Решение № 140902551, 12.10.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/13135/25

Номер провадження2/205/2401/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

12 жовтня 2026 року місто Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Дорошенко Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Копич В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрофінансгруп» до ОСОБА_1 про стягнення 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути три проценти річних від суми грошового зобов`язання, визначеного рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 січня 2014 року у справі № 205/8786/13-ц, за період з 24 лютого 2020 року по 23 лютого 2022 року. Позов мотивовано тим, що рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 січня 2014 року з відповідача на користь ПАТ «КБ «Надра» стягнуто заборгованість за кредитним договором № 8/2006/840-К/78-Р від 12 вересня 2006 року у сумі 262 616,12 доларів США, що на день ухвалення рішення за офіційним курсом Національного банку України становило 2 099 090,65 грн, а також судовий збір у розмірі 3 441 грн. Зазначене рішення набрало законної сили, однак відповідач його не виконав, у зв`язку із чим, на думку позивача, продовжує перебувати у стані прострочення виконання грошового зобов`язання. Позивач зазначає, що 24 квітня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» укладено договір № GL3N216953 про відступлення права вимоги, відповідно до якого до позивача перейшли права кредитора за зазначеним кредитним договором. Також позивач посилається на ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 січня 2021 року, якою замінено стягувача у виконавчих листах на його правонаступника ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп». На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що відповідно до статті 625 ЦК України невиконання боржником грошового зобов`язання не припиняє обов`язку зі сплати трьох процентів річних, а тому просить стягнути з відповідача три проценти річних за період з 24 лютого 2020 року по 23 лютого 2022 року у сумі, визначеній доданим до позову розрахунком. На підтвердження своїх вимог позивач подав копію рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 січня 2014 року, договір про відступлення права вимоги від 24 квітня 2020 року, ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 січня 2021 року про заміну стягувача, розрахунок трьох процентів річних та інші письмові докази.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 04.09.2025 року вищевказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали.

09.09.2025 року через підсистему «Електронний суд» від представника позивача ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» Скребця О.С. до суду надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 11.09.2025 року відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.

Представник позивача ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» Чміль Ю.В. в підготовче засідання не з`явилася, 09.10.2025 подала заяву про розгляд справи без її участі.

Відповідач ОСОБА_1 у підготовче засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, будь-яких заяв, клопотань, відзиву на позов суду не подав.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 19.11.2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 19.01.2026 року зупинено провадження у даній цивільній до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №754/511/23 (провадження № 14-63цс25) та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.

06.03.2026 року представником позивача Скребець О.С. через систему «Електронний суд» було подано клопотання про поновлення провадження у справі.

11.03.2026 року представником позивача Скребець О.С. через систему «Електронний суд» було подано заяву про зменшення позовних вимог, якою представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОФІНАНСГРУП» (ЄДРПОУ 40696815) інфляційних витрат і 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання, яке становить 1 165,58 доларів США. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпрофінансгруп» (ЄДРПОУ 40696815) частину сплаченого згідно квитанції № 9648 від 26.08.2025 року судового збору в сумі 5172,9 грн.

Відповідно до наказу голови суду №57-В/2026 від 10.03.2026 року суддя Дорошенко Г.В. у період з 16 березня 2026 року до 20 березня 2026 року перебувала на навчанні.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 23 березня 2026 року поновлено провадження у справі та призначено у справі судове засідання.

11.05.2026 протокольною ухвалою задоволено заяву представника позивача Скребець О.С. та змінено найменування позивача з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (код ЄДРПОУ: 40696815) на Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпрофінансгруп» (код ЄДРПОУ40696815).

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 13 липня 2026 року відмовлено у прийнятті заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрофінансгруп» про зменшення розміру позовних вимог у цивільній справі за позовом ТОВ «Дніпрофінансгруп» до ОСОБА_1 про стягнення 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання з огляду на те, що підготовче засідання у даній справі закінчено 19 листопада 2025 року, після чого підготовче провадження закрито.

Суддя Дорошенко Г.В. у період з 03.09.2026 по 10.09.2026 перебувала на лікарняному.

Представник позивача ТОВ «Дніпрофінансгруп» Скребець О.С. в судове засідання не з`явився, 02.12.2025 подала директор ТОВ ««Дніпрофінансгруп» Скребець О.С. подав заяву про розгляд справи без їхньої участі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, будь-яких заяв, клопотань, відзиву на позов суду не подав, у зв`язку з чим суд, відповідно до ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280, ст. 281 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у ній даних чи доказів та за відсутності заперечень з боку представника позивача постановити заочне рішення.

У зв`язку із тим, що відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

З матеріалів справи судом установлено, що рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 січня 2014 року у справі № 205/8786/13-ц позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Згідно з даним рішенням суд стягнув із ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором № 8/2006/840-К/78-Р від 12 вересня 2006 року в сумі 262 616,12 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України на день ухвалення рішення становило 2 099 090,65 грн, а також судовий збір у розмірі 3 441 грн. Рішення набрало законної сили 10.02.2014 (а.с.29-31).

На виконання зазначеного рішення судом було видано виконавчі листи, які були пред`явлені до примусового виконання.

24 квітня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» укладено договір № GL3N216953 про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» перейшли права кредитора за кредитним договором № 8/2006/840-К/78-Р (а.с.12-17).

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 січня 2021 року заяву ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» задоволено частково. Зазначеною ухвалою суд замінив стягувача ПАТ «КБ «Надра» його правонаступником ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» у виконавчих листах. Водночас у задоволенні вимог про поновлення строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання та видачу їх дубліката суд відмовив (а.с. 32-34).

Як убачається зі змісту зазначеної ухвали, суд дійшов висновку, що заявником не доведено поважності причин пропуску строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання, а також зазначив, що протягом тривалого часу стягувач не сприяв належному виконанню судового рішення, не контролював його виконання та не виявляв належної зацікавленості у реалізації права на примусове виконання рішення суду.

Надалі, 15 червня 2023 року, ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» повторно звернулося до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред`явлення до виконання.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 серпня 2023 року у справі № 205/8786/13-ц у задоволенні зазначеної заяви про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред`явлення до виконання повторно відмовлено.

Під час розгляду цієї заяви суд встановив, що виконавчі листи були повернуті первісному кредитору, після чого протягом установленого законом строку повторно до виконання не пред`являлись.

Указані ухвали набрали законної сили, доказів їх скасування або зміни суду не надано.

Із позовною заявою у цій справі ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» звернулося, посилаючись на положення статті 625 Цивільного кодексу України та вважаючи, що невиконання відповідачем рішення суду від 28 січня 2014 року є достатньою підставою для стягнення трьох процентів річних за період з 24 лютого 2020 року по 23 лютого 2022 року.

При цьому суд звертає увагу, що предметом розгляду у даній справі є не питання існування чи розміру заборгованості, встановленої рішенням суду від 28 січня 2014 року, і не питання законності ухвал від 19 січня 2021 року та 28 серпня 2023 року, а лише наявність або відсутність правових підстав для застосування до відповідача наслідків, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, за заявлений позивачем період.

Встановлено, що з розрахунку заборгованості, позивач просив стягнути з відповідача 3% річних за прострочення грошового зобов`язання за період з 24.02.2020 по 23.02.2022 у розмірі 15760,15 доларів США.

Також судом встановлено, що з позовною заявою позивач звернувся 29.08.2025 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правова природа нарахувань за статтею 625 ЦК України полягає у тому, що вони є спеціальним заходом цивільно-правової відповідальності за порушення грошового зобов`язання. На відміну від неустойки, ці нарахування мають компенсаційний характер, оскільки спрямовані на захист майнового інтересу кредитора від знецінення коштів та отримання компенсації від боржника за користування ними.

Для правильного вирішення питання про можливість застосування статті 625 ЦК України ключове значення має визначення статусу зобов`язання, а саме, чи є воно таким, що підлягає примусовому виконанню.

Частиною 4 ст. 263 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд керується правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 11.02.2026 року по справі № 754/511/23, провадження № 14-63цс25, де зазначено наступні висновки:

Cплив строків пред`явлення виконавчого листа до виконання є законним правом боржника уникнути притягнення до цивільно-правової відповідальності після закінчення певного періоду після видачі судом виконавчого документа (п. 114).

У такому випадку до відповідних грошових вимог (щодо яких вичерпана можливість стягнення в примусовому порядку за судовим рішенням) не можна застосовувати правила частини другої статті 625 ЦК України (п. 118).

Факт не перебування виконавчого листа за основним борговим зобов`язанням на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби в сукупності з відмовою суду в задоволенні заяви позивача про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання унеможливлює застосування до спірних правовідносин положень частини другої статті 625 ЦК України, оскільки вказана норма підлягає застосуванню судом лише за грошовим зобов`язанням, яке підлягає виконанню (п. 146).

Враховуючи, що рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 січня 2014 року у справі № 205/8786/13-ц стягнута з відповідача заборгованість за кредитним договором.

Як установлено судом, рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 січня 2014 року було пред`явлено до примусового виконання.

Разом із тим 16 жовтня 2015 року виконавчий документ було повернуто стягувачу без виконання.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» після повернення виконавчого документа перебіг строку його пред`явлення до виконання починається заново з дня повернення документа стягувачу.

Таким чином, після повернення виконавчого листа первісний кредитор мав реальну та передбачену законом можливість повторно звернутися до органу примусового виконання.

Однак матеріалами справи підтверджено, що таке право реалізоване не було.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 січня 2021 року суд замінив стягувача ПАТ «КБ «Надра» його правонаступником ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» у виконавчих листах, але у задоволенні вимог ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» про поновлення строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання та видачу їх дубліката суд відмовив.

Більше того, ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 січня 2021 року, яка набрала законної сили, вже було встановлено, що стягувач не довів поважності причин пропуску строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, протягом тривалого часу не контролював виконання судового рішення та не виявляв належної зацікавленості у його примусовому виконанні.

Надалі аналогічні обставини були встановлені й ухвалою цього ж суду від 28 серпня 2023 року, якою повторно відмовлено у поновленні строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачі дубліката виконавчого листа.

У зазначеній ухвалі суд дійшов висновку, що після повернення виконавчого документа у жовтні 2015 року стягувач у межах встановленого законом строку повторно не пред`явив його до виконання, а поважних причин такої бездіяльності не довів.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28.08.2023 року у справі № 205/8786/13-ц встановлено, що строк пред`явлення виконавчих документів сплинув.

Судом не встановлено відомостей, що виконавчі листи видані на примусове виконання заочного рішення суду від 28 січня 2014 року у справі № 205/8786/13-ц перебувають на примусовому виконанні чи можуть бути скеровані у даному порядку з дотриманням встановлених законом строків пред`явлення їх до виконання, такі відомості і не надав представник позивача.

Таким чином рішення суду не може бути виконане за вимогою ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», відсутнє виконавче провадження з примусового виконанні виконавчого листа у справі № 205/8786/13-ц та строк його пред`явлення до виконання вже закінчився, слід дійти висновку про відсутність правових підстав для примусового стягнення з боржника 3 % річних, оскільки вимога банку (його правонаступника) про стягнення заборгованості за кредитним договором у цьому зобов`язанні не може бути захищена в примусовому порядку.

За відсутності таких доказів суд доходить висновку, що право на примусове виконання судового рішення сплинуло, а тому до встановлених ним грошових вимог не можна застосовувати правила частини 2 статті 625 ЦК України, адже надання стягувачу можливості постійно пред`являти вимоги до боржників про стягнення 3 % річних, нарахованих на невиконувану вимогу, буде суперечити принципу правової визначеності.

Подібні висновки висловлено у постанові Верховного Суду від 18 вересня 2024 року у справі № 761/26741/22 (провадження № 61-4584св24).

Можливість примусового стягнення кредитором заборгованості, про стягнення якої ухвалено рішення суду, вичерпується після закінчення строку пред`явлення до виконання виконавчого документа на виконання вказаного рішення, якщо такий строк не було поновлено в установленому законом порядку.

Ігнорування кредитором обставин закінчення строку пред`явлення рішення суду до виконання щодо стягнення заборгованості призвело б до надання стягувачу можливості безпідставно уникнути законодавчої вимоги щодо встановлених законом строків та призвело б до безпідставного перебування боржника у невизначеному стані понад встановлений Законом час, що порушило б принцип правової визначеності як один із основоположних аспектів верховенства права.

З урахуванням викладеного, з огляду на відсутність виконавчого провадження з примусового виконання виконавчих листів у справі № 205/8786/13-ц, враховуючи, що строк його пред`явлення до виконання вже закінчився, що встановлено ухвалами Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 січня 2021 року та від 28.08.2023 року у справі № 205/8786/13-ц, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для примусового стягнення з боржника 3% річних, нарахованих окремо на встановлену у судовому рішенні суму боргу за період невиконання грошового зобов`язання, оскільки вимога позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором у цьому зобов`язанні не може бути захищена в примусовому порядку.

На підставі вищевикладеного та враховуючи висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.02.2026 у справі № 754/511/23, суд доходить висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також у зв`язку з відмовою в задоволенні позову понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрофінансгруп» до ОСОБА_1 про стягнення 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Новокодацьким районним судом міста Дніпра за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпрофінансгруп», що знаходиться за адресою: 49001, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 9, ЄДРПОУ 40696815, наявний електронний кабінет;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , відсутній електронний кабінет.

Суддя Г.В. Дорошенко