Решение № 140913809, 14.10.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/2213/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Почуєвій А.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовомДержавної екологічної інспекції у Харківській області, м. ХарківдоДержавного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", м. Київпростягнення 362,25грн.за участю представників:

від позивача: Калиновський А.Г.

від відповідача: Данильченко М.І.

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція у Харківській області (надалі - позивач) звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (надалі - відповідач) про стягнення 362,25грн. шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

На підтвердження позовних вимог позивач посилається на те, що Державним спеціалізованим господарським підприємством "Ліси України" не забезпечується захист земель від засмічення та не уживаються заходи щодо запобігання негативному і еколого небезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків такого впливу, а саме: допущено засмічення земельної ділянки відходами пластику, деревини металу, склу, паперу земельної ділянки, що розташована за межами с.Первухинка Богодухівського району Харківської області на відкритому ґрунті площею 12 м2 та об`ємом 1,2 м3 (відповідно до акту обстеження засміченої земельної ділянки 13.04.2023 №б/н), що є порушенням ст. 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 35 Закону України "Про охорону земель", ст. 17, 32, 33 Закону України "Про відходи".

Ухвалою від 24.06.2026 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

07 липня 2026 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він зауважив, що для притягнення до відповідальності необхідна обов`язкова наявність усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення: 1)Протиправна поведінка: позивач не надав жодного доказу, що ДП "Ліси України" вчиняло дії щодо засмічення території; 2) Шкода: наявність сміття зафіксована, але не з вини підприємства, що визнає сам позивач; 3) Причинний зв`язок: відсутній будь-який зв`язок між господарською діяльністю ДП "Ліси України" та появою побутового сміття поблизу домоволодінь місцевого населення; 4) Вина: відповідач діяв у межах своїх повноважень. Вину за несвоєчасну ліквідацію цього звалища вже покладено на іншу посадову особу - інженера КП "Господар" Богодухівської міської ради, про що складено постанову за ст. 82 КУпАП №03-11-9 від 13.04.2023, яка не була оскарженою та штраф був сплачений. Таким чином, позивачем не доведено наявності повного складу цивільного правопорушення в діях відповідача. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. Позивач безпідставно ототожнює статус "постійного користувача земельної ділянки" зі статусом "особи, яка завдала шкоди".

Вказаний відзив подано відповідачем в межах строку, встановленого в ухвалі про відкриття провадження у даній справі, а тому був прийнятий судом та долучений до матеріалів справи.

Відповідно до ухвали від 14.08.2026 розгляд даної справи здійснюється за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі; підготовче засідання призначено на 11.09.2026.

У підготовчому засіданні 11.09.2026 судом без оформлення окремого документа постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на тридцять днів та оголошено перерву в підготовчому засіданні до 02.10.2026.

01 жовтня 2026 року від позивача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких зазначив, що відповідно до наявних фактів, Інспекція проводила обстеження засміченої земельної ділянки на підставі листа Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (Міндовкілля) від 04.04.2023 р. №25/5-12/4996-23, Доручення Державної екологічної інспекції України від 07.04.2023р. №401, заяви гр. ОСОБА_1 щодо порушень вимог природохоронного законодавства у сфері поводження з відходами на території с. Первухинка Богодухівського району, Харківської області. Отже, на думку позивача, складання уніфікованого акту (підстави та порядок складання якого зазначені в Законі України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності») за результатами обстеження у даній справі не передбачено нормами законодавства.

Також, 01.10.2026 до суду надійшли додаткові пояснення відповідача, в яких він наголосив, що згідно з абзацом п`ятим частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її правам, законним інтересам, довкіллю чи безпеці держави, є юридичною підставою для проведення саме позапланової перевірки. Звернення громадянина не є самостійним способом реалізації повноважень інспекції і не дає їй права діяти поза межами встановленого законом порядку, а лише слугує законним приводом для ініціювання процедури позапланового заходу контролю. Для проведення позапланової перевірки за зверненням фізичної особи Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлює обов`язкові імперативні вимоги: наявність погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері (Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України), видання відповідного наказу орган державного нагляду (контролю) та оформлення посвідчення (направлення) на проведення перевірки відповідно до частин першої та другої статті 7 даного Закону. Ні Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», ні Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», ні Положенням про Державну екологічну інспекцію України органам екоінспекції не надано повноважень замінювати визначену законом процедуру позапланової перевірки будь-якими самостійно вигаданими «обстеженнями», «оглядами» чи «рейдами» з метою подальшого притягнення суб`єкта господарювання до цивільно-правової відповідальності. Оскільки перевірка відповідача не проводилася та відповідний акт перевірки не складався, факт вчинення Державним спеціалізованим господарським підприємством «Ліси України» будь-якого екологічного правопорушення залишається юридично невстановленим у передбачений законом спосіб. За таких обставин, наданий позивачем акт обстеження засміченої земельної ділянки № б/н від 13 квітня 2023 року відповідач вважає недопустимим доказом.

Вищевказані додаткові пояснення сторін були прийняті судом та долучені до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 02.10.2026 судом без оформлення окремого документа постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 14.10.2026.

Представник позивача в судовому засіданні 14.10.2026 підтримав доводи, викладені в позовній заяві та додаткових письмових поясненнях, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у даному судовому засіданні проти вимог позивача заперечив з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву та своїх додаткових письмових поясненнях, просив у задоволенні позову відмовити.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

Державною екологічною інспекцією у Харківській області (далі за текстом - Інспекція), відповідно до листа Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (Міндовкілля) від 04.04.2023 р. №25/5-12/4996-23, Доручення Державної екологічної інспекції України від 07.04.2023р. №401, заяви гр. ОСОБА_1 щодо порушень вимог природохоронного законодавства у сфері поводження з відходами на території с. Первухинка Богодухівського району, Харківської області, за результатами розгляду якої, в присутності гр. ОСОБА_2 , із залученням головного інженера КП «Господар» Богодухівської міської ради ОСОБА_3 , здійснено виїзд на місце, під час якого факти викладені у заяві гр. ОСОБА_2 підтвердились.

Відповідно до своєї заяви, ОСОБА_1 звернулась до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України з наступним проханням: «прийняти міри реагування до працівників місцевої влади (Гутянський старостинський округ), яка впродовж тривалих років не реагує на зауваження і прохання людей». Зі слів ОСОБА_1 , сміття в лісі скрізь і воно вчасно не вивозиться, і що люди самотужки збирали сміття на території лісу та села, за результатами чого, було зібрано більше 50 мішків сміття. Окрім цього, у своїй заяві ОСОБА_1 , повідомила зазначила: «Вчасно сміття не вивозиться. Територія знову забруднюється».

Фахівцем Інспекції в присутності головного інженера КП «Господар» ОСОБА_3 , було здійснено обстеження земельної ділянки за адресою: Харківська обл., Богодухівській р-н, с. Первухинка.

За результатами обстеження встановлено засмічення відходами земельної ділянки загальною площею 12 м2, об`ємом 1,2 м3, h=0,1. Морфологічний склад відходів - відходи: пластику, деревини, чорного і кольорового металів, скла та паперу.

Вищевказане зафіксовано в акті обстеження засміченої земельної ділянки №б/н, від 13.04.2023, який підписаний головним інженером КП «Господар» Богодухівського ОТГ без зауважень.

Фахівцем Інспекції було складено протокол про адміністративне правопорушення №002950 від 13.04.2023р. на головного інженера КП «Господар» ОСОБА_3 , який будучи відповідальною посадовою особою Ради допустив порушення вимог, щодо поводження з відходами а саме: допустив несвоєчасну ліквідацію сміття, яке було розміщено не в установленому законодавством місці - на території с. Первухинка Богодухівської ОТГ, Харківської обл. - на (околиці) край села Первухинка, Богодухівського району, Харківської обл., що є порушенням ст. 17 Закону України «Про відходи».

Фахівцем Інспекції була видана постанова про накладення адміністративного стягнення № 03-11-9 від 13.04.2023р., якою визнано головного інженера КП «Господар» ОСОБА_3 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 82 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн.

Відповідно до квитанції банку №1 від 17.04.2023р., адміністративне стягнення, було сплачено винним у повному обсязі.

Незважаючи на виявлення та притягнення Інспекцією винної особи до відповідальності за вищевказане порушення природоохоронного законодавства (несвоєчасну ліквідацію сміття, яке було розміщено не в установленому законодавством місці на (околиці) край села Первухинка, Богодухівського району, Харківської обл., що є порушенням ст. 17 Закону України «Про відходи»), позивач вважає, що обов`язок у відшкодуванні шкоди, завданої таким засміченням лежить саме на відповідачі, що обумовлено наступним.

Інспекція звернулася з листом від 14.04.2023р. № 0-45/01-09/0.3/81 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області з проханням, надати інформацію щодо нормативної грошової оцінки (грн./м2) земельної ділянки, яка розташована на території с. Первухинка Богодухівського району Харківської області.

Листом від 24.04.2023 p.р. № 11-20-10-1904/0/19-23 Головне управління Держгеокадастру y Харківській області повідомило, що відповідно до інформації наданої Відділом №2 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, згідно з проектом формування та встановлення меж Гутянської селищної ради Богодухівського району Харківської області, земельна ділянка, вказана на схемі, що є додатком до листа Інспекції від 14.04.2023р. № 0-45/01-09/0.3/81, знаходиться за межами с. Первухинка і розташована на території ДП «Гутянський лісгосп», на яку технічна документація з нормативної грошової оцінки не розроблялася. Надання довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не вбачається можливим.

Наказом Державного агентства лісових ресурсів України №858 від 28.10.2022 у відповідності до Закону України «Про управління об`єктами державної власності» та Постанови Кабінету Міністрів України №1003 від 07.09.2022 «Деякі питання реформування управління лісової галузі», було прийнято рішення про припинення з 20.01.2023 Державного підприємства «Гутянське лісове господарство» шляхом реорганізації, а саме приєднання до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України». 11.01.2023 наказом Голови Державного агентства лісових ресурсів №102 було затверджено передавальний акт та права і обов`язки ДП «Гутянське лісове господарство» перейшли до філії «Гутянське лісове господарство» ДСГП Ліси України.

Отже, позивачем було встановлено, що ДСГП «Ліси України» є правонаступником ДП «Гутянське лісове господарство».

Позивач вказує, що відповідно до фактів, виявлених під час проведення обстеження території за заявою гр. ОСОБА_2 вбачається, що землекористувачем при здійсненні власної господарської діяльності не забезпечується захист земель від забруднення, засмічення та не уживаються заходи щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків такого впливу, внаслідок чого було допущено засмічення земельної ділянки відходами пластику, деревини, металу, скла, паперу земельної ділянки, що розташована за межами с. Первухинка Богодухівського району Харківської області на відкритому ґрунті площею 12 м2 та об`ємом 1,2 м3 (відповідно до акта обстеження засміченої земельної ділянки від 13.04.2023 р. №б/н), що є порушенням ст. 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 35 Закону України «Про охорону земель», ст. 17, 32, 33 Закону України «Про відходи».

У зв`язку з цим, саме відповідач повинен відшкодувати шкоду завдану державі, через порушення вимог природоохоронного законодавства.

Відповідно до наявних порушень вимог природоохоронного законодавства скоєних відповідачем, фахівцями Інспекції було складено претензію для відшкодування завданої шкоди, а саме: Претензію №42 від 01.05.2023 р. на суму 362,25грн., яка розрахована за засмічення земельних ресурсів та була отримана відповідачем, що підтверджується поштовим листом.

Станом на день складання даної позовної заяви вищезазначена претензія у добровільному порядку не сплачена.

Враховуючи вищевикладені обставини, позивач просить стягнути з відповідача 362,25грн. шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно зі ст. 66 Конституції України, кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про відходи» (який був чинний на час виявлення Інспекцією порушення) суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані: запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів; не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об`єктах; здійснювати контроль за станом місць чи об`єктів розміщення власних відходів; відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров`ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про відходи» з метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров`я людини забороняється: провадити будь-яку господарську діяльність, пов`язану з утворенням відходів, без одержання від місцевих органів виконавчої влади дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами відповідно до вимог цього Закону; Законодавством України можуть передбачатися й інші спеціальні заходи щодо обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров`я людини.

Згідно із ст. 33 Закону України «Про відходи», забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об`єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини.

Згідно зі ст. 35 Закону України «Про охорону земель», власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу; забезпечувати захист земель від пожеж, ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про охорону земель», юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають, зокрема: відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно зі ст. 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» суб`єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення.

Відповідно до статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно зі статтею 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно ст. 7 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, належать: здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у частині додержання органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами вимог законодавства України про охорону земель.

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, зараховуються до спеціального фонду Державного бюджету України.

Водночас, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать: 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до бюджетів місцевого самоврядування (крім бюджетів міст Києва та Севастополя) - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до правової позиції Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеної у пунктах 19-22 постанови від 23.04.2024 у справі №911/1549/22:

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Загальними підставами для покладення відповідальності на особу, яка заподіяла шкоду, за змістом статті 1166 Цивільного кодексу України є:

- протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду,

- шкідливий результат такої поведінки, тобто настання, наявність самої шкоди,

- причинний зв`язок між протиправною поведінкою і настанням шкоди та

- вина особи у заподіянні шкоди.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника.

Позивач у позові наполягає, що у діях відповідача наявні всі елементи цивільної відповідальності, а саме:

- протиправна поведінка Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» полягає у засміченні земельних ресурсів відходами;

- наявна сама шкода, яка розрахована у відповідності до виявлених під час перевірки порушень;

- а також причинний зв`язок, що виражений у заподіяні зазначеної шкоди саме протиправною поведінкою відповідача.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі статями 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Водночас слід враховувати, що статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема, навколишнього природного середовища здійснюється уповноваженими законом органами в порядку державного нагляду (контролю), що здійснюється шляхом вжиття планових та позапланових заходів у формі перевірок, обстежень тощо (ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності").

Так, згідно з пунктом 4 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №275 від 19.04.2017, Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання (випробування).

Відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" за результатами здійснення кожного заходу державного нагляду (контролю) обов`язково складається Акт. За відсутності проведення перевірки Акт не складається, а отже, факт правопорушення залишається юридично невстановленим у законний спосіб.

Суд наголошує, що нарахування шкоди (збитків) лише за наслідками проведення обстеження земельної ділянки, яке здійснювалося за заявою гр. ОСОБА_4 , без участі відповідача, без проведення встановленої процедури перевірки, позбавляє останнього гарантованих законом (ст. 10 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності") прав на захист:

- ознайомитися з висновками інспекції до винесення вимог чи подання позову;

- надати офіційні письмові зауваження та заперечення до Акта;

- подати первинні документи, які спростовують наявність збитків.

Проте, як свідчать матеріали справи, у даному випадку Державною екологічною інспекцією у Харківській області будь-яка перевірка саме ДСГП "Лііси України" щодо дотримання даним підприємством норм природоохоронного законодавства, у тому числі Закону України "Про відходи" при здійсненні землекористування, не проводилася.

Відповідні порушення у встановленому порядку не фіксувалися.

Фактично доводи позивача ґрунтуються на матеріалах перевірки за зверненням гр. ОСОБА_4 , під час якої фахівцями Інспекції не з`ясовувалися будь-які обставини, які б свідчили що засмічення земельної ділянки відходами відбулося внаслідок землекористування ДСГП "Ліси України" чи його філій (структурних підрозділів). При цьому відповідні пояснення чи документи від відповідача не витребовувалися та не враховувалися.

Розрахунок суми шкоди, який додано до претензії №42 від 01.05.2023, здійснено позивачем також без будь-яких пояснень відповідача та дослідження доказів, які він міг би надати на підтвердження своїх заперечень.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 11.01.2024 у cправі № 922/618/22 оформлений відповідно до вимог статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" акт перевірки є документом, який фіксує факт проведення планових та позапланових перевірок суб`єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства, зокрема, у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Отже, саме акт перевірки є основним документом, який фіксує факт правопорушення. Розрахунок збитків є лише розрахунковим (похідним) документом і за відсутності Акта перевірки не має самостійної доказової сили.

Докази, отримані органом державної влади з порушенням встановленого законом порядку (без проведення заходу контролю та без складання Акта), визнаються судом недопустимими. Відсутність належно оформленого Акта свідчить про недоведеність складу цивільного правопорушення, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог Держекоінспекції.

Суд вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що складання уніфікованого акту (підстави та порядок складання якого зазначені в Законі України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності») за результатами обстеження у даній справі не передбачено нормами законодавства.

Так, відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Згідно з частиною 15 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Частиною 2 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

За таких обставин, уніфікований акт перевірки складається за результатами здійснення планового або позапланового заходу, на підставі наказу (рішення, розпорядження), оформленого посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Зокрема, абзацом п`ятим частини 1 статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що однією з підстав для здійснення позапланових заходів є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).

Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом.

Отже, Інспекція мала проводити обстеження засміченої земельної ділянки на підставі заяви гр. ОСОБА_1 щодо порушень вимог природохоронного законодавства у сфері поводження з відходами на території с.Первухинка Богодухівського району, Харківської області саме в порядку проведення позапланових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) із обов`язковим складанням відповідних уніфікованих форм актів.

Окрім вищезазначеного, суд також звертає увагу на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що за фактом виявленого засмічення державним інспектором було складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за статтею 82 КУпАП.

Відповідно до статті 82 КУпАП порушення вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення тягне за собою накладення штрафу на громадян або посадових осіб.

При цьому слід відзначити, що до відповідальності було притягнуто посадову особу Комунального підприємства «Господар» Богодухівської ОТГ Рижонкова А.В. з тих підстав, що вказана особа, будучи відповідальною посадовою особою Ради, допустила порушення вимог щодо поводження з відходами, а саме: допустила несвоєчасну ліквідацію сміття.

Вказаною постановою щодо головного інженера КП «Господар» Богодухівської ОТГ позивач фактично встановив та зафіксував суб`єкта, який був наділений повноваженнями щодо ліквідації несанкціонованого звалища відходів, але допустив бездіяльність.

Згідно зі ст. 21 Закону України «Про відходи», забезпечення організації збирання та видалення побутових відходів, створення сміттєзвалищ належить до повноважень органів місцевого самоврядування.

Незважаючи на це, позивач, встановивши вину органу місцевого самоврядування в особі посадової особи КП «Господар» у неліквідації цього сміття, притягує до майнової відповідальності за ту ж саму подію іншу особу - землекористувача ДСГП «Ліси України».

Таким чином, позивач штучно перекладає вину за вчинене порушення законодавства про відходи на іншу особу, за наявності особи, яка самим же позивачем визнана винною у засмічені земельної ділянки, що є неправомірним.

Підтвердженням того, що сміттєзвалище фактично виникло не внаслідок дій відповідача є морфологічний склад відходів (зокрема, пластик, метали, скло, папір), що є типовими твердими побутовими відходами життєдіяльності місцевого населення.

Позивачем не доведено, що ДП «Ліси України» є виробником чи власником цих відходів у розумінні Закону України «Про відходи», а тому відповідач не може нести майнову відповідальність за протиправні дії невстановлених осіб, які здійснюють несанкціоноване скидання побутового сміття поблизу своїх домогосподарств, тим більш за встановленої самим позивачем бездіяльності посадової особи КП "Господар", яка й допустила несвоєчасну ліквідацію сміття.

Підсумовуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача 362,25грн. шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, а тому відмовляє у задоволенні позову.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись статтями 129, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "26" жовтня 2026 р.

СуддяМ.В. Калантай