№ 140903359, 22.10.2026, Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 930/2628/26

Провадження № 3/930/874/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.10.2026 року Суддя Немирівського районного суду

Вінницької області Алєксєєнко В.М.

розглянувши матеріали, які надійшли з відділу поліції № 5 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, непрацюючої, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.2 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Стосовно ОСОБА_1 було складено протоколи про адміністративні правопорушення, а саме:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 226446 від 30.09.2026 року, встановлено, що 30.09.2026 року о 16:00 год. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо створення належних умов для проживання та виховання своїх дітей. Зокрема, житло перебувало в незадовільному санітарно-гігієнічному та технічному стані, що проявлялося в деформації, провисанні та відшаруванні стельового покриття, а також у наявності глибоких тріщин у стіні, що створювало загрозу обвалу конструкцій або травмування дитини. Таким чином, ОСОБА_1 порушила вимоги ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 184 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 226447 від 30.09.2026 року, встановлено, що в період із 26.09.2026 року до 28.09.2026 року за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо виховання та належного нагляду за своєю неповнолітньою донькою ОСОБА_2 . Зокрема, мати не забезпечила належного нагляду за донькою, внаслідок чого остання самовільно залишила місце проживання, при цьому ОСОБА_1 не повідомила поліцію про її зникнення. Після повернення доньки мати не забезпечила належного контролю за нею, унаслідок чого 29.09.2026 року о 19:38 год. донька повторно самовільно залишила місце проживання та була розшукана працівниками поліції лише 30.09.2026 року близько 10:00 год. у м. Умані Черкаської області. Таким чином, ОСОБА_1 порушила вимоги ст. 150 Сімейного кодексу України та статей 8, 12 Закону України «Про охорону дитинства» і вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 184 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилася. Водночас у матеріалах справи наявне письмове клопотання ОСОБА_1 від 30 вересня 2026 року, у якому вона просить розглянути справу про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 184 КУпАП за її відсутності у зв`язку з неможливістю прибути до суду з поважних причин. У клопотанні також зазначено, що з протоколом про адміністративне правопорушення вона ознайомлена в повному обсязі, зауважень до нього не має, з місцем розгляду справи ознайомлена, претензій та скарг до працівників поліції не має.

З огляду на викладене та враховуючи подане клопотання, суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суддя приходить до таких висновків.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян або встановлений порядок управління та за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з частиною першою статті 184 КУпАП ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей тягне за собою адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, забезпечувати здобуття нею повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя та поважати дитину.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, 30 вересня 2026 року щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА № 226446, у якому зазначено, що цього дня о 16 годині за адресою: АДРЕСА_1 , вона неналежним чином виконувала батьківські обов`язки щодо забезпечення належних умов проживання та виховання дітей.

На підтвердження викладених у протоколі обставин до матеріалів справи долучено рапорти працівників поліції, акт обстеження житлово-побутових умов сім`ї від 30 вересня 2026 року, акт відвідування сім`ї тієї ж дати, фототаблиці, відеозаписи, характеристику зі спеціального навчального закладу, письмові пояснення та інші документи.

Зазначені матеріали свідчать про те, що житлово-побутові умови сім`ї потребують поліпшення. Під час обстеження зафіксовано безлад у помешканні, недостатню організацію місця для виконання дітьми домашніх завдань, обмежене забезпечення продуктами харчування, одягом і шкільним приладдям. Також у матеріалах зафіксовано незадовільний стан окремих елементів житла, зокрема стелі та стін, які потребують ремонту.

Акт обстеження житлово-побутових умов та акт відвідування сім`ї містять відомості про недостатню увагу матері до потреб дітей, неналежну організацію їхнього побуту та напружені взаємини в сім`ї. Наведені відомості узгоджуються з характеристикою зі спеціального навчального закладу, у якій зазначено про недостатню участь матері в освітньому процесі, вихованні дітей та взаємодії із закладом освіти.

Оцінивши наведені матеріали в сукупності, суддя виходить із того, що встановлені обставини стосуються не лише матеріального стану сім`ї, а й фактичного забезпечення потреб дітей у належних і безпечних умовах проживання, навчання та виховання. Сукупність досліджених доказів суддя вважає достатньою для висновку про неналежне виконання ОСОБА_1 батьківських обов`язків у межах обставин, зазначених у протоколі серії ВБА № 226446.

Крім того, 30 вересня 2026 року щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА № 226447, згідно з яким їй ставиться за провину неналежне виконання обов`язків щодо виховання та нагляду за неповнолітньою донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка в період із 26 по 28 вересня 2026 року залишала місце проживання та перебувала без належного нагляду матері.

З матеріалів справи вбачається, що 29 вересня 2026 року до органів поліції надійшло повідомлення про зникнення неповнолітньої ОСОБА_2 . Відповідні обставини відображено в рапортах працівників поліції та інформаційних картках щодо зареєстрованої події. До справи також долучено письмові пояснення матері та доньки.

З урахуванням досліджених матеріалів, зокрема пояснень матері та доньки, відомостей про звернення до органів поліції, характеристики зі спеціального навчального закладу та інших обставин сімейної ситуації, суддя доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки неналежного виконання батьківських обов`язків щодо виховання та забезпечення належного нагляду за неповнолітньою донькою.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 252 КУпАП докази оцінюються за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 280 КУпАП під час розгляду справи суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оцінюючи надані докази в сукупності, суддя враховує, що протоколи про адміністративні правопорушення самі по собі не мають наперед установленої доказової сили та підлягають перевірці разом з іншими матеріалами. Висновки суду ґрунтуються на досліджених фактичних даних, а не лише на формулюваннях, викладених уповноваженою особою в протоколах.

Частина друга статті 184 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою цієї статті, після накладення адміністративного стягнення за таке правопорушення.

У протоколах зазначено про попереднє притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, разом із тим копії судових рішень до матеріалів справ не долучено.

За таких обставин суддя вважає, що в матеріалах справ відсутні належні та достатні докази, які дають змогу встановити всі передбачені законом умови для кваліфікації дій ОСОБА_1 за частиною другою статті 184 КУпАП, зокрема необхідні обставини попереднього накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачене частиною першою цієї статті, та дотримання встановленого законом річного строку.

Водночас відсутність належного підтвердження кваліфікуючої ознаки повторності не виключає можливості кваліфікації дій ОСОБА_1 за частиною першою статті 184 КУпАП, оскільки дослідженими судом доказами підтверджено обставини неналежного виконання нею передбачених законодавством батьківських обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, виховання та нагляду за дітьми.

За встановлених обставин суддя вважає, що дії ОСОБА_1 за кожним із протоколів підлягають кваліфікації за частиною першою статті 184 КУпАП.

Відповідно до норм чинного КУпАП суд не позбавлений можливості кваліфікувати (перекваліфікувати) дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на іншу частину статті, якщо це не погіршує становище особи, тобто, якщо частиною статті, на яку суд перекваліфіковує дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не передбачено більш суворе адміністративне стягнення, ніж частиною статті, за якою щодо особи складено відповідний протокол.

Верховний Суд у постанові від 19 жовтня 2021 року в справі № 552/2540/20 зазначив, що межі повноважень суду щодо перекваліфікації/зміни кваліфікації допускаються лише в бік покращення становища особи, зокрема шляхом застосування закону про менш тяжке діяння. Закриття судом провадження у тих випадках, коли існують підстави для перекваліфікації дій не узгоджується із завданням судочинства. Відмова від переслідування особи за наявності у її діях ознак іншого караного діяння (менш тяжкого, ніж те, у якому їй пред`явлено звинувачення) суперечитиме таким засадам як верховенство права, законність та диспозитивність, що призвела до безкарності винного і створить умови для повторної віктимізації.

Вирішуючи питання про вид і розмір адміністративного стягнення, суддя відповідно до статті 33 КУпАП ураховує характер вчинених правопорушень, особу правопорушниці, ступінь її вини та обставини, що мають значення для правильного вирішення справ.

Оскільки справи про адміністративні правопорушення, передбачені протоколами серії ВБА № 226446 та серії ВБА № 226447, одночасно розглядаються одним і тим самим судом, а дії ОСОБА_1 за кожним із протоколів підлягають кваліфікації за частиною першою статті 184 КУпАП, суддя вважає за необхідне застосувати положення статті 36 КУпАП.

Відповідно до ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

З врахуванням викладеного, суддя вважає за доцільне об`єднати, вказані вище справи в одне провадження.

Ураховуючи сукупність встановлених обставин, характер допущених порушень та необхідність забезпечення належного виконання батьківських обов`язків щодо неповнолітніх дітей, суддя вважає доцільним накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень.

На переконання судді, такий розмір адміністративного стягнення є співмірним установленим обставинам справ та відповідатиме меті адміністративної відповідальності.

Таким чином, суддя приходить до висновку про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 184 КУпАП за кожним із протоколів із накладенням одного адміністративного стягнення відповідно до статті 36 КУпАП.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі, передбаченому ЗУ «Про судовий збір» - 665,60 грн..

Керуючись ст.ст.33,36,40-1,184,250,251,268,283,284,287,289,294 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Об`єднати в одне провадження справи про вчинення адміністративних правопорушень №930/2628/26 та №930/2629/26, та присвоїти об`єднаній справі №930/2628/26 (провадження № 3/930/874/26).

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 184 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді адміністративного штрафу в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) гривень у дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 до Державного бюджету (стягувач Державна судова адміністрація України) отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в сумі 665 гривень 60 копійок.

Штраф має бути сплачений порушником в установу банку України (отримувач коштів: ГУК у Вінницькій області/м.Немирів/ 21081100; код за ЄДРПОУ: 37979858; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA 768999980313040106000002796; код класифікації доходів бюджету: 21081100, призначення платежу: адміністративні штрафи, Немиріський районний суд), не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Постанова підлягає зверненню до виконання протягом 3 (трьох) місяців з дня її винесення.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена правопорушником протягом 10 днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду через Немирівський районний суд.

Суддя: В.М. Алєксєєнко