Решение № 140924533, 26.10.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2026 року Справа № 480/4377/26

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шаповала М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/4377/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 просить суд:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Івано-Франківській області щодо обмеження її пенсії максимальним розміром з 13.12.2024 та з 01.01.2025;

- зобов`язати ГУ ПФУ у Івано-Франківській області донараховати та виплачувати їй пенсію без обмеження її максимальним розміром та без застосування з інших нормативних актів, що обмежують виплату та розмір пенсії з 13.12.2024 та з 01.01.2025.

Позовні вимоги мотивовані посиланням на обставини порушення права позивача на належне пенсійне забезпечення внаслідок протиправних дій відповідача в частині обмеження виплати пенсії максимальним розміром з 13.12.2024 та з 01.01.2025.

Ухвалою судді позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 у справі № 480/704/25 позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.04.2026. Розмір пенсії позивача з 13.12.2024 склав 23610,00 гри, з 01.01.2025 - 25960, грн. На час переведення позивача на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ норми статті частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ та статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ про обмеження розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, були та залишаються чинними, а тому підлягають застосуванню під час розрахунку розмірі пенсії позивача.

Ухвалою суду від 03.09.2026 залучено до участі у дану справу співвідповідачем Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013).

Від Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області до суду надійшли додаткові докази по справі, відзиву на позовну заяву суду надано не було.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Сумській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VІІІ.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 у справі № 480/704/25 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи у податкових органах з 01.08.1986 до 01.12.2024 до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, що дає право на пенсію, згідно із Законом України "Про державну службу" та повторно розглянути заяву від 13.12.2024 про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", з урахування правової оцінки, наданої у судовому рішенні.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2026 у справі № 480/704/25 апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Івано-Франківській області залишено без задоволення, а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 без змін. Рішення набрало законної сили 01.04.2026.

ГУ ПФУ в Івано-Франківській області на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 у справі № 480/704/25: зараховано ОСОБА_1 періоди роботи у податкових органах з 01.08.1986 до 01.12.2024 до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, що дає право на пенсію, згідно із Законом України "Про державну службу"; повторно розглянуто заяву від 13.12.2024 та прийнято рішення про переведення ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу". Розмір пенсії позивача з 13.12.2024 склав 23610,00 грн, з 01.01.2025 - 25960, грн.

Вважаючи протиправними дії ГУПФ щодо виплати пенсії із застосуванням величини максимального розміру після перерахунку за рішенням суду, позивач знову звернувся до суду з цим позовом.

Аналізуючи обставини правомірності обмеження пенсії позивача з 13.12.2024 та з 01.03.2025, суд виходить з наступного.

Як видно з протоколів перерахунку пенсії, позивачу з 13.12.2024 нараховано 28288,07 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії - 23610 грн, з 01.01.2025 нараховано 28288,07 грн, з урахуванням максимального розміру - 23610 грн.

Обмеження пенсій військовослужбовців встановлювались ч. 7 ст. 43 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Проте рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано неконституційними положення ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

У пункті 2 резолютивної частини згаданого рішення Конституційного Суду зазначено, що положення ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Тож з урахуванням висновків, сформульованих у рішенні Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, суд у цій справі формулює власний висновок про те, що з 20.12.2016 частина 7 статті 43 Закону № 2262-ХІІ, яка передбачала обмеження пенсії максимальним розміром 10 прожитковими мінімумами для непрацездатної особи, є нечинною, а тому не підлягає застосуванню у спірних відносинах.

У постанові від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19 Верховний Суд наголосив на протиправності обмеження органом пенсійного фонду максимального розміру пенсії особи, право на пенсійне забезпечення якої встановлене Законом № 2262-ХІІ, та зазначив, що у спірних відносинах підлягають застосуванню норми Закону № 2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.

Отже, наведені вище висновки Верховного Суду мали би бути враховані пенсійним органом під час обчислення та виплати пенсії позивача після перерахунків з 13.12.2024 та з 01.03.2025 на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 у справі № 480/704/25, однак цього зроблено не було.

Зважаючи на факт визнання неконституційними положень ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, яка передбачала обмеження пенсії максимальним розміром, суд зазначає, що пенсійний орган обмежуючи позивачу виплату пенсії максимальним розміром, діяв всупереч приписам Конституції України та Закону № 2262-ХІІ.

За таких обставин суд, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо обмеження максимального розміру пенсії позивача з 13.12.2024, з 01.03.2025, зобов`язавши при цьому ГУПФ в Сумській області здійснити виплату позивачу з 13.12.2024, з 01.03.2025 нарахованої пенсії без обмеження її максимального розміру.

При цьому не може бути задоволений позов у частині вимог щодо зобов`язання відповідача не вчиняти дій щодо обмеження пенсії позивача без застосування з інших нормативних актів, оскільки об`єктом судового захисту в адміністративному суді, відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, можуть бути лише порушені права, свободи або законні інтереси особи, а не перспектива їх порушення у майбутньому.

Відтак позов у цілому слід задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській щодо обмеження ОСОБА_1 пенсії максимальним розміром з 13.12.2024 та з 01.01.2025.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області донараховати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію без обмеження її максимальним розміром з 13.12.2024 та з 01.01.2025.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області витрати зі сплати судового збору в розмірі 1331,20 грн.

В іншій частині вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Шаповал