Решение № 140922198, 26.10.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 рокуСправа № 280/8917/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садового І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Борисенка Олександра, буд. 7, м. Рівне, 33028; код ЄДРПОУ 21084076)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

27.08.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі відповідач, ГУ ПФУ в Рівненській області), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 084050024660 від 21.08.2026 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно з частиною 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати відповідача зарахувати позивачу до пільгового стажу на провідних професіях (20 років) період його навчання з 01.09.2002 по 26.05.2005 та з 29.11.2005 по 30.06.2006 у Металургійному технікумі Запорізької державної інженерної академії на денному відділенні за спеціальністю «Виробництво сталі у конверторах і мартенівських печах», у зв`язку із чим повторно розглянути заяву позивача від 13.08.2026 щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах;

- стягнути з відповідача на користь позивача суму судового збору у розмірі 1331, 20 грн.

Ухвалою суду від 31.08.2026 відкрито провадження у справі №280/8917/26, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в порядку письмового провадження). Цією ж ухвалою було витребувано від відповідача належним чином засвідчену копію пенсійної справи ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 09.10.2026 витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області належним чином засвідчену копію пенсійної справи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

У зв`язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Обґрунтування позовних вимог викладено в позовній заяві (вх.№49016 від 27.08.2025). Зокрема зазначено, що 13.08.2026 позивач звернувся до органів Пенсійного фонду України за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV). Однак, рішенням відповідача від 21.08.2026 №084050024660 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058-IV, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу на провідних професіях 20 років та 25 років на професіях згідно до Постанови №202. Зауважено, що відповідачем безпідставно не було враховано до пільгового стажу період навчання позивача з 01.09.2002 по 26.05.2005 та з 29.11.2005 по 30.06.2006 у Металургійному технікумі Запорізької державної інженерної академії на денному відділенні за спеціальністю «Виробництво сталі у конверторах і мартенівських печах». Водночас вказано, що оскільки перерва між днем закінчення навчання та днем зарахування позивача на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців, то період навчання у технікумі має бути зарахований до пільгового стажу на провідних професіях. На думку позивача, оскаржуваним рішенням відповідач порушив його гарантоване статтею 46 Конституції України право на соціальний захист. На підставі вищевикладеного у сукупності позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався, матеріали справи містять докази того, що 31.08.2026 документ в електронному вигляді «Ухвала про відкриття спрощеного провадження» за допомогою підсистеми «Електронний суд» доставлений до електронного кабінету Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (а.с.24).

На підставі частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , виданим 18.02.2004 Пологівським РВ УМВС України в Запорізькій області (а.с.6).

13.08.2026 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058-IV (а.с.51).

У відповідності до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (із подальшими змінами та доповненнями) передбачено, що з 01.04.2021 органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунки пенсій в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає пенсіонер.

Враховуючи зазначене, заява позивача від 13.08.2026 про призначення пенсії за віком в порядку екстериторіальності була розглянута ГУ ПФУ в Рівненській області.

За результатами розгляду заяви відповідачем було прийнято рішення від 21.08.2026 №084050024660, яким позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058-IV з посиланням на відсутність необхідного пільгового стажу на провідних професіях 20 років та 25 років на професіях згідно до Постанови №202 (а.с.9).

Позивач не погодившись з рішенням відповідача № 084050024660 від 21.08.2026 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно з частиною 3 статті 114 Закону №1058-IV та не зарахуванням до його пільгового стажу на провідних професіях (20 років) періоду навчання з 01.09.2002 по 26.05.2005 та з 29.11.2005 по 30.06.2006 у Металургійному технікумі Запорізької державної інженерної академії на денному відділенні за спеціальністю «Виробництво сталі у конверторах і мартенівських печах», звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані сторонами докази, суд приходить до наступних висновків.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбачені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Частиною 1 статті 44 Закону № 1058-IV встановлено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Статтею 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №1058-IV, в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Підстави надання пенсії особам за віком на пільгових умовах визначені статтею 114 Закону №1058-IV.

Відповідно до абзацу 1 частини третьої статті 114 Закону №1058-IV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Згідно з частиною першою статті 24 Закону № 1058-ІV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

При цьому, згідно з частиною 1 статті 56 Закону №1788-ХІІ, до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Згідно з приписами статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637).

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно з абзацом 1 пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 8 Порядку №637 час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

З аналізу наведених законодавчих приписів, зокрема, статті 62 Закону №1788-XII та Порядку №637, слідує, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами, зокрема, на підставі даних уточнюючої довідки, виданої підприємством, на якому працювала особа.

З матеріалів справи встановлено, що за результатами розгляду заяви позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідачем було прийнято рішення від 21.08.2026 №084050024660, яким позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058-IV з посиланням на відсутність необхідного пільгового стажу на провідних професіях 20 років та 25 років на професіях згідно до Постанови №202 (а.с.9).

З матеріалів позовної заяви судом встановлено, що обґрунтовуючи наявність у позивача на момент звернення за призначенням пенсії необхідного пільгового стажу, позивач зазначає про незгоду із не зарахуванням відповідачем до його пільгового стажу періоду навчання з 01.09.2002 по 26.05.2005 та з 29.11.2005 по 30.06.2006 у Металургійному технікумі Запорізької державної інженерної академії.

Надаючи оцінку зазначеним доводам позивача, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно із статтею 56 Закону №1788-ХІІ до стажу роботи, що дає право на трудову пенсію, зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Частиною 1 статті 38 Законом України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» № 103/98-ВР від 10.02.1998 встановлено, що час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

За приписами статті 3 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» професійна (професійно-технічна) освіта є складовою системи освіти України. Професійна (професійно-технічна) освіта є комплексом педагогічних та організаційно-управлінських заходів, спрямованих на забезпечення оволодіння громадянами знаннями, уміннями і навичками в обраній ними галузі професійної діяльності, розвиток компетентності та професіоналізму, виховання загальної і професійної культури. Професійна (професійно-технічна) освіта здобувається у закладах професійної (професійно-технічної) освіти.

Професійне (професійно-технічне) навчання - складова професійної (професійно-технічної) освіти. Професійне (професійно-технічне) навчання передбачає формування і розвиток професійних компетентностей особи, необхідних для професійної діяльності за певною професією у відповідній галузі, забезпечення її конкурентоздатності на ринку праці та мобільності, перспектив її кар`єрного зростання впродовж життя.

Відповідно до статті 5 цього Закону, професійна (професійно-технічна) освіта здобувається громадянами України в державних і комунальних закладах професійної (професійно-технічної) освіти безоплатно, за рахунок держави, а у державних та комунальних акредитованих вищих професійно-технічних навчальних училищах та центрах професійної освіти - у межах державного та/або регіонального замовлення безоплатно, на конкурсній основі.

За змістом статті 17 Закону України «Про професійно-технічну освіту» професійно-технічний навчальний заклад - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров`я.

Статтею 18 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» визначено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійно-технічної освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.

Згідно з частиною 4 статті 19 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» професійно-технічні навчальні заклади незалежно від форм власності та підпорядкування розпочинають діяльність, пов`язану з підготовкою кваліфікованих робітників та наданням інших освітніх послуг, після отримання ліцензії. Ліцензія видається у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Вказаною нормою передбачено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.

Отже, на професійне навчання в технікумах поширюються положення статті 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту».

Аналогічний висновок щодо зарахування періоду навчання позивача в технікумі до пільгового стажу міститься в постановах Верховного Суду від 04.03.2020 у справі №367/945/17 та від 25.08.2026 у справі № 160/29691/25.

З аналізу вищезазначених норм встановлено, що для зарахування спірного періоду навчання до пільгового стажу, встановлено, що особа після завершення навчання має працевлаштуватись за професією, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, при цьому не встановлюючи обмежень щодо часу працевлаштування особи або конкретної професії.

Суд звертає увагу, що період навчання позивача у Металургійному технікумі Запорізької державної інженерної академії з 01.09.2002 по 30.06.2006 підтверджується дипломом серії НОМЕР_3 від 30.06.2006 та записами трудової книжки серії НОМЕР_4 від 06.07.2006, виданої на ім`я ОСОБА_1 (а.с.13-15).

Крім того, зазначений період навчання не заперечується відповідачем, оскільки як вбачається з наявного у матеріалах справи розрахунку страхового стажу позивача такий зарахований відповідачем до страхового стажу позивача.

При цьому, згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_4 від 06.07.2006, виданої на ім`я ОСОБА_1 , останній починаючи з 21.07.2006 був працевлаштований у ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» в Мартенівський цех підручним сталевара мартенівської печі 5 розряду (а.с.15).

Як вже було зазначено вище, відповідно до статті 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Отже, з огляду на період навчання позивача з 01.09.2002 по 30.06.2006 та враховуючи дату працевлаштування у ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» за набутою професією - 21.07.2006, зазначений період навчання позивача у Металургійному технікумі Запорізької державної інженерної академії підлягає зарахуванню позивачу до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі частини 3 статті 114 Закону №1058-IV.

Натомість, з наявного у матеріалах справи розрахунку стажу позивача форми РС-право ПС:084050024660 судом встановлено, що до пільгового стажу позивача відповідачем зараховано лише період з 27.05.2005 по 28.11.2005.

Такими чином, в даному випадку відповідач протиправно не зарахував до пільгового стажу позивача період навчання з 01.09.2002 по 26.05.2005 та з 29.11.2005 по 30.06.2006, та прийняв оскаржуване рішення від 21.08.2026 №084050024660.

На переконання суду, за наявності формальної підстави для відмови позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, законної мети такої відмови, яка спрямована на те, щоб відповідна пенсія була призначена тим особам, які мають на це законне право, в той же час позбавлення позивача права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, за встановлених судом вище обставин, буде не пропорційним втручанням в її право на отримання відповідних пенсійних виплат, гарантоване статтею 1 протоколу 1 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод.

Враховуючи викладене, суд вважає належним способом захисту порушених прав позивача у заявленому до розгляду спорі є визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 21.08.2026 №084050024660, а також зобов`язання ГУ ПФУ в Рівненській області зарахувати позивачу до пільгового стажу період навчання з 01.09.2002 по 26.05.2005 та з 29.11.2005 по 30.06.2006 у Металургійному технікумі Запорізької державної інженерної академії на денному відділенні за спеціальністю «Виробництво сталі у конверторах і мартенівських печах», у зв`язку із чим повторно розглянути заяву позивача від 13.08.2026 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058-IV, у зв`язку із чим позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо інших посилань учасників справи суд зазначає, що вони не впливають на правильність вирішення спору по суті.

У рішенні ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно із пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 КАС України).

На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1331,20грн, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № ПН24402 від 26.08.2026 (а.с.19).

За таких обставин, судовий збір у розмірі 1331,20грн підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, як суб`єкта владних повноважень, яким прийнято оскаржуване рішення.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Борисенка Олександра, буд. 7, м. Рівне, 33028; код ЄДРПОУ 21084076) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Борисенка Олександра, буд. 7, м. Рівне, 33028; код ЄДРПОУ 21084076) від 21.08.2026 №084050024660 про відмову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Борисенка Олександра, буд. 7, м. Рівне, 33028; код ЄДРПОУ 21084076) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до пільгового стажу період навчання з 01.09.2002 по 26.05.2005 та з 29.11.2005 по 30.06.2006 у Металургійному технікумі Запорізької державної інженерної академії на денному відділенні за спеціальністю «Виробництво сталі у конверторах і мартенівських печах», у зв`язку із чим повторно розглянути заяву позивача від 13.08.2026 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Борисенка Олександра, буд. 7, м. Рівне, 33028; код ЄДРПОУ 21084076 на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) судовий збір у розмірі 1331,20грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 26.10.2026.

Суддя І.В.Садовий