Решение № 140913038, 21.10.2026, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 127/15992/26

провадження № 2/136/648/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Шпортун С.В.,

за участі секретаря судового засідання Белінської С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_1 (далі - позичальник, відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи підставність позову тим, що 27.06.2024 між ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" (надалі - Первісний Кредитор, Кредитодавець) та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 914991661 (далі - Кредитний договір) у формі електронного документа з використанням електронного підпису відповідача, у якому сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми, строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки, відповідальність сторін за неналежне виконання умов договору.

ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" перерахував обумовлену суму грошових коштів на банківську картку відповідача.

04.02.2025 між Первісним кредитором ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № МВ-ТП/20, відповідно до якого відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги до договору.

30.09.2025 на підставі Договору факторингу № 30/0925-01 укладеному між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», відповідно до якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу № 30/0925-01 від 30.09.2025 на загальну суму 22841,49 грн.

Ураховуючи те, що відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував та допустив заборгованість за Договором № 914991661 від 27.06.2024, яка становить 22 841,49 грн., із них: 6398,42 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 13 243,86 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 3199,21 грн. заборгованість за штрафними санкціями, яку у добровільному порядку не сплачував як первісному кредитору так і позивачеві, наведене стало підставою звернення до суду із даним позовом, у якому позивач просить присудити на його користь заборгованість за кредитним договором № 914991661 від 27.06.2024 у розмірі 19 642,28 грн., яка складається з 6 398,42 грн. заборгованості за тілом, 13 243,86 грн. заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

Відповідач у визначений судом строк відзиву на позов не подав.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

На розгляд Липовецького районного суду Вінницької області із Вінницького міського суду Вінницької області надійшла вищевказана позовна заява після визначення підсудності на підставі ухвали від 22.05.2026.

Ухвалою суду від 18.06.2026 прийнято до провадження суду та відкрито провадження за позовною заявою, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, а також задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів на підтвердження перерахування грошових коштів відповідачеві від АБ «УКРГАЗБАНК» та АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».

У визначений судом строк відповідач не надав заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, також не надав зустрічного позову в межах визначеного судом строку, тому суд здійснює розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у заяві просив про розгляд справи за відсутності представника банку, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, однак надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнав, однак просив суд зменшити розмір витрат на оплату правничої допомоги, вказуючи на їх неспівмірність, виходячи зі складності даної справи, яка відноситься до малозначних справ та є типовою для кредитора, не потребує вивчення значного обсягу доказів та правових позицій судів щодо такої категорії справ, а такох з урахуванням ціни позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на те, що учасники справи скористались своїми правами на розгляд справи за їх відсутності, суд не вбачає правових підстав для відкладення розгляду справи, тому проводить його в даному судовому засіданні, на підставі зібраних у справі доказів.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши усі зібрані у справі докази, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

27.06.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії № 914991661 (а.с.38-49), за умовами якого кредитодавець зобов`язався надати Позичальникові Кредит у формі Кредитної лінії, на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом та Комісію за надання кредиту відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі - Правила).

Сторони узгодили у п.2.1. Договору, що Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в сумі Кредитного ліміту у розмірі 6400 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі - Правила). Сума Кредитного ліміту, вказана в п. 2.1. Договору, є Загальною сумою Кредиту за цим Договором і є максимальною сумою грошових коштів на умовах кредиту, яка протягом строку дії Договору одночасно може бути у розпорядженні Позичальника. Кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором в сумі 1600 грн 00 коп. 27.06.2024 (що є датою надання Кредиту). Другий та решта Траншів за Договором надаються Позичальнику протягом Дисконтного періоду кредитування на умовах передбачений цим Договором. Кредит надається з метою задоволення поточних споживчих потреб Позичальника (не цільовий кредит).

Відповідно до п.3.2. Договору Сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного періоду та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав (зокрема неустойки), за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.

Відповідно до п. 5.1. Кожен окремий Транш за цим Договором надається Позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку Кредитодавця, на рахунок Позичальника, використовуючи реквізити Платіжної картки НОМЕР_6.

Рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту за всіма наданими Траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування - 27.07.2024, а саме протягом 30 (тридцять) днів від дати отримання першого Траншу Позичальником. У разі Пролонгації чи Поновлення Дисконтного періоду Рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту зміщується на відповідну дату закінчення Дисконтного періоду, визначену за правилами цього Договору.

У п.7.2. В обов`язковому порядку сума Кредиту має бути повернена Позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин: 7.2.1. закінчення строку дії Договору в порядку, передбаченому п. 11.1 Договору; 7.2.2. ініціювання Кредитодавцем дострокового розірвання/припинення дії Договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2. або п. 9.1.1.7. Договору. 7.3. Кінцева дата повернення (виплати) Кредиту -27.07.2029.

У п.8.1. Договору сторони узгодили, що за користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом та Комісію за надання кредиту у розмірі та порядку, що встановлені цим Договором. Інших витрат Позичальника Договором не передбачено.

У 8.3. Договору визначено, що Базова процентна ставка складає 1,5 відсотків в день від суми залишку Кредиту, яка знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним, що становить 547,50 (п`ятсот сорок сім цілих п`ять десятих) відсотків річних.

Відповідно до 11.1., сторони узгодиди, що Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє протягом 5 (п`яти) років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії Договору, діють до повного їх виконання. Позичальник має право користуватися Кредитом від дати фактичного отримання суми Кредиту за кожним Траншем та до закінчення строку дії Договору чи його дострокового розірвання.

Договір підписано позичальником ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором UUMN, відправленим 27.06.2024 11:42:52, введено 27.06.2024 11:46:07.

Істотні умови договору позичальнику надано у Паспорті споживчого кредиту по продукту «Смарт» до Договору кредитної лінії № 914991661 від 27.06.2024 (а.с. 36).

Судом встановлено, що між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 укладено було Додаткові угоди, а саме: 28.06.2024; 14.07.2024; 15.07.2024; 16.07.2024, 26.08.2024; 10.09.2024, відповідно до яких позичальник ініціював отримання нових грошових коштів в межах траншу.

Платіжними дорученнями (а.с.67 на звороті-75) підтверджено, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на платіжну картку НОМЕР_7 грошові кошти обумовлені договором в розмірі 1600,00 грн. - 27.06.2024 року, 700,00 грн.- 28.06.2024, 1500,00 грн.- 29.06.2024, 1702,00 грн.- 14.07.2024, 799,00 грн.- 15.07.2024, 873,00 грн.- 16.07.2024, 1500,00 грн. 26.08.2024, 1990,00 грн.- 26.08.2024, 501,00 грн.- 10.09.2024, 242,00 грн.- 10.09.2024.

Факт перерахування грошових коштів відповідачеві на виконання умов договору також підтверджено довідками ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с.31-35).

На виконання вимог ухвали суду АТ «Універсал Банк» надано інформацію (а.с.101-107), відповідно до якої встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 було емітовано платіжну картку маска № НОМЕР_1 , у період з 10.09.2024 по 15.09.2024 зараховано грошові кошти в сумі 501,00 грн., з 26.08.2024 по 31.08.2024 зараховано грошові кошти в сумі 1500,00 грн., з 26.08.2024 по 31.08.2024 зараховано грошові кошти в сумі 1990,00 грн., з 10.09.2024 по 15.09.2024 зараховано грошові кошти в сумі 242,00 грн., номер телефону НОМЕР_2 знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 .

На виконання вимог ухвали суду АТ «УКРГАЗБАНК» надано інформацію (а.с.108), відповідно до якої встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 було емітовано платіжну картку маска № НОМЕР_3 та зареєстровано фінансовий номер телефону НОМЕР_2 .

Згідно виписки по рахунку підтверджено факт зарахування грошових коштів у розмірі 1600,00 грн.- 27.06.2024, 700,00 грн. 28.06.2024, 1500,00 грн. 29.06.2024, 1702,00 грн. 14.07.2024, ,7990,00 грн. 15.07.2024, 873,00 грн.16.07.2024 на платіжну картку маска № НОМЕР_4 . (а.с109-110).

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с.20 на звороті станом на 10.09.2024 заборгованість ОСОБА_1 за Договором кредитної лінії № 914991661 від 27.06.2024 становить 11407,00 грн.

Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій, тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

04.02.2025 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № МВ-ТП/20, відповідно до якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги за переліком в Реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до Витягу з реєстру до Договору факторингу № Б/Н, до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Договором кредитної лінії №914991661 від 27.06.2024.

30.09.2025 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 30/0925-01, відповідно до якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги за переліком в Реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до Відповідача за Кредитним договором №914991661 від 27.06.2024.

Відповідно до Виписки наданої ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» за кредитним договором №914991661 за період з 30.09.2025 - 18.03.2026, ОСОБА_1 має заборгованість 22 841,49 грн. із них: 6398,42 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 13243,86 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом, 3199,21 грн. штрафні санкції.

Статтею 512 ЦК України визначені підстави заміни кредитора у зобов`язанні. За однією з таких підстав кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передавання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом. Крім того, статтею 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено відповідним Договором або законом.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Тобто договір факторингу має на меті фінансування однієї сторони договору іншою стороною шляхом надання їй визначеної суми грошових коштів. Ця послуга згідно з договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому право грошової вимоги, передане фактору, не є платою за надану останнім фінансову послугу.

Таким чином, за договором факторингу фактор передає грошові кошти клієнту, за що отримує право вимоги за грошовим зобов`язанням боржника та плату за надані грошові кошти, а клієнт - отримує грошові кошти, за що передає право вимоги до боржника та сплачує плату за отримані кошти.

Предметом договору факторингу згідно ст. 1078 ЦК України може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

У справі що розглядається, право грошової вимоги до відповідача було відступлене неодноразово.

Встановлені судом обставини та перевірені зібраними у справі доказами підтверджують, що внаслідок укладення Договорів відступлення права вимоги ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором кредитної лінії № 914991661 від 27.06.2024 укладеним із ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Між сторонами виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих в кредит та відповідальності за неналежне виконання зобов`язань позичальником за вказаним зобов`язанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України "Про електронну комерцію", який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 вказаного Закону встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Також частиною 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 3 ст. 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 12, 76-81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана за допомогою належних та допустимих доказів довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно зі статтями 13 та 89 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених сторонами вимог, на підставі доказів, які він оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, а на відповідача - довести повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором, спростувати розмір існуючої заборгованості.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, про що визначено в статті 209 ЦПК України.

Зі статті 213 ЦПК України слідує, що суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі надані сторонами.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17 червня 2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.

Суд звертає увагу, що відповідач позовні вимоги визнав, не заперечував укладення договору з первісним кредитором, отримання кредитних коштів на картковий рахунок, розміру нарахованої заборгованості, тощо.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами факт укладення кредитного договору із відповідачем, оскільки усі умови прямо передбачені в документах, що складають у сукупності кредитний договір, які безпосередньо підписані позичальником, також доведено порушення (прострочення) відповідачем взятих на себе зобов`язань за таким договором, тому суд вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості із відповідача в розмірі 19 642,28 грн., з яких: 6398,42 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 13243,86 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом є обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до Глави 8 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 та ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед інших, витрати: на професійну правничу допомогу необхідну для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При пред`явленні позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн., відтак вказана сума підлягає присудженню із відповідача на користь позивача, оскільки позов задоволено у повному обсязі.

Судом встановлено, що позивач просив суд стягнути на його користь із відповідача витрати на професійну правову допомогу у розмірі 7000,00 грн., в підтвердження понесених витрат до позову додано Договір про надання правової допомоги від 20.01.2026 за №20/01/26-01 між АБ «Тимошенко та партнери» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ»; додаткова угода №25771381312 до договору, акт приймання-передачі виконаних послуг на суму 7000 грн., відповідно до якого було надано послуги щодо складання позовної заяви, вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості, підготовка та подання адвокатського запиту на отримання інформації та підготовка клопотання щодо отримання такої інформації.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

В додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2023, справа № 755/2587/17, зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

Відповідач подав заяву про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

Беручи до уваги характер спірних правовідносин, враховуючи категорію та складність даної справи, яка відноситься до малозначних справ, є типовою для кредитора, не потребує вивчення значного обсягу доказів та правових позицій судів щодо такої категорії справ, вони на даний час є усталеними, приймаючи до уваги суму, яка підлягає стягненню з відповідача, тобто ціну позову, а також те, що складання позовної заяви тавивчення матеріалів справи є по своїй суті однією дією, тому суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення суми судових витрат на правничу допомогу, виходячи з критерію розумності їхнього розміру до 4 000 грн.

Керуючись ст. ст. 526, 530, 536, 611, 623, 624, 625, 638, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 13, 81, 141, 223, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за Кредитним договором №914991661 від27.06.2024 у розмірі 19 642 ( дев`ятнадцять тисяч шістсот сорок дві) гривні 28 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» витрати на правничу допомогу у розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники цивільного процесу:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (бульвар Лесі Українки, буд.34, офіс 333, м. Київ, 01133, ЄДРПОУ - 43541163);

Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_5 ).

Суддя С.В. Шпортун