Приговор № 140927545, 26.10.2026, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/4770/26

Провадження № 1-кп/444/533/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2026 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

за участі прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

представника потерпілого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Жовкві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026141400000041 від 05.02.2026 року, щодо ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та житель АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, раніше не судимий, з середньою технічною освітою, одружений, працює оператором газових котлів в Куликівській школі),

обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.239 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження: прокурор ОСОБА_3 , обвинувачений ОСОБА_4 , захисник ОСОБА_5

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 04.02.2026 року близько 15 години 30 хвилин, перебуваючи на території домогосподарства за адресою: АДРЕСА_2 , за допомогою трактора марки «МТЗ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з бочкою, реєстраційний номер НОМЕР_2 , використовуючи систему закачування рідин вказаної бочки, викачав та розмістив у бочці вміст відходів (стічних вод, нечистот) з вигрібної ями та вирішив реалізувати свій протиправний умисел направлений на забруднення земель відходами шкідливими для життя, здоров`я людей та довкілля.

Реалізуючи свій протиправний умисел, 04.02.2026 близько 16 години 50 хвилин, ОСОБА_4 діючи умисно, тобто усвідомлюючи протиправність і суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, в порушення ст. 13 Закону України «Про управління відходами», згідно якої відходи збираються, перевозяться та оброблюються залежно від їх виду, складу і властивостей у спосіб, що є безпечним для здоров`я людини та не завдає шкоди навколишньому природному середовищу, у тому числі: не становить загрози забруднення води, атмосферного повітря, ґрунту, для рослин і тварин, не спричиняє негативного впливу (незручностей) через шум і запах; не спричиняє негативного впливу на землі сільськогосподарського призначення, природні території та об`єкти, що підлягають особливій охороні; ст. 15 Закону України «Про управління відходами» згідно якої громадяни України, іноземці та особи без громадянства зобов`язані дотримуватися вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері управління відходами, запобігати забрудненню відходами навколишнього природного середовища; ст.46 Закону України «Про охорону земель», яка зобов`язує громадян забезпечувати своєчасне вивезення відходів на спеціальні об`єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення; ч. 3 ст. 29 Закону України «Про систему громадського здоров`я України», яка визначає що відходи виробництва та споживання підлягають збиранню, перевезенню, зберіганню, обробленню, утилізації, видаленню, знешкодженню та захороненню, умови і способи яких повинні бути безпечними для здоров`я і життя людини згідно з вимогами державних медико-санітарних нормативів та правил, використовуючи вище вказаний трактор марки «МТЗ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з бочкою, реєстраційний номер НОМЕР_2 , вивіз та злив увесь вищезазначений вміст відходів (стічних вод, нечистот) на земельну ділянку сільськогосподарського призначення із цільовим призначенням - землі запасу, тобто землі не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам, розташовану в межах населеного пункту Куликів, Львівського району Львівської області, тим самим спричинив забруднення ґрунтів відходами, шкідливими для життя, здоров`я людей та довкілля, а саме шкідливими речовинами (фосфатами), які містилися у злитих на ґрунт відходах, що створило небезпеку для життя, здоров`я людей та довкілля.

Разом з обвинувальним актом суду було подано угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та обвинуваченим.

Виходячи зі змісту даної угоди, прокурор та обвинувачений в присутності захисника дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст.239 КК України, обвинувачений повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов`язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.

Згідно даної угоди сторони погодилися на призначення покарання обвинуваченому за ч.1 ст.239 КК України у вигляді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять) тисяч гривень.

Обвинувачений розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Також вказаною угодою передбачені наслідки її укладання та затвердження, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.

Прокурор в судовому засіданні підтримав угоду про визнання винуватості, просив таку задовольнити.

В судовому засіданні обвинувачений свою винуватість у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та просив суд затвердити угоду про визнання винуватості.

Захисник в судовому засіданні підтримав угоду про визнання винуватості, просив таку задовольнити.

Вивчивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників засідання, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно із ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: 1) кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів; 2) особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами; 3) особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.239 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином.

При цьому, судом встановлено, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені в п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Також в судовому засіданні обвинувачений беззастережно визнав свою вину та надав суду згоду на призначення узгодженого покарання.

В судовому засіданні суд переконався в тому, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України, зокрема вимогам ст. 65 КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Підстав для відмови в затвердженні угоди, судом не встановлено.

Виходячи з вищевикладеного, суд прийшов до переконання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Питання про документи та речові докази слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 174, 314, 368, 373, 374, 376, 474-475, 476 КПК України, суд

у х в а л и в:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 21.10.2026 року, укладену між прокурором Жовківської окружної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 за участі захисника ОСОБА_5 в кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.239 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Жовківського районного суду Львівської області від 11.02.2026 року.

Речові докази:

-трактор марки МТЗ, д.н.з. НОМЕР_1 з бочкою н.з. НОМЕР_2 , повернути ОСОБА_7 .

Документи залишити у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Роз`яснити право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Роз`яснити обвинуваченому про його обов`язок виконання умов угоди про визнання винуватості та передбачену ст. 389-1 КК України кримінальну відповідальність за невиконання умов угоди про визнання винуватості.

Роз`яснити обвинуваченому те, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду з клопотанням про скасування вироку.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом 30 діб з часу проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, а саме:

- обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий ОСОБА_1