Решение № 140922936, 26.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2026 рокусправа № 380/16142/25

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Андрусів У.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Пустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 , про зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) пред`явив позов до Пустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі відповідач, Пустомитівський РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області), у якому просить суд зобов`язати відповідача зняти арешт з усього майна, що належить ОСОБА_1 , і заборони його відчуження, накладені на підставі постанови державного виконавця Пустомитівського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області Партема М.Б. від 06.10.2016 у ВП №52001770 про арешт майна боржника, індексний номер запису про обтяження 16927881 (спеціальний розділ).

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що постановою державного виконавця від 06.10.2016 у виконавчому провадженні №52001770 з примусового виконання виконавчого листа №450/808/15-ц від 15.07.2016, виданого Пустомитівським районним судом Львівської області, про стягнення з нього на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» боргу в розмірі 366324,19 грн накладено арешт на все його майно. 29.03.2019 виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі Закон №1404-VIII). Постановою Львівського апеляційного суду від 02.06.2022 у справі №450/808/15-ц стягувача замінено на ОСОБА_2 , якому позивач добровільно сплатив заборгованість у повному обсязі, про що стягувач 07.06.2025 повідомив відповідача. Проте на заяву позивача від 13.06.2025 про зняття арешту відповідач листом від 01.07.2025 №32632 повідомив про відсутність для цього підстав. Позивач вважає, що оскільки виконавчий документ не підлягає виконанню, арешт підлягає зняттю на підставі ч.4 ст.40 Закону №1404-VIII, а його збереження понад вісім років за відсутності відкритих виконавчих проваджень є невиправданим втручанням у право на мирне володіння майном. Просить позов задовольнити.

Ухвалою судді від 12.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін; відповідача зобов`язано надати суду у 5-денний строк з дня вручення ухвали належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження №52001770.

01.09.2025 відповідач подав заяву про виконання ухвали суду, у якій повідомив, що згідно з п.2 розд.ХІ Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 07.06.2017 №1829/5, строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву, становить три роки, а тому виконавче провадження №52001770 знищено і надати належним чином засвідчені копії його матеріалів неможливо.

01.09.2025 відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому позов не визнав. Зазначає, що у виконавчому провадженні №52001770 29.03.2019 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до п.2 ч.1 ст.37 Закону №1404-VIII. Стверджує, що визначені ч.4 ст.59 цього Закону підстави для зняття виконавцем арешту відсутні, а в усіх інших випадках арешт знімається на підставі рішення суду. Крім того, вказує, що заява про зняття арешту з майна до відділу не надходила. Просить відмовити в задоволенні позову повністю.

12.09.2025 відповідач подав відзив на позовну заяву (додатковий), у якому підтвердив надходження до відділу 11.06.2025 за вхідним №1696 повідомлення правонаступника стягувача ОСОБА_2 про добровільне виконання боржником вимог виконавчого документа в повному обсязі. Водночас, покликаючись на ч.2 ст.27 та п.2 ч.4 ст.59 Закону №1404-VIII, зазначає, що за відсутності сплати виконавчого збору та витрат виконавчого провадження підстави для зняття арешту з майна боржника відсутні. Просить відмовити в задоволенні позову повністю.

15.09.2025 позивач подав відповідь на відзив, у якій зазначив, що постанови про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження на примусовому виконанні не перебувають, а тому посилання відповідача на їх несплату є безпідставним. Крім того, позивач уточнив, що просить зняти один арешт, накладений постановою від 06.10.2016 у виконавчому провадженні №52001770.

Ухвалою суду від 24.09.2025, занесеною до протоколу судового засідання, залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 .

15.10.2025 третя особа подала пояснення щодо позову, у яких підтвердила, що 07.06.2025 за №07-06-25/1 через представника скерувала на адресу відповідача повідомлення стягувача щодо виконання рішення у виконавчому провадженні №52001770, у якому повідомила про здійснення боржником ОСОБА_1 добровільного виконання вимог виконавчого листа №450/808/15-ц від 15.07.2016 у повному обсязі на користь правонаступника стягувача. Зазначила, що органами державної виконавчої служби не вживалось жодних примусових заходів щодо стягнення боргу, а заборгованість була сплачена в період, коли виконавчий документ не перебував на виконанні, а також що конфлікт інтересів між нею (третьою особою) та позивачем відсутній.

06.02.2026 позивач подав додаткові пояснення у справі, до яких долучив лист відповідача від 29.10.2025 №58574, інформацію про виконавче провадження №52001770 та результат пошуку в Автоматизованій системі виконавчих проваджень. Зазначає, що з цих доказів вбачається відсутність виконавчих проваджень, відкритих з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору. Просить поновити строк на подання цих доказів, урахувати пояснення та задовольнити позов.

09.02.2026 позивач подав клопотання, у якому підтримав позовні вимоги в повному обсязі з урахуванням уточнення предмета позову, наведеного у відповіді на відзив, та просив перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження і розглядати справу за відсутності позивача та його представника.

Оцінивши подані позивачем 06.02.2026 докази та причини пропуску строку на їх подання, суд урахував, що ці докази отримано за наслідками звернення до відповідача вже після відкриття провадження у справі, а їх дослідження сприяє повному та всебічному з`ясуванню обставин справи, у зв`язку з чим на підставі ч.8 ст.79 та ст.121 КАС України визнав причини пропуску строку поважними і долучив ці докази до матеріалів справи.

З урахуванням поданого позивачем клопотання, неявки учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, та відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд на підставі ч.9 ст.205 КАС України розглянув справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на які сторони покликаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

15.07.2016 Пустомитівським районним судом Львівської області видано виконавчий лист №450/808/15-ц про стягнення із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» заборгованості за кредитним договором №0081/08/06.10-CLNv від 08.12.2008 в розмірі 366324,19 грн.

23.08.2016 державним виконавцем Пустомитівського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області на підставі цього виконавчого листа, який надійшов до державного виконавця 19.08.2016, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №52001770, боржнику встановлено строк для самостійного виконання рішення до 29.08.2016.

Згідно з Інформацією про виконавче провадження, сформованою 05.02.2026 з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень за ідентифікатором доступу 65112ЕАДА7Г0, у виконавчому провадженні №52001770 06.10.2016 вчинено виконавчу дію «стягнення виконавчого збору» та винесено постанову про стягнення виконавчого збору в сумі 36632,42 грн, а також вчинено виконавчу дію «звернення стягнення на майно боржника» з сумою звернення стягнення 403221,35 грн, за наслідками якої винесено постанову про арешт майна боржника.

06.10.2016 державним виконавцем Пустомитівського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області Партемом М.Б. у виконавчому провадженні №52001770 винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження 403221,35 грн. Копію постанови ухвалено направити на виконання в органи та установи, які посвідчують договори відчуження майна чи проводять його перереєстрацію на іншого власника, та сторонам виконавчого провадження.

17.10.2016 державним виконавцем Пустомитівського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області Партемом М.Б. на підставі вказаної постанови до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про обтяження №16927881 (спеціальний розділ); вид обтяження арешт нерухомого майна; опис предмета обтяження все нерухоме майно; обтяжувач Пустомитівський РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області (ЄДРПОУ 34986930); особа, майно якої обтяжується, ОСОБА_1 .

29.03.2019 державним виконавцем Пустомитівського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону №1404-VIII. Строк повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання визначено 29.03.2022, сума заборгованості 366324,19 грн, стан виконавчого провадження «завершено».

Постановою Львівського апеляційного суду від 02.06.2022 у справі №450/808/15-ц заяву ОСОБА_2 задоволено та замінено сторону стягувача у виконавчому провадженні за виконавчим листом №450/808/15-ц, виданим Пустомитівським районним судом Львівської області 15.07.2016, про стягнення із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» заборгованості за кредитним договором №0081/08/06.10-CLNv від 08.12.2008 у розмірі 366324,19 грн, з Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» на його правонаступника ОСОБА_2 .

07.06.2025 за №07-06-25/1 представник стягувача скерував на адресу відповідача повідомлення стягувача щодо виконання рішення у виконавчому провадженні №52001770, у якому повідомив, що боржником ОСОБА_1 здійснено добровільне виконання вимог виконавчого листа №450/808/15-ц від 15.07.2016 в повному обсязі на користь правонаступника стягувача ОСОБА_2 , у зв`язку з чим просив завершити виконавче провадження з примусового виконання цього виконавчого листа, припинити заходи примусового стягнення, застосовані до боржника, зокрема зняти арешти та заборони, а також виключити боржника з реєстру боржників. Це повідомлення отримано відповідачем 11.06.2025 за вхідним №1696, що підтверджується відміткою відповідача на самому документі та не заперечується ним у додаткових поясненнях до відзиву від 12.09.2025.

13.06.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою про зняття арешту та виключення з реєстру боржників, у якій просив зняти арешти з усього його майна і заборони на його відчуження, накладені на підставі постанов державного виконавця від 06.10.2016 у ВП №52001770 та від 27.06.2019 у ВП №53815720, припинити застосовані обтяження майна, зокрема арешт нерухомого майна за записом про обтяження №16927881 від 17.10.2016, та виключити з Єдиного реєстру боржників відомості про нього.

01.07.2025 листом №32632 за підписом начальника відділу Гнатишина І.С. відповідач повідомив адвоката Репецького В.В. на його заяву №07-06-25/1 від 07.06.2025, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження №52001770; 29.03.2019 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону №1404-VIII, а відповідно до ст.40, 59 цього Закону станом на 01.07.2025 відсутні підстави для скасування заходів примусового виконання та зняття арешту з майна боржника.

Згідно з Інформацією з Єдиного реєстру боржників від 07.06.2025 за анкетними даними позивача в реєстрі обліковувався один запис стосовно виконавчого провадження №53815720. Згідно з Інформацією з Єдиного реєстру боржників від 05.08.2025 за вказаними параметрами запиту інформація в реєстрі відсутня.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06.08.2025 №438307271 актуальною в спеціальному розділі реєстру залишається державна реєстрація обтяження за записом №16927881 від 17.10.2016 арешт нерухомого майна, предметом якого є все нерухоме майно ОСОБА_1 , обтяжувач Пустомитівський РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області.

На запит адвоката позивача від 18.10.2025 №18-10-25/1 та заяву позивача від 18.10.2025 відповідач листом від 29.10.2025 №58574 повідомив перебіг виконавчих дій у виконавчому провадженні №52001770, зазначив, що його матеріали знищено за закінченням терміну зберігання, а відомості щодо винесення постанови про стягнення витрат виконавчого провадження у відділі відсутні.

Згідно з результатом пошуку виконавчих проваджень в Автоматизованій системі виконавчих проваджень від 05.02.2026 за анкетними даними позивача обліковано три виконавчі провадження: №52001770, відкрите 23.08.2016, стягувач ПАТ «Банк Форум», стан завершено; №53815720, відкрите 25.04.2017, стягувач держава, стан завершено; №60123692, відкрите 23.09.2019, стягувач Пустомитівський районний суд, стан завершено. Виконавчих проваджень, відкритих з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору, у системі не обліковано.

Не погодившись із бездіяльністю відповідача щодо незняття арешту, позивач пред`явив цей позов до суду.

Змістом спірних правовідносин є правомірність бездіяльності відповідача щодо незняття арешту, накладеного на майно позивача постановою державного виконавця від 06.10.2016 у виконавчому провадженні №52001770.

Надаючи правову оцінку цим правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд застосовує такі норми чинного законодавства та робить висновки по суті спору.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон №1404-VIII.

Згідно зі ст.1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 6 ч.3 ст.18 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.37 Закону №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Згідно з ч.2 ст.40 Закону №1404-VIII про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Відповідно до ч.4 ст.40 Закону №1404-VIII у разі якщо після повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених частиною першою статті 37 цього Закону, встановлено, що виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди, арешти з майна боржника знімаються, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті під час примусового виконання рішення заходи, про що виконавець виносить постанову, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, виконавець вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Згідно з п.2 ч.4 ст.59 Закону №1404-VIII підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника.

Згідно з ч.5 ст.59 Закону №1404-VIII у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.05.2025 у справі №2/1522/11652/11 (провадження №14-137цс24) зазначила, що «Законодавством не передбачено обов`язку державного (приватного) виконавця зняти арешт, накладений на майно боржника, у разі повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки таке повернення не свідчить про закінчення виконавчого провадження та у такому випадку стягувач має право повторно звернутися із заявою про примусове виконання рішення суду, яке не виконано, протягом встановлених законом строків». Водночас у п.69 цієї постанови Велика Палата Верховного Суду вказала: «Також виконавець знімає арешт з майна боржника, якщо після повернення виконавчого документа стягувачу встановлено, що виконавчий документ не підлягає виконанню (частина четверта статті 40 Закону № 1404-VIII)».

З огляду на наведене суд відхиляє доводи позивача про те, що арешт підлягав зняттю вже внаслідок самого лише винесення 29.03.2019 постанови про повернення виконавчого документа стягувачу.

Суд вважає за необхідне зазначити, що арешт майна має забезпечувальний характер. Верховний Суд у постанові від 29.05.2024 у справі №643/5147/23 (провадження №61-15176св23) виснував, що «арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який виконавець має право застосувати для забезпечення реального виконання виконавчого документа, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню», а «Наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном». У цій же постанові Верховний Суд наголосив, що «Застосування арешту майна боржника як обмежувального заходу не повинно призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених Законом».

Як підтверджується матеріалами справи, арешт на майно позивача накладено 06.10.2016 з метою забезпечення виконання виконавчого листа №450/808/15-ц від 15.07.2016 про стягнення з позивача на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» заборгованості в розмірі 366324,19 грн. 11.06.2025 відповідач отримав повідомлення правонаступника стягувача ОСОБА_2 про добровільне виконання боржником вимог цього виконавчого листа в повному обсязі та прохання припинити застосовані до боржника заходи примусового виконання. Ці обставини третя особа підтвердила в поясненнях, поданих суду 15.10.2025, а відповідач їх не спростував.

Відтак, рішення суду, для забезпечення виконання якого накладено арешт, виконане, стягувач майнових претензій до позивача не має, виконавче провадження №52001770 завершено 29.03.2019, а інших виконавчих проваджень щодо позивача на виконанні не перебуває. Отже, мета, з якою накладено арешт, вичерпана. За таких обставин підстави для збереження арешту відсутні, а відповідач відповідно до ч.4 ст.40 Закону №1404-VIII зобов`язаний був його зняти. Натомість листом від 01.07.2025 №32632 відповідач обмежився повідомленням про відсутність підстав для зняття арешту, не навівши мотивів незастосування ч.4 ст.40 цього Закону.

Необґрунтованими є посилання відповідача на п.2 ч.4 ст.59 Закону №1404-VIII та на несплату виконавчого збору і витрат виконавчого провадження, оскільки ч.4 ст.59 цього Закону визначає підстави для зняття арешту виконавцем у незакінченому виконавчому провадженні, що узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у п.69 постанови у справі №2/1522/11652/11, і не виключає застосування ч.4 ст.40 Закону №1404-VIII. При цьому приписи ч.4 ст.40 Закону №1404-VIII не ставлять зняття арешту в залежність від сплати виконавчого збору чи витрат виконавчого провадження. До всього, суд зауважує, що хоча постанову про стягнення виконавчого збору в сумі 36632,42 грн винесено 06.10.2016, виконавчого провадження з її примусового виконання за даними Автоматизованої системи виконавчих проваджень не відкривалося, а відомості про винесення постанови про стягнення витрат виконавчого провадження у відповідача відсутні. Отже, арешт, накладений у завершеному виконавчому провадженні №52001770, не забезпечує виконання жодного рішення.

Суд відхиляє також доводи відповідача про те, що заява про зняття арешту з майна до відповідача не надходила, оскільки вони спростовуються наявними в матеріалах справи відмітками відповідача про вхідну реєстрацію повідомлення стягувача за вхідним №1696 від 11.06.2025 та змістом листа відповідача від 01.07.2025 №32632, який є відповіддю саме на це звернення. Крім того, у додаткових поясненнях до відзиву від 12.09.2025 відповідач сам підтвердив факт надходження такого звернення.

У цій справі арешт зареєстровано 17.10.2016 і він зберігається понад дев`ять років за відсутності виконавчого провадження та невиконаного грошового зобов`язання, що позбавляє таке втручання легітимної мети та пропорційності.

За змістом ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Втручання держави у право на мирне володіння майном є правомірним, якщо воно здійснюється на підставі закону, переслідує легітимну мету та є пропорційним.

Таким чином, збереження арешту, зареєстрованого 17.10.2016, за відсутності виконавчого провадження та майнових претензій стягувача є невиправданим втручанням у право позивача на мирне володіння майном, а бездіяльність відповідача щодо незняття цього арешту є протиправною.

Ураховуючи наведене, а також те, що арешт нерухомого майна за своїм змістом включає заборону його відчуження, ефективним способом захисту порушеного права позивача в цій справі є зобов`язання відповідача зняти арешт, накладений постановою державного виконавця від 06.10.2016 у виконавчому провадженні №52001770.

Будь-яких інших обставин, які б вимагали детальної відповіді або спростування, сторонами у заявах по суті справи не зазначено та з матеріалів справи судом не встановлено.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В порушення ч.2 ст.77 КАС України відповідач не надав суду жодних доказів правомірності своєї бездіяльності, що є підставою для задоволення позовних вимог.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд приходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Приписами ч.1 ст.139 КАС України унормовано, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких умов на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню сплачений судовий збір у сумі 968,96 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає, що в позовній заяві позивач попередньо визначив їх орієнтовний розмір у 20000,00 грн та повідомив про подання доказів на їх підтвердження протягом п`яти днів з моменту ухвалення судового рішення. Оскільки станом на час ухвалення цього рішення такі докази суду не подано, питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу вирішується в порядку, встановленому ч.7 ст.139 та ст.252 КАС України.

Керуючись ст. 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд

у х в а л и в:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Пустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 , про зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

2. Зобов`язати Пустомитівський відділ державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт з усього майна, що належить ОСОБА_1 , та заборону його відчуження, накладені постановою державного виконавця Пустомитівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Партема М.Б. від 06.10.2016 про арешт майна боржника у виконавчому провадженні №52001770.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Пустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач Пустомитівський відділ державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місцезнаходження: вул. І. Кандиби, буд. 3, м. Пустомити, Львівський район, Львівська обл., 81100; ЄДРПОУ 34986930).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

СуддяАндрусів Уляна Богданівна