Решение № 140913499, 20.10.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2026 Справа № 917/45/26

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Перукарня "Світанок", вул. Соборна, 8/18, м. Кременчук, Полтавська область, 39600,

до відповідачів:

1. фізичної особи - підприємця Черемісіної Світлани Анатоліївни, АДРЕСА_1 ,

2. фізичної особи - підприємця Мартиш Світлани Андріївни, АДРЕСА_2

про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном,

Суддя Тимощенко О. М.

Секретар судового засідання Сьомкіна А. В.

Представники:

від позивача: не з`явився,

від відповідача 1: Даценко Ю. І.,

відповідача 2: Христич О. С.

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Перукарня "Світанок" звернулося до суду із позовом до фізичної особи - підприємця Черемісіної Світлани Анатоліївни та фізичної особи - підприємця Мартиш Світлани Андріївни про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження нежитловим приміщенням за адресою: м. Кременчук, вул. Соборна, 8/18, зобов`язавши відповідачів демонтувати за власний рахунок самовільно проведене опорядження фасаду зовнішньої стіни, а також встановлений ґанок нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_3 з врахуванням відстані 1800 мм від укосу вхідних дверей приміщення ТОВ "Перукарня "Світанок" до перегородки з приміщенням, що знаходиться праворуч стосовно входу до перукарні з вивіскою "РІО КАВА".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Перукарня «Світанок» (далі Позивач, ТОВ «Перукарня «Світанок») є власником нежитлового приміщення загальною площею 128 кв.м за адресою: 39600, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Соборна, буд.8/18. Нежитлове приміщення, належне ТОВ «Перукарня «Світанок», знаходиться на першому поверсі п`ятиповерхового будинку за адресою: вул. Соборна, 8/18 та межує (примикає ) зліва до нежитлового приміщення з назвою на вивісці (табличці) «РІО КАВА» за цією ж адресою, площею 13,26 кв.м, належного Фізичні особі-підприємцю Черемісіній Світлані Анатоліївні (далі Відповідач 1, Черемісіна С.А.). На даний час, вказане приміщення з вивіскою «РІО КАВА» надане Відповідачем 1 в оренду Фізичній особі-підприємцю Мартиш Світлані Анатоліївні (далі Відповідач 2, ФОП Мартиш С.А.) 09.04.2024р. ТОВ «Перукарня «Світанок» зверталось до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Кременчуцької міської ради, міського голови та Управління містобудування та архітектури Кременчуцької міської ради зі скаргами на дії Черемісіної С. А., орендаря ФОП Мартиш С.А. щодо проведення ними незаконних (без видачі дозвільних документів) робіт з перепланування та реконструкції приміщення та проведення будівельних робіт, без визначення меж між двома сусідніми приміщеннями, належними власниками ТОВ «Перукарня «Світанок» та ОСОБА_1 .

Позивачу стало відомо, що розміри зовнішнього опорядження стіни власнику ФОП Чересімній С.А., орендарю ФОП Мартиш С.А. не встановлювались, що, на думку позивача, свідчить про самовільне захоплення частини зовнішньої стіни, а також встановлення ґанку та сходів, де розташоване власне приміщення ТОВ «Перукарня «Світанок». Свідченням розуміння неправомірності своїх дій є розписка від 30.04.2024р., яка була надана ТОВ «Перукарня «Світанок » за підписами власника приміщення ОСОБА_1 та орендаря Мартиш С.А., де останні добровільно зобов`язались звільнити зовнішню стіну будівлі зліва від своєї реклами і облицювальних матеріалів у випадку реконструкції і надання технічної документації та дозволів на реконструкцію приміщення і паспорту фасаду ТОВ «Перукарня «Світанок». Але на даний час Відповідачі не виконали свою обіцянку та не звільнили зовнішню стіну від своє реклами і облицювальних матеріалів, що вказує на порушення прав та інтересів Позивача.

Позивач вказував, що відповідно до висновку №67-25 від 05.08.2025р. судового експерта М.В. Маківського встановлено наступне: згідно погодженого в установленому порядку головним архітектором м. Кременчука Робочого проекту «Реконструкція перукарні за рахунок поділу та влаштування у виділеній частині закладу громадського харчування без зміни зовнішніх розмірів їх фундаментів у плані, без зміни об`ємно-просторових характеристик по вул. Соборній, 8/18в м. Кременчуці. Том 2.Паспорт опорядження фасадів. Аркуш 6. Фасад у вісях 1-4» відстань від укосу вхідних дверей приміщення ТОВ «Перукарня «Світанок» до фасаду приміщення, що знаходиться праворуч стосовно входу до перукарні з вивіскою «РІО КАВА» має становити 1500 мм ; відстань від укосу вхідних дверей приміщення ТОВ «Перукарня «Світанок» до перегородки з приміщенням , що знаходиться праворуч стосовно входу до перукарні з вивіскою «РІО КАВА» становить 1800 мм ; опорядження фасаду приміщення з вивіскою «РІО КАВА» перекриває опорядження фасаду приміщення ТОВ «Перукарня «Світанок» , в результаті чого відстань від укосу вхідних дверей приміщення ТОВ «Перукарня «Світанок» до фасаду приміщення , що знаходиться праворуч стосовно входу до перукарні з вивіскою «РІО КАВА» становить 940 мм, що не відповідає Робочому проекту «Реконструкція перукарні за рахунок поділу та влаштування у виділеній частині закладу громадського харчування без зміни зовнішніх розмірів їх фундаментів у плані, без зміни об`ємно-просторових характеристик по вул. Соборній, 8/18 в м. Кременчуці. Том 2.Паспорт опорядження фасадів. Аркуш 6. Фасад у вісях 1-4». Також на відстані 940 мм від укосу вхідних дверей приміщення ТОВ «Перукарня «Світанок» встановлено ґанок приміщення, що знаходиться праворуч стосовно входу до перукарні з вивіскою «РІО КАВА».

Також позивач заяви про стягнення витрат на правову допомогу в сумі 10000 грн.

На підтвердження позовних вимог позивач подав як докази копії витягу з реєстру, вимог, скарг та відповіді на них, Паспорту фасаду, розписки відповідачі, Робочого проекту фасаду, Висновок експерта №67-25 від 05.08.2025р. судового експерта М.В. Маківського.

Відповідач 1 ФОП Черемісіна Світлана Анатоліївна у відзиві проти позову заперечувала, вказуючи, що фактично позовні вимоги ТОВ «Перукарня «Світанок» ґрунтуються на припущеннях щодо нібито самовільного захоплення зовнішньої частини стіни та встановлення ґанку і сходів, без належного підтвердження порушення конкретного права позивача та без доведення причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача і можливими перешкодами. Як випливає зі змісту розписки, останній свідчить виключно про умовне зобов`язання Черемісної С.А. звільнити частину зовнішньої стіни від реклами та облицювальних матеріалів у майбутньому - у разі проведення реконструкції, за умови надання відповідної технічної документації, дозволів та паспорта фасаду ТОВ «Перукарня «Світанок». Тобто мова йде про погодження можливих дій у майбутньому за настання визначених умов, а не про визнання факту порушення чи неправомірності вже вчинених дій. Розписка не містить формулювань про самовільність дій, порушення прав позивача чи визнання незаконності розміщення відповідних елементів фасаду. Вона не встановлює юридичного факту порушення права та не підтверджує наявності об`єктивних перешкод у користуванні майном позивача.

На думку відповідача 1 наданий ТОВ «Перукарня «Світанок» до суду висновок експертизи не підтверджує факту створення ФОП Черемісіна С.А. чи ФОП Мартиш С.А. об`єктивно існуючих перешкод у здійсненні товариством свої правомочностей щодо належного права користування і розпорядження майном. Так, згідно висновку на вирішення експерту було поставлене питання: «Чи відповідають розміри фасаду приміщення ТОВ «Перукарня «Світанок», розташованого в м. Кременчуці Полтавської області по вул. Соборній, 8/18 даним, вказаним в Робочому проекті «Реконстукція перукарні за рахунок поділу та влаштування у виділеній частині закладу громадського харчування без зміни зовнішніх розмірів їх фундаментів у плані, без зміни об`ємно-просторових характеристик по вул. Соборній, 8/18 в м. Кременчуці. ТОМ 2 Паспорт опорядження фасадів?». У висновку вказано, що при дослідженні використано: заяву ТОВ «Перукарня «Світанок»; результати обстеження фасаду приміщення ТОВ «Перукарня «Світанок», розташованого в м. Кременчуці Полтавської області по вул. Соборній, 8/18; Робочий проект «Реконстукція перукарні за рахунок поділу та влаштування у виділеній частині закладу громадського харчування без зміни зовнішніх розмірів їх фундаментів у плані, без зміни об`ємно-просторових характеристик по вул. Соборній, 8/18 в м. Кременчуці. ТОМ 2 Паспорт опорядження фасадів. Водночас, як випливає з Робочого проекту реконструкції (яким керується експерт) станом на час його розроблення опорядження стіни «РІО КАВА», вивіска та сходи (ганок) вже були встановлені, зокрема, це підтверджується наступними додатками до проекту: фото фіксація існуючого стану (аркуш 2); загальний вигляд (аркуш 5); фасад у вісях 1-4 (аркуш 6). Тобто, при розробленні Робочого проекту реконструкції ТОВ «Кременчуцька інжинірингова компанія» (розробник проекту) мала враховувати вже існуючі розміри фасадів суміжних власників приміщення, зокрема «РІО КАВА». Разом з тим, судовий експерт дослідивши фасад приміщення ТОВ «Перукарня «Світанок» та Робочий проект реконструкції, а саме аркуш 6. Фасад у вісях 1-4 зробив висновок, що «опорядження фасаду приміщення з вивіскою «РІО КАВА» перекриває опорядження фасаду приміщення ТОВ «Перукарня «Світанок», в результаті чого відстань від укосу вхідних дверей приміщення ТОВ «перукарня «Світанок» до фасаду приміщення, що знаходиться праворуч стосовно входу до перукарні з вивіскою «РІО КАВА» становить 940 мм, що не відповідає Робочому проекту…». Отже, висновком експерта встановлено не порушення прав позивача, а те, що робочий проект реконструкції (замовник ТОВ «Перукарня «Світанок») виготовлений з порушенням прав відповідачів, оскільки містить розміри та відстані, які здійснені без врахування вже існуючих конструкцій відповідача.

У відзиві відповідач 1 повідомила, що оскільки остаточний розмір витрат на момент подання відзиву на позовну заяву не можливо передбачити, попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом даної справи становить 10 000.00 грн. До суду в порядку передбаченому частиною ГПК України додатково будуть надані докази на підтвердження понесених витрат, зокрема копію договору про надання правової допомоги, акт прийому-передачі наданих послуг, опис наданих послуг тощо.

До відзиву відповідач 1 додала як докази копії паспорта та ідентифікаційного коду, виписки, свідоцтва про шлюб, договору купівлі-продажу та витяг; договору суборенди та акту прийому передачі; технічного паспорту станом на 2012 рік; технічного паспорту станом на 2026 рік.

Відповідач 2 ФОП Мартиш С.А. у відзиві також заперечувала проти позову, зокрема, вказуючи, що матеріалами справи не підтверджено факту створення відповідачами будь-яких реальних перешкод у користуванні або розпорядженні нежитловим приміщенням ТОВ «Перукарня «Світанок». Не встановлено ані блокування входу, ані обмеження доступу, ані унеможливлення використання приміщення за цільовим призначенням. Всі доводи позивача зводяться виключно до незгоди з архітектурними та проєктними рішеннями суміжного приміщення, що саме по собі не утворює складу речово-правового порушення. Позивач не довів протиправності дій ФОП Мартиш С.А. Навпаки, матеріалами підтверджено наявність погоджувальних документів, зокрема: наявність чинних дозвільних та паспорта зовнішнього опорядження фасаду, погодженого Управлінням містобудування та архітектури Кременчуцької міської ради; дозволу №0524-10 від 22.07.2024 на розміщення зовнішньої реклами, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №1682 від 19.07.2024; погодження власника та балансоутримувача будівлі - КГЖЕП «Автозаводське»; ескізу спеціальної конструкції для розміщення реклами, погодженого 05.06.2024 Управлінням містобудування та архітектури. Зазначені документи є чинними, не скасованими та не визнаними незаконними у встановленому законом порядку, що виключає можливість кваліфікації виконаних робіт як «самовільного опорядження фасаду» або «самочинного будівництва». Вимога позивача про демонтаж фасадних елементів та ґанку «з врахуванням відстані 1800 мм» є безпідставною, оскільки: жодним нормативно-правовим актом (ДБН, ДСТУ, законами, містобудівними умовами чи правилами благоустрою) така відстань не встановлена як обов`язкова; робочий проєкт не є нормативним актом, не створює юридичних обов`язків для третіх осіб та не може підміняти собою приписи містобудівного законодавства. Обраний позивачем спосіб захисту про усунення перешкоди ТОВ «Перукарня «Світанок» у здійсненні ним права користування та розпорядження нежитловим приміщенням за адресою: м. Кременчук, вул. Соборна, буд. 8/18, зобов`язавши ФОП Черемісіну С.А. та ФОП Мартиш С.А. демонтувати за власний рахунок самовільно проведене опорядження фасаду зовнішньої стіни, а також встановлений ганок нежитлового приміщення за адресою: м. Кременчук, вул. Соборна, буд. 8/18 з врахуванням відстані 1800 мм від укосу вхідних дверей приміщення ТОВ «Перукарня «Світанок» до перегородки з приміщенням, що знаходиться праворуч стосовно входу до перукарні з вивіскою «РІО КАВА», не відповідає вимогам ефективності та адекватності, визначеним статтею 16 Цивільного кодексу України та практикою Великої Палати Верховного Суду. Фактично позивач намагається використати негаторний позов як інструмент впливу на архітектурно-проєктні рішення іншого власника, що виходить за межі цивільно-правового захисту.

Також відповідач 2 вказував, що зовнішні стіни та фасади громадського будинку є огороджувальними конструкціями та належать до спільного майна співвласників будівлі. Власник окремого нежитлового приміщення не набуває права одноосібного розпорядження зовнішніми стінами, що виключає можливість вимагати їх демонтажу в порядку негаторного позову за відсутності рішень уповноважених органів або співвласників. Позивач просить суд ухвалити рішення про усунення перешкод ТОВ «Перукарня «Світанок» у здійсненні права користування та розпорядження належним йому нежитловим приміщенням за адресою: м. Кременчук, вул. Соборна, буд. 8/18, шляхом зобов`язання ФОП Черемісіної С.А. та ФОП Мартиш С.А. демонтувати за власний рахунок нібито самовільно проведене опорядження фасаду зовнішньої стіни, а також встановлений ґанок нежитлового приміщення за вказаною адресою з урахуванням відстані 1800 мм від укосу вхідних дверей приміщення ТОВ «Перукарня «Світанок» до перегородки з приміщенням, що знаходиться праворуч відносно входу до перукарні з вивіскою «РІО КАВА». Водночас позивачем не наведено та не доведено, які саме конкретні перешкоди існують та у чому саме полягає неможливість або істотне ускладнення здійснення ТОВ «Перукарня «Світанок» права користування чи розпорядження нежитловим приміщенням. У позовній заяві відсутній причинно-наслідковий зв`язок між наявністю фасадного опорядження, ґанку або сходів та обмеженням речових прав позивача. Факти фізичного блокування входу, обмеження доступу до приміщення, неможливості експлуатації об`єкта чи розпорядження ним позивачем не наведені та належними і допустимими доказами не підтверджені. Крім того, твердження позивача про самовільність проведеного опорядження фасаду є необґрунтованими, оскільки ФОП Мартиш С.А. має повний комплекс чинних дозвільних та погоджувальних документів, зокрема: погодження Управління містобудування та архітектури, паспорт зовнішнього опорядження фасаду, дозвіл на розміщення зовнішньої реклами, що виключає можливість кваліфікації відповідних робіт як самовільних. Вимога позивача щодо врахування відстані саме 1800 мм від укосу вхідних дверей приміщення ТОВ «Перукарня «Світанок» до перегородки з приміщенням «РІО КАВА» є безпідставною та такою, що не ґрунтується на жодній нормі чинного законодавства. Позивач не посилається на жоден ДБН, ДСТУ, містобудівні умови чи інший нормативно-правовий акт, який би встановлював обов`язковість саме такої відстані. Натомість визначення габаритів, відстаней та розмірів елементів фасаду належить до дискреційних повноважень уповноважених органів містобудування та архітектури і здійснюється виключно в межах погоджувальних процедур, а не шляхом судового встановлення конкретних сантиметрів. За таких обставин позовні вимоги фактично зводяться до намагання нав`язати відповідачам власне бачення архітектурного рішення та параметрів фасаду, що виходить за межі способів захисту цивільних прав, передбачених статтею 16 Цивільного кодексу України, та не відповідає природі позову про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження майном. Таким чином, заявлені позовні вимоги не спрямовані на усунення порушеного речового права, не ґрунтуються на встановлених законом підставах та не відповідають правовій природі негаторного позову.

Також ФОП Мартиш С.А. вказала у відзиві, що у неї виникла необхідність у проведенні експертизи, яка б ґрунтувалася на повних та не вибіркових вихідних даних. Станом на час подання відзиву експертиза не проведена (висновок ще наданий), тому відповідач не має змоги додати до відзиву вказані докази. У зв`язку з цим відповідний доказ буде подано до суду одразу після його отримання від експертної установи. Окрім того, станом на момент подання до суду відзиву на позовну заяву ФОП Мартиш С.А. здійснює процедуру продовження строку дії паспорта прив`язки стаціонарної тимчасової споруди, розташованої за адресою: м. Кременчук, вул. Соборна, 8/18. У зв`язку з цим відповідний доказ буде подано до суду одразу після отримання від уповноваженого органу документа про продовження строку дії зазначеного паспорта. З огляду на викладене, відповідач просив суд надати додатковий строк для подання до суду доказів у справі № 917/45/26.

У відзиві відповідач 2 зазначила, що оскільки відповідач не може передбачити ані кількість судових засідань, ані обсяг процесуальних документів, необхідних для подання до суду, остаточний розмір витрат на правничу допомогу на момент подання відзиву на позовну заяву визначити неможливо. У зв`язку з цим докази понесених витрат на правничу допомогу та на проведення експертизи будуть подані до суду відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України - до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

Відповідач 2 додав до відзиву як докази копії Витягу з ЄДР ФОП Мартиш С.А., Паспорта зовнішнього опорядження фасаду, Дозволу на розміщення зовнішньої реклами, Свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір, Схеми розміщення тимчасової споруди, ескізу фасадів тимчасової споруди, Довідки від 29.05.2024 про реєстрацію вивіски, Технічного паспорту на громадський будинок, Техпаспорта на об`єкт нерухомого майна, Вимоги ГУ Держпродспоживслужби від 29.08.2025, ДОГОВІР СУБОРЕНДИ 20-01-2024 від 20.01.2024.

2. Процесуальні питання, вирішені судом.

14.01.2026 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Перукарня "Світанок" до фізичної особи - підприємця Черемісіної Світлани Анатоліївни та фізичної особи - підприємця Мартиш Світлани Андріївни про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження нежитловим приміщенням за адресою: м. Кременчук, вул. Соборна, 8/18, зобов`язавши відповідачів демонтувати за власний рахунок самовільно проведене опорядження фасаду зовнішньої стіни, а також встановлений ґанок нежитлового приміщення за адресою: м. Кременчук, вул. Соборна, 8/18 з врахуванням відстані 1800 мм від укосу вхідних дверей приміщення ТОВ "Перукарня "Світанок" до перегородки з приміщенням, що знаходиться праворуч стосовно входу до перукарні з вивіскою "РІО КАВА" (вх. № 50/26).

За результатами автоматизованого розподілу 14.01.2026 року судової справи №917/45/26 між суддями справу передано на розгляд судді Тимощенко О. М.

Ухвалою від 19.01.2026 року суд залишив позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Перукарня "Світанок" без руху та надав позивачу строк 3 дні з дня вручення даної ухвали для усунення вказаних у ній недоліків позовної заяви.

21.01.2026 року до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів (вх. №656), відповідно до якої позивачем надано суду докази сплати судового збору - платіжну інструкцію №2.496385773.1 від 20.01.2026 року на суму 3 328,00 грн.

Ухвалою від 26.01.2026 року суд відкрив провадження у даній справі, призначив підготовче засідання на 24.02.2026 року на 10:00 год., встановив строки подачі заяв по суті спору.

16.02.2026 року до Господарського суду Полтавської області від представника позивача - адвоката Денисенка В. В. надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду по справі №917/45/26 (вх. №1970). Ухвалою від 17.02.2026 року суд відмовив у задоволенні заяви представника позивача - адвоката Денисенка В. В. про участь у судовому засіданні 24.02.2026 року о 10:00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду по справі №917/45/26 у зв`язку з відсутністю вільних залів.

20.02.2026 року до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів (вх. № 2306), відповідно до якого останній просив долучити до матеріалів справи копії наступних доказів: технічного паспорту на нежитлове приміщення перукарні за адресою: вул. Соборна, 8/18 м. Кременчук та витяг з реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Ухвалою від 26.02.2026 року суд клопотання ТОВ "Перукарня "Світанок" про долучення доказів (вх. № 2306 від 20.02.2026 року) залишив без розгляду.

Ухвалою від 18.03.2026 року суд задовольнив заяву представника позивача - Денисенка В. В. про його участь в судовому засіданні Господарського суду Полтавської області 07.04.2026 року о 09:00 год. по справі №917/45/26 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

В судових засіданнях 27.03.2025 року, 07.04.2026 року, 12.05.2026 року судом оголошувались перерви.

Під час розгляду справи у підготовчому засіданні 03.06.2026 року судом задоволено клопотання відповідачів про відкладення розгляду справи та оголошено протокольну ухвалу про перерву у підготовчому засіданні до 07.07.2026 року до 09:30 год.

У зв`язку з перебуванням судді Тимощенко О.М. у відпустці засідання суду 07.07.2026 року не відбулося.

14.07.2026 року до суду від відповідача 2 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи висновку експерта та поновлення процесуального строку на його подання (вх. №9643).

Після виходу судді Тимощенко О.М. з відпустки ухвалою від 20.07.2026 року було призначено підготовче засідання по справі № 917/45/26 на 30.07.2026 року на 10:00 год.

У зв`язку з ввімкненням 30.07.2026 р. автоматизованої системи централізованого оповіщення "повітряна тривога" у м. Полтава та Полтавській області підготовче засідання суду по даній справі не відбулося.

Ухвалою від 30.07.2026 року суд призначив підготовче судове засідання по справі № 917/45/26 на 08.09.2026 на 10:30 год. та ухвалив забезпечити проведення судового засідання у справі № 917/45/26, призначеного на 08.09.2026 року на 10:30 год., зал № 35 (ВКЗ), для представника позивача - Денисенка В. В. та для представника відповідача 2 - Христич О. С.у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням їх власних технічних засобів.

У зв`язку з ввімкненням 08.09.2026 року автоматизованої системи централізованого оповіщення "повітряна тривога" у Полтавському районі підготовче засідання суду по даній справі не відбулося. Враховуючи тривалу повітряну тривогу суд призначив судове засідання на 14.09.2026 року на 09:30 год.

Під час розгляду справи у підготовчому засіданні 14.09.2026 року судом задоволено клопотання відповідача 2 про долучення до матеріалів справи висновку експерта та поновлення процесуального строку на його подання та оголошено протокольну ухвалу про перерву у підготовчому засіданні до 16.09.2026 року до 09:30 год.

Під час розгляду справи у підготовчому засіданні 16.09.2026 року судом відмовлено у задоволенні клопотання позивача про призначення додаткової судової будівельно-технічної експертизи (вх.№10420), оголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справу до розгляду по суті на 20.10.2026 року на 09.05 год.

В судовому засіданні 20.10.2026 року представники відповідачів проти позову заперечували за мотивами відзивів. Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Суд не вбачав підстав для задоволення усного клопотання представника позивача, заявленого в судовому засіданні 16.09.2026 року, про виклик в судове засідання Шовгені М.І., який виготовляв паспорт опорядження фасаду, оскільки дане клопотання не було обґрунтовано позивачем нормами процесуального права.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, на зв`язок для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції не вийшов. За приписами ч. 5 ст. 197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву.

Клопотань від позивача не надходило.

Неявка у судове засідання будь - якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами справи. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та нарівні з протилежною стороною користуватися правами, передбаченими принципом рівності сторін. Пункт 1 ст. 6 Конвенції надає Державам можливість на власний розсуд обирати засоби гарантування цих прав сторонам провадження. Отже, питання особистої присутності, форми здійснення судового розгляду, усної чи письмової, а також представництва у суді є взаємопов`язаними та мають аналізуватися у більш ширшому контексті «справедливого суду», гарантованого ст. 6 Конвенції. Суд повинен встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, та представити свою справу в умовах, що не ставлять його у явно гірше становище порівняно з опонентом протилежною стороною (рішення у справі "Лопушанський проти України"). Суд вважає за необхідне також зазначити, що у справі «Смірнова проти України» зазначено, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених ч. 2 ст. 202 цього Кодексу.

Статтею 202 ГПК України встановлено наслідки неявки в судове засідання учасників справи.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (ст. 202 ГПК України).

Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 28.10.2021 у справі № 11-250сап21 акцентувала увагу на тому, що ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі "Цихановський проти України" (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ "Смірнова проти України" (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), "Карнаушенко проти України" (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).

Як відзначив Верховний Суд у постанові від 12.03.2019 у справі №910/12842/17 учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити участь у судовому засіданні будь-якого іншого представника, якому доручити виконання функцій щодо представництва інтересів у суді. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

В свою чергу, Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18 зробив правовий висновок, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи можливе з об`єктивних причин, як-то неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення; при цьому не повинні створюватися в зайвий раз передумови для порушення процесуальних строків розгляду справи.

З урахуванням вищевикладеного, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами, оскільки явка учасників справи у призначене засідання обов`язковою судом не визнавалася, а наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи.

За результатами розгляду справи в судовому засіданні 20.10.2026 року прийнято дане рішення.

3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Перукарня «Світанок» є власником нежитлового приміщення загальною площею 128 кв.м за адресою: 39600, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Соборна, буд.8/18, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, номер інформаційної довідки 456664138 від 16.12.2025 (арк. справи 11, том 1).

Належне позивачу нежитлове приміщення знаходиться на першому поверсі п`ятиповерхового будинку за адресою: вул. Соборна, 8/18 та межує (примикає ) зліва до нежитлового приміщення з назвою на вивісці (табличці) «РІО КАВА» за цією ж адресою, площею 13,26 кв.м., яке належить Черемісіній Вікторії Володимирівні (а не відповідачу 1 ФОП Черемісіній Світлані Анатоліївні, як вказував позивач у позові), що підтверджується договором купівлі-продажу та витягом з реєстру (арк. справи 84-86, том 1).

Подані докази свідчать, що 20.01.2024 між ФОП Черемісіною С.А. та ФОП Мартиш С.А. укладено договір суборенди № 20/10/2024 (арк. справи 87-88, том 1), згідно якого нежитлове приміщення з усіма його приналежностями, відповідно до даних технічного паспорту за адресою: м. Кременчук, вул. Соборності, буд. 8/18, загальною площею 13,26 кв.м. передано в строкове платне користування ФОП Мартиш Світлані Андріївні, для здійснення останньою господарською діяльністю.

Договір оренди між відповідачем 1 ФОП Черемісіною С.А. та власницею приміщення Черемісіною Вікторією Володимирівною суду не надано.

09.04.2024р. ТОВ «Перукарня «Світанок» звернулось до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Кременчуцької міської ради зі скаргою на дії Черемісіної С. А., орендаря ФОП Мартиш С.А. щодо проведення ними незаконних (без видачі дозвільних документів) робіт з перепланування та реконструкції приміщення та проведення будівельних робіт (арк. справи 12, том 1).

Листом №470116/196 від 30.04.2025 Управління ДАБК повідомило позивача про встановлення фактів проведення ремонтних робіт в приміщенні Черемісіної С. А. та пошкодження нею частково опорядження фасаду на стіні, яка відноситься до приміщення позивача.

30.04.2024 року відповідач 1 надала розписку (зворотна сторона арк. справи 26, том 1), згідно якої вона «зобов`язується звільнити зовнішню стіну будівлі зліва від своєї реклами і облицювальних матеріалів, у випадку реконструкції перукарні «Світанок», або встановлення ними додаткових дверей, якщо вони нададуть мені технічну документацію та дозволи на реконструкцію приміщення і паспорт фасаду». Розписка також містить підпис відповідача 2.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався зі скаргами на дії відповідачів до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Кременчуцького району (УДАБК), Управління містобудування та архітектури Кременчуцької міської ради, міського голови м. Кременчука з проханням зобов`язати власника (орендаря) приміщення звільнити фасад (зовнішню стіну) приміщення від розміщеної вивіски на фасаді будинку, сходів (ганку), столика, стільців, в межах, встановлених для опорядкування ТОВ «Перукарня «Світанок», звернення позивача залишені без задоволення з підстав, вказаних у відповідях (арк. справи 15-21, том 1).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що ТОВ «Перукарня «Світанок» 09.05.2025р. звернулось з вимогою до власника приміщення ФОП Черемісіної С.А. та орендаря ФОП Мартиш С.А. щодо вжиття заходів для приведення власниками або орендарями приміщення з вивіскою «РІО КАВА», що знаходиться за адресою: м. Кременчук, вул. Соборна, буд. 8/18, у відповідність до погодженого 20.02.2025 року паспорту зовнішнього опорядження фасаду приміщення, що належить на праві власності ТОВ «Перукарня «Світанок», проте вказана вимога відповідачами не задоволена.

28.07.2025 року позивач звернувся до судового експерта М.В. Маківського із заявою на проведення експертного дослідження, на вирішення експерту було поставлено питання «Чи відповідають розміри фасаду приміщення ТОВ «Перукарня «Світанок», розташованого в м. Кременчуці Полтавської області по вул. Соборній, 8/18 даним, вказаним в Робочому проекті «Реконструкція перукарні за рахунок поділу та влаштування у виділеній частині закладу громадського харчування без зміни зовнішніх розмірів їх фундаментів у плані, без зміни об`ємно-просторових характеристик по вул. Соборній, 8/18 в м. Кременчуці. ТОМ 2 Паспорт опорядження фасадів?».

Відповідно до висновку №67-25 від 05.08.2025р. судового експерта М.В. Маківського (арк. справи 33-36, том 1): опорядження фасаду приміщення з вивіскою «РІО КАВА» перекриває опорядження фасаду приміщення ТОВ «Перукарня «Світанок», в результаті чого відстань від укосу вхідних дверей приміщення ТОВ «Перукарня «Світанок» до фасаду приміщення, що знаходиться праворуч стосовно входу до перукарні з вивіскою «РІО КАВА» становить 940 мм, що не відповідає Робочому проекту «Реконструкція перукарні за рахунок поділу та влаштування у виділеній частині закладу громадського харчування без зміни зовнішніх розмірів їх фундаментів у плані, без зміни об`ємно-просторових характеристик по вул. Соборній, 8/18 в м. Кременчуці. Том 2.Паспорт опорядження фасадів. Аркуш 6. Фасад у вісях 1-4». Також на відстані 940 мм від укосу вхідних дверей приміщення ТОВ «Перукарня «Світанок» встановлено ґанок приміщення, що знаходиться праворуч стосовно входу до перукарні з вивіскою «РІО КАВА». До висновку додано фототаблиця.

Позивач вказував, що на даний час відповідачі не звільнили зовнішню стіну від своєї реклами і облицювальних матеріалів, що й стало підставою для звернення позивача до суду із позовом.

Правовими підставами позову вказано ст. 41 Конституції України ,ст.ст.13, 316, 317, 319-321, 386, 391 Цивільного кодексу України.

Відповідачі проти позову заперечували.

4. Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення, та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Реалізовуючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Статтею 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За змістом статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним.

Положення ст. 391 ЦК України, якою передбачено права власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, передбачають регулювання захисту права власності не в будь-якому випадку, а саме в разі його порушення шляхом вчинення перешкод у здійсненні власником його правомочностей з користування та (або) розпорядження майном. Цей спосіб захисту спрямований на усунення порушення прав власника, які не пов`язані з позбавленням володіння майном.

Ознаками негаторного позову є: подається власником або титульним володільцем; стосовно майна, яке перебуває у власника (володільця); інша особа заважає користуванню або розпорядженню цією річчю; для створення таких перешкод немає правових підстав. Однією з умов подання негаторного позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Предмет негаторного позову становить вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом.

Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Другою умовою застосування негаторного позову має бути відсутність між позивачем договірних відносин. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Аналогічну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.04.2019 у справі №904/2083/18, від 14.02.2019 у справі № 916/24/18, від 16.04.2019 у справі № 904/2061/18 та від 13.03.2018 у справі № 916/23/17.

Отже, позов про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном є способом захисту, який може бути застосований за наявності встановленого судом порушення права власника, що полягає саме у створенні іншою особою перешкод у здійсненні правомочностей власника.

Умовою задоволення негаторного позову є встановлення протиправності дій відповідача. Якщо дії відповідача є правомірними або між сторонами існують договірні відносини, негаторний позов задоволенню не підлягає. При цьому захист прав та інтересів позивача надається судом у формі припинення дій, що порушують право, або відновлення становища, яке існувало до порушення права. Позивач самостійно визначає спосіб, у який він вбачає можливим усунути виявлені порушення. Якщо негаторний позов визнано обґрунтованим, суд визначає дії, які має вчинити або не вчинювати відповідач для усунення порушень, і строк виконання цих дій.

При цьому відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, для задоволення позову про усунення перешкод у користуванні майном позивач повинен довести сукупність юридично значимих обставин, зокрема наявність у нього відповідного речового права на майно, факт створення відповідачем перешкод у здійсненні цього права та протиправність поведінки відповідача.

Надаючи оцінку поданим доказам суд дійшов висновку, що позивач не надав доказів того, що ґанок та сходи фактично розміщені на території або в межах приміщення ТОВ «Перукарня «Світанок», а також встановлені саме відповідачами.

Із фотофіксації існуючого стану, яка міститься у Робочому проекті, виготовленому на замовлення самого позивача, вбачається, що ґанок та сходи розташовані в межах приміщення та фасаду кафе «РІО КАВА», без заходу на територію або в межі приміщення ТОВ «Перукарня «Світанок».

Крім того, матеріалами справи спростовано твердження позивача, що відповідач 1 є власником приміщення, суміжного із приміщенням позивача.

Так, власником нежитлового приміщення за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Соборності (колишня вул. Леніна), буд. 8/18, загальною площею 13,26 кв.м. є ОСОБА_2 , що підтверджується договором купівлі-продажу приміщення аптечного кіоску, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночкою О.В.11.01.2013 року та витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. (арк. справи 84-86, том 1).

Відповідно до п.1.1 Договору купівлі-продажу приміщення аптечного кіоску, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночкою О.В.11.01.2013 року за цим Договором Продавець продав, а Покупець ( ОСОБА_2 ) купив приміщення аптечного кіоску (з усіма його при належностями, в тому числі інженерними мережами і комунікаціями), іменоване надалі «Об`єкт нерухомості» (відповідно до даних технічного паспорту), що знаходиться за адресою: Полтавська область, місто Кременчук, вулиця Леніна, будинок 8/18 (вісім дріб вісімнадцять), загальною площею 13,26 кв.м.

При цьому з технічного паспорта на громадський будинок приміщення аптечного кіоску №8/18 по вул. Леніна м. Кременчук (розділ експлікації приміщень), виготовленого КП «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» у 2012 році вбачається, що до основних конструктивних елементів відносяться сходи, які вже були на момент укладення договору купівлі-продажу аптечного кіоску зі сходами, у якому згодом було розміщено кафе «РІО КАВА» (арк. справи 136- 137, том 1).

Відповідно до даних технічного паспорту на приміщення аптечного кіоску, який виготовлено ТОВ «Бюро технічної інвентаризації міжрегіональне» станом на 09.02.2026 до складу приміщення як складова частина входять сходи (арк. справи 138-143, том 1).

Оскільки сходи та ґанок до нежитлового приміщення, в кому розміщено кафе «РІО КАВА», не встановлювалися відповідачами та відповідачі не є їх власниками, то відповідно позов в частині позовних вимог про усунення перешкоди ТОВ «Перукарня «Світанок» у здійсненні ним права користування та розпорядження нежитловим приміщенням за адресою: м. Кременчук, вул. Соборна, буд. 8/18 шляхом зобов`язання ФОП Черемісіну С.А. та ФОП Мартиш С.А. демонтувати за власний рахунок самовільно встановлений ґанок нежитлового приміщення за адресою: м. Кременчук, вул. Соборна, буд. 8/18 пред`явлено до неналежних відповідачів.

Стосовно тверджень позивача про те, що оскільки розміри зовнішнього опорядження стіни власнику ФОП Чересімній С.А., орендарю ФОП Мартиш С.А. не встановлювались, то це свідчить про самовільне захоплення частини зовнішньої стіни та встановлення ґанку та сходів, де розташоване власне приміщення ТОВ «Перукарня «Світанок», то вказані твердження позивача спростовуються наступними доказами:

- 24.03.2024 року головним архітектором погоджено ФОП Мартиш С.А. паспорт зовнішнього опорядження фасаду «Нежитлового приміщення по вул. Соборна (Леніна), буд. 8/18 в м. Кременчуці Полтавської області» (арк. справи 118-124, том 1);

- 05.06.2024 Управлінням містобудування та архітектури погоджено ескіз спеціальної конструкції для розміщення реклами за адресою вул. Соборна, 8/18 в м. Кременчуці (арк. справи 126-129, том 1);

- Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області відповідно до рішення № 1682 від 19.07.2024 наданий дозвіл ФОП Мартиш С.А. на розміщення зовнішньої реклами за адресою: вул. Соборна, на буд. 8/18 (арк. справи 125, том 1);

- схема розміщення тимчасової споруди, погоджена КГП «Креміньміськпроект» та архітектором, передбачає розміщення пересувної тимчасової споруди сезонного торговельного майданчика саме біля кав`ярні «РІО КАВА» за адресою: м. Кременчук, вул. Соборна, 8/18. Площа об`єкта благоустрою (мощення тротуарною плиткою) становить 18,8 кв. м, при цьому площа, безпосередньо зайнята тимчасовою спорудою, складає лише 2,76 кв. м, що узгоджується з експлікацією елементів благоустрою та не свідчить про втручання у межі приміщення позивача (арк. справи 131-133, том1);

- 29.05.2024 року КП «Міськоформлення» видано ФОП Мартиш С.А. довідку про реєстрацію вивіски, відповідно до якої розміщена вивіска «Ріо кава» за адресою: вул. Соборна, 8/18, погоджена Управлінням містобудування та архітектури, та інформацію занесено до реєстру «Вивіски об`єктів в місті Кременчуці» Управлінської геоінформаційної системи виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (арк. справи 134, том 1);

- Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області відповідно до рішення № 2337 від 18.09.2024 наданий дозвіл № 0524-10 ФОП Мартиш С.А. на розміщення зовнішньої реклами за адресою: вул. Соборна, на буд. 8/18 (зворотна сторона арк. справи 128, том 1);

- рішенням Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області №752 від 19.03.2026 «Про погодження фізичній особі підприємцю Мартиш Світлані Андріївні продовження розміщення пересувної тимчасової споруди - сезонного торгового майданчика для харчування біля кав`ярні по вул. Соборній, в районі будинку № 8/18 в м. Кременчуці» відповідачу було продовжено строк дії паспорта прив`язки стаціонарної тимчасової споруди, розташованої за адресою: м. Кременчук, вул. Соборна, 8/18 (арк. справи 3-5, том 2).

Наведене свідчить про встановлення реклами та опорядження фасаду на підставі дозвільних документів. Не було виявлено порушень і за скаргами позивача до відповідних органів, в тому числі і до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, Управління містобудування та архітектури та ін., докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Наявна в матеріалах справи розписка відповідача 1 (зворотна сторона арк. справи 26, том 1), згідно якої вона «зобов`язується звільнити зовнішню стіну будівлі зліва від своєї реклами і облицювальних матеріалів, у випадку реконструкції перукарні «Світанок», або встановлення ними додаткових дверей, якщо вони нададуть мені технічну документацію та дозволи на реконструкцію приміщення і паспорт фасаду», не свідчить про визнання факту порушення прав позивача та не підтверджує його.

Оцінюючи надані суду висновок №67-25 від 05.08.2025р. судового експерта М.В. Маківського, зробленого на замовлення позивача (арк. справи 33-36, том 1), та висновок ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» від 25.06.2026 №4594, складеному головним судовим експертом Осипенко К.О. на замовлення відповідача 2 (арк. справи 47-53, том 2), суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 98 ГПК України висновок експерта це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.

У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Статтею 101 ГПК України визначено, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.

У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (ст. 104 ГПК України).

Суд зазначає, що наданий позивачем висновок №67-25 від 05.08.2025р. судового експерта М.В. Маківського (арк. справи 33-36, том 1) не є безумовним свідченням порушення прав позивача відповідачами, позаяк не враховує дозвільні документи відповідачів на встановлення реклами та опорядження, а враховує лише суперечність опорядження Робочому проекту «Реконструкція перукарні за рахунок поділу та влаштування у виділеній частині закладу громадського харчування без зміни зовнішніх розмірів їх фундаментів у плані, без зміни об`ємно- просторових характеристик по вул. Соборній, 8/18 в м. Кременчуці. Том 2. Паспорт опорядження фасадів». При цьому, сам вказаний Робочий проект, зроблений на замовлення позивача, не є нормативним актом та не є обов`язковим для відповідачів.

Згідно наданого відповідачем 2 висновку ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» від 25.06.2026 №4594, складеному головним судовим експертом Осипенко К.О. на замовлення відповідача 2 (арк. справи 47-53, том 2):

1) Елементи зовнішнього опорядження фасаду зовнішньої стіни та вивіска (зовнішня реклама) «РІО КАВА», розміщені на зовнішній стіні нежитлового приміщення за адресою:

вул. Соборна (Леніна), буд. 8/18, м. Кременчук, Полтавська область, частково не відповідають параметрам, зазначеним, зокрема у:

- паспорті зовнішнього опорядження фасаду «Нежитлового приміщення по вул. Соборна (Леніна), буд. 8/18 в м. Кременчуці Полтавської області» (шифр замовлення: 013.03/24, замовник: ФОП Мартиш С.А.);

- Дозволі № 0524-10 на розміщення зовнішньої реклами, виданого 22.07.2024 року з додатками;

- ескізі з описом конструктиву і методу кріплення вивіски, що є додатком до довідки про реєстрацію вивіски від 29.05.2024 №251, виданої КП «Міськоформлення» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, однак розташовані у межах загальної ширини фасаду, що визначена у паспорті зовнішнього опорядження.

Встановити, чи відповідають елементи зовнішнього опорядження фасаду зовнішньої стіни та вивіски розмірам, що зазначені у Дозволі № 0524-10 на розміщення зовнішньої реклами, виданого 19.09.2025, не уявляється можливим (див. дослідження).

2) Фактичне розташування опорядження фасаду зовнішньої стіни, вивіски (зовнішньої

реклами) «РІО КАВА», яка розміщена за адресою: вул. Соборна (Леніна), буд. 8/18 в м. Кременчуці Полтавської області не заважає здійсненню належної експлуатації (здійснення

технічного обслуговування та ремонту) конструктивних елементів фасаду (вікна, двері, сходи тощо), які належать або використовуються "Перукарня "Світанок".

Висновок ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» від 25.06.2026 №4594 також не підтверджує порушення прав позивача та не встановлює факту чинення перешкод відповідачами у користуванні та розпорядженні належним позивачу майном.

Суд враховує відсутність суперечностей між зазначеними вище висновками експертів, оскільки ці висновки надані експертами на різні питання учасників справи.

Крім цього, суд враховує, що належне позивачу приміщення знаходиться в багатоквартирному будинку, позивач є власником нежитлового приміщення загальною площею 128 кв.м за адресою: 39600, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Соборна, буд.8/18. Позивач посилається на самовільне захоплення відповідачами частини зовнішньої стіни, а також встановлення ґанку та сходів, де розташоване власне приміщення ТОВ «Перукарня «Світанок». При цьому позивачем не обґрунтовано порушення саме його прав з урахуванням приписів ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», а саме спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Статтею 382 ЦК України також передбачено, що всі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

З урахуванням наведеного, зовнішня частина багатоквартирного будинку, що знаходиться на рівні квартири/нежитлогово приміщення власника, не належить йому особисто.

Отже, позивач є власником нежитлового приміщення в багатоквартирному будинку, а не зовнішнього фасаду будинку, а зовнішні та несучі стіни багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю всіх власників квартир та нежитлових приміщень у цьому будинку.

Саме по собі існування у особи права власності на певне майно не є достатньою підставою для задоволення негаторного позову.

Право власності як абсолютне право має захищатися лише у разі доведення самого факту порушення. Тому встановлення саме зазначених вище обставин належить до предмета доказування у справах за такими позовами. Подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 909/392/1 та постанові Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 910/1310/19.

Отже, звертаючись до суду із негаторним позовом, відповідна особа повинна довести наявність у неї права власності на майно, усунення перешкод в користуванні та розпорядженні яким є предметом спору, а також неправомірність дій відповідача стосовно використання такого майна, що не було зроблено позивачем в цій справі.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

З урахуванням зазначеного, судом встановлено, що позивачем не доведено факту наявності у нього суб`єктивного права або охоронюваного законом інтересу, який потребує судового захисту. Також позивачем не підтверджено факт вчинення відповідачами протиправних дій чи вчинення ними перешкод у здійсненні розпорядження майном.

Виходячи з системного аналізу зазначеного, з урахуванням критерію вірогідності доказів, суд вважає недоведеними позивачем обставин чинення перешкод позивачу у праві користування та розпорядження майном та обставини порушення цього права відповідачами, що у свою чергу є підставою для відмови в позові, з яким звернувся позивач.

З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (№ 37801/97 від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" №49684/99 від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019 Верховного Суду по справах №910/13407/17 та №915/370/16.

Враховуючи наведене, понесені позивачем судові витрати на сплату судового збору та правничу допомогу відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 232-233,237-238,240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог.

Рішення підписано 26.10.2026 року

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О. М. Тимощенко