Решение № 140920906, 13.10.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 рокуЛуцькСправа № 140/4471/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Лозовського О.А.,

при секретарі судового засідання Новак Л.О.,

за участі представника позивача Антонюка Р.В.,

представника відповідача Карпюк Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО МОТО АТВ ДИАЛЕР» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТО МОТО АТВ ДИАЛЕР» (далі ТзОВ «АВТО МОТО АТВ ДИАЛЕР», Товариство, позивач) звернулось з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.01.2026 №0014510702 за формою «Р» та №0014490702 за формою «В4».

В обгрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що в період з 24.12.2025 по 30.12.2025 на підставі наказу №3106-п від 22.09.2025, відповідно п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1, п. 79.2 ст. 79, п. 200.11 ст. 200 та з врахуванням п. 69.2 ст. 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову невиїзду перевірку Товариства щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2025 року у податковій декларації з податку на додану вартість №9362111345 від 19.11.2025 від`ємного значення з податку на додану вартість (далі - ПДВ), за результатами якої складено Акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «АВТО МОТО АТВ ДИАЛЕР» від 02.01.2026 №28/07-02/45889036. У пункті 4 Акту перевірки вказано, що документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлені порушення ТзОВ «АВТО МОТО АТВ ДИАЛЕР» п.44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85, п. 198.1, п. 198.2 та п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України (далі ПК України), внаслідок чого неправомірно визначено податковий кредит у податковій декларації за жовтень 2025 року на загальну суму 3369285 грн, що призвело до завищення показників рядка 19 та рядка 21 декларації за жовтень 2025 року на суму 2003799 грн, та до заниження рядка 18 декларації за квітень 2025 року «Позитивне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету» на суму 1365 486 грн.

На підставі Акту перевірки були прийняті податкові повідомлення-рішення від 26.01.2026 №0014490702 за формою «В4», яким зменшено розмір суми від`ємного значення суми податку на додану вартість 2003799 грн та від 26.01.2026 №0014510702 за формою «Р», яким нараховано податкові зобов`язання з ПДВ та штрафні санкції у сумі 1502034,6 грн.

Позивач вважає висновки, що викладені в Акті про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «АВТО МОТО АТВ ДИАЛЕР» від 02.01.2026 №28/07-02/45889036 помилковими та необґрунтованими, а прийняті на підставі даного Акту перевірки податкові повідомлення-рішення такими, що підлягають скасуванню.

Зокрема, зазначає, що ГУ ДПС у Волинській області ТзОВ «АВТО МОТО АТВ ДИАЛЕР» направлено засобами поштового зв`язку запит про надання документів до перевірки №3514/12/03-20-07-02-12 від 21.11.2025. Проте, податковий орган зазначив, що ТзОВ «АВТО МОТО АТВ ДИАЛЕР» станом на дату початку перевірки (24.12.2025) і до завершення перевірки (30.12.2025) не надано будь-яких первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, які відносяться до предмету перевірки, про що складено відповідні акти про ненадання документів від 24.12.2025 №6719/07-02/45889036, від 25.12.2025 №6736/07 02/45889036, від 26.12.2025 №6745/07-02/45889036, від 29.12.2025 №6750/07-02/45889036 та від 30.12.2025 №6777/07-02/45889036.

Позивач зауважує, що як слідує із декларації з ПДВ за жовтень 2025 року, в рядку 19 та в рядку 21 декларації Товариством зазначено суму від`ємного значення в розмірі 2003799 грн. Актом перевірки встановлено, що на формування вказаного показника, серед іншого, вплинула сума від`ємного значення з ПДВ, зазначена в рядку 16.1 декларації як значення рядка 21 декларації з червень 2025 року. Таким чином, перевірка достовірності показника рядка 16.1 декларації за квітень 2025 року має проводитись через оцінку показників рядка 21 рядка декларації з ПДВ за попередні звітні періоди (в яких цей показник наявний безперервно, починаючи з першого звітного періоду його виникнення, неохопленого документальною перевіркою). Зважаючи на те, що перевіркою було встановлено, що вказаний показник наявний безперервно, для встановлення достовірності суми від`ємного значення ПДВ за жовтень 2025 року контролюючий орган мав перевірити достовірність декларування підприємством показників як податкового кредиту, так і податкових зобов`язань за попередні звітні податкові періоди.

При цьому, позивач вказує, що на підтвердження реальності господарських операцій ним до позовної заяви надано копії вантажно-митних декларацій, договорів купівлі продажу, актів приймання-передачі транспортних засобів, видаткових накладних. З огляду на значну кількість господарських операцій та відповідних первинних документів, до суду для прикладу подано лише частину з них. Зазначені документи є типовими за змістом і структурою, тому повністю відображають характер та послідовність оформлення аналогічних господарських операцій у межах діяльності підприємства. Господарські операції за вищевказаними договорами, зокрема, їх реальність, підтверджуються всіма необхідними первинними документами. Водночас вказує, що норми податкового законодавства не обмежують період подання платником податків необхідних первинних документів лише часом проведення податкової перевірки, оскільки положення пункту 44.6 статті 44 ПК України визначають статус показників податкової звітності, які не підтверджені необхідними документами під час перевірки, однак не обмежують право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавалися ним під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучити до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів. В іншому випадку, обмеження судом предмету дослідження призвело би до неповноти дослідження та порушення справедливого балансу. Отже враховуючи зазначене, на думку позивача, він не позбавлений можливості подати будь які належні та допустимі докази безпосередньо до суду.

Також зазначає, що податкові накладні ТзОВ «АВТО МОТО АТВ ДИАЛЕР» по господарських операціях зареєстровані в ЄРПН, що є обов`язковою умовою включення сум ПДВ по цих накладних до складу податкового кредиту з ПДВ за відповідний період. Так, сума від`ємного значення суми ПДВ виникла у Позивача внаслідок проведення господарських операцій із ввезення на митну територію України транспортних засобів, що належним чином підтверджені ВМД, до яких у Податкового органу був доступ, однак відповідач, в силу поверхневого підходу до проведення податкової перевірки знехтував обов`язком здійснити дослідження таких господарських операцій.

Позивач вважає, що посадові особи контролюючого органу документальну позапланову невиїзну перевірку на підставі наказу фактично не провели, позаяк відсутні об`єктивні дані навіть про обізнаність платника податків про початок податкової перевірки ГУ ДПС у Волинській області, матеріалами справи проведення спірної невиїзної перевірки не підтверджується, вимоги законодавства щодо вручення платнику податків запиту про надання первинних документів дотримані не були, а висновки перевірки про заниження ТзОВ «АВТО МОТО АТВ ДИАЛЕР» податку на додану вартість є передчасними та необ`єктивними.

Враховуючи викладене, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Волинській області.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 17.04.2026 судовий розгляд справи №140/4471/26 ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання на 15:00 год. 14.04.2026.

Представник відповідача у відзиві на позову заяву заперечив позовні вимоги та у їх задоволенні просила відмовити. В обґрунтування своїх заперечень вказала, що ГУ ДПС у Волинській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТзОВ «АВТО МОТО АТВ ДИАЛЕР» дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2025 року від`ємного значення з податку на додану вартість», якю встановлено порушення платником податків:- п.44.1, п. 44.6 ст.44, п. 85.2 ст. 85, п. 198.1, п. 198.2 та п. 198.3. ст. 198 ПК України, внаслідок чого неправомірно визначено податковий кредит у податковій декларації за жовтень 2025 року на загальну суму 3369285 грн, що призвело до завищення показників рядка 19 та рядка 21 декларації за жовтень 2025 року на суму 2003799 грн, та до заниження рядка 18 декларації за жовтень 2025 року «Позитивне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету» на суму 1365486 грн. Перевіркою достовірності і правильності визначення та врахування при розрахунку показника рядка 19 Декларації суми податкового кредиту (рядок 17 (колонка Б) Декларації) за жовтень 2025 року встановлено її завищення на суму 3369285 грн. Перевіркою показників, відображених в рядках 1017 Декларації за жовтень 2025 року встановлено, що на формування цих показників вплинуло від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 16.1 декларації) значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду. Операції з придбання (виготовлення) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності:- за основною ставкою за даними декларації становлять (р.10.1) за жовтень 2025 року становлять 0 грн, обсяги придбання без ПДВ 0 грн. За даними податкової декларації з ПДВ за жовтень 2025 року, операції з ввезення на митну територію України товарів, необоротних активів з основною ставкою (р.11.1 декларації) становлять 999336 грн, обсяги придбання без ПДВ 4996680 грн. Коригування податкового кредиту (р. 14) в жовтні 2025 року не проводилося. Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд.16 Декларації) становить 2369949 грн.

Відповідач вказує, що ГУ ДПС у Волинській області ТзОВ «АВТО МОТО АТВ ДИАЛЕР» направлено засобами поштового зв`язку запит про надання документів до перевірки №3514/12/03-20-07-02-12 від 21.11.2025, який згідно відмітки працівника поштового зв`язку вручений за довіреністю 26.11.2025. Однак, станом на дату початку перевірки (24.12.2025) і до завершення перевірки (30.12.2025) товариством не надано будь-яких первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, які відносяться до предмету перевірки, про що складено відповідні акти про ненадання документів від 24.12.2025 №6719/07-02/45889036, від 25.12.2025 №6736/07-02/45889036, від 26.12.2025 №6745/07-02/45889036, від 29.12.2025 №6750/07-02/45889036 та від 30.12.2025 №6777/07-02/45889036. Вищезазначені акти направлені платнику податків за юридичною адресою засобами поштового зв`язку з повідомленням про вручення.

Також звертає увагу, що ТзОВ «АВТО МОТО АТВ ДИАЛЕР» не подавало заперечення на Акт від 02.01.2026 №28/07-02/45889036 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «АВТО МОТО АТВ ДИАЛЕР» (код ЄДРПОУ 45889036) з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2025 року від`ємного значення з податку на додану вартість».

На підставі висновків, встановлених актом перевірки, ГУ ДПС у Волинській області було винесено податкові повідомлення-рішення від 26.01.2026 №0014490702 за формою «В4», яким зменшено від`ємне значення на суму 2003799 грн та №0014510702 за формою «Р», яким застосовані штрафні санкції на підставі пп. 54.3.2 п. 54.3 ст.54, п. 58.1 ст. 58, п. 123.1, ст. 123 ПК України та донараховано грошове зобов`язання на суму 1 502 034, 60 грн

Відповідач зазначає, що в порушення п.44.1, п. 44.6 ст.44, п. 85.2 ст. 85, п. 198.1, п. 198.2 та п. 198.3. ст. 198 ПК України (із змінами та доповненнями) та враховуючи ненадання до перевірки первинних документів, які підтверджують виникнення від`ємного значення з податку на додану вартість, перевіркою встановлено завищення показників у рядку 17 (колонка Б) Декларації від`ємного значення ТзОВ «АВТО МОТО АТВ ДИАЛЕР» в сумі 3369285 грн за жовтень 2025 року, що призвело до завищення показника рядка 19 Декларації на суму 2003799 грн. Також наголошує, що вимога про надання до перевірки усіх документів, на підставі яких сформовані показники податкової звітності, безпосередньо визначена у письмовому повідомленні від 21.11.2025 №962 та закріплена у пункті 85.2 статті 85 ПК України. У постанові Верховного Суду від 23.05.2024 у справі №380/5557/22 Верховний Суд вказував, що з врахуванням положень статті 85 ПК України саме платник податків зобов`язаний надати податковому органу всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Податковий орган має право витребувати певні документи, що належать чи пов`язані з предметом перевірки, в ході її проведення, проте саме на платника покладено обов`язок із надання усіх необхідних документів після початку такої перевірки

Копія наказу ГУ ДПС у Волинській області про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «АВТО МОТО АТВ ДИАЛЕР» від 21.11.2025 №3698-п та письмове повідомлення від 21.11.2025 №962, були надіслані рекомендованим листом з повідомленням про вручення та вручено позивачу 26.11.2025. Відповідно до п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.04.2021 у справі № 812/821/17 у якій суд вказав, що у пункті 42.2 статті 42 ПК України закріплено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Тобто, позивач належним чином повідомлений про факт проведення щодо нього документальної позапланової невиїзної перевірки.

Крім того, у листі №3514 від 21.11.2025, яке разом із наказом про проведення перевірки та повідомлення про проведення перевірки надсилалось позивачу (та отримано ним 26.11.2025), вказана вимога про те, що «відповідно до пункту 85.2 статті 85 розділу II ПК України платник податків зобов`язаний подати до контролюючого органу всі документи пов`язані з предметом перевірки».

Таким чином, відповідач вважає, що позивач був належним чином повідомлений про необхідність подання відповідних документів. В той же час позивачем не надано належних та допустимих доказів надання (направлення) контролюючому органу документів бухгалтерського обліку до прийняття рішення за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки, враховуючи той факт, що позивачем отримано наказ та повідомлення про проведення перевірки.

Позивач не скористався своїм правом на подання заперечення та долучення первинних документів для підтвердження показників податкової декларації. Відтак, у разі, якщо до закінчення перевірки або протягом десяти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. А тому, ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України до їх відсутності. Зважаючи на дотримання контролюючим органом порядку направлення документів (наказу, повідомлень), то позивач є таким, що належним чином повідомлений про проведення перевірки та про свій обов`язок з надання відповідачу документів, водночас протягом встановлених строків позивач не надав контролюючому органу первинних чи інших документів, що підтверджують спірні показники податкової звітності. З урахуванням того, що посадовими особами контролюючого органу не було допущено порушень процедури проведення перевірки, а також отримання ТзОВ «АВТО МОТО АТВ ДИАЛЕР» кореспонденції, що стосувалась перевірки, відсутні будь які підстави вважати, що такі документи, які подані позивачем до суду з позовною заявою, можуть бути враховані судом під час розгляду справи.

Щодо посилання позивача на необізнаність платника податків про початок проведення перевірки, то відповідач звертає увагу на те, що усі докази вручення платнику податків наказу на проведення перевірки, повідомлення про початок її проведення, листа про необхідність надання документів, оскаржуваних ППР та усіх актів про ненадання документів Відповідачем додано до відзиву на позовну заяву. Також, позивачем додано до позовної заяви усі вищеперераховані документи, що спростовує твердження про ненаправлення контролюючим органом цих документів на адресу платника податків та його необізнаність про проведення перевірки.

Вважає, що на підставі порушень, встановлених актом перевірки, ГУ ДПС у Волинській області правомірно винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, відтак підстави для задоволення позовної заяви ТзОВ «АВТО МОТО АТВ ДИАЛЕР» відсутні.

14.04.2026 розгляд підготовчого засідання відкладено за клопотанням представника позивача на 15:30 год. 02.06.2026; 02.06.2026 підготовче судове засідання повторно відкладено за клопотанням представника позивача на 15:30 год. 16.06.2026.

Ухвалою суду від 16.06.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14:30 год. 30.06.2026.

В подальшому судові засідання були відкладені за клопотанням представника позивача, а також оголошувались перерви на 14:30 год. 09.07.2026, на 14:30 год. 23.07.2026, на 14:30 год. 10.09.2026, на 14:30 год. 23.09.2026, на 14:30 год. 01.10.2026, на 14:30 год. 06.10.2026, на 14:30 год. 13.10.2026.

В додаткових поясненнях від 23.09.2026 представник позивача зазначив, що отримуючи кореспонденцію від податкового органу, зокрема лист із вимогою надати документи та окремі акти про їх ненадання, позивач виходив із того, що дані, необхідні для перевірки задекларованого ПДВ, уже перебувають у розпорядженні державних органів. Імпорт транспортних засобів оформлювався митними деклараціями; відомості про ці операції та сплату ПДВ містяться в інформаційних системах митних органів. Декларації з ПДВ подавалися до податкового органу, а відомості про зареєстровані податкові накладні містяться в ЄРПН. Сам акт перевірки посилається на аналіз ІТС «Податковий блок» та ЄРПН. За таких обставин Позивач вважав, що відомості можна зіставити за наявними в податкового органу базами даних, які містять документи стосовно формування податкового кредиту. Відповідно до пункту 3 Порядку державної реєстрації (перереєстрації) транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388, відомості про зареєстровані транспортні засоби та їх власників накопичуються в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів, держателем якого є МВС. Пункт 4 Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2009 №1200, визначає, що база даних про суб`єктів господарювання, яку веде Головний сервісний центр МВС, є складовою цього Реєстру. Пункти 7 і 8 Порядку №1200 зобов`язують суб`єктів господарювання невідкладно вносити до зазначеної бази відомості про надходження, передачу й реалізацію транспортних засобів, а також укладені договори їх купівлі-продажу.

За пунктом 3 цього Порядку акт огляду реалізованого транспортного засобу вноситься до бази під час оформлення продажу. Для нових транспортних засобів, що підлягають першій державній реєстрації, пункт 34 Порядку №1200 також передбачає оформлення у базі акта приймання-передачі. Згідно з підпунктом 72.1.2.1 пункту 72.1 статті 72 і підпунктом 73.2.1 пункту 73.2 статті 73 ПК України органи виконавчої влади надають контролюючим органам відомості про об`єкти оподаткування, що ними реєструються, зокрема їх індивідуальні ознаки.

Підпункт 83.1.2 пункту 83.1 статті 83 ПК України відносить податкову інформацію до матеріалів, на підставі яких формуються висновки перевірки. Ці норми дають правову основу для отримання та оцінки відомостей МВС. Позивач виходив із того, що відомості про продаж транспортних засобів, внесені до бази Головного сервісного центру МВС, дають змогу за ідентифікаційними ознаками ТЗ зіставити відчуження із зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними та перевірити відображення операцій у податкових зобов`язаннях з ПДВ.

З огляду на законодавчо передбачене право отримання ДПС інформації від інших органів, позивач вважав, що контролюючий орган за потреби може отримати й використати такі відомості під час перевірки.

У додаткових поясненнях, поданих до суду представником відповідача 25.09.2023, ГУ ДПС у Волинській області наведено аргументи в заперечення позовних вимог аналогічно тим, що викладені у відзиві на позовну заяву.

Інші заяви по суті справи на адресу суду не надходили. Представники сторін скористались своїм правом щодо подачі заяв по суті справи.

У судових засіданнях, проведених у даній справі, представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві та відповіді на відзив, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у тих ж судових засіданнях позовні вимоги заперечила та просила відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

Заслухавши вступне слово представників сторін, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, судом встановлено наступне.

ГУ ДПС у Волинській області на підставі повідомлення від 21.11.2025 №962 та наказу №3698-п від 21.11.2025, відповідно до п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1, п. 79.2 ст. 79, п. 200.11 ст. 200 та з врахуванням п. 69.2 ст. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТзОВ «АВТО МОТО АТВ ДИАЛЕР» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2025 року від`ємного значення з податку на додану вартість (далі ПДВ).

Копію наказу, повідомлення а також лист (запит) про надання документів про надання документів до перевірки №3514/12/03-20-07-02-12 від 21.11.2025 контролюючим органом направлено 21.11.2025 поштовим зв`язком на юридичну адресу товариства 43016, м. Луцьк, вул. Б.Хмельницького, 47, та вручені позивачу 26.11.2026 (том 1, а. с. 84 зворот).

Як вбачається з матеріалів справи, станом на дату початку перевірки (24.12.2025) і до завершення перевірки (30.12.2025) позивачем не надано будь-яких первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, які відносяться до предмету перевірки, про що ГУ ДПС у Волинській області складено відповідні акти про ненадання документів від 24.12.2025 №6719/07-02/45889036, від 25.12.2025 №6736/07-02/45889036, від 26.12.2025 №6745/07-02/45889036, від 29.12.2025 №6750/07 02/45889036 та від 30.12.2025 №6777/07-02/45889036), які направлені платнику податків за юридичною адресою засобами поштового зв`язку з повідомленням про вручення та вручені за довіреністю (том 1, а. с. 80 зворот-82, 83, 84).

За результатами проведеної перевірки ГУ ДПС у Волинській області складено Акт від 02.01.2026 №28/07-02/45889036 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «АВТО МОТО АТВ ДИАЛЕР» (код ЄДРПОУ 45889036) з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2025 року від`ємного значення з податку на додану вартість» (том 1, а. с. 75-80).

Перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2025 року у Декларації від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету встановлено порушення платником податків: п.44.1, п. 44.6 ст.44, п. 85.2 ст. 85, п. 198.1, п. 198.2 та п. 198.3. ст. 198 ПК України, внаслідок чого неправомірно визначено податковий кредит у податковій декларації за жовтень 2025 року на загальну суму 3369285 грн, що призвело до завищення показників рядка 19 та рядка 21 декларації за жовтень 2025 року на суму 2003799 грн, та до заниження рядка 18 декларації за жовтень 2025 року «Позитивне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету» на суму 1365486 грн.

Перевіркою достовірності і правильності визначення та врахування при розрахунку показника рядка 19 Декларації суми податкового кредиту (рядок 17 (колонка Б) Декларації) за жовтень 2025 року встановлено її завищення на суму 3369285 грн.

Перевіркою показників, відображених в рядках 1017 Декларації за жовтень 2025 року встановлено, що на формування цих показників вплинуло від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 16.1 декларації) значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду. Операції з придбання (виготовлення) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності:- за основною ставкою за даними декларації становлять (р.10.1) за жовтень 2025 року становлять 0 грн., обсяги придбання без ПДВ 0 грн.

За даними податкової декларації з ПДВ за жовтень 2025 року, операції з ввезення на митну територію України товарів, необоротних активів з основною ставкою (р.11.1 декларації) становлять 999336 грн., обсяги придбання без ПДВ 4996680 грн. Коригування податкового кредиту (р. 14) в жовтні 2025 року не проводилося. Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд.16 Декларації) становить 2369949 грн.

Акт перевірки було направлено на юридичну адресу позивача та вручено 07.01.2026 (том 1, а. с 84). Заперечень на акт перевірки від 02.01.2026 №28/07-02/45889036 не подано.

На підставі порушень, встановлених актом перевірки, ГУ ДПС у Волинській області винесено податкові повідомлення-рішення 26.01.2026 №0014490702 за формою «В4», яким зменшено розмір суми від`ємного значення суми податку на додану вартість 2003799 грн та від 26.01.2026 №0014510702 за формою «Р», яким нараховано податкові зобов`язання з ПДВ та штрафні санкції у сумі 1502034,6 грн (том 1, а. с. 20, 21).

Вважаючи вищевказані податкові повідомленнями-рішеннями, які отримані позивачем 30.01.2026 (том 1, а. с. 84 зворот) протиправними, представник позивача звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами суд зазначає наступне.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.02.2020 у справі №826/17123/18 сформував правовий висновок, відповідно до якого, оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді ППР та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки інших підстав щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Також, у постанові від 22.09.2020 у справі №520/8836/18 судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, окрім наведених вище висновків, зазначила, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, ППР, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

Так, у позовній заяві представник позивача вказує про відсутність об`єктивних даних про обізнаність платника податків про початок податкової перевірки ГУ ДПС у Волинській області, оскільки, на його думку матеріалами справи проведення спірної невиїзної перевірки не підтверджується, вимоги законодавства щодо вручення платнику податків запиту про надання первинних документів дотримані не були, а висновки перевірки про заниження ТзОВ «АВТО МОТО АТВ ДИАЛЕР» податку на додану вартість є передчасними та необ`єктивними

Відтак, першочерговим у даній справі є вирішення питання дотримання контролюючим вимог податкового законодавства щодо процедури проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі також ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Положеннями пп.17.1.6 п.17.1 ст.17 ПК України визначено, що платник податків має право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, та за власною ініціативою пояснення з питань, що не запитувалися контролюючим органом, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.

Підпунктом 21.1.1 та 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 ПК України посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За приписами підпункту 75.1.2 пункту 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

У відповідності до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, в тому числі, за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Пунктом 79.1 статті 79 ПК України передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

За приписами пункту 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова (пункт 79.3 статті 79 ПК України).

Положеннями пункту 42.2 статті 42 ПК України встановлено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно з приписами пункту 42.5 статті 42 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

З аналізу даних правових норм слідує, що проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних, є процедурним заходом зі збору податковим органом інформації щодо дотримання платником законодавства у межах податкового контролю.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу оформленого наказом, та за умови або надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому особисто чи його уповноваженому представнику копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова, проте брати участь у проведенні такої перевірки є правом платника податків, а відтак з наказом про перевірку та письмовим повідомленням про дату початку та місце проведення такої перевірки платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до початку її проведення.

Податковим законодавством передбачено два окремих випадки, коли документи вважаються належним чином врученими платнику податків (без використання електронного кабінету): надіслані за адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

При цьому, у разі надіслання документів поштою, крім отримання платником цієї кореспонденції на пошті, вони також вважаються врученими у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Верховний Суд у питанні застосування положень пункту 79.2 статті 79 ПК України у взаємозв`язку з пунктом 42.2 статті 42 ПК України дотримується усталеної позиції, що з наказом про невиїзну перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вказаних вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності її правових наслідків. Оскільки невиїзна перевірка проводиться не за місцезнаходженням платника податків, завчасне (до початку перевірки) повідомлення його про час та місце проведення перевірки є гарантією його права на об`єктивну, повну та всебічну перевірку дотримання ним податкової дисципліни, включаючи можливість надання платником податків наявних у нього документів для підтвердження показників податкового обліку. Платник податків вважається також ознайомленим із наміром про проведення перевірки у разі неможливості вручення йому відповідних документів після проставлення поштовим органом відповідної відмітки.

У постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17 колегія суддів Великої Палати Верховного Суду дійшла таких висновків: аналізованими нормами Податкового кодексу України (зокрема, пункт 42.2 статті 42, пункт 78.4, пункт 79.2 статті 79) з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів установлено умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Отже, істотною обставиною при вирішенні питання своєчасного повідомлення платника податків про проведення відносно нього перевірки є встановлення факту направлення контролюючим органом до початку перевірки наказу про проведення перевірки та повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, а також дати, з якої наказ про проведення перевірки та повідомлення вважаються врученими у відповідності до вказаних вимог податкового законодавства.

Як підтверджено матеріалами справи, проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «АВТО МОТО АТВ ДИАЛЕР» здійснено відповідно до підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1, п. 79.2 ст.79 та п. 200.11 ст. 200 та з врахуванням п. п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), у зв`язку з поданням ТзОВ «АВТО МОТО АТВ ДИАЛЕР» податкової декларації за жовтень 2025 року з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Як зазначено судом вище, копію повідомлення від 21.11.2025 №962, наказу №3698-п від 21.11.2025, а також лист (запит) про надання документів про надання документів до перевірки №3514/12/03-20-07-02-12 від 21.11.2025 контролюючим органом направлено 21.11.2025 поштовим зв`язком на юридичну адресу товариства 43016, м. Луцьк, вул. Б.Хмельницького, 47, які вручені позивачу 26.11.2026, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (том 1, а. с. 84 зворот).

Верховний Суд неодноразово у своїх постановах звертав увагу на те, що обов`язку контролюючого органу щодо повідомлення платника податків про проведення відповідної перевірки кореспондує обов`язок такого платника добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції або повідомлень. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків.

Така правова позиція, зокрема, викладена у постановах Верховного Суду по справах №420/26492/21 від 15.02.2023, №140/30/20 від 20.10.2020, №160/6980/20 від 14.07.2022, №823/1606/17 від 11.06.2020.

Судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 23.05.2022 у справі №810/3116/18 зазначено, що відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. Судом також зазначено, що постійне неотримання поштової кореспонденції, яка направляється контролюючим органом на адресу платника податків є зловживанням останнім правом платника податків бути повідомленим контролюючим органом щодо прийнятих стосовно нього рішень.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 13.02.2025 року у справі №580/871/24.

Як зазначено у частині 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відтак, в силу приписів пункту 42.5 статті 42 ПК України, суд приходить висновку, що ГУ ДПС У Волинській області дотримано вимог податкового законодавства щодо повідомлення позивача про факт проведення позапланової податкової перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи предметом податкової перевірки позивача було дотримання ТзОВ «АВТО МОТО АТВ ДИАЛЕР» податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2025 року у податковій декларації з податку на додану вартість №9362111345 від 19.11.2025 від`ємного значення з податку на додану вартість.

Правовідносини у даній справі врегульовані нормами ПК України та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (підпункт «а»).

Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За визначенням статті 1 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996-XIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до статті 1 Закону №996-XIV господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже господарські операції, які зумовлюють наслідки у вигляді виникнення у покупця податкових вигод (витрат та податкового кредиту), мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які зазвичай супроводжують операції певного виду й відображають реальність таких операцій, повинні спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Надання податковому органу документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Згідно усталеної судової практики при розгляді справ цієї категорії судам належить з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції (фактичне здійснення господарських операцій); підтвердження господарських операцій належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Суд має оцінити належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, зокрема, провести всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.

Недоведеність вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкового кредиту, а покупця - права на його формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.

Так, згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до пункту 44.5 статті 44 ПК України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу. У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

За змістом пункту 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

У пункті 85.2 статті 85 ПК України закріплено обов`язок платника податків надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Отже, надання платником фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих ним показників податкового обліку. Обов`язок платника зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів. Ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України до їх відсутності.

Тобто, наведені норми вимагають наявність документів на час складення податкової звітності, встановлюють правило щодо надання платником податків документів для перевірки, а також юридичний наслідок недотримання цього правила - виключення факту наявності документів на час складення податкової звітності.

Отже, платник податків не може посилатися в судовому процесі на підтвердження показників, які відображені ним у податковій звітності, на документи, які не були надані під час перевірки або впродовж десяти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 13.06.2022 у справі №420/5345/19, від 08.12.2022 у справі №804/4958/16.

Положення статті 44 ПК України вимагають наявність документів на час складення податкової звітності та встановлюють правило щодо надання платником податків документів для перевірки, а норма пункту 44.6 цієї ж статі визначає юридичний наслідок недотримання цього правила - виключення факту наявності документів на час складення податкової звітності.

Відповідно до абзацу 2 пункту 44.6 статті 44 ПК якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Незважаючи на наявну у позивача можливість вплинути на результати проведеного контрольного заходу шляхом, зокрема, подання відповідних документів у передбаченому абзацом 2 пункту 44.6 статті 44 ПК України порядку, за обставинами цієї справи ТзОВ «АВТО МОТО АТВ ДИАЛЕР» таким правом не скористалося, протилежного суду не надано.

Як слідує з матеріалів справи, 21.11.2025контролюючим органом на юридичну адресу позивача разом з копією повідомлення від 21.11.2025 №962 та наказу №3698-п від 21.11.2025, надіслано також лист (запит) про надання документів про надання документів що стосуються предмету перевірки №3514/12/03-20-07-02-12 від 21.11.2025, які вручені позивачу 26.11.2026, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (том 1, а. с. 84 зворот).

Станом на дату початку перевірки (24.12.2025) і до завершення перевірки (30.12.2025) не надано будь-яких первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, які відносяться до предмету перевірки, про що складено відповідні акти про ненадання документів (від 24.12.2025 №6719/07-02/45889036, від 25.12.2025 №6736/07-02/45889036, від 26.12.2025 №6745/07-02/45889036, від 29.12.2025 №6750/07-02/45889036 та від 30.12.2025 №6777/07-02/45889036).

Вищезазначені акти направлені платнику податків за юридичною адресою засобами поштового зв`язку з повідомленням про вручення.

В свою чергу, ТзОВ «АВТО МОТО АТВ ДИАЛЕР» не забезпечено виконання вимог п.п.16.1.5, 16.1.15 п. 16.1 ст. 16 ПК України в частині обов`язкового подання на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків та зборів.

У постанові Верховного Суду від 07.02.2023 по справі №640/9880/19 суд зазначив, що пунктом 44.1 статті 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верхового Суду від 26.05.2022 у справі №640/16990/19.

Суд зазначає, що ТзОВ «АВТО МОТО АТВ ДИАЛЕР» не скористалося своїм правом, передбаченим п.44.7 статті 44 ПК України, та не подав контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені ним у фінансовій (податковій) звітності.

З огляду на зазначене, подані позивачем до суду первинні документи, що стосувались проведеної перевірки, які не були подані останнім в ході проведення перевірки на запит контролюючого органу, судом до уваги не брались, оскільки, враховуючи вимоги п. 44.6 ПК України слід вважати, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Відтак, оскільки позивач не надав документи для проведення перевірки, в тому числі, й у строк, визначений абзацом другим пункту 44.7 статті 44 ПК України, у контролюючого органу були законні підстави провести перевірку з використанням наявної у нього податкової інформації щодо задекларованих позивачем сум податкового кредиту та визнати ці суми не підтвердженими документально.

Дана правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 06.08.2019 у справі №160/8441/18.

Позивачем також не вказано причин такого ненадання або поважних причин їх ненадання.

У постанові від 23.05.2024 у справі №380/5557/22 Верховним Судом, серед іншого, зазначено, що на виконання завдань адміністративного судочинства при перевірці правомірності рішення суб`єкта владних повноважень суд має враховувати лише ті обставини та документи, на підставі яких таке рішення було прийнято, та оскільки документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки, відповідачем не досліджувались, і це стало наслідком недобросовісної поведінки самого позивача, то підстав для дослідження та врахування таких первинних документів під час судового розгляду цієї справи не було

Аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавства та обставини справи, суд дійшов висновку про те, що оскаржені податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем правомірно та обґрунтовано, відтак підстави для їх скасування відсутні, через що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. Руїз Торія проти Іспанії (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

За приписами частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Системно проаналізувавши приписи чинного законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що спірні податкові повідомлення-рішення від 26.01.2026 №0014510702 за формою «Р» та №0014490702 за формою «В4» відповідають критеріям, визначеним в частині другій статті 2 КАС України, а отже підстави для задоволення позову відсутні.

Щодо розподілу судових витрат між сторонами суд зазначає наступне.

Оскільки позивачу відмовлено у задоволенні позову, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 241, 242, 243 ч.3, 245, 246, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО МОТО АТВ ДИАЛЕР» (43016, Волинська область, Луцький район, місто Луцьк, вулиця Богдана Хмельницького, 47, ЄДРПОУ 45889036) до Головного управління ДПС у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 44106679) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.А. Лозовський

Повний текст судового рішення складено 23 жовтня 2026 року.