та/або неналежного виконання Клієнтом зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом Товариство має право нарахувати, а Клієнт зобов`язаний на вимогу Товариства сплатити Товариству штраф: у розмірі 15% від суми кредиту на 4-й день такого невиконаного та/або неналежного виконання, та у розмірі 1,10% від суми кредиту, починаючи з 5 дня за кожен факт такого порушення, тобто за кожен день невиконання та/або неналежного виконання (п. 6.4) (а.с. 17-28 т. 1). Вказана інформація підтверджується також паспортом споживчого кредиту (а.с. 29-31 т. 1). Факт укладення кредитного договору підтвердив у судовому засіданні представник відповідача. Посилання сторони відповідача у відзиві на те, що відповідач не підписував кредитний договір спростовуються матеріалами справи.

Товариство виконало свої зобов`язання за договором та надало ОСОБА_1 кредит в сумі 24500 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача, вказана інформація, зокрема підтверджується інформацією наданою АТ «Універсал Банк», згідно якої картковий рахунок на який були перераховані грошові кошти належить відповідачу та на вказаний рахунок 04.12.2023 о 19 год. 40 хв. були зараховані грошові кошти в розмірі 24500 грн. (а.с. 32, 135 т. 1). Представник відповідача у судовому засіданні підтвердив отримання грошових коштів відповідачем.

Згідно розрахунку заборгованості за Договором №4192722 від 04.12.2023 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 26.07.2024 у ОСОБА_1 виникла заборгованість у розмірі 140140 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 24500 грн., заборгованість за процентами за користування 115640 грн. (а.с. 33-37 т. 1).

26.07.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» укладено Договір факторингу №26/07/2024, за умовами якого Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невід`ємною частиною Договору (п. 1.1).

Згідно п. 1.2 договору факторингу, Сторони Погодили, що Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2 та надходження Ціни Продажу у повному обсязі, відповідно до п. 3.3 цього Договору, на рахунок Клієнта, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників та повна сума Ціни Продажу, що надійшла на рахунок Клієнта, - підтверджують факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості (а.с. 50-57 т. 1).

Згідно акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором Факторингу №26/07/2024 від 26.07.2024, Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр Боржників кількістю 6262 (а.с. 59).

Відповідно до Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №26/07/2024 від 26.07.2024, до ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №4192722 у сумі 140140 грн., з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу 24500 грн., сума заборгованості за відсотками 115640 грн. (а.с. 60).

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» за договором №4192722 про надання споживчого кредиту від 12.04.2023 позивачем за період з 27.07.2024 по 28.11.2024 були нараховані проценти за користування грошовими коштами у розмірі 61250 грн. (а.с. 120-121 т. 1).

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційних телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ураховуючи положення вказаних статей, ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем ОСОБА_1 .

Оскільки відповідачем не повернуті кредитні кошти, суд приходить до переконання, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 24500 грн.

Вирішуючи питання про стягнення відсотків за кредитним договором суд приходить до наступних висновків.

Згідно п. 1.3. кредитного договору, строк кредиту складає 360 днів. Умовами договору визначено стандартну процентну ставку у розмірі 2% в день.

Відповідно до усталеної судової практики після спливу строку кредитування внаслідок закінчення цього строку, визначеного у відповідному кредитному договорі, або внаслідок реалізації кредитодавцем свого права на дострокове стягнення всієї суми заборгованості за кредитом в порядку ч. 2 ст. 1050 ЦК України (шляхом направлення позичальнику відповідної вимоги або шляхом подання відповідного позову до суду) припиняється право кредитодавця нараховувати передбачені кредитним договором проценти за користування кредитом, а також неустойку.

У таких правовідносинах права та інтереси кредитодавця забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання, та підлягає застосуванню до всього періоду прострочення виконання грошового зобов`язання від дати спливу строку кредитування. Зазначена вище правова позиція суду підтверджується правовими висновками Великої Палати Верховного Суду у постановах від 04 липня 2018 року по справі №310/11534/13-ц, від 04 червня 2019 року по справі №916/190/18, від 08 листопада 2019 року по справі №127/15672/16-ц, від 23 червня 2020 року по справі №536/1841/15-ц, від 26 січня 2021 року по справі №522/1528/15-ц.

Таким чином, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача заборгованість за нарахованими відсотками у розмірі 176400 грн. (24500 х 2% х 360 днів = 176400 грн.).

У іншій частині заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Правовідносини з надання кредиту за своєю природою є договірними правовідносинами.

Отже, якщо сторони досягли домовленості згідно з положеннями статей 207, 640 ЦК України та уклали кредитний договір, у якому передбачили умови його виконання, то ці умови мають виконуватися і свідчать про те, що момент досягнення домовленості настав.

Розмір та умови надання та повернення грошових коштів, сплати процентів, у тому числі черговість погашення заборгованості, а також інша відповідальність за порушення виконання зобов`язання, визначаються за домовленістю сторін у кредитному договорі, що відповідає принципу свободи договору.

Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Посилання відповідача на те, що умови кредитного договору є несправедливими не доведені належним чином у порядку, передбаченому Законом. Сторонами були узгоджені умови кредитного договору, судом не встановлено умов кредитного договору, які б суперечили законодавству, чинному на момент його укладення.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» підлягають задоволенню частково, то розмір сплаченого ним судового збору при зверненні до суду підлягає стягненню з відповідача на його користь пропорційно задоволеним вимогам, розмір заявлених вимог 201390 грн. (100%), розмір вимог, що підлягають задоволенню 200900 грн. (99,75%), розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача складає 2416 грн. 34 коп. (2422,20 х 99,75 % = 2416,34 грн.).

Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1-5 ст. 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У поданій до суду позовній заяві представник ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн.

В обґрунтування понесених витрат на надання професійної правничої допомоги позивачем надано копії: договору про надання юридичних послуг №01/08/2024-А від 01.08.2024 укладеного між ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» та адвокатом Дідухом Є.О., свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю; детального опису робіт (наданих послуг) №4192722 від 11.12.2024; акту приймання-передачі наданих послуг №4192722 до договору №01/08/2024-А про надання юридичних послуг від 01.08.2024, за яким вартість підготовки та подання позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 становить 10000 грн. (а.с. 73-77 т. 1).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За змістом правового висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

У постанові від 28 вересня 2022 року у справі №534/14/20 Верховний Суд зазначив про те, що аналізуючи реальність (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану позивачу під час розгляду справи у суді першої інстанції, колегія суддів враховує, що адвокат - це кваліфікований юрист з повною вищою юридичною освітою, який має стаж роботи в галузі права не менше двох років, тому надані адвокатом своїй клієнтці такі послуги, як: опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини, вивчення відповідної судової практики, визначення правової позиції у справі; складання клопотань про долучення до матеріалів справи письмових доказів; складання вступного слова не є тими послугами, які є необхідними, а тому такі послуги не можуть бути враховані при розподілі судових витрат, понесених стороною. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Так, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 24-26), від 23 січня 2014 року у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед проти України» (пункт 268), від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обгрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (постанова Верховного Суду від 03 листопада 2023 року у справі №94/2355/21).

Суд ураховує, що дана справа є типовою, у даній категорії справ мається стала судова практика; позовна заява є незначною за обсягом, містить посилання виключно на норми чинного законодавства та частково на умови кредитного договору, жодних розрахунків не містить, що, як наслідок, не потребувало витрачання значного часу для обґрунтування правових підстав позову. Представник позивача участі у розгляді справи не приймав.

З огляду на викладене, обсяг юридичної та технічної роботи (зокрема, складання позовної заяви) не можна вважати значним; вартість такої роботи адвоката у загальному розмірі 10000 грн. є завищеною та належним чином не обґрунтованою. Ураховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, характер спірних правовідносин, обсяг наданих адвокатом послуг позивачу, складність справи та реальності наданих адвокатських послуг суд вважає доведеним розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, оскільки позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2992,80 грн. ( 3000 х 99,75% = 2992,80 ).

У іншій частині заявлені вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-78, 141, 258, 263-265, 268 ЦПК України,

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4192722 від 04 грудня 2023 року у розмірі 200900 (двісті тисяч дев`ятсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» судовий збір у розмірі 2416 ( дві тисячі чотириста шістнадцять) гривень 34 копійки та витрати на правову допомогу у розмірі 2992 (дві тисячі дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 80 копійок.

У іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», ЄДРПОУ 40966896, юридична адреса: вул. Набережно-Корчуватська, 27, приміщення 2, м. Київ;

представник позивача: адвокат Дідух Євген Олександрович, РНОКПП НОМЕР_1 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №5972/10 від 24.03.2017 видане Радою адвокатів Київської області, адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

представник відповідача: адвокат Чуй Анатолій Іванович, РНОКПП НОМЕР_3 , свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ПТ №1935 від 31.10.2017 видане Радою адвокатів Полтавської області, адреса: АДРЕСА_3 .

Повне рішення суду складене 23.10.2026.

Суддя Я.В. Прасол