Постановление суда № 140909155, 26.10.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/17807/25

Провадження № 2/369/6467/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

судді Лапченко О.М.,

за участі секретаря Карпової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

представник позивача адвокат Усенко М.І., який діє в інтересах ТОВ «Фінансова компанія «Кредит - Капітал», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , згідно якого просить стягнути заборгованість за кредитним договором № 2693619 від 15.12.2021 року в розмірі 45 320,00 грн., судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на укладення між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем кредитного договору в електронній формі, надання кредитних коштів, неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо їх повернення та сплати процентів, а також набуття позивачем права вимоги за договором факторингу № ККЛУ-10082023 від 10 серпня 2023 року.

Відповідач ОСОБА_1 , заперечуючи проти позовних вимог, подала до суду низку клопотань, зокрема про витребування доказів, які, на її думку, необхідні для встановлення обставин укладення кредитного договору, фактичного отримання кредитних коштів, правомірності переходу права вимоги до позивача та правильності визначення розміру заявленої до стягнення заборгованості.

Зокрема, у клопотанні № 1 про витребування доказів відповідач просить витребувати у позивача оригінал довіреності № 04/22 від 10 січня 2022 року, виданої ОСОБА_2 від імені ТОВ «Лінеура Україна», з підтвердженням її чинності станом на 10 серпня 2023 року, а також ліцензію або інший дозвільний документ Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, на провадження факторингової діяльності, чинний станом на зазначену дату.

В обґрунтування цього клопотання відповідач зазначає, що договір факторингу № ККЛУ-10082023 від 10 серпня 2023 року від імені ТОВ «Лінеура Україна» підписаний представником на підставі вказаної довіреності, проте її зміст та обсяг повноважень представника відповідачу невідомі. На думку відповідача, зазначені документи необхідні для перевірки повноважень особи, яка підписала договір факторингу, та правомірності переходу права вимоги.

У клопотанні № 2 про витребування доказів належного повідомлення боржника про відступлення права вимоги відповідач просить зобов`язати позивача надати докази письмового повідомлення її про відступлення права вимоги за договором факторингу № ККЛУ-10082023 від 10 серпня 2023 року з підтвердженням дати отримання такого повідомлення.

Відповідач посилається на те, що договір факторингу укладено 10 серпня 2023 року, тоді як досудову вимогу нового кредитора вона отримала лише 12 вересня 2025 року. За твердженням відповідача, матеріали справи не містять належних доказів повідомлення її про заміну кредитора, що має значення для застосування положень статей 516, 517 ЦК України.

Крім того, відповідач подала клопотання № 7 про витребування технічних доказів підписання кредитного договору, в якому просить витребувати у позивача повний технічний протокол верифікації (лог-файли) інформаційної системи ТОВ «Лінеура Україна» щодо реєстрації та підписання кредитного договору № 2693619 від 15 грудня 2021 року.

Зокрема, відповідач просить надати відомості про часові мітки входу до особистого кабінету, відкриття файлу договору, тривалість перебування на його сторінках та час натискання кнопки підписання; IP-адресу та технічні характеристики пристрою, з якого здійснювалися відповідні дії; відомості, що підтверджують відображення тексту кредитного договору на екрані пристрою до моменту надсилання СМС-коду.

Необхідність витребування цих доказів відповідач обґрунтовує тим, що заперечує факт підписання кредитного договору, а надана позивачем довідка про ідентифікацію є внутрішнім документом кредитодавця. Відповідач звертає увагу на зазначений у цій довідці проміжок часу між надсиланням СМС-повідомлення та підписанням договору, який, за її твердженням, становив 33 секунди. На думку відповідача, це ставить під сумнів можливість ознайомлення з повним текстом договору до його підписання.

Також відповідач зазначає, що без первинних технічних відомостей неможливо перевірити, чи були відповідні електронні дії вчинені саме нею та чи відбулося належне підписання кредитного договору.

У клопотанні № 8 про витребування банківських доказів реальності кредитної операції відповідач просить витребувати у позивача платіжну інструкцію або виписку з банківського рахунку, яка містить відомості про рахунок платника, банк та призначення платежу і підтверджує фактичне списання кредитних коштів з рахунку ТОВ «Лінеура Україна» та їх зарахування на картковий рахунок відповідача 15 грудня 2021 року. Крім того, відповідач просить надати докази перерахування коштів саме з банківського рахунку, а не шляхом відображення операцій на внутрішніх балансових рахунках платіжних систем.

Відповідач зазначає, що позивач на підтвердження надання кредиту посилається на роздруківку з платіжної системи iPay, яка, на її думку, не підтверджує фактичного зарахування коштів на її банківський рахунок. Відповідач заперечує отримання кредитних коштів та вважає, що для встановлення факту виконання первісним кредитодавцем своїх зобов`язань необхідні належні документи, які підтверджують здійснення відповідної платіжної операції.

Окремо відповідач подала клопотання № 6 про застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та виключення штрафних санкцій за період воєнного стану. У цьому клопотанні відповідач посилається на встановлені законодавством особливості відповідальності позичальника за прострочення виконання грошових зобов`язань у період дії воєнного стану та стверджує, що частина нарахованих позивачем процентів фактично має характер санкцій за прострочення виконання зобов`язання.

Відповідач просить застосувати пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, виключити зі складу заборгованості суми, які, на її думку, є штрафними санкціями, нарахованими з 24 лютого 2022 року, та зобов`язати позивача надати уточнений розрахунок заборгованості без нарахувань, здійснених після закінчення строку дії кредитного договору 10 грудня 2022 року. Також відповідач просить визнати відповідні дії позивача недобросовісними.

Вирішуючи подані клопотання в частині витребування доказів, суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з частиною третьою статті 12 та частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з частиною першою статті 84 ЦПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази має право подати клопотання про витребування доказів судом.

Частиною другою статті 84 ЦПК України встановлено вимоги до змісту такого клопотання, зокрема щодо зазначення доказу, який витребовується, обставин, які він може підтвердити або спростувати, підстав вважати, що відповідний доказ перебуває у певної особи, а також заходів, яких заявник вжив для самостійного отримання доказу, або причин неможливості його самостійного отримання.

Суд зазначає, що предметом спору у цій справі є стягнення заборгованості за кредитним договором, а тому встановленню підлягають, зокрема, обставини укладення кредитного договору, погодження його умов сторонами, фактичного надання кредитних коштів, виникнення та розміру заборгованості, а також набуття позивачем права вимоги за відповідним зобов`язанням.

Щодо клопотань № 1 та № 2 суд враховує, що позивач обґрунтовує своє право на звернення з позовом набуттям права вимоги на підставі договору факторингу № ККЛУ-10082023 від 10 серпня 2023 року.

Відтак документи, які підтверджують повноваження особи, що діяла від імені первісного кредитора під час укладення договору факторингу, а також документи щодо повідомлення боржника про відступлення права вимоги можуть мати значення для перевірки обставин переходу права вимоги до позивача та оцінки відповідних заперечень відповідача.

При цьому суд враховує положення статей 512, 514, 516, 517 ЦК України, які регулюють заміну кредитора у зобов`язанні, обсяг прав, що переходять до нового кредитора, та правові наслідки неповідомлення боржника про таку заміну.

Водночас питання про правові наслідки відсутності повідомлення боржника, належність повноважень представника та правомірність переходу права вимоги підлягають оцінці судом під час вирішення спору по суті після дослідження сукупності доказів.

Щодо витребування ліцензії або іншого дозвільного документа суд виходить із необхідності перевірки правового статусу відповідного учасника правовідносин та наявності передбачених законодавством підстав для здійснення відповідної фінансової діяльності станом на дату укладення договору факторингу. При цьому правове значення такого документа має визначатися з урахуванням законодавства, чинного на момент виникнення відповідних правовідносин.

Щодо клопотання № 7 суд зазначає, що позивач посилається на укладення кредитного договору в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора, тоді як відповідач заперечує факт його підписання.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається в порядку, передбаченому цим Законом, а його підписання здійснюється відповідно до статті 12 зазначеного Закону.

За таких обставин відомості про технічні дії, вчинені під час укладення кредитного договору, зокрема щодо проходження ідентифікації, надсилання та використання одноразового ідентифікатора, можуть мати значення для встановлення факту укладення договору та перевірки доводів сторін.

Суд враховує, що відповідні технічні дані формуються та зберігаються в інформаційній системі кредитодавця, а відповідач не має самостійного доступу до таких відомостей.

Щодо клопотання № 8 суд виходить із того, що факт надання кредитних коштів є однією з обставин, на які позивач посилається як на підставу заявлених вимог.

Відповідач заперечує отримання кредитних коштів та ставить під сумнів достатність поданих позивачем документів для підтвердження фактичного перерахування грошових коштів.

За таких обставин документи, що підтверджують здійснення відповідної платіжної операції та зарахування кредитних коштів на рахунок відповідача, мають значення для правильного вирішення спору.

Суд враховує, що відповідач не має доступу до банківських документів первісного кредитодавця та відомостей про здійснення платіжних операцій з його рахунків, а тому самостійне отримання таких доказів є для неї ускладненим.

При цьому обов`язок доведення факту надання кредитних коштів покладається на сторону, яка посилається на цю обставину як на підставу своїх вимог.

Оцінюючи наведені клопотання в сукупності, суд бере до уваги, що позивач є особою, яка заявляє право вимоги за спірним кредитним договором, посилається на відповідні документи та обставини, а тому саме у позивача доцільно витребувати документи, необхідні для перевірки підстав і розміру заявлених вимог.

Водночас відсутність у позивача певних документів або неможливість їх подання не може встановлюватися судом наперед. У разі неможливості подання витребуваних доказів позивач зобов`язаний повідомити суд про відповідні обставини із зазначенням причин у порядку, передбаченому статтею 84 ЦПК України. Питання про необхідність вчинення подальших процесуальних дій щодо отримання відповідних доказів може бути вирішене судом після одержання відповіді позивача та з урахуанням фактично поданих матеріалів.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотань відповідача № 1, № 2, № 7 та № 8 у частині витребування відповідних доказів у ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал».

Щодо клопотання № 6 суд зазначає таке.

Відповідач, посилаючись на пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, фактично оспорює правомірність нарахування окремих складових заявленої до стягнення заборгованості та просить зобов`язати позивача надати інший розрахунок, виключивши з нього відповідні суми.

Разом із тим визначення предмета та підстав позову, обсягу заявлених вимог і розміру грошових сум, які позивач просить стягнути, належить до процесуальних прав позивача та є проявом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого статтею 13 ЦПК України.

Суд не наділений повноваженнями зобов`язувати позивача змінювати розмір заявлених позовних вимог або виключати з розрахунку певні суми лише з підстав незгоди відповідача з їх нарахуванням. Водночас наведені відповідачем заперечення щодо правомірності нарахування процентів, штрафних санкцій та інших платежів підлягають перевірці судом під час вирішення справи по суті.

Саме суд за результатами дослідження доказів, умов кредитного договору та застосовних норм матеріального права визначає, чи існують правові підстави для стягнення кожної із заявлених позивачем сум, у тому числі з урахуванням положень пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

При цьому суд не пов`язаний правовою оцінкою позивача щодо природи заявлених до стягнення платежів та самостійно перевіряє їх відповідність вимогам закону.

Отже, незгода відповідача з розрахунком заборгованості сама по собі не є підставою для покладення на позивача обов`язку подати новий розрахунок із виключенням певних нарахувань.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання № 6 у частині зобов`язання позивача надати уточнений розрахунок заборгованості без сум, правомірність нарахування яких оспорюється відповідачем.

Вимоги відповідача щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, виключення відповідних нарахувань зі складу заборгованості та оцінки правомірності дій позивача стосуються суті спору і підлягають вирішенню під час ухвалення судового рішення за результатами розгляду справи, а не шляхом попереднього зобов`язання позивача змінити заявлені вимоги.

Таким чином, з метою забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, дотримання принципів змагальності сторін та сприяння учасникам справи в реалізації їхніх процесуальних прав суд вважає за необхідне задовольнити клопотання відповідача про витребування доказів у зазначеній частині, витребувавши відповідні документи у позивача, а в задоволенні клопотання про зобов`язання позивача надати інший розрахунок заборгованості відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. 84, 258, 260 ЦПК України, суд

постановив:

клопотання відповідача ОСОБА_1 № 1 про витребування доказів (довіреності та документів щодо права на здійснення факторингової діяльності), № 2 про витребування доказів повідомлення боржника про відступлення права вимоги, № 7 про витребування технічних доказів підписання кредитного договору та № 8 про витребування банківських доказів реальності кредитної операції - задовольнити.

Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал»:

належним чином засвідчену копію довіреності № 04/22 від 10 січня 2022 року, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» ОСОБА_2 , на підставі якої останній підписав договір факторингу № ККЛУ-10082023 від 10 серпня 2023 року, а також наявні документи, що підтверджують чинність зазначеної довіреності станом на 10 серпня 2023 року;

належним чином засвідчені копії ліцензії або інших документів, які підтверджують право Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» на здійснення факторингової діяльності станом на 10 серпня 2023 року;

належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують письмове повідомлення ОСОБА_1 про відступлення права вимоги за кредитним договором № 2693619 від 15 грудня 2021 року на підставі договору факторингу № ККЛУ-10082023 від 10 серпня 2023 року, зокрема копію відповідного повідомлення, докази його направлення відповідачу та документи, що підтверджують дату його отримання адресатом;

технічний протокол верифікації (лог-файли) інформаційної системи ТОВ «Лінеура Україна» щодо реєстрації та підписання кредитного договору № 2693619 від 15 грудня 2021 року, зокрема відомості про: дату та час входу користувача до особистого кабінету; дату та час відкриття електронного примірника кредитного договору; тривалість перебування користувача на сторінках електронного договору; дату та час натискання кнопки підтвердження (підписання) договору; дату та час надсилання та використання одноразового ідентифікатора; IP-адресу та технічні характеристики пристрою, з якого здійснювалися відповідні дії; технічні відомості, що підтверджують відображення тексту кредитного договору та паспорта споживчого кредиту на екрані пристрою користувача до моменту запиту одноразового ідентифікатора;

належним чином засвідчені копії платіжної інструкції, банківської виписки або інших банківських документів, які підтверджують фактичне списання 15 грудня 2021 року кредитних коштів у розмірі 8 800,00 грн із банківського рахунку ТОВ «Лінеура Україна» та їх зарахування на банківський (картковий) рахунок ОСОБА_1 за кредитним договором № 2693619 від 15 грудня 2021 року, із зазначенням реквізитів рахунків, банківських установ та призначення платежу;

належним чином засвідчені копії документів, які підтверджують проведення зазначеної платіжної операції через банківські рахунки, зокрема фактичне перерахування кредитних коштів отримувачу.

У задоволенні клопотання відповідача № 6 в частині зобов`язання позивача надати уточнений розрахунок заборгованості без нарахувань, правомірність яких оспорюється відповідачем, - відмовити.

Витребувану інформацію направити на адресу Києво-Святошинського районного суду Київської області (м. Київ, вул. Тараса Бульби-Боровця, 1), протягом п`яти днів з дня отримання ухвали суду.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Лапченко