Решение № 140913828, 23.10.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/2919/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "М`ясний майстер" (23100, Вінницька обл., м. Жмеринка, вул. Софії Тобілевич, б. 3)доТовариства з обмеженою відповідальністю «Харківське дослідно-конструкторське бюро автоматики «Хімавтоматика» (61071, м. Харків, вул. Кібальчича, б. 18)простягнення 178368,00 грн.без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "М`ясний майстер" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківське дослідно-конструкторське бюро автоматики «Хімавтоматика», в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 176368,00 грн збитків, завданих внаслідок невиконання зобов`язань із реєстрації податкових накладних.

Також до стягнення заявлені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3328,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.08.2026 у справі № 922/2919/26 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні ч. 5 ст. 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

З метою повідомлення сторін про розгляд даної справи, судом було направлено копії ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи.

Позивач про розгляд справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку електронного листав, а саме: "Ухвала про відкриття провадження (спрощене)" від 24.08.2026 до електронного кабінету позивача у підсистемі "Електронний суд".

Відповідач про розгляд справи повідомлений своєчасно та належним чином. Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України було направлено копію ухвали суду про відкриття провадження у справі від 24.08.2026 рекомендованим листом з повідомленнями про вручення (з відміткою судова повістка) на адресу відповідача, вказану в позовній заяві, яка підтверджена інформацією з ЄДРПОУ. Проте, судова кореспонденція повернута поштою на адресу суду з довідкою відділення поштового зв`язку: "адресат відсутній за вказаною адресою".

Також, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, судом було розміщено відповідне оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. Будь-яких заяв або клопотань, про можливість подання яких було роз`яснено ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.05.2026, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.

Положеннями частини другої статті 14 ГПК України передбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини третя статті 13 ГПК України).

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Отже, матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій та надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розгляну за наявними матеріалами справи.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому зазначає про те, що в рамках виконання цього договору, на підставі принципів добросовісності, розумності та справедливості, ТОВ «М`ясний майстер», як платник податку, що сплатив ПДВ у вартості товару/послуги, має право на його відшкодування згідно з чинним законодавством. Загальна сума ПДВ, що підлягає відшкодуванню, становить 176 368 грн.

Вищенаведені договірні та податкові зобов`язання позивачем обґрунтовано доказами (документами), які останнім надано разом з позовною заявою в належно засвідчених копіях, а саме: договору поставки №29/06/2023 від 29.06.2023 року; рахунку №629313 від 29.06.2023 року на суму 1 058 208 грн, в т.ч. ПДВ 176 368 грн.; Платіжною інструкцією №9128 від 30.06.2023 року на суму; Платіжною інструкцією №11098 від 08.09.2023 року на суму 423 208,00 грн; Видатковою накладною №38311126 від 12.09.2023 року; Податковими накладними № 520010 від 30.06.2023 року та № 130 від 08.09.2023 року.

Так, позивачем у позові наголошено про те, податкові накладні не прийняті та не зареєстровані, про що позивач посилається на скриншоти з електронного кабінету платника податків та наступними документами:

- Квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.07.2023 в ЄРПН зареєстровано за № 9174833812 про зупинення реєстрації податкової накладної № 520010 від 30.06.2023 року;

- Квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.10.2023 в ЄРПН зареєстровано за № 9255544130 про зупинення реєстрації податкової накладної № 130 від 08.09.2023 року.

Отже, позивачем у позові зазначено, що наразі відомості про вжиття Відповідачем подальших будь-яких заходів, в тому числі шляхом надання відповідних пояснень та документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію означених податкових накладних, оскарження рішення податкового органу в судовому порядку - відсутні.

Таким чином, Позивачем у позові зазначено про те, що Позивач фактично втратив право на відшкодування податкового кредиту на загальну суму 176 368 грн.

Такі обставини на думку позивача свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту шляхом вжиття наведених у позові способів захисту права.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Матеріалами справи установлено, що 29.06.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «М`ясний майстер» (в подальшому по тексту - ТОВ «М`ясний майстер», Позивач, Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Харківське дослідно-конструкторське бюро автоматики «Хімавтоматика» (в подальшому по тексту - ТОВ «ХДКБА «Хімавтоматика», Відповідач, Постачальник) укладено Договір поставки № 29/06/2023 від 29.06.2023 року (надалі Договір), за умовами якого, Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах визначених даним Договором поставити (передати) Покупцю товар ( в подальшому по тексту - Обладнання, Товар) в асортименті, кількості, комплектності та за ціною, зазначеними у рахунках-фактурах, які є невід`ємною частиною даного Договору, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Обладнання на умовах цього Договору. Відповідно до Специфікації № 1 до договору поставки № 29/06/2023 від 29.06.2023, предметом поставки були Шафи глухі з ТРВ без полиць 1200 л -5..+5 у кількості 8 шт. та Шафи глухі з ТРВ без полиць 1500 л -5..+5 у кількості 8 шт. на загальну суму 1 058 208 грн, в т.ч. ПДВ 176 368 грн., копія договору та Специфікація № 1 додаються, оригінали зберігаються у Сторін.

Відповідно до пункту п.4.5. Договору, розрахунки за обладнання здійснюються Покупцем наступним чином: авансовий платіж - 60% від суми Договору протягом 2 (двох) банківських днів з моменту укладання Договору; решта 40% - за 3 (три) календарних днів до відвантаження Обладнання (поставки Обладнання).

Так, ТОВ «ХДКБА «Хімавтоматика» виставив рахунок від 29.06.2023р. №629313 в розмірі 1 058 208 грн. в т.ч. ПДВ 176 368 грн. для здійснення попередньої оплати за обладнання. В свою чергу, ТОВ «М`ясний майстер» відповідно до Платіжної інструкції №9128 від 30.06.2023р. на суму 635 000 грн. в т.ч. ПДВ 105 833,33 грн. та Платіжної інструкції №11098 від 08.09.2023 на суму 423 208,00 грн., в т.ч. ПДВ 70 534,00 грн. здійснив попередню оплату за обладнання.

Відповідно до Видаткової накладної №38311126 від 12.09.2023 Товариством отримано Шафи глухі з ТРВ без полиць 1200 л -5..+5 у кількості 8 шт. та Шафи глухі з ТРВ без полиць 1500 л -5.. + 5 у кількості 8 шт. на загальну суму 1 058 208,00 грн, в т.ч. ПДВ 176 368,00 грн. що в свою чергу підтверджує виникнення податкових зобов`язань по першій події у постачальника - зареєструвати податкову накладну, так і в покупця - право на відшкодування ПДВ.

Згідно п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) (в редакції станом на 30.06.2023) визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/ послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс). (п. 201.7 ст. 201 ПКУ)

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. (п. 201.10 ст. 201 ПКУ)

Відповідно до Квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.07.2023 в ЄРПН зареєстровано за № 9174833812 від 30.06.2023 щодо податкової накладної № 520010 на загальну суму 635 000,00 грн. (платник податку - продавець ТОВ «Харківське дослідно- конструкторське бюро автоматики «Хімавтоматика», платник податку - Покупець ТОВ «М`ясний майстер») зазначено, що «Документ збережено. Реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі- Порядок), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 30.06.2023 № 520010 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/ послуги 8418, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомлено, що показник «D» =17.7061%, «Р»=96430.96. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Відповідно до Квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.10.2023 в ЄРПН зареєстровано за № 9255544130 від 08.09.2023 щодо податкової накладної № 130 на загальну суму 423 208 грн (платник податку - продавець ТОВ «Харківське дослідно-конструкторське бюро автоматики «Хімавтоматика», платник податку - Покупець ТОВ «М`ясний майстер») зазначено, що «Документ збережено. Реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі- Порядок), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від

11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 08.09.2023 № 130 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/ послуги 8418, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомлено, що показник «D» =19.7253%, «Р»=0. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до умов Договору ТОВ «ХДКБА «Хімавтоматика» як Постачальником було поставлено (передано) товар, а ТОВ «М`ясний майстер» як Покупцем було оплачено товар в повному обсязі, що в свою чергу підтверджує виникнення податкових зобов`язань як в Постачальника - зареєструвати податкову накладну, так і в Покупця- право на відшкодування ПДВ».

Так, із обставин справи убачається, що в рамках виконання спірного договору, ТОВ «М`ясний майстер», як платник податку, що сплатив ПДВ у вартості товару/послуги, має право на його відшкодування згідно з чинним законодавством. Загальна сума ПДВ, що підлягає відшкодуванню, становить 176368,00 грн.

Вищенаведені договірні та податкові зобов`язання обґрунтовуються та підтверджуються наявними у матеріалах справи належним чином засвідченими: Договором поставки №29/06/2023 від 29.06.2023 року; Рахунком №629313 від 29.06.2023 року на суму 1 058 208 грн, в т.ч. ПДВ 176 368 грн.; Платіжною інструкцією №9128 від 30.06.2023 року на суму; Платіжною інструкцією №11098 від 08.09.2023 року на суму 423 208,00 грн; Видатковою накладною №38311126 від 12.09.2023 року; Податковими накладними № 520010 від 30.06.2023 року та № 130 від 08.09.2023 року.

Поряд із цим, податкові накладні були не прийняті та не зареєстровані, що підтверджується скриншотами з електронного кабінету платника податків та наступними документами:

- Квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.07.2023 в ЄРПН зареєстровано за № 9174833812 про зупинення реєстрації податкової накладної № 520010 від 30.06.2023 року;

- Квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.10.2023 в ЄРПН зареєстровано за № 9255544130 про зупинення реєстрації податкової накладної № 130 від 08.09.2023 року.

Наразі відомості про вжиття Відповідачем подальших будь-яких заходів, в тому числі шляхом надання відповідних пояснень та документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію означених податкових накладних, оскарження рішення податкового органу в судовому порядку - відсутні.

Таким чином, суд визнав слушними та неспростовними доводи позивача про те, що Позивач фактично втратив право на відшкодування податкового кредиту на загальну суму 176 368 грн.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до умов розділу 6 Договору «Відповідальність сторін» у випадку порушення зобов`язання, що виникає з цього Договору (надалі іменується «порушення Договору») Сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та /або чинним в Україні законодавством. (п. 6.1. Договору)

Порушенням Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору. Сторона не несе відповідальності за порушення Договору, якщо доведе, що воно сталося не з її вини (умислу чи необережності). Сторона вважається невинуватою і не несе відповідальності за порушення Договору, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання цього Договору. Сторона, що порушила цей Договір, зобов`язана відшкодувати збитки, завдані таким порушенням, незалежно від вжиття іншою Стороною будь-яких заходів щодо запобігання збиткам або зменшення збитків, окрім випадків, коли остання своїм винним (умисним або необережним) діянням (дією чи бездіяльністю) сприяла настанню або збільшенню збитків. (п.п.6.2-6.5 Договору)

Сплата Стороною визначених цим Договором та/або чинним в Україні законодавством штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) не звільняє її від обов`язку відшкодувати за вимогою іншої Сторони збитки, завдані порушенням

Договору (реальні збитки та/або упущену вигоду), у повному обсязі, а відшкодування збитків не звільняє її від обов`язку сплатити за вимогою іншої Сторони штрафні санкції в повному обсязі. (п. 6.9 Договору)

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріпленням печатками Сторін та діє до його повного виконання. Закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору. (п.п. 8.1, 8.2 Договору).

У п. 10.1 Договору визначено, що усі правовідносини, що виникають з цього Договору або пов`язані із ним, у тому числі пов`язані із дійсністю, укладенням, виконанням, зміною та припиненням цього Договору, тлумаченням його умов, визначенням наслідків недійсності або порушення Договору, регулюються цим Договором та відповідними нормами чинного законодавства України, а також звичаями ділового обороту, які застосовуються до таких правовідносин на підставі принципів добросовісності, розумності та справедливості.

З огляду на вказане, Продавцем не вжито всіх від нього залежних заходів щодо належного виконання умов Договору, а саме не здійснено всіх необхідних дій щодо реєстрації вищевказаних податкових накладних.

Із обставин справи убачається, що 08.06.2026 року Позивачем направлено претензію Відповідачу про повернення (відшкодування) ТОВ «ХДКБА «Хімавтоматика» суми ПДВ в розмірі 176 368 грн. Факт відправлення претензії ТОВ «ХДКБА «Хімавтоматика» підтверджується накладною УКРПОШТИ № 2310400219237 від 08.06.2026, описом вкладення до листа, Реєстром вихідної кореспонденції по ТОВ «М`ясний майстер» на 08.06.2026.

Проте вказана претензія не була вручена адресату через «невдалу спробу вручення інші причини» та повернута відправнику за закінченням встановленого терміну зберігання, що підтверджується Трекінгом Укрпошти та копією конверту згідно відправлення № 2310400219237.

Позивачем повторно направлено претензію від 13.07.2026 року Відповідачу про повернення (відшкодування) ТОВ «ХДКБА «Хімавтоматика» суми ПДВ в розмірі 176 368 грн. Факт відправлення претензії ТОВ «ХДКБА «Хімавтоматика» підтверджується Накладною УКРПОШТИ № 2310400231512 від 14.07.2026, описом вкладення до листа, фіскальним чеком УКРПОШТИ від 14.07.2026.

Проте вказана претензія також не була вручена адресату через відмову в отриманні та «невдалу спробу вручення інші причини» та в подальшому повернута відправнику за закінченням встановленого терміну зберігання, що підтверджується Трекінгом Укрпошти та копією конверту згідно відправлення № 2310400231512.

Відповіді на претензію, та/або будь-яких інших листів ТОВ «М`ясний майстер» від ТОВ «ХДКБА «Хімавтоматика» не отримувало.

Дане порушення призвело до втрати Покупцем права на відшкодування податкового кредиту, що потягло за собою не повернення/не відшкодування суми ПДВ, яка є значною, та має суттєве значення в товарно-грошовому обігу Покупця та призводить до втрати обігових коштів Позивача.

Отже, Відповідач порушив права Позивача в частині не вжиття всіх належних заходів щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов`язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Підставою для відшкодування збитків відповідно до ч.1 ст. 611 ЦК України є порушення зобов`язання.

Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН покупцем товару.

Тому, з огляду на положення ст.201 ПКУ, саме на ТОВ «ХДКБА «Хімавтоматика» (як Постачальника за Договором) покладено обов`язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні та/або розрахунки коригування до таких податкових накладних.

Вказаним зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Отже, якщо Відповідач не виконав встановлений законом обов`язок з реєстрації податкових накладних чи виконав його неналежним чином, що підтверджується рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, то це викликає неможливість включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, неможливість зменшення податкового зобов`язання на вказану суму, яка фактично є збитками позивача.

Близькі за змістом правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03.12.2018 у справі №908/76/18, від 10.01.2022 у справі №910/3338/21; від 19.04.2023 у справі № 906/824/21.

Хоча обов`язок Постачальника зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед Покупцем, невиконання цього обов`язку може завдати Покупцю збитків.

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.01.2023 у справі №904/72/22.

Відповідно до постанови Верховного суду від 07.06.2023 у справі №916/334/22, в якій зазначено, що факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушенням ним господарського зобов`язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни.

Таким чином, відсутність реєстрації податкової накладної в ЄРПН, внаслідок чого один контрагент був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання, власне і є протиправною поведінкою іншого контрагента.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем його зобов`язань за Договором, Відповідач, всупереч умов Договору та вимог податкового законодавства, не зареєстрував податкові накладні в ЄРПН, чим позбавив Позивача права на зменшення податкового зобов`язання шляхом віднесення суми податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 176 368 грн. до складу податкового кредиту.

Також, слід зазначити, що згідно ч.2 ст.1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ч.1. ст. 614 ЦК України особа, яка, порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Згідно з приписами п. 201.1, п. 201.7 та п. 201.10 ст. 201 ПКУ при відвантаженні товарів чи наданні послуг у платника виникає обов`язок скласти податкову накладну (далі - ПН) та у встановлений термін зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН). ПН виписується на кожне постачання, а також на попередню оплату, що надійшла на банківський рахунок. Для покупця ця ПН є підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Тому позовна вимога покупця про зобов`язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1)протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Вирішуючи питання про стягнення збитків, заподіяних неналежним складенням та реєстрацією податкових накладних, суди повинні встановити наявність чи відсутність усіх елементів складу господарського правопорушення.

Доведення наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками, покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає те, що протиправні дії заподіювана є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків презюмується. Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18, від 01.03.2023 у справі № 925/556/21, від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18.

Отже, у даному конкретному випадку внаслідок протиправної поведінки Відповідача, яка виразилась у бездіяльності відповідача щодо вжиття заходів до реєстрації згідно норм закону податкових накладних № 520010 від 30.06.2023 та № 130 від 08.09.2023, позивач позбавлений права на зменшення податкового зобов`язання шляхом віднесення суми податку на додану вартість у розмірі 176 368 грн. до складу податкового кредиту.

З вищенаведених обставин убачається протиправна поведінка відповідача, яка полягала в тому, що ним не було вжито всіх залежних від нього заходів для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за договором поставки №29/06/2023 від 29.06.2023 згідно з видаткової накладної за поставлений товар на суму 176 368 грн ПДВ.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно дост.257 ЦК України загальний строк позовної давності три роки.

За загальним правилом позовна давність триває безперервно з моменту усвідомлення учасником правовідносин порушення його права і до спливу цього строку звернення до суду. Законодавство може визначати певні обставини, які впливають на перебіг позовної давності і змінюють порядок її обчислення. До таких обставин відноситься зупинення перебігу позовної давності та її переривання, що передбачено статтями 263 та 264 Цивільного кодексу України.

Водночас під час дії карантину та воєнного стану законодавець застосував нову конструкцію, якою тимчасово доповнив перелік обставин, які впливають на перебіг позовної давності, а саме продовження позовної давності.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року на всій території України було встановлено карантин. Законом України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVГО-19)» (далі - Закон № 540-ІХ) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Цей Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року. Відтак початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов`язувати саме з моментом набрання чинності 02 квітня 2020 року Законом № 540-ІХ. Подібний правовий висновок висловила Велика Палата

Верховного Суду в постанові від 06 вересня 2023 року у справі № 910/18489/20 (провадження № 12-46гс22). Строк дії карантину неодноразово продовжувався, а відмінений він був з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Отже, під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02 квітня 2020 року до 30 червня 2023 року.

Поряд із цим Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-ІХ) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257- 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Закон № 2102-ІХ набрав чинності 17 березня 2022 року. Надалі Законом України від 08 листопада 2023 року № 3450-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» (далі - Закон № 3450-ІХ) пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон № 3450-ІХ набрав чинності 30 січня 2024 року.

Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29 січня 2024 року, а після 30 січня 2024 року перебіг такого строку зупинився. 04 вересня 2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14.05.2025 № 4434-ІХ. Вказаний Закон скасовує зупинення строків позовної давності на період дії воєнного стану, шляхом виключення п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України.

З огляду на вказане, позовна заява у даному разі подана позивачем в межах строків позовної давності.

Згідно з приписами статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, не спростованими відповідачем, тому підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 ГПК України та враховуючи висновки суду про повне задоволення позову покладає витрати по сплаті судового збору в розмірі 3328,00 грн. на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківське дослідно-конструкторське бюро автоматики «Хімавтоматика» (61071, м. Харків, вул. Кібальчича, б. 18; код ЄДРПОУ 00203016) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясний майстер" (23100, Вінницька обл., м. Жмеринка, вул. Софії Тобілевич, б. 3; код ЄДРПОУ 43084178) - 176368,00 грн збитків та 3328,00 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "23" жовтня 2026 р.

СуддяЄ.М. Жиляєв