Постановление суда № 140915137, 26.10.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №644/11429/26

Провадження №2/639/4111/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року Новобаварський районний суд міста Харкова у складі головуючого судді Труханович Вікторії Валеріївни розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківській молочний завод» про розірвання трудового договору, стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсації за невикористані дні відпустки та вихідної допомоги,-

ВСТАНОВИВ:

До Новобаварського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківській молочний завод», в якій позивач просить суд зобов`язати відповідача розірвати трудовий договір, стягнути заборгованість із заробітної плати, стягнути компенсацію за невикористану відпустку та стягнути вихідну допомогу.

Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 08.10.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківській молочний завод» про розірвання трудового договору, стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсації за невикористані дні відпустки та вихідної допомоги залишено без руху. Надано строк для усунення недоліків.

Так, позивачу необхідно було: 1) уточнити позовні вимоги шляхом зазначення місця проживання чи перебування позивача; 2) зазначити розмір заборгованості по заробітні платі, період за який виникла заборгованості, дні невикористаної відпустки, за які потрібно стягнути компенсацію, а також розмір вихідної допомоги; 3) сплатити судовий збір та надати підтвердження сплати судового збору.

23 жовтня 2026 року від позивача надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, вважає її такою, що підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 5 ЦПК України).

Разом з цим, згідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Згідно зі ч. 4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» судовий визначено розміри ставок судового збору. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Позивач звернувся до суду з вимогами: розірвання трудового договору, стягнення компенсації за невикористану відпустку, стягнення вихідної допомоги.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Так, в заяві про усунення недоліків було заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання даної позовної заяви, оскільки позивач є ВПО, має скрутний майновий стан.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», відстрочення, розстрочення сплати судового збору на певний строк або звільнення від сплати такого є правом суду, а не обов`язком.

Так, згідно до ч. ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України , суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними

чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, стаття 8 Закону України «Про судовий збір» містить вичерпний перелік підстав, які суду необхідно врахувати для вирішення питання, зокрема, про звільнення від сплати судового збору.

При цьому, положення Закону України "Про судовий збір" не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Підставою для звільнення від сплати судового збору може бути, наприклад, видана в установленому законом порядку довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, стипендію, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За змістом цієї практики щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наведеній, зокрема у рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах «Гергел і Георгета Стоїческу проти Румунії», «Креуз проти Польщі», сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір має бути розумним, таким, що з урахуванням фінансового положення заявника може бути ним сплачений. Великий розмір судових витрат, який не враховує фінансове положення заявників, може бути розглянутий як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя.

ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

Наведення доводів, обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення у здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановлених законодавством порядку, розмірі і у строки, покладається на особу, яка подає скаргу.

За змістом статті 136 ЦПК України, статті 8 Закону України «Про судовий збір», з урахуванням наведеної практики ЄСПЛ, основною підставою для звільнення особи від сплати судового збору (крім осіб, які звільненні від такої сплати в силу вимог статті 5 Закону України «Про судовий збір») є скрутний майновий стан, який особа повинна довести належними доказами.

Таким чином, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан сторони.

Позивач, зокрема, як на підставу звільнення від сплати судового збору посилається на те, що є ВПО, має скрутний майновий стан.

Отже, вирішуючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд вважає, що зазначені ОСОБА_1 обставини не є безумовними підставами для звільнення від сплати судового збору, оскільки заявником не надано суду доказів на підтвердження його реального майнового стану, який перешкоджає позивачу виконати вимоги законодавства щодо оплати судового збору.

Надані ОСОБА_1 , відомості з Пенсійного фонду України про трудовй та страховий стаж та довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 06.11.2025 №6328-5003870229 не є беззаперечним доказом того, що позивач має скрутний матеріальний стан. Таким чином, клопотання ОСОБА_1 про звільнення від судового збору за подання позовної заяви не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

З поданої позовної заяви вбачається, що зазначені положення закону позивачем не виконані.

Так, при зверненні до суду із даним позовом, заявлено три позовні вимоги: 1) розірвання трудового договору; 2) стягнення компенсації за невикористану відпустку; 3) тягнення вихідної допомоги.

Отже, сплата судового збору згідно з вимогами Закону є обов`язковою та позивач повинен додати оригінал документ, що підтверджує сплату судового збору.

Таким чином позивачу необхідно сплатити судовий збір у загальному розмірі 3 993,60 грн., на відповідний рахунок із зазначенням необхідних реквізитів, а саме: отримувач коштів: ГУК Харків обл./м. Харків/ Новобаварський, Код отримувача: (ЄДРПО) 37874947, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA808999980313141206000020658, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), Призначення платежу:*;101;_(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом __ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Новобаварський районний суд міста Харкова (назва суду, де розглядається справа).

Суд звертає увагу, що саме на позивача покладений обов`язок щодо подання позовної заяви, яка за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Недотримання обов`язкових вимог до змісту позовної заяви є перешкодою до відкриття провадження у справі.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Згідно ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківській молочний завод» про розірвання трудового договору, стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсації за невикористані дні відпустки та вихідної допомоги підлягає залишенню без руху.

Керуючись ст. ст. 175, 176, 177 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківській молочний завод» про розірвання трудового договору, стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсації за невикористані дні відпустки та вихідної допомоги- залишити без руху.

Надати строк для усунення вказаних недоліків, протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачам, що у випадку невиконання ухвали у встановлений строк, заява буде їм повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає

Повний текст ухвали складено 26.10.2026

Суддя В.В. Труханович