Решение № 140933328, 26.10.2026, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/3904/26

Провадження № 2/159/2448/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Чалого А.В.,

секретаря судового засідання Богдан (Скулинець) І.В.,

відповідачки ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ковеля в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Венера фінанс"» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Ковельського міськрайонного суду Волинської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № 285441 від 30.06.2025 в розмірі 7933,12 гривень та понесені судові витрати.

Позов обґрунтовано тим, що 30.06.2025 між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 285441, який підписано електронним підписом позичальниці. На підставі даного договору кредитодавець надав відповідачці кошти шляхом їх зарахування на її банківський рахунок на умовах строковості, зворотності, платності. Відповідачка зобов`язувалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у термін встановлений в договорі. Товариство свої зобов`язання виконало в повному обсязі. Відповідачка умови кредитного договору не виконала. 19.12.2025 на підставі договору факторингу №19122025/1 ТОВ «Фінансова компанія "Венера фінанс"» отримало право грошової вимоги за кредитним договором №285441 від 30.06.2025 в розмірі 7933,12 гривень, які просить стягнути з відповідачки.

Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 27.07.2026 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

20.08.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідачка просить суд перевірити правильність нарахування відсотків за кредитом, дослідити докази переходу права вимоги до позивача, відмовити у стягненні витрат на правову допомогу. Вважає, що заявлена сума не підтверджена належними та допустимим доказами.

28.08.2026 до суду надійшла відповідь на відзив, в якому представник позивача зазначає, що нарахування відсотків відбувалося у розмірі та строк передбачений у договорі. Позивач в законному порядку набув права грошової вимоги до відповідачки. Просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

21.09.2026 судове засідання відкладено за клопотанням відповідачки.

21.10.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відклав його проголошення до 26.10.2026.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.

В судовому засіданні відповідачка позовні вимоги визнала частково, не заперечувала проти стягнення заборгованості за тілом кредиту, просила відмовити в стягненні нарахованих відсотків та відмовити у стягненні витрат на правову допомогу.

Дослідивши письмові докази по справі суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30.06.2025 між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 договір №285441 про надання фінансового кредиту.

Відповідно до даного договору та кредитодавець надав позичальниці ОСОБА_1 фінансовий кредит в розмірі 5200,00 гривень, строком на 90 днів (до 27.09.2025); процентна ставка - 0,72% в день; періодичність зі сплати відсотків - кожні 14 днів; комісія - 25 % від суми кредиту.

Для підписання договору №285441 від 30.06.2025 ОСОБА_1 було використано електронний підпис з одноразовим ідентифікатором "KL3952" відповідно до вимог частини 6 та 8 статті 11 і 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що сторони досягли усіх істотних умов та уклали кредитний договір.

Кредитор перерахував відповідачці кредитні кошти в розмірі 5200,00 гривень на вказаний нею банківський рахунок № НОМЕР_1 , номер транзакції - 45130-35291-16483, код авторизації - 308689, що підтверджується інформацією щодо здійснення грошового переказу ТОВ "ПрофітГід".

19.12.2025 між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВ «Фінансова компанія "Венера фінанс"» укладено договір факторингу №19122025/1 яким позивач набув право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за договором №285441 від 30.06.2025 в розмірі 73993,12 гривень (витяг з реєстру боржників до Договору).

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається із ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтями 1049, 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що Позичальник зобов`язаний повернути Кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується самою відповідачкою укладення нею з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем кредитного договору №285441 від 30.06.2025 з ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» на умовах визначених товариством.

Встановлено, що прийняті на себе зобов`язання за кредитним договором ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» виконало своєчасно і в повному обсязі, надавши відповідачці кредитні кошти. У свою чергу, взяті на себе зобов`язання ОСОБА_1 належним чином не виконувала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість за договором.

З виписки з особового рахунку за кредитним договором №285441 від 30.06.2025 вбачається, що загальний розмір боргу ОСОБА_1 складає 7933,12 гривень, з яких: тіло кредиту - 5200,00 гривень; проценти - 2733,12 гривень.

Щодо заперечень відповідачка на позовну заяву суд зазначає, що матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , уклавши кредитний договір №285441 від 30.06.2025 в електронній формі за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, погодилася з умовами, які вважала зручними для себе, та підтвердила умови отримання кредиту, відтак укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідачки, а тому на думку суду, цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Суд звертає увагу відповідачки, що відсотки за користування кредитними коштами нараховувались первісним кредитором відповідно до умов укладеного договору та в межах строку, який визначений у Договорі. ОСОБА_1 не було спростовано наданий позивачем розрахунок заборгованості та не надано власного розрахунку.

Аналізуючи наданий суду договір факторингу №19122025/1 від 19.12.2025, суд доходить висновку, що даний договір та витяг з реєстру до нього є належним, допустимим та достатнім доказом відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.

Суд звертає увагу відповідачки на те, що договір є обов`язковим. Сторони (позичальник і банк/фінансова установа) зобов`язані виконувати умови договору (повертати кредит, сплачувати відсотки). Якщо кредитний договір не оскаржувався в судовому порядку і не був визнаний нікчемним (або не є нікчемним в силу закону), він вважається дійсним, чинним та обов`язковим до виконання.

Факт укладання кредитного договору не оспорюється відповідачкою, договір не визнаний недійсним.

Слід наголосити на тому, що жодних заперечень з приводу того, що відповідачка не погодилася з умовами надання кредиту під час укладення та підписання договору відповідачкою висловлено не було та як наслідок не було розірвано або оскаржено даний кредитний договір.

Таким чином, зважаючи, що відповідачка свої зобов`язання перед кредитором не виконала, а позивач, у встановленому законом порядку, набув право грошової вимоги до останнього, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо витрат на правову допомогу суд зазначає.

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 133 ЦПК України).

Частинами 1-4 статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.

Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, складання відзиву на позовну заяву, апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Як вбачається з матеріалів справи, представник позивача «Фінансова компанія "Венера фінанс"» - адвокат Пархомчук С.В. у просить суд стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК "Венера фінанс"» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15500,00 гривень та надав докази, які підтверджують надання такої допомоги позивачу, а саме: договір про надання правової допомоги № 09/04/2026 від 09.04.2026, укладений між ТОВ «ФК "Венера фінанс"» та адвокатом Пархомчуком С.В.; Акт про отримання правової допомоги від 10.09.2026; платіжну інструкцію №5154 на суму 15500,00 гривень.

Згідно з умовами зазначеного договору про надання правової допомоги сторони погодили, що за надання адвокатом правничої допомоги за цим договором сплачується гонорар у розмірі 15500,00 гривень.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 137 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.

Згідно аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України критеріями визначення та розподілу судових витрат є: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року в справі № 357/380/20 (провадження № 14-20цс22)).

Під час визначення суми відшкодування суд має керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі висновки сформульовані в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц.

При визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

З урахуванням положень наведених норм, виходячи з принципів співмірності та розумності судових витрат, враховуючи характер правовідносин, обсяг наданих адвокатом послуг позивачу, складність справи, необхідність процесуальних дій сторони, розумність їхнього розміру суд дійшов висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та про необхідність покладення на відповідачку судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем в розмірі 4000, 00 гривень.

Керуючись ст. ст.12, 13, 81, 89, 263-268, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Венера фінанс"» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Венера фінанс"» заборгованість за кредитним договором №285441 від 30.06.2025 в розмірі 7933 (сім тисяч дев`ятсот тридцять три) гривні 12 копійок.

Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Венера фінанс"» 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок в рахунок відшкодування судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Венера фінанс"» витрати на професійну правову допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Венера фінанс"», місцезнаходження: вул. Львівська, 23, офіс 703, м. Київ, код ЄДРПОУ 43561872.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено та проголошено 26.10.2026.

Головуючий:А. В. ЧАЛИЙ