Постановление суда № 140911599, 26.10.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

26 жовтня 2026 р.м. ЖитомирСправа № 906/1320/26

Господарський суд Житомирської області

Суддя Нестерчук С. С.

у результаті вирішення питання про відкриття провадження у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Джетлайн"

до Житомирської митниці

про стягнення 206 899,95 грн

УСТАНОВИВ:

21.10.2026 через підсистему "Електронний суд" до Господарського суду Житомирської області (далі - Суд) надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Джетлайн" (далі - позивач, Товариство), яка подана адвокатом Руденко Олександром Анатолійовичем, до Житомирської митниці (далі - відповідач, Митниця) з вимогою стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства інфляційні втрати у розмірі 162 808,97 грн та 3% річних у розмірі 44 090,98 грн.

Перевіривши позовну заяву на дотримання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Суд зазначає таке.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Як убачається зі змісту позовної заяви, відповідачем у справі позивач визначив Житомирську митницю. Водночас у прохальній частині позову Товариство просить стягнути інфляційні втрати та 3 % річних не з Житомирської митниці, а з Державного бюджету України.

При цьому у позовній заяві позивач посилається на те, що належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, є держава як учасник цивільних відносин, як правило, в особі органу, якого позивач зазначає порушником своїх прав, а кошти у такому випадку підлягають стягненню з Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 ЦК України держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (ч. 1 ст. 170 ЦК України).

Згідно з ч. 4 ст. 45 ГПК України відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

За таких обставин зі змісту позовної заяви неможливо однозначно встановити визначений позивачем суб`єктний склад спору та співвідношення між особою, зазначеною відповідачем, і особою, за рахунок якої позивач просить здійснити стягнення.

Отже, позивачу необхідно уточнити суб`єктний склад учасників справи, зокрема зазначити, кого саме він визначає відповідачем у спорі, та привести зміст позовних вимог у відповідність до визначеного ним складу учасників справи.

Крім того, у вступній частині позовної заяви позивач зазначив Головне управління Державної казначейської служби України у Житомирській області як третю особу, однак не вказав, на стороні якої зі сторін ця особа має брати участь у справі та яким чином рішення у цій справі може вплинути на її права або обов`язки.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть бути залучені до участі у справі на стороні позивача або відповідача за заявою учасників справи. У такій заяві має бути зазначено підстави залучення третьої особи до участі у справі.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 164 ГПК України, у разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

Проте позивач не додав до позовної заяви окремої заяви про залучення Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача або відповідача із зазначенням підстав такого залучення та обґрунтуванням того, яким чином рішення суду може вплинути на її права чи обов`язки.

Окрім наведеного, відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, та обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Як убачається з позовної заяви, позивач визначив період прострочення грошового зобов`язання з 01.01.2024 до 19.10.2026 та нарахував на суму 524 892,65 грн інфляційні втрати у розмірі 162 808,97 грн і 3 % річних у розмірі 44 090,98 грн.

Водночас позовна заява не містить належного обґрунтування визначення саме 01.01.2024 початковою датою прострочення.

Позивач зазначає, що 21.12.2023 звернувся до Житомирської митниці із заявою № 2 про повернення 524 892,65 грн надміру сплачених митних платежів. Разом із тим у позовній заяві не зазначено конкретної дати отримання цієї заяви Митницею. На підтвердження її отримання позивач посилається на те, що заяви № 1 та № 2 були надіслані одним поштовим відправленням, а 11.01.2024 Митниця надала відповідь на заяву № 1.

При цьому сам позивач посилається на положення Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 № 643, яким установлена процедура розгляду заяви платника та визначені строки вчинення митним органом відповідних дій.

Отже, позивачу необхідно обґрунтувати, з урахуванням установленої спеціальним нормативним регулюванням процедури та строків розгляду заяви, дату виникнення у відповідача прострочення грошового зобов`язання та, відповідно, початкову дату нарахування інфляційних втрат і 3 % річних.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог викладених, зокрема, у статтях 162, 164 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням наявності вищевикладених недоліків, позовна заява Товариства на підставі ст. 174 ГПК України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для їх усунення.

Вказані недоліки підлягають усуненню, як того вимагають положення вищезазначених норм процесуального законодавства.

При цьому господарський суд звертає увагу, що залишення позовної заяви без руху не є перешкодою у доступі до правосуддя. Враховуючи приписи Господарського процесуального кодексу України, які визначають порядок звернення до господарського суду та встановлюють імперативні вимоги до учасників справи щодо належного оформлення позовних заяв, а також практику Європейського суду з прав людини щодо тлумачення і застосування положень пункту 1 статті 6 Конвенції, суд зазначає, що процесуальний механізм залишення позовної заяви без руху та її повернення у разі неусунення встановлених недоліків не обмежує і не порушує права особи на справедливий судовий розгляд та доступ до правосуддя.

Керуючись ст. 162, 164, 172, 174, 234, 235 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Джетлайн" залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в описовій частині ухвали - п`ять днів з дня вручення цієї ухвали.

Звернути увагу позивача на те, що усі заяви, клопотання, докази тощо, які подаються до суду, мають бути одночасно направлені іншим учасникам справи.

3. Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення указаних недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання в день складення та оскарженню не підлягає окремо від рішення суду.

Суддя С. НЕСТЕРЧУК