Решение № 140930689, 26.10.2026, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/2141/26

№ 2/688/1653/26

Рішення

Іменем України

26 жовтня 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Козачук С.В.,

з участю секретаря судового засідання Міськової І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Шепетівці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог, позиція позивача

07.05.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (далі - ТОВ «ФК «ЕЙС») звернулось до суду в системі «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову посилається на те, що 24.06.2023 ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» договір кредитної лінії №233156599 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Відповідач за допомогою мережі Інтернет перейшов на офіційний сайт товариства www.moneyveo.ua, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику, паспортом споживчого кредиту, які є невід`ємною частиною кредитного договору, заявив про бажання отримати кошти та подав відповідну заявку. За результатами заповнення заявки ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перевірило особисті дані відповідача та за номером платіжної картки ідентифікувало його. В свою чергу ОСОБА_1 підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора, який у подальшому ввів у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи. Відповідно до договору відповідачу надано кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту 16600 грн. ОСОБА_1 отримав перший транш за договором в сумі 5700 грн, із подальшим збільшенням суми до 12650 грн, на умовах строковості, зворотності, платності та зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування коштами у строки і на умовах, передбачених цим договором. Свої зобов`язання ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало, перерахувало на платіжну картку ОСОБА_1 грошові кошти, а відповідач вчасно їх не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором №233156599 від 24.06.2023.

Права вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перейшли до ТОВ «Таліон Плюс» на підставі договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 з відповідними додатковими угодами до нього. В подальшому, ТОВ «Таліон Плюс» відступило вказане право вимоги для ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на підставі договору факторингу №27/0524-01 від 27.05.2024 з відповідними додатковими угодами до нього. 15.07.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» уклали договір факторингу №15/07/25-Е, відповідно до умов якого позивачу було відступлено право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №233156599 від 24.06.2023. Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення позивача, відповідач не виконав свого зобов`язання, після відступлення права вимоги ОСОБА_1 не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунок ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС», ні на рахунки попередніх кредиторів. А тому, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором кредитної лінії №233156599 від 24.06.2023 в сумі 63691,70 грн, а також понесені судові витрати.

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» - адвокат Сахарова О.І. у судове засідання не з`явилась, в поданій позовній заяві просила розгляд справи провести у її відсутності, позов підтримала в повному обсязі.

Позиція відповідача

Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Воронцова І.М. у судове засідання не з`явились, хоча про час, день та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку. Адвокат Воронцова І.М. в системі «Електронний суд» подала відзив на позовну заяву, якому у задоволенні позовних вимог просила відмовити.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 19.05.2026 відкрито провадження в справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 09 год 05 хв 31.07.2025, за клопотанням представника позивача витребувано в АТ «Універсал Банк» письмові докази, що містять банківську таємницю.

11.06.2026 та 25.06.2026 на адресу суду з АТ «Універсал Банк» надійшли витребувані ухвалою суду від 19.05.2026 письмові докази, що містять банківську таємницю.

31.07.2026 у зв`язку з неявкою відповідача в судове засідання розгляд справи відкладено до 10 год 30 хв 26.08.2026, а в подальшому до 13 год 00 хв 22.09.2026.

18.09.2026 представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Воронцова І.М. в системі «Електронний суд» подала відзив на позовну заяву, у якому у задоволенні позовних вимог позивача просила відмовити. Зазначила, що 24.06.2023 відповідачем було оформлено кредитний договір № 233156599. Первісна заявка передбачала отримання 5700,00 грн строком на 26 днів, для чого сформований індивідуальний розрахунок вартості кредиту. У Паспорті споживчого кредиту зазначено максимальний кредитний ліміт 16600,00 грн, однак індивідуальний розрахунок здійснено виходячи саме з отримання 5700,00 грн на 26 днів: загальні витрати - 755,82 грн, загальна вартість кредиту - 6455,82 грн, реальна річна процентна ставка - 474,32 %. Аналогічні показники закріплені у п. 8.8 самого Договору. У подальшому фактично використана сума кредитної лінії була збільшена до 12650 грн. Водночас надані Позивачем матеріали не містять аналогічного індивідуального розрахунку загальної вартості кредиту, виходячи вже з фактично використаної суми 12650 грн та фактичного механізму подальшого нарахування процентів. Щодо додаткових траншів та доказів волевиявлення Відповідача Договором була передбачена кредитна лінія, а тому сама можливість одержання наступних траншів не заперечується. 29.06.2023 було укладено Додаткову угоду, якою до Договору внесено іншу платіжну картку - 5375-41ХХ-ХХХХ-4791. Додаткова угода містить електронний підпис одноразовим ідентифікатором із зазначенням часу його введення - 29.06.2023 о 04:40:03. Пунктом 6.1 Договору передбачено механізм збільшення суми кредиту після отримання першого траншу шляхом відповідної операції Позичальника в Особистому кабінеті. Отже, для підтвердження збільшення використаної суми кредиту істотне значення має не тільки факт здійснення кредитодавцем банківського переказу, а й доказ передбаченої Договором дії Позичальника, яка стала підставою відповідного траншу. Надана Позивачем «Довідка щодо дій позичальника» щодо первісного укладення Договору містить детальні технічні відомості: одноразовий ідентифікатор, дату та час його направлення і введення. Натомість щодо наступних операцій зі збільшення суми кредиту вона фактично містить перелік відповідних операцій, але не містить аналогічного комплексу технічних відомостей, який дозволяв би перевірити конкретне волевиявлення Відповідача на кожне відповідне збільшення.

Договірна конструкція процентної ставки за п. 7.1 Договору первісний Дисконтний період закінчувався 20.07.2023 і становив 26 днів. Пунктом 7.2 передбачено можливість його продовження, тоді як п. 7.3 визначено кінцеву дату повернення кредиту - 24.07.2028. Договором передбачено декілька істотно відмінних процентних ставок: 0,51 % на день - у первісному Дисконтному періоді; 1,70 % на день - у разі його продовження; 2,98 % на день (1087,70 % річних) - після закінчення Дисконтного періоду. Отже, заперечення Відповідача не ґрунтуються на твердженні про те, що ставка 2,98 % на день взагалі відсутня в тексті Договору. Вона в ньому зазначена. Спірним є механізм і економічний результат застосування цієї умови. Закінчення короткого пільгового періоду не припиняло Договір, а переводило заборгованість у режим істотно вищої денної ставки, тоді як кінцеву дату повернення кредиту встановлено лише на 24.07.2028. Тому формальної констатації наявності в тексті Договору ставки 2,98 % на день недостатньо для вирішення спору. На момент укладення Договору споживачу був наведений розрахунок, за яким отримання 5 700 грн на 26 днів мало спричинити 755,82 грн витрат, а загальна вартість кредиту становила 6 455,82 грн. Водночас Позивач у цій справі вимагає стягнути 51041,99 грн процентів при залишку основного боргу 12649,71 грн. На момент виникнення спірних правовідносин Закон України «Про захист прав споживачів» визначав несправедливими умови, наслідком яких усупереч принципу добросовісності є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу; перелік таких умов не був вичерпним.

21.09.2026 представник позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» Сахарова О.І. в системі «Електронний суд» подала відповідь на відзив, у якій позовні вимоги підтримала у повному обсязі. Вказала, що у випадку прострочення боржником виконання грошового зобов`язання права та інтереси кредитора забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (постанови Великою Палатою Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16). Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець надав відповідачу кредитну лінію на суму 16600 грн строком на 26 днів. Однак, відповідач свої зобов`язання з повернення кредиту у встановлений Кредитним договором строк не виконав. Відтак, позивач вправі вимагати від відповідача повернення отриманих за Кредитним договором коштів, а також процентів за неправомірне користування такими коштами, що передбачено ч. 2 ст. 625 ЦК України. Виходячи з умов Кредитного договору, нараховані відповідачу проценти за користування кредитом поза межами встановленого Кредитним договором строку кредитування є погодженою сторонами мірою відповідальності за порушення Відповідачем строків повернення кредиту, які підлягають стягненню з Відповідача в повному обсязі. Більше того, Товариство звертає увагу, що укладення Кредитного договору було здійснено саме за ініціативою Відповідача, яким, після ознайомлення з умовами Кредитного договору та «Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «смарт»», не було висловлено жодних заперечень або зауважень щодо умов Кредитного договору, в тому числі і порядку чи розміру нарахування відсотків, що свідчить про факт повного погодження Відповідача із всіма умовами Кредитного договору, враховуючи і нарахування процентів за користування кредитом поза межами строку кредитування. Представник Відповідача стверджує, що «Особливе значення це має щодо 33 172,48 грн, нарахованих після переходу права вимоги від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс». Проте, згідно п. 2.2. Договору факторингу 28/1118-01 від 28.11.2018 Сторони розуміють та погоджуютья з тим, що відступлення Прав вимоги за цим Договором проводиться не з метою забезпечення виконання зобов`язання Клієнта перед Фактором. Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від Боржника на виконання вимоги, а Клієнт не відповідатиме перед Фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми сплаченої Фактором Клієнту, та меншими від загальної суми зобов`язання Боржника. Разом з Правом вимоги до Фактора переходять всі інші права та обов`язки Клієнта за Кредитним договором. У випадку укладення Сторонами більш ніж одного Реєстру прав вимог, кожен наступний Реєстр прав вимог є самостійним Додатком, та не замінює попередній. Отже, виходячи зі змісту пункту 2.2 Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, можна дійти до висновку, що до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло не лише право грошової вимоги до Боржника, а й усі інші права та обов`язки первісного кредитора за кредитним договором, включаючи право нараховувати відсотки за користування кредитними коштами відповідно до умов кредитного договору. Відповідно, ТОВ «Таліон Плюс» мав право нараховувати відсотки згідно п. 8.4. Кредитного договору, після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним. Нарахування відсотків здійснюється за такою формулою: 12 649,71 (сума виданого кредиту)* 2,98 (процентна ставка)/100 = 376,96 грн. (сума за один день користування кредитом після закінчення Дисконтного періоду), що здійснювалось за період 20.09.2023 - 16.12.2023 (що підтверджується розрахунком підготовленим ТОВ «Таліон Плюс»).

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 22.09.2026 прийнято та долучено до матеріалів справи відзив представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Воронцової І.М. на позовну заяву від 18.09.2026 та відповідь на відзив представника позивача ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» Сахарової О.І. від 21.09.2026; судовий розгляд відкладено до 11 год 00 хв 26.10.2026.

25.09.2026 представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Воронцова І.М. в системі «Електронний суд» подала заперечення (на відповідь на відзив), у яких зазначила щодо безпідставності нарахування процентів після спливу строку кредитування та спроб підміни понять за ч. 2 ст. 625 ЦК України - позивач у відповіді на відзив визнає, що кредит надавався строком на 26 днів, однак наполягає на стягненні 51041,99 грн процентів за період із 20.09.2023 по 16.12.2023 року (за ставкою 2,98 % на день /1087,70 % річних), посилаючись на п. 4.3, 8.4 Договору та стверджуючи, що це є «процентами за неправомірне користування» згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України. Ці твердження позивача повністю спростовуються нормами закону та правовими позиціями Верховного Суду. Крім того, передбачена заборона нарахування штрафів, пені та інших платежів у період воєнного стану: відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України та пункту 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування. Розмір нарахованих позивачем процентів (51 041,99 грн) більш ніж у 4 рази перевищує розмір самого тіла кредиту (12 649,71 грн) за період прострочення менше ніж у три місяці. Розмір витрат на правову допомогу 7 000,00 грн вважає необґрунтованим, штучно завищеним та неспівмірним зі складністю справи.

28.09.2026 представник позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» Сахарова О.І. в системі «Електронний суд» подала додаткові пояснення по справі, у яких зазначила, що відповідно до ст.549 ЦК України проценти не є видом неустойки. Отже, три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення застосовуються у випадку, якщо сторони в договорі не передбачили іншого розміру процентів річних. Кредитним договором № 233156599 від 24.06.2023 передбачено розмір прострочених процентів та конкретну процентну ставку, яка буде застосовуватись в період прострочення. Всі нарахування процентів здійснювались в межах погоджених умов Кредитного договору. Відповідач стверджує, що позивач не обґрунтував понесення витрат на професійну правничу допомогу. Проте, до позовної заяви долучено свідоцтво адвоката Соломко О.В., довіреність надана ТОВ «ФК «ЕЙС», договір про надання правничої допомоги, додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги, акт прийому-передачі виконаних робіт. Позивачем долучено акт прийому-передачі виконаних робіт, що свідчить про належне виконання наданих послуг, а отже робота адвоката виконана належним чином.

В зв`язку з неявкою всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Виклад встановлених судом обставин, зміст спірних правовідносин та докази на їх підтвердження

Між сторонами виникли зобов`язальні правовідносини на підставі кредитного договору, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Судом встановлено, що 24.06.2023 ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» договір кредитної лінії №233156599 шляхом надсилання заявки на отримання грошових коштів в кредит від 24.06.2023.

Відповідно до п.2.1 Договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язалося надати відповідачу кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту в розмірі 16600 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога».

Згідно п.п. 2.2-2.6 Договору сума кредитного ліміту, вказана в п. 2.1. Договору, це максимальна сума Кредиту, яка протягом строку дії Договору одночасно може бути у розпорядженні Позичальника. Кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором в сумі 5700 грн 24.06.2023 (що є датою надання Кредиту). Другий та решта Траншів з Договором надаються Позичальнику протягом Дисконтного періоду кредитування на умовах передбачених цим Договором. Загальна сума Кредиту за цим Договором складається з сум Кредиту за всіма наданими Траншами, що отримані Позичальником протягом всього строку дії Договору. Кредит надається з метою задоволення поточних як споживчих так і не споживчих потреб Позичальника (не цільовий кредит).

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що кожен окремий Транш за цим Договором надається Позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку Кредитодавця, на рахунок Позичальника, використовуючи реквізити Платіжної картки 4441-11XX-XXXX-8282, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового Траншу за Договором.

Згідно п.п. 7.1 Договору рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту за всіма наданими Траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування - 20.07.2023, а саме протягом 26 (двадцять шість) днів від дати отримання першого Траншу Позичальником; кінцева дата повернення (виплати) кредиту 24.07.2028.

Відповідно до п.п. 8.3-8.4 Договору протягом Дисконтного періоду кредитування зобов`язання позичальника по сплаті процентів фактичні дні користування кредитом визначаються наступним чином: за період від дати видачі кредиту до 20.07.2023 (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 186,15 % річних, що на день укладення договору становить 0,51 % від суми кредиту за кожен день користування ним; у разі, якщо позичальник вчинить описані в п.3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 20.07.2023 проценти нараховуються за ставкою 620,28 % річних, що на день укладення договору становить 1,70% в день від суми кредиту за кожен день користування ним (Індивідуальна процентна ставка).

Після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 % річних, що на день укладення договору становить 2,98 % в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожен день користування ним.

Для суми Кредиту отриманої за першим Траншем, що вказана в п. 2.3. Договору, за перші 26 днів Дисконтного періоду орієнтовна загальна вартість Кредиту складе 6455,82 грн та буде включати в себе загальні витрати за Кредитом у вигляді процентів за користування Кредитом у розмірі 755,82 грн та суму Кредиту у розмірі 5700 грн (п. 8.8 Договору).

У Паспорті споживчого кредиту продукту «Смарт» до Договору №233156599 від 24.06.2023 визначено основні умови кредитування, інформація щодо орієнтовної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту, порядок повернення кредиту, наслідки прострочення виконання та/або не виконання зобов`язань за договором споживчого кредиту, іншу інформацію, необхідну для укладання та належного виконання умов електронного договору, а також регулюють відносини, що виникають між товариством і позичальником.

Відповідно до умов Договору сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем в якості підпису позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис (п.14.2 Договору).

Договір №233156599 підписаний позичальником ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV77V4K, що стверджується п. 15 Договору «Реквізити сторін».

Укладення договору також підтверджується довідкою щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», з якої вбачається, що 24.06.2023 о 11:38:53 одноразовий ідентифікатор MNV77V4K відправлений позичальнику ОСОБА_1 на його мобільний номер телефону НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 о 11:39:27 ідентифікатор введено позичальником у відповідне поле ІТС, 24.06.2023 об 11:39:38 грошові кошти перераховані позичальнику ОСОБА_1 .

Також у зазначеній довідці відображено інформацію щодо дій, вчинених з метою продовження Дисконтного періоду, а саме 21.07.2023 сплачено нараховані проценти в сумі 1415 грн, в зв`язку з чим продовжено строк кредитування на 30 днів з процентною ставкою 1,70 % в день та кінцевою датою оплати 19.08.2023.

Крім того, 29.06.2023 ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» Додаткову угоду до Договору №233156599 від 24.06.2023, згідно п. 1 якої сторони домовились що з моменту кладення цієї Додаткової угоди, кредитодавець може ініціювати безготівковий перерахунок нових траншів за договором також за реквізитами платіжної картки позичальника 5375-41ХХ-ХХХХ-4791. Згідно п.2 не зважаючи на вказане в п.1 цієї Додаткової угоди, кредитодавець може на вибір позичальника також здійснювати надання траншів за договором за реквізитами платіжної картки вказаної в п.5.1 договору чи реквізитами платіжних карток вказаних в інших додаткових угодах до цього договору (за наявності).

У заявці на отримання грошових коштів в кредит від 24.06.2023 зазначено персональні дані позичальника ОСОБА_1 та загальну інформацію про номер договору, дату його укладення, суму кредиту, строк кредитування та номер карти, на яку має бути перерахована сума кредиту: 4441-11ХХ-ХХХХ-8282.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання за договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в сумі 5700 грн, а також додаткові грошові кошти відповідно до умов договору в сумі 3000 грн, 300 грн, 100 грн, 400 грн, 300 грн, 100 грн, 300 грн, 150 грн, 100 грн, 100 грн, 100 грн, 100 грн, 200 грн, 200 грн, 100 грн, 100 грн, 200 грн, 200 грн, 200 грн, 150 грн, 150 грн, 100 грн, 100 грн, 100 грн, 100 грн шляхом перерахування на банківські картки позичальника № НОМЕР_2 та 5375-41ХХ-ХХХХ-4791, що підтверджується платіжними дорученнями від 24.06.2023, 29.06.2023, 02.07.2023, 09.07.2023, 22.07.2023, 24.07.2023, 25.07.2023, де призначення платежу зазначено: «Переказ коштів згідно договору №233156599 від 24.06.2023, ОСОБА_1 , код НОМЕР_3 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_2 та 5375-41ХХ-ХХХХ-4791, без ПДВ. Безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer» та довідками ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 28.06.2025.

Згідно повідомлення АТ «Універсал Банк»» від 11.06.2026 №БТ/Е-24917 в АТ «Універсал Банк» на ім`я ОСОБА_1 було емітовано платіжну картку № НОМЕР_4 та № НОМЕР_5 та інші картки.

Номер телефону за картковими рахунками № НОМЕР_4 та № НОМЕР_5 є НОМЕР_6 та знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний номер рахунку платіжних карток № НОМЕР_2 та №5375-41ХХ-ХХХХ-4791, що належать ОСОБА_1 є НОМЕР_7 .

За період з 24.06.2023 по 30.07.2023 на платіжні картки № НОМЕР_4 та № НОМЕР_5 було зараховано грошові кошти, а саме 24.06.2023 5700 грн, 29.06.2023 3000 грн, 02.07.2023 300 грн, 02.07.2023 100 грн, 02.07.2023 400 грн, 02.07.2023 300 грн, 09.07.2023 100 грн, 09.07.2023 300 грн, 09.07.2023 150 грн, 09.07.2023- 100 грн, 09.07.2023- 100 грн, 09.07.2023- 100 грн, 09.07.2023- 100 грн, 22.07.2023 -200 грн, 22.07.2023 -200 грн, 22.07.2023 -100 грн, 22.07.2023 -100 грн, 22.07.2023 -200 грн, 22.07.2023 -200 грн, 22.07.2023 -200 грн, 24.07.2023 150 грн, 25.07.2023 150 грн, 25.07.2023 100 грн, 25.07.2023 100 грн, 25.07.2023 100 грн, 25.07.2023 100 грн.

ОСОБА_1 в порушення умов кредитного договору належним чином не виконував взяті на себе зобов`язання, а саме не вносив платежі на погашення кредиту, частково сплачував нараховані проценти за користування кредитом, у зв`язку із чим утворилася заборгованість, яка станом на 19.09.2023 становила 30519,22 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

28.11.2018 між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах права вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі за відповідним реєстром права вимоги (п. 4.1).

28.11.2019 до вказаного договору факторингу було внесено зміни додатковою угодою № 19, згідно якої строк дії договору продовжено до 31.12.2020 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін. 31.12.2020 укладено додаткову угоду №26 до договору Факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, що продовжила строк договору до 31.12.2021. В даній додатковій угоді договір факторингу викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018. 31.12.2021 сторони договору уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2022. При цьому інші умови договору залишилися без змін. 31.12.2022 сторони договору уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2023. При цьому інші умови договору залишилися без змін. 31.12.2023 сторони договору уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2024.

Договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 встановлено, що предметом відступлення за ним є в тому числі вимоги, які виникнуть у клієнта в майбутньому.

Пунктом 1.2. Договору визначено, що Перелік Кредитних договорів наводиться у відповідних Додатках до Договору, а саме Реєстрах прав вимоги.

В той же час, відповідно до п. 1.5. Договору факторингу встановлено, що Реєстр прав вимоги означає перелік Прав вимоги до Боржників, що відступається за Договором. Форма вказаного Реєстру наведена в Додатку №1 до Договору.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №249 від 19.09.2023 до договору Факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №233156599 від 24.06.2023 в сумі 30519,22 грн.

27.05.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (фактор) та ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) укладено договір факторингу №27/0524-01, за умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку (п. 4.1 договору).

В реєстрі прав вимоги № 1 від 27.05.2024, підписаного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», вказано, що до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за вищевказаним кредитним договором в розмірі 63691,70 грн.

Вказане також підтверджується розрахунком заборгованості ТОВ «Таліон Плюс», згідно якої заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №233156599 від 24.06.2023 станом на 27.05.2024 становить 63691,70 грн та складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 12649,71 грн, за процентами в розмірі 51041,99 грн.

15.07.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №15/07/25-Е, відповідно до умов якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком № 1 та є невід`ємною частиною договору.

Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору (п. 1.2 договору).

В додатку № 1 до вказаного договору факторингу «Реєстр боржників» від 15.07.2025 року зазначено, що ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» відступила ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» право вимоги, в тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором №233156599 від 24.06.2023, заборгованість по основному боргу (тіла кредиту) становить 12649,71 грн, заборгованість по процентам 51041,99 грн, загальна заборгованість 63691,70 грн.

З виписки з особового рахунку за кредитним договором №233156599 від 24.06.2023 слідує, що 24.06.2023 боржнику, яким є ОСОБА_1 , надано кредит згідно кредитного договору №233156599 від 24.06.2023. Заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» за кредитним договором №233156599 від 24.06.2023 станом на 26.12.2025 становить 63691,70 грн.

Застосовані норми права

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномуст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання відпозичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до частини першоїстатті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ст.ст. 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно зі ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце.

Мотиви та висновки суду

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку позов задовольнити частково з огляду на таке.

З наданих та досліджених судом доказів вбачається, що відповідач ОСОБА_1 24.06.2023 уклав з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» договір №233156599, за яким отримав кредитні кошти в загальній сумі 12650 грн, користувався ними, однак у строки встановлені договором їх не повернув, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

Як вбачається з цього договору, він підписаний електронним підписом позичальника, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону з зазначенням адреси проживання відповідача, його паспортних даних, РНОКПП. Відповідач був належним чином ознайомлений з умовами вищевказаного договору. Після підписання договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема у відповідача виникло зобов`язання по поверненню суми отриманого кредиту та сплати відповідної плати за користування кредитом.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до правового висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року по справі № 2-383/2010 стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Після підписання кредитного договору у відповідача виникло зобов`язання по поверненню суми отриманого кредиту та сплати відповідної плати за користування кредитом.

Факт отримання грошових коштів відповідачем підтверджується наданою АТ «Універсал Банк» випискою по рахунку ОСОБА_1 за період з 24.06.2023 по 30.07.2023 по платіжним карткам № НОМЕР_4 та № НОМЕР_5 (рахунок НОМЕР_7 ), згідно якої на вказаний рахунок було зараховано грошові кошти в загальній сумі 12650 грн.

З матеріалів справи також слідує, що у договорі сторони дійшли згоди щодо усіх істотних умов - розміру кредитних коштів, строку повернення кредитних коштів, розміру процентної ставки за користування кредитними коштами.

Як вбачається з умов кредитного договору №233156599 від 24.06.2023, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язалося надати відповідачу кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту в розмірі 16600 грн. Згідно п.п. 2.2-2.6 Договору сума кредитного ліміту, вказана в п. 2.1. Договору, це максимальна сума Кредиту, яка протягом строку дії Договору одночасно може бути у розпорядженні Позичальника. Кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором в сумі 5700 грн 24.06.2023 (що є датою надання Кредиту). Другий та решта Траншів з Договором надаються Позичальнику протягом Дисконтного періоду кредитування на умовах передбачених цим Договором. Загальна сума Кредиту за цим Договором складається з сум Кредиту за всіма наданими Траншами, що отримані Позичальником протягом всього строку дії Договору. Кредит надається з метою задоволення поточних як споживчих так і не споживчих потреб Позичальника (не цільовий кредит).

Згідно п.п. 7.1 Договору рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту за всіма наданими Траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування - 20.07.2023, а саме протягом 26 (двадцять шість) днів від дати отримання першого Траншу Позичальником; кінцева дата повернення (виплати) кредиту 24.07.2028.

Відповідно до п.п. 8.3-8.4 Договору протягом Дисконтного періоду кредитування зобов`язання позичальника по сплаті процентів фактичні дні користування кредитом визначаються наступним чином: за період від дати видачі кредиту до 20.07.2023 (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 186,15 % річних, що на день укладення договору становить 0,51 % від суми кредиту за кожен день користування ним; у разі, якщо позичальник вчинить описані в п.3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 20.07.2023 проценти нараховуються за ставкою 620,28 % річних, що на день укладення договору становить 1,70% в день від суми кредиту за кожен день користування ним (Індивідуальна процентна ставка).

Як вбачається з довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ОСОБА_1 вчинено дії з метою продовження Дисконтного періоду, а саме 21.07.2023 сплачено нараховані проценти в сумі 1414,71 грн та 0,29 грн тіла кредиту, в зв`язку з чим продовжено строк кредитування на 30 днів з процентною ставкою 1,70 % в день та кінцевою датою оплати 19.08.2023.

Таким чином, загальний погоджений відповідачем строк користування кредитними коштами склав 56 днів. При цьому, згідно умов договору, розмір нарахованих процентів складатиме: за Дисконтний період, що становить 26 днів розмір нарахованих процентів становитиме 1677,39 грн (12650 х 0.51 х 26), а за період пролонгації Дисконтного періоду, що становить 30 днів становитиме 6451,50 грн (12650 х 1.70 х 30), а всього 8128,89 грн.

Суд не бере до уваги доводи представника позивача про те, що у зв`язку з тим, що відповідач свої зобов`язання з повернення кредиту у встановлений Кредитним договором строк не виконав, відтак, позивач вправі вимагати від відповідача повернення отриманих за Кредитним договором коштів, а також процентів за неправомірне користування такими коштами, що передбачено ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, у якій припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики в разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Як наслідок, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України, оскільки в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 цього Кодексу, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У зазначеній постанові Верховний Суд, розглядаючи питання стягнення штрафних санкцій за договором споживчого кредитування, сформував низку правових висновків. Зокрема, Велика Палата розмежувала поняття «строк договору», «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання».

Надаючи правову оцінку вказаним поняттям у частині нарахування штрафних санкцій за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього. Відрізняються терміни в тому випадку, коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання. Указаний висновок міститься у п. 35 Постанови.

Окрім того, в п. 54 Постанови Верховний Суд вказує, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Тобто, згідно позиції Верховного Суду, припинення нарахування передбачених договором процентів можливо у двох випадках: закінчення строку кредитування, який визначений договором, та пред`явлення вимоги в порядку ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Отже, з вищенаведених норм чинного законодавства та вже усталеної судової практики вбачається, що після спливу 56 днів строку Товариство не має права на нарахування процентів передбачених договором, а має право на отримання грошових сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, проте таких вимог позивач не заявляв.

Договором кредитної лінії №233156599 від 24.06.2023 не передбачено нараховування процентів після закінчення строку кредитування.

Отже, з врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що за договором №233156599 від 24.06.2023 проценти за користування кредитними коштами можуть бути нараховані лише за 56 днів, тобто строку, на який були надані кредитні кошти, а тому розмір заборгованості за процентами за користування кредитними коштами за цим договором складає в загальній сумі 6714,18 грн (8128,89 грн 1414,71 грн вже сплачених відповідачем = 6714,18 грн).

В той же час, відповідачем та його представником доказів на підтвердження виконання умов договору та повернення заборгованості повністю суду надано не було, а тому враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення та до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за тілом кредиту в сумі 12649,71 грн та заборгованість за нарахованими процентами в межах строку кредитування з урахуванням пролонгації в сумі 6714,18 грн, а всього 19363,89 грн.

Судові витрати

Відповідно до положень ч. 1, п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір згідно з платіжною інструкцією в національній валюті №50109 від 01.05.2026 в розмірі 2662,40 грн.

Оскільки позов задовлено частково, судовий збір, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 868,47 грн (19363,89 грн становить 30,40% від 63691,70 грн; 30,40% від 2662,40 грн становить 809,36 грн).

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

При визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу суд приймає до уваги норми ч.ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавенц проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постанові Великої Палати від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц наголошено на тому, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Таким чином при оцінці наданого стороною розміру гонорару адвоката, суд застосовує ряд критеріїв (дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційності, співмірність) та факти на підтвердження таких критерії (складність справи, значення справи для сторін, фінансовий стан сторін, ринкові ціни адвокатських послуг і т.п.).

У постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17) та від 06.11.2020 у справі № 760/11145/18 (провадження № 61-6486св19) зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, позивачем долучено копію договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025, додаткову угоду №25771212254 від 01.09.2025 до договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025, акт прийому-передачі наданих послуг з детальним описом робіт (надання послуг), виконаних адвокатом Соломко О.В.

Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на викладене, у зв`язку з частковим задоволенням позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 2128 грн (7000 х 30,40%).

На підставі ст.ст. 204, 207, 512, 514, 525, 526, 610, 611, 628, 634, 638, 1048, 1050, 1054, 1055, 1077,1078, 1081, 1082 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за договором кредитної лінії №233156599 від 24 червня 2023 року в розмірі 19363 (дев`ятнадцять тисяч триста шістдесят три) гривні 89 копійок, судовий збір в розмірі 809 (вісімсот дев`ять) гривень 36 копійок, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2128 (дві тисячі сто двадцять вісім) гривень.

В решті вимог позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», адреса місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, каб 13, код ЄДРПОУ 42986956, рахунок НОМЕР_8 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя: Світлана КОЗАЧУК