Решение № 140923593, 26.10.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

Дата принятия
26.10.2026
Номер дела
440/12634/26
Номер документа
140923593
Форма судопроизводства
Административное
Государственный герб Украины Єдиний державний реєстр судових рішень

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

. 26 жовтня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/12634/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якій просить:

визнати дії чиновників Головного управління пенсійного фонду в Полтавській області протиправними;

зобов`язати Головне управління пенсійного фонду в Полтавській області відновити доплату до пенсії у розмірі 2000 грн. у відповідності до постанови КМУ від 14. 07. 2021 року № 713 з 01.07.2021 року;

стягнути з винуватців моральну шкоду в розмірі 2595 гривень (останні 6 років я не отримую законну пенсію навіть після рішень суду;

судові витрати покласти на винуватців;

притягнути до відповідальності чиновників, винних у протиправних діях (можливо це допоможе зупинити судову епідемію десятків тисяч аналогічних справ і зекономить бюджетні кошти);

зобов`язати Головне управління пенсійного фонду в Полтавській області припинити моральне і фінансове знущання з позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач протиправно знехтував його правом на отримання щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн з 01.07.2021, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" № 713 від 14 липня 2021 року, що, на переконання позивача, є порушенням його права на отримання усіх сум соціального забезпечення.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2026 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з необхідністю усунення виявлених судом недоліків позовної заяви шляхом надання позивачем до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом та доказів, які свідчать про поважність причин пропуску цього строку в частині позовних вимог, що охоплюють період з 01.07.2021 по 15.03.2026.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.09.2026 позовну заяву в частині позовних вимог щодо нарахування та виплати пенсії за період з 01.07.2021 по 15.03.2026 повернуто позивачеві.

Ухвалою суду від 29.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в частині позовних вимог з 16.03.2026, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У поданому до суду відзиві на позов представник відповідача висловив свої заперечення проти його задоволення, посилаючись на те, що постановою Кабінету Міністрів України № 713 від 14 липня 2021 року передбачено право окремого кола осіб, яким призначено пенсію в порядку до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", на отримання щомісячної доплати в сумі 2000,00 грн. На переконання відповідача позивач не належить до зазначеної категорії, оскільки його пенсія перераховувалась та збільшилась після перерахунку, виконаного після 01 березня 2018 року на виконання судового рішення. До здійснення такого перерахунку позивач отримував доплату до своєї пенсії в розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 713 від 14 липня 2021 року.

Позивач надав до суду відповідь на відзив, в якому повністю підтримував позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Справу за вказаним позовом розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

Позивач є пенсіонером, якому призначена пенсія у порядку Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Ініціатор звернення перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області, що відповідачем не заперечується.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду у справі № 440/3262/26 зобов`язано територіальний орган Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з 01.07.2025 року з урахуванням раніше сплачених сум.

На виконання зазначеного судового акта відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача.

При цьому з протоколу перерахунку пенсії позивачу встановлено, що з 01 липня 2021 року до моменту перерахунку пенсії, виконаного на виконання рішення суду у справі № 440/3262/26 позивач отримував передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" доплату до пенсії в розмір 2000,00 грн.

Судом встановлено, що щомісячна доплата до пенсії у спірному періоді (з 16.03.2026) позивачу не нараховувалась та не виплачувалась.

Вважаючи дії відповідача щодо припинення нарахування та виплати щомісячної доплати до пенсії за вислугу років, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", у розмірі 2000,00 грн протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 14 липня 2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" (далі - Постанова № 713).

У преамбулі Постанови № 713 зазначено, що ця постанова прийнята з метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб.

Пунктом 1 Постанови № 713 установлено з 01 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 01 березня 2018 року відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01 березня 2018 року, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.

Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01 березня 2018 року, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01 березня 2018 року або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.

У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01 березня 2018 року, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.

Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 01 липня 2021 року.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Предметом цього спору є наявність підстав для нарахування та виплати позивачу доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 після перерахунку його пенсії, вчиненого на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду у справі № 440/3262/26.

З матеріалів справи встановлено, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду у справі № 440/3262/26 позивачу проведено перерахунок пенсії.

Отже питання застосування права в цій справі полягає у тому, чи втрачає пенсіонер право на виплату передбаченої Постановою № 713 щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до пенсії у разі, якщо його пенсія після 01 березня 2018 року була перерахована на підставі рішення суду.

Визначаючись щодо цього питання, суд враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 08 листопада 2022 року у справі № 420/2473/22 про застосування відповідних норм права.

У вказаному рішенні Верховний Суд вказав, що (пункт 46) аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної постанови № 713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення постанови № 713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01 березня 2018 року, не є перерахунком пенсії у зв`язку зі зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.

У пункті 48 цієї ж постанови, Верховний Суд зробив висновок щодо того, що оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений ГУ ПФУ на виконання судового рішення в іншій адміністративній справі з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01 березня 2018 року, не є перерахунком пенсії у зв`язку зі зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови № 713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття постанови № 713 поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01 березня 2018 року.

Таким чином, суд не має відступати від висновку Верховного Суду у аналогічній справі.

Згідно наявних у справі протоколів перерахунку пенсії позивача, щомісячна доплата виплачувалась позивачу з 01 липня 2021 року в розмірі 2000,00 грн та відповідач продовжував її нараховувати та виплачувати до моменту здійснення перерахунку пенсії на підставі судового рішення №440/3262/26.

Після проведення подальших перерахунків пенсії позивачу не нараховувалась та не виплачувалась спірна доплата.

З огляду на те, що право позивача на отримання щомісячної доплати до пенсії було порушено, суд вважає за можливе з метою відновлення порушеного права позивача визнати протиправними дії Головного управління ПФУ щодо припинення виплати позивачу щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити вказану щомісячну доплату з 16.03.2026 ( в межах позовних вимог, визначених в ухвалі про відкриття провадження у справі від 29.09.2026).

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача завдану йому моральну шкоду в розмірі 2595 грн, суд зазначає наступне.

За приписами частин першої-третьої статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Згідно із роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (із змінами і доповненнями) під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Отже, під моральною шкодою законодавець розуміє втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі.

Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 у справі №464/3789/17.

Зокрема, суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту (пункт 49).

Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання (пункт 52).

Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого (пункт 56).

У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам (пункт 57).

Враховуючи те, що матеріали адміністративної справи не містять доказів заподіяння позивачу моральних та фізичних страждань або втрат немайнового характеру, а також підтвердження причинного зв`язку між протиправною бездіяльністю відповідача і завданням позивачеві від цього моральної шкоди, вимога позивача щодо стягнення моральної шкоди не підлягає задоволенню.

Такий висновок суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній, зокрема у постановах від 21.02.2020 у справах № 363/3520/16-а та №628/3028/16-а.

Отже, у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Щодо позовної вимоги про притягнення до відповідальності посадових осіб відповідача суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), юрисдикція адміністративних судів поширюється, зокрема, на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності. Отже, предметом розгляду в цій справі є перевірка правомірності поведінки Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області у спірних правовідносинах та визначення належного способу захисту порушених прав позивача, а не вирішення питання про притягнення конкретних посадових осіб до юридичної відповідальності.

При цьому позивачем не конкретизовано, до якого саме виду юридичної відповідальності він просить притягнути посадових осіб відповідача, не визначено осіб, питання про відповідальність яких порушується, та не наведено обставин, які б давали змогу суду вирішити таку вимогу в межах цього спору. Саме по собі встановлення судом протиправності дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для автоматичного притягнення його посадових осіб до юридичної відповідальності, оскільки питання про наявність підстав для такої відповідальності вирішується компетентним органом у порядку, передбаченому законом, із дотриманням установленої процедури.

Водночас частина перша статті 249 КАС України передбачає, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Однак постановлення окремої ухвали є процесуальним повноваженням суду, яке реалізується за наявності передбачених законом підстав, і не тотожне безпосередньому притягненню конкретних посадових осіб до юридичної відповідальності на вимогу позивача.

З огляду на викладене, оскільки заявлена вимога про притягнення посадових осіб відповідача до відповідальності не відповідає визначеному предмету цього адміністративного спору та не містить належної конкретизації способу захисту, суд доходить висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача припинити «моральне і фінансове знущання» з позивача суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої та другої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зі змісту наведеної позовної вимоги вбачається, що вона сформульована в загальних оціночних поняттях і не містить чіткого визначення конкретних дій чи бездіяльності відповідача, від вчинення яких належить зобов`язати його утриматися, або конкретних дій, які відповідач повинен вчинити для припинення відповідного порушення. При цьому поняття «моральне і фінансове знущання» саме по собі не визначає юридично конкретного обов`язку суб`єкта владних повноважень, виконання якого могло б бути предметом судового контролю на стадії виконання рішення.

Суд враховує, що зі змісту позовної заяви вбачається: зазначена вимога пов`язана насамперед із незгодою позивача з невиплатою щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713. Водночас питання щодо поновлення виплати такої доплати становить самостійний предмет позовної вимоги, яку суд оцінює по суті та щодо якої ухвалює відповідне рішення. За таких обставин загальне зобов`язання відповідача припинити «моральне і фінансове знущання» не визначає окремого, самостійного та належним чином конкретизованого способу судового захисту понад той, що забезпечується вирішенням вимоги про поновлення виплати доплати до пенсії.

З урахуванням положень статті 245 КАС України, за результатами вирішення публічно-правового спору суд застосовує визначені законом способи захисту порушеного права, які мають бути конкретними, юридично визначеними та такими, що забезпечують реальне поновлення прав особи. Судове рішення має містити чіткий і зрозумілий припис, виконання якого не потребує додаткового визначення його змісту.

Отже, оскільки позовна вимога про зобов`язання відповідача припинити «моральне і фінансове знущання» не містить конкретизованого юридичного обов`язку та фактично охоплює обставини, які є предметом розгляду в межах вимоги про поновлення виплати доплати до пенсії, суд доходить висновку про відсутність підстав для її окремого задоволення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 9, 77, 139, 243-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 з 16.03.2026 щомісячної надбавки до пенсії, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" у розмірі 2000 гривень.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 починаючи з 16.03.2026 щомісячну доплату до пенсії, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" у розмірі 2000 гривень з урахуванням фактично проведених виплат.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на це рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддяА.О. Чеснокова

Часті запитання

Який тип судового документу № 140923593 ?

Документ № 140923593 це Решение

Яка дата ухвалення судового документу № 140923593 ?

Дата ухвалення - 26.10.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 140923593 ?

Форма судочинства - Административное

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 140923593 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Сведения о судебном решении № 140923593, Полтавський окружний адміністративний суд

Судебное решение № 140923593, Полтавський окружний адміністративний суд было принято 26.10.2026. Форма судопроизводства - Административное, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти ключевые сведения об этом судебном решении. Мы предоставляем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных охватывает полный спектр необходимой информации, позволяя вам удобно находить ключевые сведения.

Судебное решение № 140923593 относится к делу № 440/12634/26

то решение относится к делу № 440/12634/26. Организации, указанные в тексте настоящего судебного документа:


Наша платформа поддерживает поиск по разным критериям, таким как регион или название суда. Также в личном кабинете есть возможность подробной настройки, что существенно ускоряет процесс поиска информации. Это позволяет продуктивно экономить ваше время при получении необходимой информации из реестра судебных решений и других официальных источников.

Предыдущий документ : 140923592
Следующий документ : 140923594