Решение № 140909254, 07.09.2026, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/1529/26

Провадження № 2/373/1462/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

07 вересня 2026 року м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Лебедя В.В.,

за участю секретаря судового засідання Герасько К.Г.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий виклад позицій сторін

Представник позивача Пєскова С.В. через підсистему «Електронний суд» подав позов, у якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість за договором № 547216-КС-002 про надання кредиту від 30.07.2025 у розмірі 104590,00 грн, судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 30.07.2025 між ТОВ «Бізнес Позика» та відповідачем був укладений договір № 547216-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за договором кредиту виконало, надало відповідачу грошові кошти в розмірі 25000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку.

Також 31.07.2025 між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 договору № 547216-КС-002 про надання кредиту, за умовами якої відповідачу надано додатково кредит в розмірі 12000,00 грн.

Відповідач належним чином не виконала взяті на себе зобов`язання, кошти не повернула, що спричинило до виникнення заборгованості у загальному розмірі 104590,00 грн.

2. Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі

Ухвалою судді від 25.05.2026 відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 30.06.2026. Відповідачу було запропоновано протягом 15 днів із дня вручення копії даної ухвали подати відзив на позовну заяву, відповідно до вимог ст. 191 ЦПК України. Крім цього, витребувано письмові докази від АТ «ПУМБ».

30.06.2026 на адресу суду надійшли письмові докази від АТ «ПУМБ».

Судове засідання 30.06.2026 відкладено на 08.08.2026, судове засідання 08.08.2026 відкладено на 07.09.2026, у зв`язку з неявкою відповідача.

Позивач у судове засідання не направив свого представника, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У заявлених вимогах представник позивача просив розглянути справу без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до приписів ст. 128, 130, 131 ЦПК України, зокрема, шляхом розміщення оголошення на веб-сайті судової влади України, про причини неявки суд не повідомив та не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, а тому в силу вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений, не подав відзив і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що відповідач в судове засідання повторно не з`явився, а позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів та ухвалення заочного рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

3. Фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин

30.07.2025 між сторонами був укладений договір № 547216-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 2.1 договору кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 25000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика».

Строк, на який надається кредит - 16 тижнів. Стандартна процентна ставка за кредитом у день 1 %, фіксована. Комісія за надання кредиту становить 5000,00 грн. Загальний розмір наданого кредиту 25000,00 грн. Строк дії договору було визначено до 19.11.2025. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту становить 50913,56 грн (п.2.3-2.8 договору).

Пунктом 2.12 договору визначено денну процентну ставку, яка становить 0,92 %.

Сторонами в п. 3.2.3 договору погоджено графік платежів, відповідно до якого визначено розмір та дату внесення позичальником платежів.

Позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор «UA-6928» для підписання кредитного договору № 547216-КС-002 від 30.07.2025.

ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за договором кредиту виконало та надало відповідачу кредит в розмірі 25000,00 грн, перерахувавши їх 30.07.2025 на банківську картку № НОМЕР_1 , про що свідчить довідка щодо здійснення переказу грошових коштів, складена ТОВ «Профітгід».

31.07.2025 між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 договору № 547216-КС-002 про надання кредиту від 30.07.2025.

Відповідно до п. 2.1, 2.2 додаткової угоди, кредит збільшується на 12000,00 грн. Після збільшення суми кредиту, загальний розмір отриманого (відповідно до договору та додаткової угоди) та неповернутого позичальником кредиту та додаткового кредиту складатиме 37000,00 грн.

Пунктом 5 додаткової угоди визначено, що після укладення цієї додаткової угоди та збільшення розміру кредиту будуть змінені умови кредитування за договором, зокрема загальний розмір кредиту становить 37000,00 грн.; орієнтовна реальна річна процентна ставка - 10507,85 %; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту - 75177,57 грн.; загальні витрати за кредитом - 38177,57 грн.; кількість днів користування кредитом, що залишається після укладення цієї додаткової угоди 112 календарних днів; денна процентна ставка: 0,92 %.

ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за договором кредиту виконало та надало відповідачу грошові кошти в розмірі 12000,00 грн, перерахувавши їх 31.07.2025 на банківську картку № НОМЕР_1 , про що свідчить довідка щодо здійснення переказу грошових коштів, складена ТОВ «Профітгід».

Листом від АТ «ПУМБ» № КНО-07.8.5/11220БТ від 25.06.2026 на виконання вимог ухвали судді від 25.05.2026 повідомлено, що в установі АТ «ПУМБ» на ім`я відповідача банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 до рахунку № НОМЕР_2 , та надано виписку по рахунку за період з 30.07.2025 по 05.08.2025.

Зі змісту наданої виписки АТ «ПУМБ» по особовому рахунку вбачається, що відповідач отримувала кредитні кошти від позивача в розмірі 25000,00 грн (30.07.2025) та 12000,00 грн (31.07.2025), а також частково здійснювала оплату по кредитному договору, що також вказує на наявність між сторонами кредитних правовідносин.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитом, станом на 14.04.2026 у відповідача наявна заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 104590,00 грн, з яких: сума прострочених платежів по «тілу» кредиту - 37000,00 грн, сума прострочених платежів по процентах - 41690,00 грн, заборгованість по комісії - 7400,00 грн, заборгованість по штрафам - 18500,00 грн.

4. Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права, оцінка суду

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 3 ст. 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до ч.5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 2 ст. 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 243/6552/20, від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 року у справі №127/33824/19.

Кредитний договір укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому відповідач через особистий кабінет на веб-сайті позивача подала заявку на отримання кредиту за умовами, які вважала зручними для себе, та підтвердила умови отримання кредиту. Після чого позивач надіслав відповідачу за допомогою засобів зв`язку одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який відповідач і використала для підтвердження підписання договору.

Отже, встановивши, що без здійснення вказаних дій відповідачем кредитний договір не був би укладений, цей правочин у розумінні положень Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28.04.2021 у справі № 234/7160/20, від 01.11.2021 року у справі № 234/8084/20.

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю кредиту, строк та умови кредитування, відповідальність за невиконання договірних умов, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення договору на визначених умовах.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Зі змісту наданої виписки по особовому рахунку вбачається, що відповідач отримувала кредитні кошти від позивача, а також частково здійснювала оплату, що також вказує на наявність між сторонами кредитних правовідносин.

Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначеної норми дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) є належним доказом щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.

До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц, від 17.12.2020 у справі № 278/2177/15-ц, від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18 та від 28.10.2020 у справі № 760/7792/14.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку не повернуті, наявні правові підстави для їх стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 37000,00 грн.

Згідно зі статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Зі змісту статті 1048 ЦК України слідує, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Оскільки відповідач порушив зобов`язання, що встановлені кредитним договором, не спростував докази своєчасної та повної оплати заборгованості за договором, а тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення суми процентів за користування кредитними коштами в розрахованому позивачем розмірі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Виходячи з аналізу вимог п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 8, ч. 1 ст. 1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за комісією в розмірі 7400,00 грн підлягають задоволенню.

Кредитний договір укладено під час дії воєнного стану, отже на правовідносини, які склались між сторонами поширюється дія п. 18 Перехідних положень ЦК України.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 у справі № 183/7850/22 роз`яснив, що тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Судом встановлено, що кредитний договір був укладений між сторонами 30.07.2025, тобто в період звільнення позичальника від сплати штрафу за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором, а тому нарахування штрафних санкцій за невиконання грошового зобов`язання є неправомірним.

Суд уважає, що в задоволенні позовної вимоги про стягнення заборгованості за штрафом в розмірі 18500,00 грн слід відмовити.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд, задовольняючи позовні вимоги в розмірі 86090,00 грн (82 % від ціни позову в розмірі 104590,00 грн), стягує з відповідача судовий збір в розмірі 2183,00 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором № 547216-КС-002 про надання кредиту від 30.07.2025 в загальному розмірі 86090,00 грн (вісімдесят шість тисяч дев`яносто гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судовий збір в розмірі 2183,00 грн (дві тисячі сто вісімдесят три гривні).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано позивачем до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду, а відповідачем з дати постановлення ухвали про відмову в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.

Повне найменування сторін

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», адреса місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 26, оф. 411, м. Київ, 01133; код ЄДРПОУ 41084239;

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 .

СУДДЯ: В.В. ЛЕБІДЬ