Решение № 140918289, 26.10.2026, Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/1188/26

Провадження № 2/353/986/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 рокум.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої - судді Луковкіної У.Ю.,

з участю: секретаря судового засідання Мороз М.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумачі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Олешанської сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про визнання права власності,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись в суд з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Олешанської сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про визнання права власності на земельну частку (пай) розміром 44,93 ум.кад.га у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Наддністрянщина», що в с. Долина Івано-Франківського району Івано-Франківської області, в порядку спадкування за законом у відповідних частках, в т.ч. за ОСОБА_1 на 1/4 частину в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_6 та на 1/4 частину в порядку спадкування за законом після смерті баби ОСОБА_7 , а за ОСОБА_2 на 1/4 частину в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_6 . В нотаріальному порядку позивачам було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки Сертифікат на право на земельну частку (пай) виданий після смерті спадкодавця ОСОБА_6 , а також він містить незастережені виправлення (підчистки). Вказані обставини позбавляють їх можливості оформити спадщину на земельну частку (пай). Окрім цього, просили суд витребувати у Тлумацької державної нотаріальної контори Івано-Франківської області належним чином засвідчену копію спадкової справи № 27/2004, заведеної після смерті ОСОБА_6 , а також у приватного нотаріуса Івано-Франківського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Водославської Н.В. належним чином засвідчену копію спадкової справи № 344/2022, заведеної після смерті ОСОБА_7

09.10.2026 року ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання. Крім цього, даною ухвалою було встановлено відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання ними відзиву на позовну заяву та роз`яснено право пред`явити зустрічний позов. Також вказаною ухвалою було задоволено клопотання позивачів про витребування доказів та зобов`язано Тлумацьку державну нотаріальну контору Івано-Франківської області та приватного нотаріуса Івано-Франківського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Водославську Н.В. надати суду належним чином засвідчені копії спадкових справ № 27/2004 та № 344/2022, у разі їх відкриття, та витяги про реєстрацію в спадковому реєстрі спадкових справ, зокрема щодо майна: ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє місце проживання яких було с. Долина Івано-Франківського району Івано-Франківської області.

21.10.2026 року Тлумацька державна нотаріальна контора Івано-Франківської області направила на адресу суду копію спадкової справи № 27/2004.

23.10.2026 року приватний нотаріус Івано-Франківського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Водославська Н.В. направила на адресу суду копію спадкової справи № 344/2022.

В підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не з`явились, однак у позовній заяві просили розгляд справи провести у їх відсутності.

Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в підготовче судове засідання не з`явились, однак до суду подали письмові заяви, в яких вказали, що позов визнають, не заперечують проти його задоволення та просили розгляд справи провести без їх участі.

Представник відповідача Олешанської сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області в підготовче судове засідання не з`явився, однак до суду подав письмову заяву, в якій вказав, що позов визнає, не заперечує проти позитивного вирішення справи та просив розгляд справи провести без його участі.

У зв`язку з неявкою в підготовче судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 згідно з копією Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ІФ № 0075279, виданого 04.02.2009 року на підставі рішення Тлумацької районної державної адміністрації від 08.06.1999 року № 296, зареєстрованого 27.01.2004 року в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 182, належало право на земельну частку (пай) розміром 44,93 ум.кад.га у землі, яка перебуває в колективній власності КСП «Наддністрянщина», що в с. Долина Івано-Франківського (Тлумацького) району Івано-Франківської області (а.с. 10-11).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 14).

Відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , її батьками є ОСОБА_9 та ОСОБА_7 (а.с. 18). 16.11.1991 року ОСОБА_10 зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 (відповідач) та після державної реєстрації шлюбу їй було присвоєно шлюбне прізвище « ОСОБА_11 », що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу (а.с. 18). У шлюбі у них народилось двоє дітей: ОСОБА_12 (позивачка), ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 (позивач), ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копіями їх свідоцтв про народження (а.с. 16-17). 16.11.2012 року ОСОБА_13 (позивачка) зареєструвала шлюб з ОСОБА_14 та після державної реєстрації шлюбу їй було присвоєно шлюбне прізвище « ОСОБА_15 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с. 19).

Згідно ст. 548 ЦК України (в редакції 1963 року), який діяв на момент смерті спадкодавця ОСОБА_6 , для отримання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Відповідно до ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 року), діями, які свідчать про прийняття спадщини вважались: факт вступу спадкоємця в управління або володіння спадковим майном та подача спадкоємцем заяви про прийняття спадщини до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

ОСОБА_1 (позивачка/донька спадкодавця), ОСОБА_2 (позивач/син спадкодавця), ОСОБА_3 (відповідач/чоловік спадкодавця) та ОСОБА_7 (мати спадкодавця) прийняли спадщину в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , успадкувавши по 1/4 частині спадкового майна кожен, оскільки вони вступили в управління спадковим майном та до дня смерті спадкодавця вони проживали разом, що підтверджується довідкою Долинського старостинського округу Олешанської сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області № 28 від 26.03.2026 року (а.с. 65 зворот).

Дані обставини також підтверджуються копією спадкової справи № 27/2004 від 11.02.2001 року, заведеної Тлумацькою державною нотаріальною конторою Івано-Франківської області після смерті ОСОБА_6 (а.с. 60-69), з якої вбачається, що ОСОБА_1 (позивачка/донька спадкодавця), ОСОБА_2 (позивач/син спадкодавця), ОСОБА_3 (відповідач/чоловік спадкодавця) та ОСОБА_7 (мати спадкодавця) є єдиними спадкоємцями в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , інших спадкоємців в порядку спадкування за законом та за заповітом, які б бажали прийняти спадщину, та які б мали обов`язкову частку у спадщині, немає.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 (бабуся позивачів) померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 15). Ще за життя ОСОБА_7 посвідчила заповіт на ім`я ОСОБА_1 (позивачка), яким заповіла їй житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані по АДРЕСА_1 , а також посвідчила заповіт на ім`я ОСОБА_4 (відповідачка), яким заповіла їй житловий будинок з господарськими будівлями та земельні ділянки, які до нього належать, що розташовані по АДРЕСА_2 , та земельні частки (паї) розміром 0,1800 га в урочищі «Царинка» та в розмірі 0,8670 га в урочищі «Осовня» (а.с. 12-13). Вказане спадкове майно не є предметом даного позову та не охоплене вищевказаними заповітами.

В силу ст. 1268 ЦК України (в редакції 2003 р.), спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або її не прийняти. Відповідно до ст.ст. 1268, 1269 ЦК України (в редакції 2003 р.), діями, які свідчать про прийняття спадщини вважається: постійне проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або подача спадкоємцем у шестимісячний термін заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори.

Відповідно до ч. 1 ст. 1265 ЦК України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

ОСОБА_1 (позивачка) прийняла спадщину в порядку спадкування за законом та за заповітом після смерті бабусі ОСОБА_7 , оскільки вона у шестимісячний термін звернулась до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини за законом та за заповітом (а.с. 78 зворот, 85).

Дані обставини також підтверджуються копією спадкової справи № 344/2022 від 21.11.2022 року, заведеної приватним нотаріусом Івано-Франківського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Водославською Н.В. після смерті ОСОБА_7 (а.с. 76-158), з якої вбачається, що ОСОБА_1 (позивачка) є єдиним спадкоємцем в порядку спадкування за законом після смерті бабусі ОСОБА_7 та претендує на майно не охоплене заповітами, оскільки ОСОБА_4 (відповідачка) в нотаріальному порядку відмовилась від прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_7 , подавши відповідну заяву, та прийняла спадщину лише за заповітом (а.с. 78, 79). ОСОБА_5 (відповідач) також в нотаріальному порядку відмовився від прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_7 , подавши відповідну заяву (а.с. 91). Окрім ОСОБА_1 (позивачка), ОСОБА_4 (відповідачка) та ОСОБА_5 (відповідач) інших спадкоємців в порядку спадкування за законом та за заповітом, які б бажали прийняти спадщину, та які б мали обов`язкову частку у спадщині, немає.

Отже, на момент звернення до суду позивачі правомірно претендують на земельну частку (пай) в цілому, а саме: ОСОБА_1 (позивачка) на 2/4 частини земельної частки (паю), в т.ч. на 1/4 частину в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_6 та на 1/4 частину в порядку спадкування за законом після смерті бабусі ОСОБА_7 , яка в свою чергу успадкувала її після смерті доньки ОСОБА_6 ; ОСОБА_2 (позивач) на 1/4 частину земельної частки (паю) в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_6 .

Однак позивачам в нотаріальному порядку відмовлено в оформленні спадщини за законом після смерті ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на спірні частки земельної частки (паю), у зв`язку з тим, що правовстановлюючий документ на вказане нерухоме майно був виданий та зареєстрований після смерті спадкодавця ОСОБА_6 , а також в Сертифікаті на право на земельну частку (пай) серії ІФ № 0075279 від 04.02.2009 року містяться незастережені виправлення (підчистки), що підтверджується постановами про відмову у вчиненні нотаріальної дії, виданими державним нотаріусом Тлумацької державної нотаріальної контори Івано-Франківської області за №№ 227/02-31, 228/02-31 від 10.06.2026 року (а.с. 4-7) та приватним нотаріусом Івано-Франківського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Водославською Н.В. за № 439/02-31 від 31.08.2026 року (а.с. 8-9 зворот).

Зазначені обставини перешкоджають позивачам належним чином оформити спадщину на належні їм частки спадкового майна - земельної частки (паю), в порядку спадкування за законом.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЗК України та ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах зі збереженням її цільового призначення.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають, зокрема, колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.

Згідно з пунктом 5 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок розпаювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям» видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Статтею другою вищевказаного Закону передбачено, що основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною державною адміністрацією.

Відповідно до пунктів 16, 17 Перехідних положень Земельного кодексу України громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними прав вимоги на відведення земельної частки (пай) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай), є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Суд враховує, що відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними прав вимоги на відведення земельної частки (пай) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю (пункт 17 розділ X «Перехідні положення» ЗК України).

Стаття 126 ЗК України передбачає, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЗК України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Отже ОСОБА_1 (позивачка) та ОСОБА_2 (позивач), будучи належними спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_6 , а також ОСОБА_1 (позивачка) будучи належними спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_7 , мають право в рівних долях на оформлення спадщини з переоформленням права власності на спадкове майно на своє ім`я.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Оскільки таке становище має місце по даній справі, суд вважає встановленими обставини, викладені позивачем в позовній заяві на обгрунтування своїх вимог.

У відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

За встановлених судом обставин, позов слід задовольнити.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що сторонами по справі не заявлялось вимог про відшкодування судових витрат, клопотань про відшкодування витрат до закінчення судових дебатів до суду не надходило, суд не може вийти за межі заявлених вимог, а тому питання розподілу судових витрат судом не вирішується.

На підставі ст.ст. 548, 549, 553 ЦК України (в редакції 1963 р.), ст.ст. 316-319, 368, 391, 392, 1216-1222, 1225, 1265, 1268 ЦК України (в редакції 2003 р.), ст.ст. 81, 126, 131 ЗК України, керуючись ст. ст. 13, 82, 141, 200, 206, 247, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителькою АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , право власності на 2/4 частини земельної частки (паю) розміром 44,93 умовних кадастрових гектара, яка перебуває у колективній власності КСП «Наддністрянщина», що в с. Долина Івано-Франківського району Івано-Франківської області, згідно з Сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ІФ № 0075279, виданим 04.02.2009 року на підставі рішення Тлумацької районної державної адміністрації від 08.06.1999 року № 296, зареєстрованим 27.01.2004 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 182, виданим на ім`я ОСОБА_6 , в тому числі на 1/4 частину земельної частки (паю) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 та на 1/4 частину земельної частки (паю) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителем АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , право власності на 1/4 частину земельної частки (паю) розміром 44,93 умовних кадастрових гектара, яка перебуває у колективній власності КСП «Наддністрянщина», що в с. Долина Івано-Франківського району Івано-Франківської області, згідно з Сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ІФ № 0075279, виданим 04.02.2009 року на підставі рішення Тлумацької районної державної адміністрації від 08.06.1999 року № 296, зареєстрованим 27.01.2004 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 182, виданим на ім`я ОСОБА_6 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ГоловуючийУ. Ю. ЛУКОВКІНА