Решение № 140928289, 26.10.2026, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/4969/26

Провадження № 2/450/3559/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Дем`яновської Ю.Д.

розглянувши в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження без виклику учасників судового розгляду в приміщенні суду м. Пустомити цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

Позивач АТ «А-Банк» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача заборгованості на його користь. Мотивував позовні вимоги тим, що 25.01.2025 ОСОБА_1 приєднався до умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського (поточного) рахунку. 25.01.2025 відповідачем підписано Заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком на підставі чого відповідачу відкрито поточний рахунок, встановлено на нього відповідний кредитний ліміт до 200000,00 грн та видано платіжну картку, як засіб доступу до рахунку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,8% річних на суму залишку заборгованості за кредитом. Вказує, що АТ «А-Банк» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строки визначені умовами кредитного договору. У свою чергу, відповідач належним чином не виконав зобов`язань за договором, внаслідок чого утворилася заборгованість. Зазначає, що у зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань утворилася заборгованість у розмірі 40373,68 грн, що складається з: 33338,52 грн заборгованості за тілом кредиту, 6585,16 грн заборгованості за процентами, 450,00 грн заборгованості за неустойкою. З огляду на вказане, просить позовні вимоги задовольнити та відшкодувати понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою від 21.09.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач повідомлявся про судовий розгляд шляхом направлення поштової кореспонденції.

У визначений судом строк відповідач не скористався правом подачі відзиву, а тому розгляд справи проводиться на підставі наявних доказів в порядку частини 8 статті 178 та частини 5 статті 279 ЦПК України.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання (частина 13 статті 7 ЦПК України).

У відповідності до частини 2 статті 247 ЦПК України, розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до вимог частини 5 статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статей 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 звернувся до АТ «А-Банк» з метою отримання банківських послуг. Для реалізації зазначеної цілі позивачем та відповідачем підписано Паспорт споживчого кредиту шляхом накладання електронного підпису, а Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-БАНК» від 25.01.2025; Заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком від 25.01.2025 та довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб за допомогою письмового підпису.

Згідно умов Заяви про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком від 25.01.2025 та Паспорту споживчого кредиту, відповідачу надано ліміт до 200000,00 грн, строк кредиту 240 місяців, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,8% річних на суму залишку заборгованості за кредитом (поточна заборгованість), 81,6% річних на суму залишку заборгованості за кредитом (прострочена заборгованість).

На підтвердження перерахування коштів на рахунок відповідача позивачем надано довідку за картками, де зазначено, що ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано наступні картки: № НОМЕР_2 , строком дії до грудня 2031 року; № НОМЕР_3 , строком дії до грудня 2031 року.

Згідно з розрахунку заборгованості за договором від 25.01.2025 стверджується, що станом на 16.09.2026 у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 40373,68 грн, що складається з: 33338,52 грн заборгованості за тілом кредиту, 6585,16 грн заборгованості за процентами, 450,00 грн заборгованості за неустойкою.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

В силу частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За приписами частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним Договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із матеріалів справи вбачається, що АТ «А-Банк» у повному обсязі виконало свої зобов`язання за вищевказаним договором, надало суму/ліміт кредиту у розмірі 20000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на рахунок відповідача ОСОБА_1 .

Наведені вище обставини свідчать про факт отримання відповідачем кредитних коштів, схвалення ним, як умов кредитного договору.

Разом з цим, відповідач свого зобов`язання за договором не виконав, у передбачений у договорі строк кошти (суму кредиту) не повернув, внаслідок чого у нього виникла заборгованість.

Згідно з частиною 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За правилами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено Договором або законом.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановленні Договором або законом.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений Договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором від 25.01.2025 у розмірі 40373,68 грн, що складається з: 33338,52 грн заборгованості за тілом кредиту, 6585,16 грн заборгованості за процентами, 450,00 грн заборгованості за неустойкою.

Однак, суд не може в повній мірі погодитися з наданим позивачем розрахунком заборгованості, виходячи з наступного.

Окрім заборгованості за тілом кредиту та відсотками, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 450,00 грн заборгованість за неустойкою.

Разом з тим, у відповідності до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно зі статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частина 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Відтак, заявлена представником позивача заборгованість за неустойкою в розмірі 450,00 грн не підлягатиме стягненню з відповідача на користь позивача.

Дослідивши вказаний розрахунок та інші матеріали справи, виходячи із заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення позивачем сума заборгованості за тілом кредиту та процентами за договором узгоджується із умовами договору, погодженого сторонами, що відповідає принципу свободи договору.

Розмір заборгованості відповідачем не спростований, а тому суд дійшов висновку про необхідність захисту прав АТ «А-Банк» шляхом стягнення з відповідача заборгованості за договором від 25.01.2025 у загальному розмірі 39923,68 грн, що складається з: 33338,52 грн заборгованості за тілом кредиту, 6585,16 грн заборгованості за процентами. У цій частині позовні вимоги є підставними та підлягають задоволенню. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Оскільки за наслідком розгляду справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2632,70 грн, виходячи з наступного розрахунку 39923,68 грн (сума задоволених позовних вимог) х 2662,40 грн (ставка судового збору) : 40373,68 грн (сума заявлених позовних вимог).

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 12, 81, 141, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» 39923,68 грн (тридцять дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять три гривні шістдесят вісім копійок) заборгованості за договором від 25.01.2025, що складається з: 33338,52 грн заборгованості за тілом кредиту, 6585,16 грн заборгованості за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» 2632,70 грн (дві тисячі шістсот тридцять дві гривні сімдесят копійок) судових витрат, понесених на сплату судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення. Учасник справи, який не був присутній при оголошенні рішення має право на поновлення строку подачі апеляційної скарги, якщо така скарга буде подана в 30-денний строк з дня отримання копії судового рішення.

Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (ЄДРПОУ 14360080, 49074, м. Дніпро, вулиця Батумська, 11).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ).

Повний текст рішення складено 26.10.2026.

Суддя: Ю. Д. Дем`яновська