Постановление суда № 140903247, 26.10.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/10071/26

Провадження № 2/639/4371/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року м. Харків

Новобаварський районний суд міста Харкова у складі судді Борисенка О.О.,

розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про усунення перешкод у користуванні майном шляхом скасування арешту,

установив:

До Новобаварського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якій позивач просить: усунути перешкоди ОСОБА_1 у здійсненні права користування та розпорядження належним йому нерухомим майном квартирою за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом скасування (зняття) арешту із зазначеної квартири, що накладений на підставі постанови про арешт майна боржника, серія та номер б/н, виданої 20.11.2007 Жовтневим ВДВС Харківського МУЮ.

Матеріали позовної заяви сформовані в системі «Електронний суд» та підписані представником позивача адвокатом Андрусенком Даріюшем, який діє на підставі ордеру.

Оглянувши матеріали позовної заяви, суддя доходить висновку, що вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам пунктів 5, 9 ч. 3 ст. 175, ч. 4, 5 ст. 177 ЦПК України, з огляду на таке.

За змістом пункту 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Частиною 5 ст. 177 ЦПК України визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, у позовній заяві сторона позивача зазначає, про обставину накладення арешту на квартиру, власником якої він є, на підтвердження чого надає копію свідоцтва про право власності на житло від 07.02.1996.

Актуальної інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на підтвердження зареєстрованого за позивачем права власності на нерухоме майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , а також щодо наявності обтяження на таке майно, матеріали позовної заяви не містять.

Крім того, в порушення вимог п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Також, частиною 4 статті 177 ЦПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В порушення вимог зазначеної норми закону, до позовної заяви не додані документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до п.п.1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01.01.2026 3328,00 грн), що становить 1331,20 грн.

Частиною 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки позовну заяву подано в електронній формі, розмір судового збору за цим позовом становить 1064,96 грн.

Судовий збір сплачується за такими реквізитами: Отримувач коштів: ГУК Харківська обл./м. Харків/Новобаварський/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, рахунок отримувача UA808999980313141206000020658, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Крім того, відповідно до п.3 ч.5 статті 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Порядок зняття арешту з майна регулюється ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна боржника або його частини зазначені в ч. 4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» в усіх випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

За роз`ясненнями Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, що містяться в постанові №5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» питання щодо звільнення майна з під-арешту, накладеного державним виконавцем в межах виконавчого провадження, існує два способи здійснення такого права:

- на рішення та дії державного виконавця стороною виконавчого провадження може бути подана скарга, яка підлягає розгляду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, крім випадків, коли розгляд таких скарг відбувається за правилами іншого судочинства (наприклад адміністративного);

- особою, яка володіє на підставі закону чи договору майном чи речовим правом на майно, і яка не є стороною виконавчого провадження, подається позов про зняття арешту з майна.

Відповідачами в справі за позовом про зняття арешту (звільнення майна з-під арешту) є боржник і особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби.

Отже, належним відповідачем у справі щодо звільнення майна з під арешту, є особа, в інтересах якої накладено арешт на майно боржника, а третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - відповідний орган державної виконавчої служби.

Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

Зазначений висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц, що також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 29 червня 2023 року у справі № 208/9810/21, від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18, від 03 травня 2022 року у справі № 711/3591/21.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши що позовну заяву, подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху. Протягом встановленого строку позивачу необхідно усунути вказані недоліки шляхом: подання до суду позовної заяви, що містить серед іншого: зазначення доказів, що підтверджують обставину зареєстрованого, на час звернення до суду з позовом, права власності позивача на нерухоме майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та наявності обтяження на таке майно на час звернення до суду, та подання таких доказів суду; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; подання документу, що підтверджує сплату позивачем судового збору у розмірі 1064,96 грн, разом з доказом надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Керуючись ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про усунення перешкод у користуванні майном шляхом скасування арешту.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Роз`яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачам.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Суддя Олександр БОРИСЕНКО