Решение № 140908025, 26.10.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/3436/26

2/212/3817/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2026 року м.Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу Дніпроперовської області в складі головуючого судді Рибкіної Н.М., за участі секретаря судового засідання Ніколенко К.І., представника позивача Ніколенка М.Є., представника відповідача Вовка М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовною заявою представника позивача адвоката Ніколенка Максима Євгеновича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , 3 особа Покровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження дитини та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

12.03.2026 року представник позивача ОСОБА_3 , який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся з позовом, який вподальшому 17.09.2026 року уточнив, та просить визнати відповідача ОСОБА_2 батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внести зміни до актового запису про народження дитини, вказавши батьком дитини ОСОБА_2 , змінити прізвище дитини з ОСОБА_5 на ОСОБА_6 ; стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) боржника щомісячно, але не менше ніж п`ятдесят відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дати подання позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття; стягнути з відповідача аліменти на утримання позивача у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 трирічного віку, починаючи стягнення з дня подання позовної заяви; стягнути на користь позивача понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1331, 20 гривень, витрат на проведення експертизи та витрат на правову допомогу в розмірі 15000,00 гривень.

Позов обгрунтовує тим, що з лютого 2023 по квітень 2025 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, в січні 2025 року сторони дізнались, що чекають дитину, в квітні відповідач припинив сімейні стосунки з позивачем та під час вагітності не надавав їй матеріальної допомоги. ІНФОРМАЦІЯ_2 у позивача народилась дитина ОСОБА_4 , про що вона повідомила відповідача, однак він не побажав бути записаним батьком та надавати матеріальну допомогу на утримання дитини. На теперішній час дитина проживає з матір`ю, відповідач грошових коштів на утримання дитини не надає, хоча зобов`язаний, тому позивач звернулася з позовом про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження дитини, стягнення аліментів на утримання дитини до досягнення повноліття. Крім того, на теперішній час позивач не працює, здійснює догляд за малолітньою дитиною, потребує матеріальної допомоги до досягнення дитиною трирічного віку, відповідач є працездатною особою, може надавати таку допомогу, тому просить стягнути аліменти на її утримання. А також просить стягнути на її користь сплачений судовий збір за звернення з позовом до суду, витрати на проведення експертизи та витрати на правову допомогу.

17.09.2026 року від представника позивача надійшли пояснення, в яких позивач не погоджується з позицією відповідача стосовно зменшення розміру аліментів у зв`язку з наявністю у нього інших утриманців. Зазначає, що вирішуючи питання про стягнення аліментів, суд має брати до уваги інтереси не тільки відповідача, а й інтереси позивача та малолітньої дитини, при цьому пріоритетним є забезпечення найкращих інтересів саме дитини. Згідно з висновками, які містяться у постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 715/2073/20, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою. Враховуючи рівність прав дітей на матеріальне утримання від одного батька, можливо прийти до висновку, що визначений розмір аліментів на дитину в розмірі 1/4 частини буде відповідати інтересам дитини та забезпечувати рівність прав дітей. При цьому, доказів на підтвердження підстав для визначення розміру аліментів у частці меншій, ніж 1/4 частина доходів, відповідач не надав. Будь-яких доказів, які б свідчили, що відповідач не має можливості надавати такий розмір утримання чи за станом здоров`я працювати, в матеріалах справи немає. Аналогічна позиція викладена в постанові Дніпровського апеляційного суду від 21.11.2024 року № 211/2686/24. А також зазначає, що позивач не працює, потребуючи матеріальної допомоги відповідача до досягнення сином, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, а оскільки ОСОБА_2 працездатного віку, існують всі законні підстави для стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання позивача до досягнення дитиною трирічного віку у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), починаючи стягнення з дня пред`явлення позовної заяви до суду.

Ухвалою Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 20.03.2026 року відкрито провадження по справі в порядку загального провадження.

Ухвалою суду від 05.05.2026 року судом призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду від 15.07.2026 року після проведення експертизи провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 28.09.2026 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 на заявленому позові наполягав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові та поясненнях, просив визнати ОСОБА_2 батьком дитини ОСОБА_4 , внести зміни до актового запису про батька та змінити прізвище дитини; стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини та позивача в розмірі по 1/4 частини з усіх видів заробітку(доходів) відповідача; стягнути витрати на проведення експертизи у розмірі 16258,65 гривень, судовий збір, сплачений при поданні позову 1331,20 гривень та витрати на правничу допомогу у розмірі 15000 гривень.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_9 позовні вимоги визнав частково, з урахуванням поданого відзиву, зазначав, що позовні вимоги про встановлення батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини позивач визнає; щодо стягнення аліментів на дитину та позивача зазначає, що визнає частково у розмірі по 1/10 частин з усіх видів заробітку, оскільки на його утриманні знаходяться донька ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та дружина ОСОБА_11 , яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення 3 річного віку, а також син від першого шлюбу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на утримання якого вже стягуються аліменти в розмірі 1/4 частки з доходів відповідача. Щодо стягнення судових витрат зазначає про розподіл витрат за проведення експертизи порівну між сторонами та зменшення витрат на правову допомогу до 5000 гривень.

13.04.2026 року відповідачем подано відзив, в якому він заперечує батьківство, просить відмовити у заявленому позові у повному обсязі, зазначає, що на його утриманні знаходиться неповнолітня дитина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та рішенням Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.12.2014 року у справі № 213/3899/14-ц з нього стягуються аліменти в розмірі 1/4 частки з усіх доходів; щодо стягнення витрат на правову допомогу зазначає, що позивачем не надано доказів підтвердження понесених витрат.

07.08.2026 року представником відповідача подана до суду заява про часткове визнання позовних вимог, а саме: після проведення експертизи позивач погоджується, що є батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , так як батьківство підтверджено Висновком експерта ДСУ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» № 203-МГ від 02.07.2026 року; погоджується із внесенням змін до актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вказавши його батьком дитини; вимоги щодо стягнення аліментів на утримання дитини в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) боржника щомісячно, але не менше ніж п`ятдесят відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з дати пред`явлення заяви і до досягнення дитиною віку повноліття та щодо стягнення аліментів на утримання позивача у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 трирічного віку визнає частково.

Зазначає, що згідно з рішенням Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.12.2014 року у справі № 213/3899/14-ц з відповідача на користь ОСОБА_12 стягуються аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходів) відповідача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 11.11.2014 року і до повноліття дитини. Звертає увагу, що при визначенні розміру аліментів враховується наявність у платника аліментів інших дітей, наводить в якості прикладу Постанову Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 19.06.2024 у справі № 686/22677/23.

Таким чином, просить стягнути аліменти на утримання дитини в розмірі 1/6 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше п`ятдесят відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати пред`явлення позову і до досягнення дитини повноліття та стягнути аліменти на утримання позивача у розмірі 1/8 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною трирічного віку.

21.10.2026 року представником відповідача подана до суду заява про часткове визнання позовних вимог, а саме: відповідач визнає вимоги про встановлення батьківства та внесення змін до актового запису дитини. Щодо стягнення аліментів на дитину та позивача зазначає, що визнає частково у розмірі по 1/10 частин з усіх видів заробітку, оскільки на його утриманні знаходяться донька ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та дружина ОСОБА_11 , яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення 3 річного віку, а також син від першого шлюбу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Представник 3 особи надіслав заяву про розгляд справи без участі представника та ухвалити рішення відповідно до вимог законодавства.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що позивачем у справі є ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с.11-12)

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 24.09.2025 року, виданим Покровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Одеса) ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 . Його батьками в свідоцтві про народження записані ОСОБА_14 та ОСОБА_15 ( а.с.13)

Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України №00053784019 від 24.09.2025 року відомості про батька записані відповідно до частини першої статті 135 СК України ( а.с.14)

З Акту про фактичне проживання від 16.02.2026 року ТОВ Житлокомцентр ОСОБА_1 з 17.02.2021 року та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживають по теперішній час за адресою АДРЕСА_1 ( а.с.15)

Відповідно до паспорту серії НОМЕР_3 , виданого Жовтневим РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області від 01.12.2005 року громадянин України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрований АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ( а.с.41-45)

Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 від 20.02.2012 року ОСОБА_2 записаний батьком ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( а.с.46)

Відповідно до рішення Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу від 25.12.2014 року у справі № 213/3899/14-ц з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на користь ОСОБА_12 стягнуто аліменти на утримання дитини ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку ( доходів) відповідача, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 11.11.2014 і до повноліття дитини ( а.с. 47)

З довідки Покровського відділу ДВС у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області від 07.04.2026 року № 2810-34/104441, виданої ОСОБА_2 , вбачається, що станом на 07.04.2026 року заборгованість зі сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відсутня ( а.с. 48 зв.)

Відповідно до висновку експерта № 203-МГ від 02.07.2026 року ДСУ Дніпровського обласного бюро судово-медичної експертизи вірогідність того, що ОСОБА_2 є біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і це не є наслідком випадкового збігу генетичних ознак у осіб, що не мають родинних зв`язків за результатами даної експертизи складає не менше 99,999% ( а.с. 95-97)

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6 від 16.01.2026 року ОСОБА_2 та ОСОБА_11 уклали шлюб 16.01.2026 року ( а.с.126)

З свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 від 20.10.2026 року вбачається, що ОСОБА_10 народилась ІНФОРМАЦІЯ_8 , батьком дитини записаний ОСОБА_2 ( а.с.168)

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1. ст. 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Положеннями ст. 7 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої постановою ВР№789-XII від 27.02.1991 року встановлено, що дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Ст. 8 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці зобов`язуються поважати право дитини на збереження індивідуальності, включаючи громадянство, ім`я та сімейні зв`язки, як передбачається законом, не допускаючи протизаконного втручання.

Згідно з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду у справі № 361/2653/15-ц від 15.04.2021, предметом доказування у справах про визнання батьківства або про встановлення факту батьківства є встановлення походження дитини від певної особи.

Тлумачення норм статті 130 СК України свідчить, що законом не встановлено переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України (стаття 128 СК України).

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 9 постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 року рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це, у тому числі висновку судово-генетичної експертизи.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини зауважив, що «в ході національного розгляду суд призначив ДНК-тест з метою вирішення цього спору про батьківство. Тест продемонстрував, що відповідач був батьком дитини з ймовірністю 99,99 відсотків. Суд враховує, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (KALACHEVA v. RUSSIA, № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07 травня 2009 року).

У рішенні від 14 березня 2024 року за заявою № 62020/14 у справі «Молдован проти України (Moldovan v. Ukraine)» ЄСПЛ вказав, що висновок експертизи ДНК у таких правовідносинах не можна ігнорувати, оскільки він є чи не єдиним об`єктивним доказом, який може свідчити про факт батьківства однієї особи стосовно іншої.

Висновок експертизи з питання походження дитини є одним з ключових доказів, який підлягає оцінці судом у сукупності з іншими доказами у справі, оскільки жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства. Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 478/690/18.

Так, відповідно до висновку експерта № 203-МГ від 02.07.2026 року ДСУ Дніпровського обласного бюро судово-медичної експертизи вірогідність того, що ОСОБА_2 є біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і це не є наслідком випадкового збігу генетичних ознак у осіб, що не мають родинних зв`язків за результатами даної експертизи складає не менше 99,999%.

Відповідач в судовому засіданні не оспорював висновку експерта, не заперечував внести зміни до актового запису про народження дитини, погодився з позовом в цій частині лише після проведення експертизи та отримання висновку експерта.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги представника позивача адвоката Ніколенка Максима Євгеновича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , 3 особа Покровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження дитини є обґрунтованими, тому заявлені позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини суд зазначає таке.

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом (пункт 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»).

У частині третій статті 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Одним з основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття, закріплене у СК України.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з частиною першою статті 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не погодився із заявленим позовом та просив стягувати з нього аліменти в розмірі 1/10 частки з усіх його доходів, оскільки сплачує за рішенням суду аліменти в розмірі 1/4 частки на утримання неповнолітньої дитини від першого шлюбу, крім того на його утриманні знаходяться неповнолітня дитина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та дружина ОСОБА_11 , яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення 3 річного віку.

Визначаючи розмір аліментів, який підлягає стягненню з відповідача, суд враховує, що він наразі є фізично здоровою особою працездатного віку та не позбавлений можливості працевлаштуватися, щоб мати можливість належним чином забезпечувати себе та своїх неповнолітніх дітей.

Батьки не мають компенсувати зменшення виплат на дитину за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою. Такі висновки містяться у постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 715/2073/20.

Крім того відповідно до частини третьої статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Відповідач не надав належних і допустимих доказів на підтвердження свого майнового стану, який би обґрунтовував необхідність визначення аліментів на утримання молодшого сина у меншому розмірі, ніж визначено судовим рішенням щодо утримання старшого сина; відповідач не сплачує аліменти на ОСОБА_10 , відповідно факт народження дитини в іншому шлюбі не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів на утримання іншої дитини. А також перебування на утриманні чоловіка дружини теж не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів на утримання дитини.

Таким чином, суд враховує рівність дітей у праві на утримання з боку батька.

Щодо посилання відповідача на Постанову Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 19.06.2024 у справі № 686/22677/23 , то вона не є релевантною, оскільки у цій справі вирішувалось питання про зміну розміру аліментів, так як позивач їх сплачував у розмірі 75% заробітку.

Крім того, у постанові у справі № 404/969/24 від 7 травня 2026 року КЦС ВС зробив висновок, що наявність іншого судового рішення про стягнення з відповідача 1/4 доходів на іншу дитину не зумовлювала обов`язку суду автоматично зменшити розмір аліментів, які підлягають до стягнення на іншу дитину та про те, що чинне законодавство не містить обмежень щодо стягнення на двох дітей половини заробітку (доходу).

Таким чином, суд дійшов висновку, що з відповідача належить стягнути аліменти на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) боржника щомісячно, але не менше ніж п`ятдесят відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати пред`явлення заяви і до досягнення дитиною повноліття, тому вважає в цій частині позов обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

При цьому, суд зауважує, що відповідач не позбавлений права порушити перед судом окрему вимогу про зменшення розміру аліментів за наявності відповідних підстав.

Щодо стягнення аліментів на утримання позивача до досягнення дитиною трирічного віку суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 91 Сімейного кодексу України якщо жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, тривалий час проживали однією сім`єю, той із них, хто став непрацездатним під час спільного проживання, має право на утримання відповідно достатті 76 цього Кодексу. Жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої - четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 84 Сімейного кодексу України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини/матері на утримання чоловіком/батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина/мати, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині/матері незалежно від цієї обставини.

Враховуючи той факт, що відповідач ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (якому не виповнилось трьох років та проживає разом з матір`ю), є працездатною особою, сплачує на утримання неповнолітнього сина від першого шлюбу аліменти в розмірі 1/4 частки від його заробітної плати (доходів), а також враховуючи, що суд дійшов висновку про стягнення з нього аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частки від його заробітної плати (доходів), відповідач має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та дружину ОСОБА_11 , яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення 3 річного віку, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача аліменти в розмірі 1/10 частки від усіх видів його заробітку(доходу), щомісячно починаючи з дня подачі позову і до досягнення дитиною 3-х років.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та утримання позивача у межах суми платежу за один місяць слід допустити до негайного виконання.

Щодо стягнення судових витрат суд зазначає таке.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3. п.1, п. 2ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаний з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов`язані із залученням експертів та проведення експертизи.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що позивач поніс судові витрати, у вигляді сплати судового збору в сумі 1331,20 грн. за звернення з позовними вимогами про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження дитини; від сплати судового збору за звернення до суду з вимогами про стягнення аліментів на її утримання та утримання дитини була звільнена.

Згідно з ст. 141, ч.1 ст. 142 ЦПК України, оскільки відповідач визнав позовну вимогу про визнання батьківства та внесення змін в актовий запис про народження дитини, з нього на користь позивача підлягає стягненню 50% судового збору в розмірі 665,60 гривень, інші 50% суми судового збору підлягають поверненню позивачу з державного бюджету.

Крім того, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір за 2 позовні вимоги майнового характеру у розмірі 2662,40 гривень.

У справі призначалась судова молекулярно-генетична експертиза, відповідно до листа ДСУ Дніпровське обласне бюро судово-медичної експертизи від 02.06.2026 № 340 вартість вказаного виду експертизи складає 16258,65 гривень, витрати за проведення судом покладались на позивача, про фактичну сплату 16258,65 гривень позивачем надана квитанція від 22.06.2026 року ( а.с.149).

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Таким чином витрати за проведення експертизи підлягають стягненню з відповідача, так як суд задовольняє позовні вимоги про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини. Хоча відповідач і визнав ці позовні вимоги, однак стягненню з нього у розмірі 50% підлягає лише судовий збір.

Відповідно до ч. 1ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 2ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження надання правової допомоги, представником позивачки надано: договір про надання правничої допомоги № 1/11/02 від 11.02.2026, акт № 01 від 22.10.2026 року, квитанцію № 01 про сплату 15000 гривень, ордер.

Представником відповідача заявлено про неспівмірність витрат на правову допомогу та зменшення їх розміру до 5000 гривень.

З урахуванням всіх вищенаведених обставин, на підставі поданих позивачем доказів, пропорційності та співмірності понесених судових витрат відносно предмета спору, розгляду справи в загальному позовному провадженні, підготовки та складання необхідних процесуальних документів, участі в судових засіданнях адвоката суд приходить до висновку про часткове задоволення вимоги про відшкодування відповідачем позивачеві понесених судових витрат за надання правничої допомоги та про стягнення з відповідача на користь позивача 14500,00 грн. на відшкодування понесених витрат.

Керуючись ст.ст. 84,128, 134,135,180,182 Сімейного кодексу України, ст. 2, 4, 6-13, 82, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 352, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву представника позивача адвоката Ніколенка Максима Євгеновича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , 3 особа Покровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження дитини та стягнення аліментів, задовольнити частково.

Визнати громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ,уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, РНОКПП НОМЕР_4 , який зареєстрований: АДРЕСА_3 , батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_8 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, який народився у ОСОБА_1 .

Внести відповідні зміни в актовий запис №860 від 23 вересня 2025 року, складений Покровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Одеса), про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , а саме:

змінити прізвище дитини з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 »,

внести відомості про батька дитини ОСОБА_2 .

Виключити з актового запису №860 від 23 вересня 2025 року, складеного Покровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Одеса), відомості про батька дитини ОСОБА_15 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 , на утримання малолітньої дитини: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше ніж п`ятдесят відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12 березня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 , на її утримання щомісячно аліменти у розмірі 1/10 частини з усіх видів його заробітку (доходу) боржника, починаючи з 12 березня 2026 року і до досягнення дитиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку.

Рішення в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та утримання ОСОБА_1 в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок, витрати за проведення експертизи у розмірі 16258 ( шістнадцять тисяч двісті п`ятдесят вісім) гривень 65 копійок, витрати на правничу допомогу у розмірі 14500 ( чотирнадцять тисяч п`ятсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_4 , на користь держави судовий збір у розмірі 2662 ( дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Повернути ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 , з державного бюджету 50% судового збору в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок, сплачений за подання позову, квитанція 3572-9489-1130-5204 від 09.03.2026 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання рішення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 23.10.2026.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 ;

Представник позивача: адвокат Ніколенко Максим Євгенович, адреса місцезнаходження офісу: м. Кривий Ріг;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ;

Представник відповідача: адвокат Вовк Михайло Вадимович, адреса місцезнаходження офісу: м. Кривий Ріг;

3 особа: Покровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ЄДРПОУ 33355958, адреса місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг вул Федора Караманиць, 35.

Суддя: Н. М. Рибкіна