Єдиний державний реєстр судових рішень
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
23 жовтня 2026 рокуСправа № 280/7283/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області Комунарського відділу у місті Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області Комунарського відділу у місті Запоріжжя (далі відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії Комунарського відділу у місті Запоріжжі Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 37834773, вул. Космічна, б.40, м. Запоріжжя, 69027) щодо відмови ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в оформленні та видачі паспорта громадянина України, викладеної в листі № 2312-897/2312.1-26 від 13.06.2026 року;
зобов`язати Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 37834773, вул. Космічна, б.40, м. Запоріжжя, 69027) прийняти та зареєструвати заяву-анкету з доданими документами ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );
зобов`язати Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 37834773, вул. Космічна, б.40, м. Запоріжжя, 69027) оформити і видати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) паспорт громадянина України, у зв`язку з набуттям громадянства України за народженням, на підставі частини 1 статті 7 Закону України «Про громадянство України».
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у травні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Комунарського відділу у місті Запоріжжі Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області із заявою про видачу паспорта громадянина України вперше. До заяви було додано всі необхідні документи, зокрема Свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , повторно видане 30 серпня 2024 року Комунарським відділом РАЦС у місті Запоріжжі Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (актовий запис № 06 від 20.10.2010). Проте, службові особи Комунарського відділу у місті Запоріжжі Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області в усній формі відмовили ОСОБА_1 у прийнятті заяви та доданих до неї документів. У зв`язку з цим, представник Позивача - адвокат Різник С.Г. звернувся до Відповідача з адвокатським запитом від 29.05.2026 № 2905-26-1 щодо надання інформації про правові підстави такої відмови Листом Комунарського відділу у місті Запоріжжі Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області № 2312-897/2312.1-26 від 13.06.2026 було надано відповідь, у якій зазначено, що, оскільки інформація про батька громадянина України ОСОБА_2 була внесена до актового запису про народження лише 30.08.2024 (на підставі заяви про визнання батьківства), правовий зв`язок між дитиною та батьком виник нібито лише з дати внесення змін. На цій підставі Відповідач дійшов висновку, що це не створює підстав для набуття Позивачем громадянства України за народженням відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про громадянство України». Позивач вважає такі дії та позицію Комунарського відділу у місті Запоріжжі Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області протиправними та такими, що порушують її конституційне право на отримання документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство. Позивач наголощує, що оскільки її батько на момент її народження ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) був і є громадянином України, Позивачка набула громадянство України за народженням в силу закону. Просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою від 21 липня 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що 10.06.2026 за вх. № 403/2312.1-26 до Комунарського відділу у м. Запоріжжі УДМ у Запорізькій області від адвоката Різника С.Г. надійшов адвокатський запит від 29.05.2026 № 2905-26-1 стосовно надання інформації та її документальне підтвердження щодо правових підстав відмови у видачі паспорта громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Комунарським відділу у м. Запоріжжі УДМ у Запорізькій області 13.06.2026 року за вих. № 2312-897/2312.1-26 адвокату Різнику С.Г. надано відповідь. Враховуючи викладене, позивач оскаржує відповідь на адвокатський запит, а не відмову в оформленні паспорта громадянина України, як адміністративну послугу. Адвокатський запит не є підставою для вчинення територіальними органами і підрозділами ДМС відповідних дій/прийняття рішень щодо оформлення паспорта громадянина України. Реалізація волевиявлення громадянина на отримання паспорта, незалежно від форми такого, здійснювалась і здійснюється шляхом подання заяви-анкети до компетентного органу особисто особою, яка звертається за отриманням паспорта, із зазначенням інформації та долученням документів, які передбачені вимогами чинного законодавства. Під час приймання документів працівнику Комунарського відділу у м. Запоріжжі УДМС у Запорізькій області, ОСОБА_1 надала свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане 30.08.2024 Комунарським відділом ДРАЦС у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального УМЮ (м.Одеса) (повторно, запис поновлено). Згідно із повторно виданим свідоцтвом: мати ОСОБА_3 , громадянка російської федерації, батько - ОСОБА_2 , громадянин України. Копія свідоцтва надавалась до адвокатського запиту ОСОБА_4 від 29.05.2026 № 2905-26-1. Згідно із наданого для огляду працівнику свідоцтва про народження встановлено, що один з батьків (мати) заявника на момент народження був іноземцем. Заявникові роз`яснено, що відповідно до абзацу 2 підпункту 2 пункту 35 Порядку необхідно надати довідку про реєстрацію особи громадянином України. ОСОБА_1 довідку про реєстрацію особи громадянином України не надала, внаслідок чого документи у заявника не приймались. Пунктом 25 Порядку №302, визначено, що у разі відповідності поданих документів вимогам цього Порядку працівник територіального органу/ територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта із використанням кваліфікованого електронного підпису та із застосуванням засобів Реєстру формує заяву-анкету (у тому числі здійснює отримання біометричних даних, параметрів). Тобто формування заяви анкети відбувається у разі відповідності поданих заявником документів.
Враховуючи, що у ОСОБА_1 були відсутні документи визначені пунктом 35 Порядку, подальші дії щодо формування анкети-заяви не здійснювались. Як наслідок, ідентифікація, перевірка за обліками особи, належності до громадянства відносно ОСОБА_1 не проводилась. Усне звернення, за суттю і формою не є підставою для оформлення паспорта громадянина України. Заявником не надано законодавчо встановлених документів, що є передумовою формування анкети-заяви та подальшого розгляду питання щодо видачі паспорта громадянина України. Під час розгляду адвокатського запиту 29.05.2026 проведено перевірку за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян (далі ДРАЦС). Перевіркою встановлено, що на момент реєстрації актового запису про народження ОСОБА_1 №06 від 20.10.2010 внесено такі відомості про батьків: мати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка російської федерації, батько ОСОБА_5 , громадянин російської федерації (державна реєстрація народження проведена відповідно до частини 1 статті 135 Кодексу, відомості про батька були внесені зі слів матері). Також, до актового запису про народження були внесені зміни у зв`язку із визнанням батьківства ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: прізвище батька з « ОСОБА_6 » змінено на « ОСОБА_7 », «громадянин російської федерації» змінено на «громадянин України», та внесено дату народження ІНФОРМАЦІЯ_4 . Тобто встановлено, що мати ОСОБА_1 є іноземкою, визнано батьківство, батько громадянин України. На сьогоднішній день ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є повнолітньою особою, що також має значення під час вирішення питання про громадянство особи. Відповідно до статті 7 особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження. Також визначальним фактором Закону є статус батьків (або одного з них) на території України на момент народження (іноземці, особи без громадянства, біженці, особи, тимчасово або постійно проживала на території України ті інше). Під час розгляду заяв про набуття громадянства України дитиною за народженням відповідно до статті 7 Закону враховуються підстави внесення інформації про народження та походження дитини до Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Визначення походження дитини від матері та батька регламентується Сімейним кодексом України (далі Кодекс). У свою чергу, відповідно до статті 134 Кодексу, яка регламентує внесення змін до актового запису про народження у разі визнання батьківства, на підставі заяв жінки та чоловіка, які не перебувають в шлюбі між собою, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить зміни до первинного актового запису про народження, та видає нове свідоцтво про народження, у якому батьком дитини зазначено громадянина України. У зв`язку з викладеним, є підстави вважати, що правовий зв`язок між дитиною та батьком, як що зміни до актового запису про народження вносились через деякий час, що стосуєстя походження дитини від батька, виникає з дати внесення таких змін. В даному випадку встановлено, що має місце саме визнання батьківства.
Лише після особистого, письмового звернення ОСОБА_1 із визначеним переліком документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України та проведення необхідних перевірок можна визначити на підставі якої статті Закону особа набуває громадянство. ОСОБА_1 з питань оформлення набуття громадянства України до УДМС у Запорізькій області та його територіальних підрозділів не зверталась. Питання громадянства ОСОБА_1 наразі не є предметом даного адміністративного спору. Такі обставини розглядаються окремо відповідним територіальним органом ДМС в межах визначеної законом процедури. Таким чином, дії Комунарського відділу у м. Запоріжжі УДМС у Запорізькій області є правомірними, а підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
На підставі викладеного у відзиві, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
У відповіді на відзив представник позивача наголосив, що Позивач ОСОБА_1 особисто зверталася до Комунарського відділу у м. Запоріжжі УДМС у Запорізькій області у травні 2026 року з метою подачі документів для виготовлення та видачі паспорта громадянина України. Позивачу було безпідставно та в усній формі відмовлено в прийомі документів та формуванні заяви-анкети через відсутність довідки про реєстрацію громадянином України. Лист-відповідь від 13.06.2026 № 2312-897/2312.1-26 лише письмово підтверджує факт та правову позицію Відповідача щодо відмови у прийнятті документів та видачі паспорта. Законодавство України зобов`язує уповноважену особу ДМС прийняти документи від особи, яка бажає оформити паспорт громадянина України, розглянути їх та прийняти відповідне рішення. Відповідач стверджує, що оскільки мати Позивача є громадянкою РФ, а батьківство громадянина України ОСОБА_2 було визнано та зміни до актового запису внесено 30.08.2024 року, то правовий зв`язок виник лише з дати внесення змін, і Позивач повинна подавати документи для набуття громадянства за ст. 15 Закону. Дана позиція Відповідача є помилковою з огляду на таке: Згідно зі ст. 7 Закону України «Про громадянство України», особа, один з батьків якої на момент її народження був громадянином України, є громадянином України з моменту народження. Відповідно до норм Сімейного кодексу України, рішення/заява про визнання батьківства підтверджує факт походження дитини від батька з моменту її народження, а не створює нові правовідносини з дати внесення запису. Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народилася від батька громадянина України ОСОБА_2 . Отже, за законом вона є громадянкою України з народження (за народженням), і вимагати від неї окремого проходження процедури «набуття громадянства» та надання «довідки про реєстрацію громадянином України» є протиправним та некоректним застосуванням норм права. Крім того вказує, що УДМС України в Запорізькій області та його територіальний підрозділ (Комунарський відділ) діють як єдина система органів міграційної служби в рамках однієї юридичної особи (ЄДРПОУ 37834773).
Відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначає наступне. Пунктом 25 Порядку №302 прямо визначено, що формування заяви-анкети здійснюється лише у разі відповідності поданих документів вимогам Порядку. Таким чином, формування заяви-анкети не є первинною дією посадової особи, а здійснюється лише після перевірки повноти документів. У даному випадку позивач не подав документ, передбачений підпунктом 2 пункту 35 Порядку №302, а саме довідку про реєстрацію особи громадянином України або інший документ, визначений зазначеною нормою. За відсутності обов`язкового документа посадова особа була позбавлена правових підстав для формування заяви-анкети. Посилання позивача на пункти 37 та 44 Порядку №302 є вибірковим та не враховує загальної послідовності адміністративної процедури. Процедури, передбачені пунктами 3744 Порядку №302, застосовуються лише після прийняття документів, які відповідають вимогам пункту 35 Порядку. Отже, доводи позивача ґрунтуються на неправильному тлумаченні нормативного акта. Жодного рішення про відмову в оформленні паспорта громадянина України відповідачем не приймалося, оскільки адміністративна процедура оформлення паспорта фактично не була розпочата через неподання заявником повного пакета документів. Таким чином, позивач фактично оскаржує не рішення, прийняте за результатами адміністративної процедури, а відповідь на адвокатський запит, що саме по собі не свідчить про порушення його прав. Саме уповноважений орган ДМС після подання відповідної заяви та всіх необхідних документів проводить перевірку підстав набуття громадянства, досліджує походження особи, обставини внесення змін до актових записів цивільного стану, а також визначає норму Закону, яка підлягає застосуванню. Відповідач не заперечує можливості набуття позивачем громадянства України за певною підставою, однак наголошує, що така обставина має бути встановлена у визначеному законом порядку після проведення всіх необхідних перевірок. Сам факт внесення змін до актового запису про народження не звільняє особу від необхідності проходження процедури перевірки належності до громадянства України. Позивач не навів жодного нормативного положення, яке б звільняло його від виконання вимог підпункту 2 пункту 35 Порядку №302. Позовні вимоги про зобов`язання Управління ДМС прийняти заяву-анкету та оформити паспорт не узгоджуються із фактичними обставинами справи, оскільки будь-які адміністративні процедури щодо позивача цим органом не здійснювалися.
Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття рішення у справі.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого повторно 30 серпня 2024 року Комунарським відділом РАЦС у місті Запоріжжі Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що 20 жовтня 2010 року складено відповідний актовий запис №6. Батьком ОСОБА_1 зазначено громадянина України ОСОБА_2 , а мати - ОСОБА_3 , громадянку російської федерації.
Батько ОСОБА_1 громадянин України ОСОБА_2 , народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в місті Запоріжжя, що підтверджується копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_3 , виданим 14.01.1997 Жовтневим РВ УМВС України в Запорізькій області.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що в травні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Комунарського відділу у місті Запоріжжі Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області із заявою про видачу паспорта громадянина України вперше. Представник позивача зазаначає, що до заяви було додано всі необхідні документи, зокрема свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , повторно видане 30 серпня 2024 року Комунарським відділом РАЦС у місті Запоріжжі Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (актовий запис № 06 від 20.10.2010). Проте, службові особи Комунарського відділу у місті Запоріжжі Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області в усній формі відмовили ОСОБА_1 у прийнятті заяви та доданих до неї документів.
Представник позивача - адвокат Різник С.Г. звернувся до відповідача з адвокатським запитом від 29.05.2026 № 2905-26-1, в якому просив надати інформацію та її документальне підтвердження щодо правових підстав відмови Комунарського відділу у місті Запоріжжі УДМС в Запорізькій області у видачі паспорта громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Листом від 13.06.2026 №2312-897/2312.1-26 Комунарський відділ у місті Запоріжжі Управління ДМС у Запорізькій області повідомлено, що відповідно до п. 35 Порядку № 302, встановлює перелік документів, які необхідно подати заявнику для оформлення паспорта подає: свідоцтво про народження (за наявності) або витяг із Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження (за наявності), або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави (далі - свідоцтво про народження); оригінали документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України батьків або одного з них, які на момент народження особи перебували у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України). У разі відсутності таких документів або якщо батьки чи один із батьків такої особи на момент її народження були іноземцями, або якщо особа набула громадянства України на території України, подається довідка про реєстрацію особи громадянином України. Громадянство дітей, народжених після 01.03.2001 визначається положеннями статті 7 Закону. Відповідно до ч.1 ст.7 Закону, особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України. Відповідно до наданого до запиту свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 30.08.2024 Комунарським відділом ДРАЦС у м.Запоріжжі Піденнного міжрегіонального УМЮ (м.Одеса) (повторне), актовий запис №06 від 20.10.2010, було проведено перевірку останнього за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Перевіркою за данимим ДРАЦС встановлено, що на момент реєстарції актового запису про народження ОСОБА_1 , внесені такі відомості про батьків: мати- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 громадянка російської федерації, батько ОСОБА_5 , громадянин російської федерації (державна реєстрпція народження проведена відповідно до частини 1 статті 135 Кодексу). Відповідно до частни 1 статті 135 Кодексу, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народження провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою. Відомості про визнання батьківства до актового запису №06 від 20.10.2010 внесені 30.08.2024, а саме: прізвище батька з « ОСОБА_8 » змінено на « ОСОБА_7 », «громадянин російської федерації» змінено на «громадянин України», та внесено дату народження ІНФОРМАЦІЯ_4 . Ураховуючи викладене, є підстави вважати, що правовий зв`язок між дитиною та батьком, якщо до актового запису про народження через деякий час вносилися зміни, що стосуються походження дитини від батька, виникає з дати внесення відповідних змін. Таким чином, інформація про батька-громадянина України дитини внесена на підставі заяви осіб про визнання батьківства, або рішення суду, які слугували підставою для внсення відповідних змін до первинного актового запису про народження, складеного на підставі ч.1 ст.135 Кодексу, то це не створює підстави для набуття громадянства України особою відповідно до частини 1 статті 7 Закону за народженням.
Вважаючи протиправними дії Комунарського відділу у місті Запоріжжі Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області щодо відмови в оформленні та видачі паспорта громадянина України, викладеної в листі № 2312-897/2312.1-26 від 13.06.2026, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.
За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначені Законом України від 18.01.2001 №2235-III «Про громадянство України» (далі - Закон №2235-III).
Відповідно до частини першої статті 7 Закону №2235-III особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України.
Стаття 15 Закону №2235-III регулює набуття громадянства України внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства
Так, відповідно до статті 15 Закону №2235-III, у разі визнання батьківства дитини, мати якої є іноземкою або особою без громадянства, а батьком визнано громадянина України, дитина незалежно від місця її народження та місця постійного проживання набуває громадянство України.
Якщо визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства мали місце після досягнення дитиною повноліття, така особа, яка є особою без громадянства, набуває громадянство України незалежно від місця народження та місця постійного проживання за умов, передбачених частинами першою - четвертою цієї статті.
Якщо визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства мали місце після досягнення дитиною повноліття, така особа, яка є іноземцем, набуває громадянство України незалежно від місця її народження та місця постійного проживання за умов, передбачених частинами першою - четвертою цієї статті, якщо вона подала заяву про набуття громадянства України та зобов`язання припинити іноземне громадянство.
Датою набуття громадянства України у випадках, передбачених частинами першою - п`ятою цієї статті, є дата народження дитини (особи) або дата набуття громадянства України батьком чи матір`ю, батьківство чи материнство яких визнано або щодо яких встановлено факт батьківства чи материнства, якщо такі батько чи мати набули громадянство України після народження дитини (особи).
Датою набуття громадянства України у випадку, передбаченому частиною шостою цієї статті, є дата реєстрації набуття особою громадянства України.
Застосовуючи наведені положення до спірних правовідносин, суд враховує, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , а зміни до актового запису про її народження у зв`язку з визнанням батьківства внесено ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто після досягнення нею повноліття.
За таких обставин правові наслідки визнання батьківства для набуття позивачкою громадянства України підлягають оцінці з урахуванням положень статті 15 Закону №2235.
При цьому, дата внесення змін до актового запису про народження не може ототожнюватися з датою набуття громадянства України. Проте, висновок про набуття позивачкою громадянства України з дня народження не може ґрунтуватися виключно на повторно виданому свідоцтві про народження без з`ясування обставин, з якими стаття 15 Закону №2235-III пов`язує відповідні правові наслідки.
Порядок оформлення тa видачі паспорта громадянина України регулюється Законом України «Про громадянство України», Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та порядку оформлення видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» (далі- Постанова №302).
Пункт 35 Порядку № 302, встановлює перелік документів, які необхідно подати заявнику для оформлення паспорта, серед іншого, заявник подає:
1) свідоцтво про народження (за наявності) або витяг із Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження (за наявності), або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави (далі - свідоцтво про народження);
2) оригінали документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України батьків або одного з них, які на момент народження особи перебували у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України).
У разі відсутності таких документів або якщо батьки чи один із батьків такої особи на момент її народження були іноземцями, або якщо особа набула громадянства України на території України, подається довідка про реєстрацію особи громадянином України. У разі втрати довідки про реєстрацію особи громадянином України (у разі набуття особою громадянства України відповідно до статті 7 Закону України Про громадянство України) може бути подано її копію;
у випадках, коли у заявника з поважних причин (тривалий час не проживає з батьками, місце перебування батьків невідомо або вони померли, зв`язок з ними втрачено або вони позбавлені батьківських прав, про що зазначається у письмовому поясненні заявника) відсутня можливість подати документи, зазначені в абзаці першому цього підпункту, перевірка факту належності заявника до громадянства України здійснюється за обліками ДМС, інших державних та єдиних реєстрів, інформаційних баз, що перебувають у власності держави;
2-1) відомості про задеклароване/зареєстроване місце проживання, зняте із задекларованого/зареєстрованого місця проживання або про відсутність таких відомостей (за наявності - витяг з реєстру територіальної громади, е-паспорт, е-паспорт для виїзду за кордон, паспорт зразка 1994 року);
10) документ встановленого зразка, виданий відповідним органом, установою, організацією, який містить фотозображення особи, - для осіб, які звертаються за оформленням паспорта вперше після досягнення 18-річного віку. У разі відсутності такого документа особа подає письмову заяву в довільній формі, в якій зазначається інформація про адреси місць проживання, навчання, роботи, установ виконання покарань та інша інформація, відомості про свідка, якого буде залучено до проведення процедури встановлення особи відповідно до абзацу четвертого пункту 43 цього Порядку, зокрема адресу особистої електронної пошти, контактний номер телефону. Працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС проводиться перевірка відомостей та документів, поданих свідком за наявними обліками ДМС, іншими державними та єдиними реєстрами, іншими інформаційними базами, що перебувають у власності держави.
Представник позивача у позовній заяві стверджує, що у травні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Комунарського відділу у місті Запоріжжі Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області із заявою про видачу паспорта громадянина України вперше. До заяви було додано всі необхідні документи, зокрема свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , повторно видане 30 серпня 2024 року Комунарським відділом РАЦС у місті Запоріжжі Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (актовий запис № 06 від 20.10.2010). Проте, службові особи Комунарського відділу у місті Запоріжжі Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області в усній формі відмовили ОСОБА_1 у прийнятті заяви та доданих до неї документів.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що під час приймання документів працівнику Комунарського відділу у м. Запоріжжі УДМС у Запорізькій області, ОСОБА_1 надала свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане 30.08.2024 Комунарським відділом ДРАЦС у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального УМЮ (м.Одеса) (повторно, запис поновлено). Згідно із повторно виданим свідоцтвом: мати ОСОБА_3 , громадянка російської ОСОБА_9 , громадянин України. федерації, батько ОСОБА_10 свідоцтва надавалась до адвокатського запиту Різника С.Г. від 29.05.2026 №2905-26-1. Тобто, згідно із наданого для огляду працівнику свідоцтва про народження встановлено, що один з батьків (мати) заявника на момент народження був іноземцем. Заявникові роз`яснено, що відповідно до абзацу 2 підпункту 2 пункту 35 Порядку необхідно надати довідку про реєстрацію особи громадянином України. ОСОБА_1 довідку про реєстрацію особи громадянином України не надала, внаслідок чого документи у заявника не приймались. Ідентифікація, перевірка за обліками особи, належності до громадянства відносно ОСОБА_1 не проводилась. Лише після особистого, письмового звернення ОСОБА_1 із визначеним переліком документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України та проведення необхідних перевірок можна визначити на підставі якої статті Закону особа набуває громадянство.
Суд зазначає, що відповідно до пунктів 24 - 26 Порядку №302, працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта під час приймання документів від заявника перевіряє повноту поданих заявником документів, зазначених у пунктах 35, 46 і 69 цього Порядку, відповідність їх оформлення вимогам законодавства.
Якщо під час прийому документів заявник надав паспорт/паспорт громадянина України для виїзду за кордон, які за даними відомчої інформаційної системи є недійсними, працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта здійснює його/їх вилучення в установленому порядку.
Вилучені недійсні паспорт/паспорт громадянина України для виїзду за кордон та акт про їх вилучення передаються до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, який прийняв відповідне рішення, на підставі акта приймання-передачі, а у разі їх вилучення працівником уповноваженого суб`єкта - до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, який обслуговує відповідний уповноважений суб`єкт.
У разі відповідності поданих документів вимогам цього Порядку працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта із використанням кваліфікованого електронного підпису та із застосуванням засобів Реєстру формує заяву-анкету (у тому числі здійснює отримання біометричних даних, параметрів).
Після формування заяви-анкети працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта друкує її та надає заявнику для перевірки правильності внесених до заяви-анкети відомостей. Реєстрація заяви-анкети здійснюється із застосуванням засобів Реєстру під час її формування.
У разі виявлення помилок в заяві-анкеті працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта вносить до неї відповідні виправлення.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частина друга статті 2 КАС України визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд зазначає, що у цій справі не оскаржується рішення, прийняте за результатами розгляду належним чином поданої заяви про оформлення набуття громадянства України.
Тому суд не має правових підстав вирішувати замість уповноваженого органу питання про набуття позивачем громадянства за конкретною підставою.
Суд погоджується з відповідачем в тій частині, що адвокатський запит не замінює особистого звернення за оформленням паспорта. Лист від 13.06.2026 №2312-897/2312.1-26 не є рішенням про відмову в оформленні паспорта, прийнятим після проведення перевірки за зареєстрованою заявою-анкетою.
Системний аналіз положень Порядку №302 дає підстави розмежовувати перевірку документів, необхідних для оформлення паспорта, та перевірки, які здійснюються після прийняття таких документів і формування заяви-анкети.
Формування заяви-анкети працівником уповноваженого органу є складовою процедури оформлення паспорта та здійснюється за умови відповідності поданих документів вимогам Порядку №302.
У цій справі відповідач визнав, що позивачка особисто зверталася до Комунарського відділу у місті Запоріжжі та пред`явила свідоцтво про народження. Разом із тим документи для оформлення паспорта не були прийняті через неподання довідки про реєстрацію особи громадянином України.
Неподання такої довідки позивач не заперечує. Доводи позовної заяви зводяться до того, що оскільки батько позивачки на момент її народження був і є громадянином України, Позивачка набула громадянство України за народженням в силу закону.
Однак абзац другий підпункту 2 пункту 35 Порядку №302 передбачає, що у разі відсутності таких документів або якщо батьки чи один із батьків такої особи на момент її народження були іноземцями, або якщо особа набула громадянства України на території України, подається довідка про реєстрацію особи громадянином України. У разі втрати довідки про реєстрацію особи громадянином України (у разі набуття особою громадянства України відповідно до статті 7 Закону України Про громадянство України) може бути подано її копію.
З матеріалів справи вбачається, що мати позивачки на момент її народження була громадянкою російської федерації.
Отже, наведена обставина має самостійне значення для визначення переліку документів, які подаються відповідно до пункту 35 Порядку №302.
Суд також враховує, що визнання батьківства після досягнення особою повноліття прямо врегульоване статтею 15 Закону №2235-III.
Водночас, суд не погоджується з висловленим у листі відповідача загальним твердженням, що правовий зв`язок особи з батьком, а відповідно й усі наслідки такого зв`язку для громадянства, можуть виникати виключно з дня внесення змін до актового запису про народження.
Дата набуття громадянства визначається Законом №2235-III залежно від установлених умов, а не лише датою державної реєстрації змін до відомостей про батька.
Стосовно позовної вимоги про зобов`язання прийняти та зареєструвати заяву-анкету суд ураховує, що за Порядком №302 заява-анкета формується працівником уповноваженого органу після перевірки поданих документів. Оскільки повноту передбаченого цим Порядком комплекту документів не підтверджено, підстав для покладення на відповідача обов`язку сформувати та зареєструвати заяву-анкету відсутні.
Так само відсутні підстави для зобов`язання оформити та видати позивачці паспорт громадянина України. Такий спосіб захисту передбачав би вирішення питання до завершення необхідних процедур, зокрема підтвердження громадянства, встановлення особи та проведення інших обов`язкових перевірок.
Відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Наявні матеріали справи не підтверджують виконання всіх умов для оформлення та видачі позивачці паспорта громадянина України.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дій щодо відмови в оформленні та видачі паспорта, зобов`язання прийняти та зареєструвати заяву-анкету, а також оформити й видати паспорт громадянина України задоволенню не підлягають.
При цьому суд зауважує, що позивач не позбавлена права повторно особисто звернутися до відповідного територіального органу або територіального підрозділу ДМС із питання оформлення та видачі паспорта громадянина України після подання документів, передбачених Порядком №302.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Ухвалюючи дане судове рішення суд також враховує статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (пункт 41) щодо якості судових рішень.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (пункт 58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
При цьому, у рішенні ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Згідно з положеннями частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що у разі відмови у задоволені позову судові витрати не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області Комунарського відділу у місті Запоріжжя (69027, м.Запоріжжя, вул.Космічна, буд.40, код ЄДРПОУ 37834773) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ж.М. Чернова
Судебное решение № 140922148, Запорізький окружний адміністративний суд было принято 23.10.2026. Форма судопроизводства - Административное, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти важные данные об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам быстро находить важные данные.
то решение относится к делу № 280/7283/26. Юридические лица, указанные в тексте настоящего судебного документа: