Решение № 140912941, 14.10.2026, Крижопільський районний суд Вінницької області

2/134/817/2026

Справа № 134/1388/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

14 жовтня 2026 року Крижопільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді: Зарічанського В.Г.

з участю секретаря: Балух О.В.

представника позивача: Лукавського А.В,

представника відповідача: Панасюка В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Крижопіль Вінницької області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Крижопільської селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивачі адвокат Лукавський А.В. в інтересах позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Крижопільської селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю. Позовні вимоги мотивовані тим, що в 1994 році позивачі переїхали в с. Зеленяка, Крижопільського району, Вінницької області, де їм було запропоовано роботу в місцевому КСП «Зоря». Згідно записів в трудових книжках ОСОБА_2 прийнято на роботу в КСП «Зоря», с. Зеленянка на посаду головного зоотехніка, а з 04.01.1995 року ОСОБА_1 прийнятна на роботу в цьому ж КСП на посаду обліковця МТФ(молочно товарної ферми). Оскільки власного житла у них не було вони зайняли житловий будинок (фінський домік) 1960 року забудови, по АДРЕСА_1 . Наведений будинок перебував в занедбаному стані-відсутні вікна, двері, пошкоджений дах та господарські будівлі, тому вони приступили до його відновлення. Перед вселення в житловий будинок, зважаючи на те, що будинок побудовано за часи діяльності бувшого колгоспу, вони звернулися до правонаступника колгоспу КСП «Зоря» де їм повідомили, що будь-які документи на наведений будинок відсутні і заперечень щодо відновлення та вселення в будинок немає. Відновивши житловий будинок до стану придатності для проживання в 1996 році вони звернулися із заявою до КСП «Зоря» про продажу їм наведеного будинку. Рішенням загальних зборів КСП від 14 лютого 2026 року в задоволенні заяви відмовлено без обгрунтування підстав такої відмови. З огляду на те, що наступним пунктом рішення загальних зборів задоволено заяву ОСОБА_3 про продажу йому житлового будинку, який рахується на рахунку КСП «Зоря» вони прийшли до висновку про те, що будинок який ними відновлено і у якому вони проживають не рахується на рахунку КСП «Зоря» через що їм і відмовлено в його продажу. З моменту вселення в житловий будинок в 1994 році, і по цей час, вони проживають в ньому. Для легалізації будинку, як об`єкта нерухомого майна, будь-які документи відсутні як, і відсутній власник цього майна. Оскільки іншого способу легалізувати своє проживання і володіння наведеним житловий будинок немає вони змушені звернутися до суду із даною заявою до суду. Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 31 липня 2026 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження. Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 07 вересня 2026 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду. Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 14 жовтня 2026 року задоволено заяву представника позивачів адвоката Лукавського А.В., про виключення ОСОБА_2 , котрий помер, ІНФОРМАЦІЯ_1 з числа позивачів в зв`язку із його смертю. В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 адвокат Лукавський А.В. підтримав змінену позовну заяву та просив її задовільнити. Представник відповідача в судовому засіданні не заперечив проти задоволення позову. Суд, вислухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Згідно записів в трудових книжках ОСОБА_2 прийнято на роботу в КСП «Зоря», с. Зеленянка на посаду головного зоотехніка, а з 04.01.1995 року ОСОБА_4 прийнятна роботу в цьому ж КСП на посаду обліковця МТФ(молочно товарної ферми). Оскільки власного житла у позивачів не було вони зайняли житловий будинок (фінський домік) 1960 року забудови, по АДРЕСА_1 . Рішенням загальних зборів КСП від 14 лютого 2026 року в задоволенні заяви відмовлено без обгрунтування підстав такої відмови. Відповідно до довідки КП «Тульчинське МБТІ» № 514-186 від 18.03.2024, що згідно архівних даних станом на 31.12.2012 право власності на житловий будинок з погосподарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою АДРЕСА_2 , не зареєстровано. Відповідно до технічного паспорта та витягу з реєстру будівельної діяльності, найменування об`єкта нерухомого майна позначено як житловий будинок «А» загальною площею 49,3 кв.м., житловою площею 27,6 кв.м. із господарськими будівлями і його адреса розташування визначена як АДРЕСА_2 , замовником цієї технічної документації є ОСОБА_2 . Відповідно до звіту про оцінку майна висновку про вартість об`єкту оцінки ФОП ОСОБА_5 від 19.03.2024 оціночна (ринкова) вартість об`єкту оцінки 76282,00 грн. Згідно з положеннями ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Якщо особа заволоділа майном на підставі договору з його власником, який після закінчення строку договору не пред`явив вимоги про його повернення, вона набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно через п`ятнадцять, а на рухоме майно - через п`ять років з часу спливу позовної давності. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду. При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: - володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; - володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; - володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК). Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду. Враховуючи положення пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України про те, що правила статті 344 ЦК про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення статті 344 ЦК поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 1 січня 2001 року. При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю. Можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності. Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі, якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади. Виходячи зі змісту частини першої статті 344 ЦК України відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв`язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю. Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першої статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). Судом установлено, що позивач добросовісно володіє житловим будинком і більше 30 років продовжує відкрито, безперервно користуватися житловим будинком за адресою АДРЕСА_2 , інших осіб, які претендують на це майно судом не встановлено, з урахуванням визнання позовних вимог відповідачем, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та визнати за нею право власності за набувальною давністю. Керуючись ст.260, 264-266 ЦПК України, ст. 335, 344 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовільнити. Визнати за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на житловий будинок по АДРЕСА_1 : «А» загальною площею 49,3 кв.м., житловою площею 27,6 кв.м. із господарськими будівлями згідно технічного паспорту Тульчинського МБТІ. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено в день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу на рішення буде подано протягом 30 днів з дня отримання повної копії судового рішення. Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження): Позивач: ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_1 . Відповідач: Крижопільська селищна рада, місцезнаходження: вул. Героїв України, 59 селище Крижопіль, Тульчинського району Вінницької області, ЄДРПОУ 04325940. Повний текст рішення суду виготовлений 23 жовтня 2026 року.

Суддя