№ 140908499, 20.10.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №278/1635/25

Категорія 139

2-а/295/49/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі: судді Біднини О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу поліції №1 (м. Житомир) Житомирського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Житомирській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить скасувати постанову серії ЕНА №4352227 від 25.03.2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, провадження у справі закрити. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що на підставі оскаржуваної постанови від 25.03.2025 року до нього було застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за ч. 2 ст. 122 КУпАП. За змістом постанови, 25.03.2025 року позивач, керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz Sprinter, д.н. НОМЕР_1 , в c. Оліївка Житомирського району Житомирської області, рухався у крайній лівій смузі при вільній правій без наміру здійснити поворот ліворуч чи поворот, чим порушив вимоги п. 11.5 Правила дорожнього руху. Позивач вважає постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки прийнята з порушенням нормативних документів в частині порядку оформлення адміністративного правопорушення, складена без урахування дорожньої обстановки та фактичних обставин справи, а її висновки суперечать ПДР. За словами ОСОБА_1 в селі Оліївка Житомирського району Житомирської області на вулиці Леоніда Ступніцького, 2 наявна лише одна смуга в розумінні ПДР, оскільки лише одна смуга (ліва) є завширшки щонайменше 2,75 м., однак поліцейським не було прийнято будь-яких пояснень з приводу того, що неможливо здійснити відповідний маневр за фактичної відсутності повноцінної правої смуги руху. Крім того, відповідачем всупереч нормам чинного законодавства не надано та не досліджено жодних доказів щодо здійснення позивачем адміністративного правопорушення, зокрема, відеодокази, тобто в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира від 28.05.2025 року у зазначеній справі відкрито провадження, розгляд якої постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Від представника Відділу поліції №1 (м. Житомир) Житомирського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Житомирській області надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній просив відмовити у задоволенні позову за безпідставністю та необгрунтованістю. В обґрунтування своїх заперечень представник зазначив, що відповідно до мотивувальної частини оскаржувальної постанови вбачається, що ОСОБА_1 25.03.2025 о 16 год. 37 хв. в селі Оліївка Житомирського району Житомирської області по вулиці Леоніда Ступніцького, 2, керуючи транспортним засобом Mersedes Bens-Sprinter, номерний знак НОМЕР_2 , рухався у крайній лівій смузі при вільній правій без наміру здійснити поворот ліворуч чи розворот, чим порушив п. 11.5 ПДР України порушення виїзду на крайню ліву смугу при наявності двох і більше смугу для руху в одному напрямку. Вказує, що факт керування водієм транспортним засобом та порушення останнім ПДР України підтверджується відеозаписом з портативного реєстратора службового автомобіля працівників поліції на якому зафіксовано, як водій здійснював рух на дорозі, що має дві смуги для руху в одному напрямку не зайнявши правого краю на проїздній частині при відсутності інших транспортних засобів на ній, що дало законні підстави поліцейським на зупинку вказаного транспортного засобу. Щодо матеріалів фіксації порушення скоєного позивачем, то відповідно до норм п.п.1 п.3 розділу 8 наказу МВС від 18.12.2018 року №1026 «Про затвердження інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» строк зберігання відеозаписів з відео реєстраторів становить 30 діб. Оскільки з моменту відео зйомки пройшов значний проміжок часу, який перевищує встановлені норми, то відповідач фактично позбавлений права виконати свій обов`язок, передбачений ч. 2 ст. 77 КАС України. Разом з тим, доказом встановлення вини позивача у порушенні правил дорожнього руху являється винесена у встановленому законом порядку постанова по справі про адміністративне правопорушення. При цьому позивачем не надано жодного доказу, який би підтверджував його невинуватість та неправомірність дій поліцейського. На думку відповідача, зазначені в адміністративному позові обставини не відповідають дійсності та вказують на те, що позивач намагається уникнути адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, вивчивши й дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом п. 1-2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 КУпАП).

Судом встановлено, що 25.03.2025 року поліцейським відділу поліції №1 (м. Житомир) Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області капралом поліції Козаком П.К. винесено постанову серії ЕНА №4352227 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 грн.

Як вбачається зі змісту постанови, 25.03.2025 року о 16 год. 35 хв. в с. Оліївка по вулиці Леоніда Ступніцького, 2 водій керуючи транспортним засобом рухався у крайній лівій полосі при вільній правій полосі, при цьому не маючи наміру повороту ліворуч або розвороту, чим порушив п. 11.5. ПДР.

Вимогами частини 2 статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність водіїв транспортних засобів, за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Відповідно до п. 11.5. ПДР України, на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).

Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, також повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до абзацу першого пункту 5 розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року №1395, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу XIII цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.

Як роз`яснено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», з подальшими змінами та доповненнями, зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених останнім доводів (абз.4 п.24 постанови).

Частина 1 статті 9 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду свої доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а ч.1 ст.8 цього Кодексу визначає, що всі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Згідно ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивач керував транспортним засобом по вул. Леоніда Ступніцького в с. Оліївка, при цьому зазначено, що його порушення ПДР полягає в тому, що він рухався у крайній лівій полосі при вільній правій полосі, не маючи наміру повороту ліворуч чи розвороту.

Згідно постанови серії ЕНА №4352227 від 25.03.2025 року, до неї додаються: відео з портативного відеореєстратора.

Водночас в матеріалах справи відсутній відеозапис, яким зафіксовано вчинення позивачем адміністративного правопорушення та розгляд справи про адміністративне правопорушення, зокрема, встановлення особи водія, роз`яснення прав та обов`язків водія.

У відзиві відповідач посилається на те, що надати відеозапис, в межах постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА №4352227 за ч. 2 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 , немає можливості оскільки згідно п. 1 ч. 3 розділу 8 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису МВС України від 18.12.2018 №1026 строк зберігання відеозаписів з портативних та відеореєстраторів, установлених у службових транспортних засобах становить 30 діб.

При цьому суд бере до уваги те, що позивачем було направлено запит до ВП №1 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області з проханням надати відеозапис вказаної події, однак відео не отримав. Враховуючи, що вищевказаний запит був поданий позивачем 31.03.2025, то на той час, відповідно до норм п.п.1 п.3 розділу 8 наказу МВС від 18.12.2018 року №1026 «Про затвердження інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» 30-тиденний строк зберігання відеозапису подій від 25 березня 2025 року не сплинув, і відповідач повинен був його надати.

За таких обставин суд враховує, що відповідачем не надано належних та достовірних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Таким чином, суд вважає, що факт вчинення позивачем вказаного порушення вимог ПДР не підтверджується належними доказами, що свідчить про протиправність оскаржуваної постанови серії ЕНА №4352227 від 25.03.2025.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Одна тільки постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Відповідна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.04.2018 у справі № 338/1/17.

За таких обставин суд вважає, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, оскільки відповідачем не доведено протилежне.

Відповідно до статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу поліції №1 (м. Житомир) Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області про скасування постанови серії ЕНА №4352227 від 25 березня 2025 про притягнення його до адміністративної відповідальності підлягає задоволенню.

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП слід закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Вирішуючи питання щодо стягнення сплаченого судового збору суд виходить з такого.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, враховуючи те, що за результатом розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у вигляді судового збору.

Як вбачається із матеріалів справи, за подання адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 122, 245, 251, 258, 280, 283 КУпАП, ст.ст. 2, 5, 6, 72-78, 139, 242-246, 286 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову від 25.03.2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №4352227, якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення, оскільки розгляд справи проведено без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач: Відділ поліції №1 (м. Житомир) Житомирського районного управління поліції №1 ГУНП в Житомирській області, місцезнаходження: м. Житомир, вул. Покровська, буд. 88, код ЄДРПОУ 40108625.

Суддя: О.В. Біднина