Решение № 140915421, 26.10.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2-о/641/245/2026Справа № 641/8576/26РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова у складі:

головуючої судді Василенко О.Я.,

за участю секретаря судового засідання Кривенко А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою Харківської міської ради, заінтересована особа: Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про визнання спадщини відумерлою,

установив:

До Слобідського районного суду міста Харкова звернулась Харківська міська рада в особі представника Мартинової А.М. із заявою, в якій просить суд визнати відумерлою спадщину, що складається з квартири АДРЕСА_1 та відкрилася після смерті ОСОБА_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , та передати її у комунальну власність Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради (61003, місто Харків, майдан Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243).

В обґрунтування своїх вимог заявник зазначає, що листом Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 03.04.2026 надано повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 27.05.2020 №7706, складений на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Харків. Таким чином, часом відкриття спадщини є день смерті ОСОБА_1 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно з Довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб (довідка про склад сім`ї), сформованої 09.06.2025, за адресою: АДРЕСА_2 інформація про зареєстрованих осіб відсутня, що на думку заявника дає підстави вважати, що місце відкриття спадщини є місцезнаходження її нерухомого майна, тобто квартира АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до Слобідського району міста Харкова.

Відповідно до матеріалів інвентаризаційної справи на квартиру АДРЕСА_1 право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі Договору дарування, посвідченого 06.12.2001 Сьомою Харківською державною нотаріальною конторою за реєстровим № 1-1870.

На підставі Рішення 11 сесії Харківської міської ради 8 скликання «Про впорядкування найменувань об`єктів топоніміки» від 11.05.2022 № 258/22 перейменовано проспект Московський, розташований в межах міста Харкова на проспект Героїв Харкова.

За даними Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру, виданої 04.02.2026 П`ятою Харківською міською державною нотаріальною конторою, інформація про спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину відносно ОСОБА_1 померлої відсутня. У Харківської міської ради також відсутня будь-яка інформація щодо наявності спадкоємців щодо зазначеної квартири у такої спадкодавиці.

01.10.2026 від заінтересованої особи Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради надійшли письмові пояснення по справі, в яких в яких вона підтримує заяву та просить її задовольнити в повному обсязі, посилаючись на те, що з часу відкриття спадщини сплинуло більше одного року, відомості про заведення спадкової справи та видачу свідоцтв про право на спадщину відсутні, а спадкоємці, які прийняли спадщину, відсутні.

Процесуальні дії у справі

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2026 справу передано судді Василенко О.Я.

Ухвалою судді від 01.09.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено, розгляд справи здійснювати за правилами окремого провадження.

В судове засідання 26.10.2026 представник заявника- Мартинова А.М. не з`явилась, про день та час розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином, через систему «Електронний суд», надійшла заява, в якій представник підтримала заяву про визнання спадщини відумерлою, та просила її задовольнити, заяву розглянути без участі представника Харківської міської ради.

Представник заінтересованої особи Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом надіслання копії ухвали про відкриття провадження у справі та судової повістки до електронного кабінету, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Враховуючи, що заявник просив розглядати справу без участі свого представника, а заінтересована особа, належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, подала письмові пояснення, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі наявних у справі матеріалів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч. 2 ст. 247 ЦПК України), рішення підписано без його проголошення (ч. 4 ст. 268 ЦПК України).

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, дійшов такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до договору дарування від 06.12.2001 посвідченого державним нотаріусом Сьомої Харківської державної нотаріальної контори Теленковою І.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 1-1870, ОСОБА_1 прийняла у дар двокімнатну квартиру загальною площею 55,2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.11).

Згідно з відповіддю КП «ХМБТІ» від 26.08.2005 №1901058 право власності на вказану вище квартиру зареєстроване за ОСОБА_1 (а.с.12).

Відповідно до рішення Харківської міської ради від 11.05.2022 № 258/22 «Про впорядкування найменувань об`єктів топоніміки» АДРЕСА_3 . У матеріалах інвентаризаційної справи квартира обліковується за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідно до Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 03.04.2026 №00057526766 ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місцем її проживання зазначено: АДРЕСА_2 (а.с.21).

Як вбачається з довідки Реєстру територіальної громади міста Харкова від 09.06.2026 інформація про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 відсутня (а.с.18, 35).

Згідно з Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 04.02.2026, виданої П`ятою Харківською міською державною нотаріальною конторою (колишня Одинадцята Харківська ДНК) за вказаними параметрами запиту ( ОСОБА_1 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у Спадковому реєстрі інформація відсутня (а.с.19).

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання спадщини відумерлою.

За змістом ч. 1 ст. 334 ЦПК України заява про визнання спадщини відумерлою у випадках, встановлених Цивільним кодексом України, подається до суду за місцем відкриття спадщини або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини.

Відповідно до статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

При цьому, вказані положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

У рішенні «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 (заява № 61333/00, п. 54), Європейський Суд з прав людини наголошує, що правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес». Позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде показаний, inter alia, «інтерес суспільства» та «умови, передбачені законом». Більше того, будь-яке втручання у право власності обов`язково повинно відповідати принципу пропорційності. Як неодноразово зазначав Суд, «справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. При визначенні суспільних інтересів завдяки безпосередньому знанню суспільства та його потреб національні органи мають певну свободу розсуду, оскільки вони першими виявляють проблеми, які можуть виправдовувати позбавлення власності в інтересах суспільства та знаходять засоби для їх вирішення (вказане вбачається зі змісту рішень у справах «Хендісайд проти Сполученого Королівства» від 7 грудня 1976 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року).

За приписами статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», місцеве самоврядування в Україні є гарантованим державою право та реальною здатністю територіальної громади (жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста)самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Частиною 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншим законами.

Статтею 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Відповідно до статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Згідно зі статтею 1277 Цивільного кодексу України, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Особи, які мають право або зобов`язані подати заяву про визнання спадщини відумерлою, мають право на одержання із Спадкового реєстру інформації про заведену спадкову справу та видане свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до ч. 2 ст. 1277 ЦК України заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.

Частиною третьою цієї статті передбачено, що спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України). Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом зазначеного строку він не заявив про відмову від неї (ч. 3 ст. 1268 ЦК України).

За змістом частини першої статті 337 ЦПК України справа про визнання спадщини відумерлою розглядається судом з обов`язковою участю заявника та з обов`язковим повідомленням усіх заінтересованих осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 337 ЦПК України справа про визнання спадщини відумерлою розглядається судом з обов`язковим залученням до участі у справі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини та (або) за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 338 ЦПК України , суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону.

Отже, суд встановив, що після смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилася спадщина, до складу якої входить нерухоме майно, а саме: квартира АДРЕСА_1 .

Останнім місцем проживання спадкодавця, за відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян, є зазначена квартира, тобто місце відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1221 ЦК України) і місцезнаходження нерухомого майна збігаються, а справа підсудна Слобідському районному суду міста Харкова (ст. 334 ЦПК України).

З часу відкриття спадщини сплинуло понад шість років. Відомості про заведення спадкової справи та видачу свідоцтв про право на спадщину після смерті ОСОБА_1 у Спадковому реєстрі відсутні, тобто ніхто зі спадкоємців у встановлений ст. 1270 ЦК України строк не подав заяву про прийняття спадщини. Доказів того, що на час відкриття спадщини разом зі спадкодавцем постійно проживали особи, які відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України вважаються такими, що прийняли спадщину, матеріали справи не містять; зареєстровані у квартирі особи відсутні.

Оскільки належними й допустимими доказами підтверджено, що спадщину після смерті ОСОБА_1 спадкоємці не прийняли, а з часу відкриття спадщини сплинуло більше одного року, наявні підстави для визнання спадщини відумерлою та передачі її у власність Харківської міської територіальної громади, тому заява підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись ст. 4, 5, 13, 76-81, 247, 265, 293, 294, 334, 337, 338, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Харківської міської ради про визнання спадщини відумерлою - задовольнити.

Визнати відумерлою спадщину, що складається з квартири АДРЕСА_1 та відкрилася після смерті ОСОБА_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , та передати її у комунальну власність Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради (61003, місто Харків, майдан Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник: Харківська міська рада, код ЄДРПОУ 04059243, адреса місцезнаходження: м. Харків, м-н Конституції, буд. 7.

Заінтересована особа: Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, код ЄДРПОУ 14095412, адреса місцезнаходження: м. Харків, м-н Конституції, буд. 16.

Суддя О.Я.Василенко