Решение № 140913122, 20.10.2026, Оратівський районний суд Вінницької області

Справа № 141/722/26

Провадження №2/141/554/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 року с-ще Оратів

Оратівський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Слісарчука О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу №141/722/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кеш Ту Гоу» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

14.09.2026 до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кеш Ту Гоу» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 12.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіра Груп» та ОСОБА_1 було укладено договір № 36061 про надання коштів на умовах фінансового кредиту, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 1500,00 грн строком на 16 днів, стандартна процентна ставка становить 2,5% в день або 912,5% річних.

17.02.2022 між ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Кеш Ту Гоу» було укладено договір факторингу № 02-17/02/2022, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» було відступлено ТОВ «Фінансова компанія «Кеш Ту Гоу» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Таким чином, ТОВ «Фінансова компанія «Кеш Ту Гоу» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до відповідача за договором № 36061 про надання коштів на умовах фінансового кредиту від 12.06.2021.

Первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором, шляхом зарахування кредитних коштів за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту.

Однак, у зв`язку з порушенням відповідачем своїх зобов`язань, у нього утворилась заборгованість за договором № 36061 про надання коштів на умовах фінансового кредиту від 12.06.2021 в розмірі 8850,00 грн, з яких: 1500,00 грн сума заборгованості за тілом кредиту, 7350,00 грн сума заборгованості за відсотками, яку позивач просить суд стягнути на його користь, а також 15500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та понесені судові витрати у справі у вигляді судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою суду від 18.09.2026 відкрито провадження у справі № 141/722/26 та з врахуванням вимог ст. 274 ЦПК України вирішено розгляд справи провести в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами 20.10.2026, зобов`язано позивача в порядку ст. 83 ЦПК України надати суду докази сплати відповідачем заборгованості за договором № 36061 про надання коштів на умовах фінансового кредиту від 12.06.2021, а також зобов`язано відповідача надати суду докази погашення боргу за договором № 36061 про надання коштів на умовах фінансового кредиту від 12.06.2021.

12.10.2026 до суду через систему «Електронний суд» на виконання вимог ухвали суду від 18.09.2026 надійшла заява представника ТОВ «Фінансова компанія «Кеш Ту Гоу» Пархомчука С.В. від 12.10.2026.

Також 14.10.2026 до суду через систему «Електронний суд» від представника ТОВ «Фінансова компанія «Кеш Ту Гоу» Пархомчука С.В. надійшла заява про розподіл/відшкодування/компенсацію судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи.

Позивач ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу», будучи належним чином повідомленим про дату та місце розгляду справи № 141/722/26, жодних інших заяв чи клопотань суду не подав, при цьому, в позовній заяві представник ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» адвокат Пархомчук С.В. зазначає, що не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення, а також просить суд розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про дату та місце розгляду справи № 141/722/26 шляхом скеровування кореспонденції суду по місцю реєстрації, однак відзив на позовну заяву до суду не направив, а також жодних інших заяв чи клопотань до суду не подав, натомість, конверт з кореспонденцією суду, надісланий на адресу місця реєстрації відповідача, повернуто до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України є належним повідомленням.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши матеріали справи № 141/722/26, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

12.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія» «Авіра Груп» (далі по тексту товариство) та ОСОБА_1 (далі по тексту клієнт) було укладено індивідуальну частину договору про надання фінансового кредиту № 36061 (далі по тексту договір).

Згідно п. 1.1. п. 1.7. розділу 1 договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 1500,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності (далі по тексту кредит), а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Кредит надається строком на 16 днів, тобто до 27.06.2021. Строк дії договору 16 днів, але в будь якому випадку, договір діє до повного його виконання сторонами. За користування кредитом клієнт сплачує товариству 912,5 % річних від суми кредиту в розрахунку 2,5 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки фіксована. Без письмової згоди клієнта товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за договором. Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом. За використання системи для дистанційного отримання фінансового кредиту клієнт зобов`язаний сплатити товариству комісію в розмірі 15% від суми фінансового кредиту. Датою укладення цього договору вважається дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта. Невід`ємною частиною цього договору є публічна пропозиція (оферта) товариства на укладення договору про надання фінансового кредиту за допомогою електронних засобів, яка розміщена на сайті товариства www.aviracredit.com.ua.

Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору. Сума кредиту, комісія за використання системи для дистанційного отримання фінансового кредиту, проценти за користування кредитом, нараховані штраф та/або пеня (у разі наявності) складають заборгованість за договором. Заборгованість підлягає сплаті шляхом безготівкового перерахування коштів у розмірі суми заборгованості на поточний рахунок товариства у строк, встановлений договором (п. 2.1, п. 2.2 розділу 2 договору).

Обчислення строку користування за кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому, проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок товариства) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом. У випадку прострочення погашення кредиту проценти нараховуються і за період прострочення, але не більше 180 календарних днів поспіль з моменту виникнення такої прострочки (п. 2.3 договору).

Відповідно до п. 4.3 договору у разі, якщо клієнт не повернув кредит в строки, зазначені в п. 1.2 договору та/або в додатку (ах) до даного договору, клієнт зобов`язаний виплатити товариству пеню в розмірі 5% від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання умов цього договору, починаючи з першого дня прострочення. При цьому, пеня нараховується до дня повного погашення заборгованості за договором, включно, але в будь якому випадку не більше 100 (ста) календарних днів.

Цей договір складений українською мовою, підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» (п. 6.1. розділу 6 договору).

Договір підписано відповідачем 12.06.2021 електронним підписом одноразовим ідентифікатором AV8423 відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно додатку № 1 до договору про надання фінансового кредиту № 36061 від 12.06.2021 сторони погодили графік розрахунків та загальну вартість кредиту. Зокрема, сторони погодили дату видачі кредиту 12.06.2021, дати платежів усього 1 платіж, кількість днів у розрахунковому періоді 16 днів, суму наданого кредиту 1500,00 грн та суми платежів за розрахунковий період усього 2325,00 грн, суму процентів за користування кредитом усього 600,00 грн, комісію за надання кредиту 225,00 грн, річну реальну процентну ставку 4279515 % та загальну вартість кредиту усього 2325,00 грн.

Цей додаток укладений у двох оригінальних примірниках, по одному для кожної зі сторін, та є невід`ємною частиною до договору фінансового кредиту № 36061 від 12.06.2021.

Додаток № 1 до договору про надання фінансового кредиту № 36061 від 12.06.2021 підписано відповідачем 12.06.2021 електронним підписом одноразовим ідентифікатором AV8423 відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно довідки про ідентифікацію, наданої ТОВ «ФК «Авіра Груп», клієнт ОСОБА_1 12.06.2021 ідентифікований в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «ФК «Авіра Груп». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) здійснювалось в інформаційно телекомунікаційній системі https//www.aviracredit.com.ua/. Одноразовий ідентифікатор AV8423, дата відправки ідентифікатора позичальнику 12.06.2021, номер телефону/електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор 380933054658.

Відповідно до інформаційної довідки ТОВ «Платежі Онлайн» № 539/06 від 29.06.2026, ТОВ «Платежі Онлайн» як технологічний оператор платіжних послуг повідомляє, що на сайті торговця через платіжний сервіс «Platon» була проведена успішна транзакція, номер транзакції 32352-32031-32713, номер замовлення A104425B60287CLY36061T314908, сума 1500,00 грн, дата та час проведення 2021-06-12 12:40:07, номер платіжної карти НОМЕР_1 , емітент платіжної картки TASCOM BANK (SPORT BANK), опис видача кредиту № 36061.

Згідно розрахунку заборгованості за договором № 36061 від 12.06.2021 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, заборгованість ОСОБА_1 становить 8850,00 грн, з яких: 1500,00 грн сума заборгованості за тілом кредиту, 6750,00 грн сума заборгованості за простроченими відсотками, 600,00 грн сума відсотків по кредиту.

17.02.2022 між ТОВ «ФК «Авіра Груп» (далі по тексту клієнт) та ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» (далі по тексту фактор) було укладено договір факторингу № 02-17/02/2022, відповідно до умов якого фактор зобов`язаний передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові своє право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, зазначеними у реєстрі боржників (п. 1.2 договору факторингу).

Відповідно до інформації, що міститься у витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 02-17/02/2022 від 17.02.2022 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 36061 від 12.06.2021 становить 8850,00 грн, з яких: 1500,00 грн сума заборгованості по тілу кредиту, 7350,00 грн сума заборгованості по відсотках.

Як убачається із виписки з особового рахунка за кредитним договором № 36061, 12.06.2021 боржнику, яким є ОСОБА_1 , надано кредит згідно кредитного договору №36061 від 12.06.2021. Заборгованість перед ТОВ «Кеш Ту Гоу» за кредитним договором №36061 від 12.06.2021 станом на 01.06.2026 (включно) складає 8850,00 грн, з яких: 1500,00 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту, 7350,00 грн прострочена заборгованість за процентами.

Таким чином, зобов`язання за кредитним договором № 36061 від 12.06.2021 було повністю виконано первісним кредитором ТОВ «ФК «Авіра Груп», зокрема, відповідачу було надано кредитні кошти на умовах, передбачених договором, натомість, відповідач не виконав умови взятих на себе зобов`язань, не погасив кредит та не сплатив проценти за користування кредитом, у зв`язку із чим заборгованість відповідача не погашена та становить 8850,00 грн.

Визначаючись щодо встановлених обставин та заявлених позовних вимог, суд керується наступним.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною першою ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною першою ст. 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. ст. 12, 76-81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана за допомогою належних та допустимих доказів довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно зі статтями 13 та 89 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених сторонами вимог, на підставі доказів, які він оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Досліджуючи наявні у справі № 141/722/26 докази, суд доходить висновку про доведеність виникнення у позивача права вимоги до відповідача про стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 36061 від 12.06.2021, оскільки відповідачем прострочено виконання грошового зобов`язання в строки, передбачені умовами зазначеного договору.

Поряд з цим, визначаючись щодо розміру загальної суми заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача, суд зазначає наступне.

На підтвердження розміру заборгованості позивачем надано суду виписку з особового рахунка за кредитним договором № 36061 від 12.06.2021, відповідно до якої заборгованість ОСОБА_1 становить 8850,00 грн, з яких: 1500,00 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту, 7350,00 грн прострочена заборгованість за процентами, а також розрахунок заборгованості за кредитним договором № 36061 від 12.06.2021, відповідно до якого заборгованість ОСОБА_1 становить 8850,00 грн, з яких: 1500,00 грн сума заборгованості за тілом кредиту, 6750,00 грн сума заборгованості за простроченими відсотками, 600,00 грн сума відсотків по кредиту.

Суд не погоджується із розрахунком заборгованості по процентах за користування кредитними коштами, який наданий позивачем, оскільки він жодним чином не обґрунтований та не підтверджений належними доказами з огляду на таке.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Також статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Системний аналіз зазначених положень Цивільного кодексу України дає підстави стверджувати, що припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Так, відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) дійшла висновків про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Також Велика Палата Верховного Суду відхилила аргументи позивача про те, що на підставі статті 599 та частини четвертої статті 631 ЦК України він мав право нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом. При цьому вказала, що зі спливом строку кредитування припинилося і право позивача нараховувати проценти за кредитом.

Подібні правові висновки викладено також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19) вказано, що «у межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості. У постановах Великої Палати Верховного Суду уже неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно. Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення. Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу. Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання. Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною другою статті 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання».

Як убачається з матеріалів справи № 141/722/26, зокрема, відповідно до п. 1.2 - 1.6 договору про надання фінансового кредиту № 36061 від 12.06.2021 кредит надається строком на 16 днів, тобто до 27.06.2021, строк дії договору також 16 днів, але в будь-якому випадку договір діє до повного його виконання сторонами. За користування кредитом клієнт сплачує товариству 915,5 % річних від суми кредиту в розрахунку 2,5 % на добу.

Поряд з цим, згідно додатку №1 до договору про надання фінансового кредиту № 36061 від 12.06.2021, сторони погодили графік платежів за наданим кредитним договором № 36061 від 12.06.2021, а саме дату видачі кредиту 12.06.2021, дату платежу 27.06.2021, чисту суму кредиту 1500,00 грн, проценти за користування кредитом в сумі 600,00 грн, кількість днів у розрахунковому періоді 16, суму платежу за розрахунковий період 2325,00 грн, комісію за надання кредиту 225,00 грн, загальну вартість кредиту 2325,00 грн.

Таким чином, сума заборгованості за процентами за період з 12.06.2021 по 27.06.2021 (за 16 днів строку дії договору) в межах строку кредитування у відповідності до умов п. 1.2 договору про надання фінансового кредиту № 36061 від 12.06.2021 становить 600,00 грн (1500,00 грн*2,5%*16 днів = 600,00 грн), яка й підлягає стягнення з відповідача на користь позивача.

При цьому суд зауважує, що матеріали справи № 141/722/26 не містять, а позивачем не надано, жодних належних доказів про те, що до договору про надання фінансового кредиту № 36061 від 12.06.2021 сторонами вносились відповідні зміни в частині строку надання кредиту, його пролонгації тощо.

Відтак, після спливу визначеного договором про надання фінансового кредиту № 36061 від 12.06.2021 строку кредитування (починаючи з 28.06.2021) право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси позивача (кредитодавця) в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12.

Разом з тим суд зауважує, що позивач своїм право на нарахування та заявлення до стягнення індексу інфляції за весь час прострочення боржником, а також трьох процентів річних від простроченої суми за договором про надання фінансового кредиту № 36061 від 12.06.2021 згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України в межах справи № 141/722/26 не скористався.

Отже, враховуючи встановлені судом фактичні обставини справи № 141/722/26, предмет та підстави позовних вимог, відсутність доказів сплати відповідачем кредитної заборгованості, суд доходить висновку, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 36061 від 12.06.2021 в сумі 2100,00 грн, з яких: 1500,00 грн сума заборгованості за тілом кредиту та 600,00 грн сума заборгованості за процентами на підставі п. 1.2 1.3 кредитного договору.

Натомість, належних та допустимих доказів на спростування обставин, зазначених у позові, а також доказів погашення заборгованості у строки, визначені умовами кредитного договору № 36061 від 12.06.2021 відповідачем суду не надано та матеріали справи № 141/722/26 не містять.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує наступне.

Згідно частин 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пункту 36 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №10, вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову (частина перша статті 141 ЦПК) застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір.

Отже, з урахуванням положень статті 141 ЦПК України та частковим задоволенням позовних вимог, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кеш Ту Гоу» слід стягнути витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 631,75 грн.

Щодо витрат на правову допомогу.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд виходить зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Однак, за наявності заперечень учасника справи, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAlliance Limited» проти України» (п. 268), від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Отже, підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

На підтвердження понесених витрат позивачем було надано договір про надання правової допомоги від 01.06.2026, укладений між ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» та адвокатом Пархомчуком С.В., акт про отримання правової допомоги від 12.10.2026 із найменуванням послуг та їх вартості, яка склала 15500,00 грн, рахунок № 12.10.2026-168 від 12.10.2026 на суму 15500,00 грн (назва послуги правнича допомога згідно договору про надання правової допомоги від 01.06.2026), платіжну інструкцію № 312408 на суму 15500,00 грн, платник ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу», отримувач ОСОБА_2 , призначення платежу оплата за правничу допомогу згідно рахунку 12.10.2026-168 від 12.10.2026 від 12.10.2026 згідно договору про надання правової допомоги від 01.06.2026.

На підставі зазначеного представник позивача ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» адвокат Пархомчук С.В. просить суд стягнути з відповідача на користь позивача у рамках даної цивільної справи 15500,00 гривень понесених витрат за надання професійної правничої допомоги.

Аналізуючи фактичні обставини справи № 141/722/26 та обсяг виконаної роботи адвокатом, а також відсутність від відповідача клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, суд доходить висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3637,60 грн (пропорційно до розміру задоволених позовних вимог), який на думку суду буде достатнім, співмірним і справедливим у даному випадку.

Керуючись ст. ст. 11, 203, 207, 215, 512-517, 610- 612, 625-629, 639, 1048-1050, 1077-1080, 1082 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 273, 279, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кеш Ту Гоу» (вул. Кирилівська, буд. 82, офіс 7, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ 42228158) заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 36061 від 12.06.2021 у розмірі 2100,00 грн (дві тисячі сто гривень 00 копійок), з яких: 1500,00 грн (одна тисяча п`ятсот гривень 00 копійок) сума заборгованості за тілом кредиту та 600,00 грн (шістсот гривень 00 копійок) сума заборгованості за процентами на підставі п. 1.2 1.3 кредитного договору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кеш Ту Гоу» (вул. Кирилівська, буд. 82, офіс 7, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ 42228158) витрати по відшкодуванню судового збору в сумі 631,75 грн (шістсот тридцять одна гривня 75 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кеш Ту Гоу» (вул. Кирилівська, буд. 82, офіс 7, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ 42228158) витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 3637,60 грн (три тисячі шістсот тридцять сім гривень 60 копійок).

Копію рішення суду направити сторонам у справі згідно ч. 5 ст. 272 ЦПК України.

Рішення суду оформлено та виготовлено 26 жовтня 2026.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасники справи, яким повне рішення суду не було вручене у день його складення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кеш Ту Гоу» (вул. Кирилівська, буд. 82, офіс 7, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ 42228158).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ).

Суддя О.М. Слісарчук