Решение № 140935191, 23.10.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №591/8524/26

Провадження № 2/345/3138/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

З А О Ч Н Е

23.10.2026 м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Юрчака Л.Б., з участю секретаря судового засідання Пилипів Н.П., розглянувши у заочному відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

14 липня 2026 року представник позивача Романенко М.Е. звернувся до Зарічного районного суду м. Суми через систему «Електронний суд» із позовною заявою до відповідача, в якій просить: стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 2211452 від 07.04.2025 р. у розмірі 60 975,00 грн., судові витрати у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 07 квітня 2025 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та відповідачкою ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 2211452. Позивач зазначає, що кредитний договір було укладено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, який був надісланий відповідачці електронним повідомленням (SMS) на номер мобільного телефону, зазначений нею під час оформлення кредиту. Введення одноразового ідентифікатора, за твердженням позивача, підтверджувало волевиявлення відповідачки на укладення кредитного договору та прийняття його умов. Електронний примірник договору також розміщувався в особистому кабінеті відповідачки на офіційному вебсайті кредитодавця. За умовами кредитного договору відповідачці було надано кредитні кошти в розмірі 15 000,00 грн. шляхом безготівкового перерахування на картковий рахунок, відкритий до платіжної картки № НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк». Позивач стверджує, що відповідачка належним чином не виконала взяті на себе зобов`язання щодо повернення отриманих кредитних коштів та сплати передбачених договором платежів, у зв`язку з чим утворилася заборгованість. Як зазначає позивач, 28 листопада 2025 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено договір факторингу № 28112025, відповідно до якого до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 2211452 від 07 квітня 2025 року, укладеним із відповідачкою. Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості, загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 60 975,00 грн., з яких 15 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 38 475,00 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом та 7 500,00 грн. - заборгованість за пенею. Заборгованість за комісійними винагородами, за твердженням позивача, відсутня. Позивач вважає, що надані ним документи підтверджують факт укладення відповідачкою кредитного договору, надання кредитних коштів, виникнення заборгованості, її розмір та перехід права вимоги до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС». У зв`язку з невиконанням відповідачкою зобов`язань за кредитним договором позивач просить стягнути з неї 60 975,00 грн. заборгованості, а також понесені судові витрати, а саме 2 662,40 грн. судового збору та 6 000,00 грн.витрат на професійну правничу допомогу. Крім того, позивач просить витребувати в АТ КБ «ПриватБанк» інформацію щодо належності відповідачці платіжної картки № НОМЕР_1 , виписку про рух коштів за відповідним картковим рахунком із відображенням зарахування кредитних коштів та ідентифікаційні дані власника рахунку.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 16 липня 2026 року цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано на розгляд до Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області за підсудністю.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 24 серпня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження із викликом сторін, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову. Витребувано документи, що становлять банківську таємницю.

21 вересня 2026 року до суду надійшла відповідь АТ КБ «ПриватБанк» на виконання зазначеної ухвали суду.

Представник позивача у позовній заяві та заяві про розгляд справи без участі просив розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, а також зазначив, що не заперечує проти проведення заочного розгляду справи.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином відповідно до вимог статті 128 ЦПК України. Відзиву на позовну заяву та заперечень щодо позовних вимог до суду не подала.

З урахуванням положень ч. 4 ст. 223 та ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити за результатами її розгляду заочне рішення.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався за відсутності учасників судового процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, врахувавши позицію представника позивача, викладену у позовній заяві, дослідивши матеріали справи та всебічно, повно, об`єктивно і безсторонньо оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Частиною першою статті 15 ЦК України, визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ч.2 ст.1 ЦК України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 3 ЦК України, визначає загальні засади цивільного законодавства, однією з яких є судовий захист цивільного права та інтересу (п. 5 ч. 1 ст. 3 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Ст. 627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом встановлено, що 07 квітня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 2211452 за продуктом «Зручний».

Відповідно до пункту 1.1 договору його укладення здійснюється сторонами в електронній формі за допомогою інформаційно-комунікаційної системи Товариства через вебсайт https://sloncredit.ua . Електронна ідентифікація споживача здійснюється шляхом перевірки коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону споживача, який є його електронним підписом.

Згідно з пунктом 1.2 договору Товариство зобов`язалося надати споживачу кредит у гривні, а споживач, у свою чергу, зобов`язався повернути отримані кошти, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші передбачені договором обов`язки.

Пунктом 1.3 договору визначено, що сума кредиту становить 15 000,00 грн.

Відповідно до пункту 1.4 договору строк кредитування становить 360 календарних днів, а періодичність сплати процентів - кожні 30 днів. Конкретні дати та розміри платежів визначаються графіком платежів, який є додатком № 1 до договору.

Згідно з пунктом 1.5 договору встановлено фіксовані процентні ставки за користування кредитом: відповідно до підпункту 1.5.1 підвищена процентна ставка становить 15 % на день і застосовується за перший день користування кредитом; відповідно до підпункту 1.5.2 стандартна процентна ставка становить 3 % на день та застосовується з другого дня користування кредитом до 06 травня 2025 року включно; згідно з підпунктом 1.5.2.1 знижена процентна ставка становить 0,3 % на день та може застосовуватися за умови виконання споживачем передбачених договором вимог для отримання індивідуальної знижки; відповідно до підпункту 1.5.3 пільгова процентна ставка становить 0,75 % на день та застосовується з 07 травня 2025 року до останнього дня строку кредитування включно.

Пунктом 1.6 договору передбачено, що кредит надається для задоволення споживчих (особистих) потреб.

Відповідно до пунктів 1.71.10 договору орієнтовна денна процентна ставка, загальні витрати, реальна річна процентна ставка та загальна вартість кредиту залежать від застосування стандартної або зниженої процентної ставки. Зокрема, загальні витрати за кредитом становлять 52 425,00 грн. у разі застосування стандартної процентної ставки або 40 680,00 грн. у разі застосування зниженої процентної ставки. Орієнтовна загальна вартість кредиту становить відповідно 67 425,00 грн. або 55 680,00 грн.

Відповідно до пункту 2.1 договору кредитні кошти надаються у безготівковій формі шляхом перерахування на поточний рахунок споживача з використанням реквізитів платіжної картки, зазначеної в договорі. Пунктом 2.2 договору передбачено, що перерахування кредитних коштів здійснюється протягом двох календарних днів із моменту укладення договору.

Згідно з пунктом 2.4 договору кредит вважається наданим у день перерахування Товариством суми кредиту за відповідними платіжними реквізитами, а відповідно до пункту 2.5 договору кредит вважається погашеним у день отримання Товариством коштів у рахунок погашення заборгованості.

Відповідно до пунктів 3.1-3.2 договору проценти є платою за користування кредитом, нараховуються щодня на залишок фактичної заборгованості за кредитом за процентною ставкою, що діє у відповідний період, та обчислюються з урахуванням фактичної кількості календарних днів користування кредитом. До періоду нарахування процентів включаються день надання кредиту та день його фактичного повернення.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що встановлені договором процентні ставки є незмінними протягом строку дії договору та не можуть бути збільшені Товариством в односторонньому порядку. Перехід від однієї ставки до іншої здійснюється відповідно до визначених договором періодів їх дії та умов застосування знижки.

Згідно з підпунктом 4.1 договору Товариство має право вимагати від споживача повернення кредиту, сплати процентів та виконання інших договірних зобов`язань, а також відступати право вимоги за договором третім особам із дотриманням установленого порядку повідомлення споживача.

Відповідно до підпункту 4.3 договору споживач має право достроково повернути кредит повністю або частково зі сплатою процентів за фактичний строк користування кредитом, а також відмовитися від договору протягом 14 календарних днів із моменту його підписання та отримання примірника за умови письмового повідомлення Товариства і повернення отриманої суми кредиту та процентів у встановлений договором строк.

Підпунктом 4.4 договору на споживача покладено обов`язок своєчасно повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пеню в разі їх наявності, а також повідомляти Товариство про зміну даних, зазначених у договорі, протягом трьох календарних днів.

Згідно з пунктом 5.1 договору повернення кредиту та сплата процентів здійснюються відповідно до графіка платежів, у якому визначено кількість, розмір і періодичність платежів.

Пунктом 5.4 договору передбачено, що в разі затримання сплати частини кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць Товариство має право вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту, строк сплати якої ще не настав. У такому разі споживач зобов`язаний виконати вимогу протягом 30 календарних днів із дня її отримання, якщо протягом цього строку не усуне допущене порушення.

Відповідно до пункту 5.6 договору в разі недостатності здійсненого платежу для повного виконання зобов`язань кошти спрямовуються на погашення заборгованості в установленій черговості: у першу чергу - простроченої суми кредиту та прострочених процентів, у другу - суми кредиту та процентів за користування ним, у третю неустойки та інших платежів за договором.

Згідно з пунктом 6.3 договору штраф за несвоєчасне виконання зобов`язань не нараховується, якщо прострочена сума кредиту та/або проценти сплачені протягом трьох календарних днів після закінчення строку їх сплати.

Відповідно до пункту 6.4 договору в разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань щодо повернення кредиту та/або сплати процентів споживач зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 1 500,00 грн. на четвертий день прострочення та по 300,00 грн за кожний день прострочення, починаючи з п`ятого дня. При цьому, згідно з підпунктом 6.4.6 договору сукупний розмір неустойки обмежується сумою, визначеною відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».

Судом установлено, що договір про надання споживчого кредиту № 2211452 від 07 квітня 2025 року укладено в електронній формі.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Враховуючи факт підписання відповідачем електронного договору, шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, суд приходить до висновку, що укладення договору № 2211452 від 07.04.2025 узгоджується зі ст.ст. 6, 627 ЦК України та ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Надалі, 28 листопада 2025 року, між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», як первісним кредитором, та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», як новим кредитором, укладено договір факторингу № 28112025.

Згідно з умовами зазначеного договору факторингу 28 листопада 2025 року відбулося відступлення права грошової вимоги за договором про надання споживчого кредиту № 2211452 від 07 квітня 2025 року, укладеним із ОСОБА_1 .

Таким чином, унаслідок укладення договору факторингу відбулася заміна кредитора у зобов`язанні: право вимоги за договором про надання споживчого кредиту № 2211452 від 07 квітня 2025 року від первісного кредитора ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» перейшло до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС».

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги)

Згідно ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Частина 1 статті 514 ЦКУ зазначає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 517 ЦКУ первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення

Умовами Договору № 2211452 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний» № 2211452 від 07.04.2025 також передбачено право кредитодавця без згоди клієнтки відступити право вимоги за договором третій особі, у зв`язку з чим відбувається заміна сторони кредитодавця за договором.

З огляду на наведене, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права вимоги до ОСОБА_1 на підставі договору факторингу № 28112025 від 28 листопада 2025 року.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 2211452 від 07 квітня 2025 року загальний розмір заборгованості становить 60 975,00 грн., з яких: 15 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 38 475,00 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом; 0,00 грн. - заборгованість за комісійними винагородами; 7 500,00 грн. - заборгованість за пенею.

Судом досліджено докази, надані на підтвердження факту перерахування відповідачці кредитних коштів.

Згідно з листом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» від 09 вересня 2026 року № 20.1.0.0.0/7-260904/53572-BT, наданим на запит Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 24 серпня 2026 року у справі № 591/8524/26, на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , банком емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 , якій відповідає рахунок № НОМЕР_4 .

До зазначеного листа банком додано виписку за вказаним рахунком за 07 квітня 2025 року.

Зі змісту банківської виписки вбачається, що 07 квітня 2025 року на зазначеному картковому рахунку відображено операції із зарахування та списання грошових коштів. Зокрема, у виписці міститься запис про зарахування 15 000,00 грн. 07 квітня 2025 року із зазначенням деталей операції «P2P_SL_CR, KYIV (Надходження)».

Крім того, матеріали справи містять лист ТОВ «ПЕЙТЕК» від 09 грудня 2025 року № 20251209-975, адресований ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», щодо здійснення переказу грошових коштів на платіжну картку клієнта.

Згідно із цим листом ТОВ «ПЕЙТЕК» на підставі договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_5 від 31 жовтня 2024 року успішно здійснило переказ коштів від ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» на суму 15 000,00 грн. У листі зазначено такі реквізити операції: номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК» - 171e2c1a-a392-4d77-bc8e-6948abfd7ec8; номер транзакції в системі ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» - 22114521744058606; дата та час створення операції - 07 квітня 2025 року о 23:43:26; дата та час прийняття в роботу - 07 квітня 2025 року о 23:43:28; дата та час виконання - 07 квітня 2025 року о 23:43:29; код авторизації - 185251; банк-еквайр - АТ «ПУМБ»; призначення платежу - «зарахування на картку, ЕПЗ 5363542098310544».

Номер платіжної картки, зазначений у листі ТОВ «ПЕЙТЕК», відповідає номеру картки, щодо якої АТ КБ «ПриватБанк» надало суду інформацію та виписку за рахунком ОСОБА_1 .

Таким чином, лист ТОВ «ПЕЙТЕК» містить відомості про переказ 15 000,00 грн. від ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» на платіжну картку отримувача із зазначенням її повного номера, дати та часу виконання операції, а банківська виписка містить запис про зарахування 15 000,00 грн. на картковий рахунок відповідачки 07 квітня 2025 року.

Отже, надані докази узгоджуються між собою щодо особи отримувача, номера платіжної картки, дати здійснення операції та суми переказу, що підтверджує перерахування ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» кредитних коштів у розмірі 15 000,00 грн. на платіжну картку ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

За змістом ст.ст. 526, 615 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Порушення відповідачем умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки ст. 629 ЦК України встановлюється принцип безумовності та обов`язковості виконання договору.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи зміст договору, слід дійти висновку, що відповідач з моменту підписання договору був обізнаний щодо оплатності наданої позики та кредиту, а також щодо свого обов`язку вносити плату за користування позикою, кредитом, розміру процентів, порядку їх сплати та відповідальності за прострочення погашення кредиту.

Статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі не спростування презумпції правомірності договору, зокрема в частині умов щодо нарахування відсотків, всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Статтею 18 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено підстави визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача.

Передбачено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Однак у справі не встановлено, що первісні кредитори приховали від позичальника об`єктивну інформацію щодо сукупної вартості кредиту. Розмір процентів за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України.

Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Відповідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 5 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

З розрахунку заборгованості відповідачки за кредитним договором № 2211452 від 07.04.2025 року вбачається, що загальний розмір заборгованості становить 60 975,00 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 15 000,00 грн.; заборгованість за відсотками становить 38 475,00 грн.; заборгованість за пенею становить 7 500,00 грн. Заборгованість за комісійними винагородами відсутня. Вказаний розрахунок відповідає умовам вищевказаного договору.

З боку відповідача не надано до суду жодних пояснень, заперечень та відзиву щодо позовних вимог позивача, а також у відповідності до вимог ст. 81 ЦПК України жодного належного та допустимого доказу в спростування доводів позивача щодо нарахованих сум.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що позов задоволено у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 662,40 гривень.

Позивачем також просить відшкодувати понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України з а результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підставі викладеного суд вважає можливим стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача понесені останнім та документально підтверджені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 000,00 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265, 268, 274-279, 280-282, 288-289 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 ) на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 42649746, адреса для листування: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_6 в АТ «ПУМБ», МФО: 334851) заборгованість за Кредитним договором №2211452 від 07.04.2025р. у розмірі 60 975,00 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 ) на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 42649746, адреса для листування: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_6 в АТ «ПУМБ», МФО: 334851) судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 ) на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 42649746, адреса для листування: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_6 в АТ «ПУМБ», МФО: 334851) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

За письмовою заявою відповідача заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Інші учасники справи (в тому числі і позивач), а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий: