Решение № 140911298, 15.10.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2026м. ДніпроСправа № 904/4482/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України", м. Київ

до Комунального підприємства Кам`янської міської ради "Кам`янська теплопостачальна компанія", м. Кам`янське, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості в розмірі 6 303 246, 45 грн.

Суддя Ліпинський О.В.

Секретар судового засідання Акімова А.Д.

Представники:

від позивача Рудницький Е.С.

від відповідача не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Дніпропетровської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства Кам`янської міської ради "Кам`янська теплопостачальна компанія" (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 6 303 246,45 грн., з якої 6 241 176, 66 грн. основної заборгованості, 56 427, 08 грн. пені, 5 642, 71 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем зобов`язань за договором розподілу природного газу №42АТ490-7346-23 від 12.10.2023 року.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2026 року відкрито провадження у справі №904/4482/26, справу прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Відповідач наявність суми основного боргу визнав, при цьому зазначив, що стягнення 3% річних та інфляційних втрат певною мірою компенсує негативні наслідки, викликані простроченням сплати відповідачем суми заборгованості.

Відповідач просив суд прийняти до уваги наступні факти:

- заборгованість за розподіл газу виникла в зв`язку з несплатою саме споживачами, у тому числі підприємствами та організаціями;

- відповідачем проводилися, та постійно проводяться дії спрямовані на погашення дебіторської та кредиторської заборгованості;

- позивачем було застосовано всі можливі засоби стимулювання фінансової дисципліни пеня, інфляційні нарахування, а також 3% річних, які є сплатою за користування коштами, що не були своєчасно оплачені боржником;

- справа не містить доказів настання для позивача негативних наслідків, в тому числі збитків, завданих неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором;

- підприємство відповідача має стратегічне значення для регіону, метою діяльності підприємства є безперебійне постачання споживачам теплової енергії. Відповідач вживає постійно заходи для стягнення заборгованості з споживачів теплової енергії;

- нарахування додаткової відповідальності за порушення зобов`язання є лише правом позивача а не його обов`язком.

З урахуванням наведеного Відповідач просив суд зменшити розмір пені до 10 % та відстрочити виконання рішення на 1 (один) рік.

Позивач у відповіді на відзив наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі, та просив суд відмовити у зменшенні пені та відстроченні виконання судового рішення.

17.09.2026 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті в засіданні на 15.10.2026 року.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, подав клопотання про відкладення розгляду справи через зайнятість представників в інших судових провадженнях та перебуванням у планових відпустках.

У зв`язку з ненаданням Відповідачем доказів в підтвердження поважності причин неявки представника, суд відхилив відповідне клопотання та перейшов до розгляду справи по суті.

В порядку ст.ст. 233, 240 ГПК України, в судовому засіданні 15.10.2026 року оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, складання повного рішення відкладено на строк до десяти днів із дня закінчення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

12.10.2023 року між Позивачем (Оператором ГРМ) та Відповідачем (Споживачем) укладено Договір розподілу природного газу від 12.10.2023 №42АТ490-7346-23 (далі Договір).

Сторонами підписано Додаток 2 до Договору заяву-приєднання до умов договору (для споживача, що не є побутовим).

Згідно п. 1.1. Договору цей типовий договір розподілу природного газу є публічним, регламентує порядок та умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності.

Відповідно до п. 1.3. Договору цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у Додатку 1 (для побутових споживачів) або у Додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

За цим Договором Оператор ГРМ зобов`язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором (п.2.1. Договору).

Оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем (п.6.1. Договору).

Тариф встановлений згідно з пунктом 6.1. цього розділу, є обов`язковим для сторін з дати набрання чинності постановою регулятора щодо його встановлення. До встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта Споживача відповідно до Кодексу газорозподільних систем, оплата послуг здійснюється за тарифами, встановленими Регулятором для Оператора ГРМ, за фізичний обсяг розподілу природного газу (п.6.2. Договору).

Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п.6.4. Договору).

Згідно з п. 6.6. Договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством Споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Оплата здійснюється виключно грошовими коштами на поточний рахунок Оператора ГРМ.

Дата оплати визначається датою, на яку були зараховані кошти на рахунок Оператора ГРМ.

Споживач має право здійснювати оплату за Договором розподілу природного газу через банківську платіжну систему, онлайн-переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу Оператора ГРМ та в інший не заборонений законодавством спосіб.

Відповідно до п.6.8. Договору надання Оператором ГРМ послуг з розподілу природного газу Споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

Споживач зобов`язується здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим договором (п.7.4. Договору).

Споживачу був присвоєний персональний код ідентифікації споживача як суб`єкта ринку природного газу (ЕІС код) 56XQ0000W3MFB00J.

30.09.2015 НКРЕКП Постановою № 2494 затвердила Кодекс газорозподільних систем. Відповідно до пунктів 2, 3 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем цей Кодекс визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.

Дія цього Кодексу поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об`єкти яких підключені до газорозподільних систем, та на їх постачальників.

Пунктом 1 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ встановлено, що розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.

Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Пунктом 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ встановлено, що річна замовлена потужність (за замовчуванням) об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою. Розмір величини річної замовленої потужності для споживача, що не є побутовим, визначається Оператором ГРМ виходячи з наявних об`єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.

Оператор ГРМ зобов`язаний до 12 жовтня щорічно за підсумками газового року проінформувати споживача про фактичний обсяг споживання природного газу всіма об`єктами споживача за попередній газовий рік та одночасно повідомити його, що зазначений обсяг споживання газу за замовчуванням споживача буде визначений як розмір річної замовленої потужності споживача на наступний календарний рік. У такому повідомленні Оператор ГРМ одночасно має зазначити про:

величину річної замовленої потужності на поточний календарний рік; величину потужності, яка розрахована для щомісячної оплати споживачем у поточному календарному році; величину потужності, яка розрахована для щомісячної оплати споживачем у наступному календарному році;

покази лічильника природного газу/інші дані, за якими було сформовано (станом на 30 вересня поточного року) розмір річної замовленої потужності (за замовчуванням) на наступний календарний рік (для побутових споживачів).

Така інформація надається споживачеві шляхом розміщення її у платіжних документах (для побутових споживачів), особистих кабінетах споживача (за наявності), актах приймання-передачі природного газу (для споживачів, що не є побутовими).

Споживач, що не є побутовим, має право не пізніше ніж до 20 жовтня календарного року, що передує розрахунковому (крім замовлення потужності на 2020 рік, яке здійснюється до 01 листопада), подати Оператору ГРМ уточнену заявку на величину річної замовленої потужності сумарно по всіх його об`єктах з розбивкою по кожному об`єкту в газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ на розрахунковий календарний рік. У такому разі, якщо фактичний обсяг використання потужності (протягом календарного року) буде перевищувати замовлену споживачем річну потужність сумарно по всіх його об`єктах, величина перевищення має бути сплачена споживачем за півторакратною вартістю тарифу на розподіл природного газу на користь Оператора ГРМ відповідно до договору розподілу природного газу.

Згідно з Постановою НКРЕКП від 19 грудня 2025 р. № 2163, для клієнтів (непобутових споживачів) Дніпропетровської філії ТОВ Газорозподільні мережі України з 01 квітня 2026 року встановлено тариф на послуги розподілу природного газу у розмірі 3,46 грн. за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ).

Відповідно до акта приймання-передачі природного газу та інформації до нього від 30.09.2025 № 42381 на 2026 рік річна замовлена потужність визначена Оператором ГРМ в обсязі 18 037 455,05 м3 відповідно до обсягів споживання КП КМР КАМ`ЯНСЬКА ТК за попередній газовий рік (п.2 гл.6 розділу VI Кодексу ГРМ). Місячна замовлена потужність при цьому дорівнювала 1 503 121,25 м3. З урахуванням нових об`єктів відповідно до додаткової угоди від 29.12.2025 № 4 місячна замовлена потужність з січня 2026 року склала 1 503 173,60 м3.

Як вбачається з матеріалів справи, в травні 2026 року Позивач надав Відповідачу послуг з розподілу природного газу на суму 6 241 176,79 грн., що підтверджується актом про надані послуги з розподілу природного газу від 30.06.2026 № 22947, який підписано з обох сторін без зауважень.

Відповідач за надані послуги не розрахувався, у зв`язку з чим, в останнього виникла заборгованість передбачено Позивачем в розмірі 6 241 176,79 грн.

На час розгляду справи доказів сплати заборгованості суду не надано.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України Про ринок природного газу розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.

За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.

У матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо наявності заперечень Відповідача щодо обсягів, строків, вартості та якості наданих послуг.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем дотримано умов Договору в частині виконання його зобов`язань

Ураховуючи вказаний вид договору, вбачається, що він є оплатним, тобто обов`язку виконавця за договором надати послуги відповідає обов`язок замовника оплатити вартість цих послуг.

Як убачається з умов Договору, строки оплати за надані послуги з розподілу природного газу, є такими, що настали.

З урахуванням вищевикладеного, позовна вимога про стягнення основної заборгованості в сумі 6 241 176, 79 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов`язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, є порушенням зобов`язання.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі у вигляд обов`язку сплатити неустойку.

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

За своєю правовою природою, неустойка (пеня, штраф) є видом забезпечення виконання зобов`язання.

Пунктом 8.2 Договору сторони погодили, що у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Нарахування пені здійснюється, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку здійснення оплати за цим Договором.

У зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов`язань, позивачем здійснено нарахування пені в розмірі 56 427, 08 грн. за період прострочення з 13.07.2026 року по 23.07.2026 року.

Згідно положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов`язань на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі наведеної норми закону Позивач розрахував та просить стягнути з Відповідача три проценти річних у розмірі 5 642,71 грн. за період з 13.07.2026 року по 23.07.2026 року.

За підрахунками суду розрахунок пені та процентів річних здійснено арифметично правильно.

З урахуванням встановлених обставин, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме в розмірі 6 303 246,45 грн., з яких 6 241 176,66 грн. - основна заборгованість, 56 427,08 грн. - пеня, 5 642, 71 грн. - 3% річних.

Відповідачем заявлено клопотання про зменшення пені до 10% та відстрочення виконання судового рішення на 1 рік. В обґрунтування свого клопотання Відповідач посилається на обставини, які вплинули на спроможність його підприємства належним чином виконувати свої зобов`язання, а саме :

- заборгованість за розподіл газу виникла в зв`язку з несплатою саме споживачами, у тому числі підприємствами та організаціями;

- відповідачем проводилися, та постійно проводяться дії спрямовані на погашення дебіторської та кредиторської заборгованості;

- позивачем було застосовано всі можливі засоби стимулювання фінансової дисципліни пеня, інфляційні нарахування, а також 3% річних, які є сплатою за користування коштами, що не були своєчасно оплачені боржником;

- справа не містить доказів настання для позивача негативних наслідків, в тому числі збитків, завданих неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором;

- підприємство відповідача має стратегічне значення для регіону, метою діяльності підприємства є безперебійне постачання споживачам теплової енергії. Відповідач вживає постійно заходи для стягнення заборгованості з споживачів теплової енергії;

- нарахування додаткової відповідальності за порушення зобов`язання є лише правом позивача а не його обов`язком.

Відповідно ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причину) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Визначення конкретного розміру зменшення штрафних санкцій належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючі свої дискреційні повноваження, які передбачені статтями 551 ЦК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 ГПК України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (відповідний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.10.2020 у справі №904/5645/19; від 14.04.2021 у справі №922/1716/20).

Враховуючи ступень виконання Відповідачем своїх зобов`язань, зокрема, відсутність жодних оплат в рахунок погашення спірної суми заборгованості, а також незначний, порівняно з сумою основного боргу розмір неустойки, який не перетворює неустойку на несправедливий непомірний тягар для відповідача, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.

За змістом ч. 1 ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Відповідно до ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій поставляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при їх наданні, суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто, довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02).

Таким чином, питання про відстрочення (розстрочення) виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін.

Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення (розстрочення) виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.

Тобто, можливість відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов`язується з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. При цьому рішення про відстрочення виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника, позаяк останній не може надаватися виключно в інтересах боржника, із посиланням на необхідність поліпшення його фінансового стану. Також слід враховувати, що довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Слід зазначити, що Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи утруднюють його виконання, а тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 73-74 ГПК України, тобто, до заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

Визначальним фактором є не тільки винятковість цих випадків, а й їх об`єктивний вплив на виконання судового рішення.

Обґрунтовуючи клопотання про відстрочення виконання рішення суду, Відповідач посилається на важкий фінансовий стан Комунального підприємства та наявність конкретних та об`єктивних обставин, що унеможливлюють сплату одночасно всієї суми заборгованості.

Згідно наданого відповідачем Балансу (Звіту про фінансовий стан) на 31.03.2026, непокритий збиток (рядок 1420) складає 693015 тис.грн. Згідно податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2025 рік, поточний збиток звітного періоду (рядок 04, об`єкт оподаткування) становив 533365590 грн., фінансовий результат до оподаткування (рядок 02) становив від`ємне значення 204507339 грн.

Водночас, доказів в підтвердження обставин, з існуванням відповідач пов`язує необхідність надання відстрочення виконання судового рішення, зокрема, доказів, які свідчать про незадовільний фінансовий стан його підприємства, станом на час розгляду даної справи, відповідачем не надано.

Крім того, відповідачем подано Розпорядження начальника Дніпропетровської обласної військової адміністрації від 01.05.2025 № 829/0/527/25, яким КП Кам`янської міської ради «Кам`янська теплопостачальна компанія» включено до Переліку підприємств, визначених критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Разом з тим, ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Дніпропетровської філії (Позивач) також є підприємством критичної інфраструктури у відповідності до Закону України «Про критичну інфраструктуру».

Основним видом господарської діяльності позивача є розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи, іншими видами є, зокрема торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи, будівництво трубопроводів.

Засновником ТОВ «Газорозподільні мережі України» є Дочірня компанія «Газ України» НАК «Нафтогаз України».

Як зазначає позивач, він є 100% тарифним підприємством, виконує всі роботи за рахунок коштів тарифної виручки. При цьому, велика частина по обслуговуванню газорозподільної системи у воєнний час збільшилась за рахунок росту числа аварійних викликів та потреби додаткового обстеження газопроводів на предмет їх ймовірного пошкодження ворожими диверсійними групами.

Суд враховує, що військова агресія російської федерації проти України та введення у зв`язку з цим з 24.02.2022 воєнного стану, який триває дотепер, негативно впливає на господарську діяльність як відповідача, так і позивача, а також на платіжну дисципліну контрагентів обох сторін. При цьому, господарюючі суб`єкти самостійно визначають ризик своєї господарської діяльності з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. На четвертому році знаходження України у стані війни, господарюючі суб`єкти мають планувати свою діяльність, виходячи з нових підходів та максимальної гнучкості, оптимізуючи, за можливості, витрати.

Крім того, відповідач просить відстрочити виконання судового рішення на максимальний однорічний строк, встановлений процесуальним законодавством. Тобто, не виконуючи належним чином своє грошове зобов`язання за Договором, намагається поставити себе у більш вигідне фінансове становище у порівнянні зі своїм контрагентом (позивачем) та, за допомогою відстрочення судового рішення, не виконувати це зобов`язання ще протягом тривалого часу (протягом року).

При цьому, будь-яких обґрунтувань відстрочення на такий (максимальний) строк скаржник не наводить, не зазначає та не надає доказів в підтвердження існування реальної можливості виконання рішення суду після спливу строку, на який просить відстрочити його виконання, що свідчить про те, що заява відповідача не спрямована на забезпечення фактичного, повного виконанню рішення суду.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на практику Верховного Суду у справах № 922/2191/19, № 905/271/24, № 904/1060/24, оскільки в наведених справах судом було надано розстрочення виконання рішення (сплата суми боргу частинами) чи відстрочення з урахуванням сплати боржниками основного боргу та інших обставин, які характеризували діяльність конкретних підприємств-боржників.

З урахуванням наведеного, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання Відповідача про відстрочення виконання рішення суду.

Згідно приписів ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статями 73-79, 86, 91, 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Кам`янська теплопостачальна компанія» (51914, Дніпропетровська область, місто Кам`янське, вул. Тритузна, будинок 168, код ЄДРПОУ 32130551) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 44907200) в особі Дніпропетровській філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (49044, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Шевченка, буд. 2, код ЄДРПОУ 45261177) 6 241 176,66 грн. основного боргу, 56 427,08 грн. пені, 5 642,71 грн. 3% річних, 75 638,96 грн. витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні клопотання Відповідача про відстрочення виконання судового рішення відмовити.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 26.10.2026

Суддя О.В. Ліпинський