Постановление суда № 140900936, 19.10.2026, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 177/2427/25

провадження 2-п/216/40/26

УХВАЛА

іменем України

19 жовтня 2026 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого, судді Чирського Г.М.,

за участю: секретаря судового засідання Смолдирева М.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №6 м. Кривого Рогу, заяву відповідача ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кафтасьєва Ганна Володимирівна, про перегляд заочного рішення суду,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Кафтасьєва Ганна Володимирівна звернулася до суду від імені та в інтересах відповідача ОСОБА_1 з відповідною заявою про перегляд заочного рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 травня 2026 року у справі № 177/2427/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Крім того, прохали поновити заявнику по справі відповідачу, пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення. В обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення зазначено, що відповідачці не було відомо про дату та час судового рішення, на її адресу рішення суду не надходило, відповідачка перебуває за кордоном, тому будь-які документи по справі нею не отримувалися. Копія заочного рішення була отримана представником відповідача 01.09.2026 року в приміщенні суду. В якості обґрунтування підстав для скасування заочного рішення посилається на передчасність висновку суду про набуття ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» статусу кредитора, відповідач не визнає нарахування заборгованості в повному обсязі, через що відповідач не визнає суму відсотків, які нараховані за п`ять років, та просить скасувати заочне рішення та переглянути справу.

Ухвалою суду від відповідачу поновлено процесуальний строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кафтасьєва Ганна Володимирівна, про перегляд заочного рішення суду у справі № № 177/2427/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, призначено судове засідання.

16.10.2026 року від представника ТОВ «Факторинг Партнерс» надійшли заперечення на заяву про перегляд заочного рішення. Представник товариства зазначає, що матеріали справи містять докази належного повідомлення Відповідача про судову справу. Крім того, приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою Оксаною Олександрівною 17.08.2026 відносно ОСОБА_1 було відкрите виконавче провадження № 81760286, в рамках якого проводились виконавчі дії, в тому числі було винесено постанову про накладення арешту на майно та кошти боржника. Посилання відповідача на передчасність висновку суду про набуття ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» статусу кредитора є необґрунтованими, оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами. Зокрема, до матеріалів справи долучено копії договорів відступлення права вимоги, витяги з реєстрів боржників, акти приймання-передачі реєстрів боржників та документи, що підтверджують оплату за відповідними договорами. Щодо розрахунку заборгованості зазначено, що Кредитодавцем у відповідності до домовленостей між Сторонами, що викладені в даному Кредитному договорі, Правилах надання фінансових кредитів (послуг), та інших документах, було правомірно нараховано заборгованість, в тому числі відсотки в межах дії даного Договору позики. Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності вищевказаного кредитного договору. Зазначений договір недійсним не визнано, у зв`язку з чим підстави для його не виконання відсутні. Посилання відповідача на запровадження воєнного стану та нібито встановлений у зв`язку із цим мораторій на нарахування процентів за користування кредитом ґрунтується на неправильному тлумаченні норм чинного законодавства. Відповідач фактично ототожнює проценти за користування кредитними коштами з неустойкою (штрафом, пенею) та іншими платежами, що є наслідком прострочення виконання грошового зобов`язання, хоча ці платежі мають різну правову природу.

Відповідно ч. 1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні.

Сторони по справі до судового засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином.

Представник заявника, адвокат Кафтасьєва Г.В., надала письмову заяву про проведення судового засідання без участі заявника та його представника. Заявлені вимоги підтримують та просять заяву задовольнити.

Представник ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» в судове засідання не з`явився, у прохальній частині заперечень просили розгляд заяви про перегляд заочного рішення проводити без участі представника позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, вимоги заяви про перегляд заочного рішення, приходить до наступного висновку.

Статтею 284 ЦПК України, передбачено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 285 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це.

Таким чином, з аналізу наведених вище норм вбачається, що заочне рішення суду може бути скасоване за наявності двох умов, які мають існувати одночасно.

Заочним рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29.05.2026 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено: стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за Договором № 0975554185/1 від 27.08.2021 року та за Договором № 4692538 від 23.07.2021 року у загальному розмірі 71 310 (сімдесят одна тисяча триста десять) гривень 81 копійка; а також судовий збір у розмірі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на правову допомогу в розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок.

Відповідач відзив на позов не подавала, в жодне судові засідання не з`явилася, судові повістки направлені їй за адресою місця реєстрації не отримує, інформації щодо іншої адреси для листування в порушення вимог ст. 131 ЦПК України суду не надано. За правилами ст.128-130 ЦПК України, відповідач про причини своєї неявки суд не повідомила, не надала суду жодної заяви або клопотання.

На адресу відповідача по справі було надіслано копію ухвали про відкриття провадження разом з копією позовної заяви з доданими до неї додатками, повістки, що підтверджено наявним у справі супровідними листами.

У постановах від 14.08.2020 року та від 13.01.2020 року у справі № 910/22873/17 Верховний суд зазначав, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Також слід відзначити, що Конституційним Судом України у рішенні від 13.12.2011 року № 17-рп/2011, зазначено: у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема позовній заяві) яка відповідає місцю реєстрації відповідача, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене йому належним чином.

В своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Крім того, обов`язок учасників судового процесу повідомляти суд про причини неявки у судове засідання закріплений і у національному законодавстві (стаття 131 ЦПК України).

За приписами ч.8 ст. 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків.

Згідно вимог ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Перешкод для здійснення розгляду справи та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.

Таким чином, судом було вжито належні заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи, останній був обізнаний про наявність зазначеного судового провадження, мав можливість реалізувати права судового захисту своїх прав та інтересів.

Будь-яких нових доказів, які б потребували перевірки та могли б вплинути на результат вирішення цієї справи, заявником не надано.

При ухваленні заочного рішення судом було дотримано вимог ст. 280 ЦПК України, серед яких відповідача було сповіщено про дату та час судового засідання. Всупереч судового виклику до суду відповідач без поважних причин не з`являвся в судові засідання та відповідних клопотань з приводу своєї неявки до суду не надав. Згідно заяви про перегляд заочного рішення вбачається, що заявник аргументує саме свою правову позицію, яка стосується більш вирішення саме позовних вимог.

З вищенаведеного випливає, що заявником не наведено та не подано суду жодних доказів, на які він посилається, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Перешкод для здійснення розгляду справи та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.

З огляду на вище викладене, судом не встановлено, що відповідач не подав відзив на позовну заяву з поважних причин. Крім того, відсутнє посилання відповідача на докази, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи, а його доводи щодо безпідставності позовних вимог ґрунтуються виключно на переоцінці доказів та припущеннях.

Посилання представника відповідача на передчасність висновку суду про набуття ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» статусу кредитора є необґрунтованими, оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами. Зокрема, до матеріалів справи долучено копії договорів відступлення права вимоги, витяги з реєстрів боржників, акти приймання-передачі реєстрів боржників та документи, що підтверджують оплату за відповідними договорами. У сукупності зазначені документи дають змогу встановити сторін правочинів, послідовність переходу права вимоги, обсяг переданих прав, а також склад і розмір заборгованості, переданої новому кредитору, зокрема за тілом кредиту, процентами та комісіями. Відповідач, своєю чергою, не наводить конкретних обставин, які б свідчили про недостовірність цих доказів, неналежне оформлення правочинів або відсутність у відповідних осіб повноважень на їх укладення.

Щодо незгоди відповідача із розрахунком заборгованості за кредитним Договором, суд зазначає, що у розрахунках заборгованості (розрахунки і первісних кредиторів, і факторів) чітко вказано з чого складається заявлена сума заборгованості, відповідно до яких умов договору та за який період вона була нарахована.

Відповідно до Постанови Верховного Суду від 07.06.2023 року по справі №234/3840/15 визначено, що непогодження (незгода) з розрахунком, наданим позивачем, не є підставою для відмови у задоволенні позову у повному обсязі. Незгода Відповідача із розрахунком заборгованості не позбавляє його можливості, на підтвердження своїх доводів, надати свій «контррозрахунок».

Відповідачем не було надано ніяких доказів виконання зобов`язань.

Заперечення відповідача проти нарахування відсотків по кредитному договору не беруться судом до уваги, оскільки відповідно до Договору Сторони погодили наступні умови кредитування:

Згідно з п. 1.1. Договору № 4692538 Кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору (далі кредит), а позичальник зобов`язався повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором.

Відповідно до п. 1.2. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 7000.00 грн.

Відповідно до п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 2625.00 грн., які нараховуються за ставкою 1.25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Відповідно до п. 1.6. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.

Відповідно до п. 2.2.2 Договору нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати, наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей, передбачених п. 2.2.3 Договору.

Відповідно до п. 2.2.3 Договору проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п. 1.6 цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п. 1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного п. 1.3, запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку, встановлену п. 1.6 Договору. Якщо визначена п. 1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, згідно п. 2.3.1.2 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п. 1.6 Договору. Стандартна (базова) ставка не є підвищеною.

Згідно п. 4.2. Договору у разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов`язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п.1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч.2 ст.625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п.1.6 договору. Обов`язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимог Кредитодавця.

Відповідно до п. 2.3.2 Розділ 2.3 Договору є домовленістю сторін про зміну умов кредитного договору на умовах відкладальної(их) обставин(и) щодо якої(их) невідомо настане вона(и) чи ні, відповідно до ст. 212 Цивільного кодексу України, і яка(і) полягає(ють) у наступному: а) здійснені платежу(ів) Позичальником після вибору доступних умов пролонгації на пільгових умовах, згідно п. 2.3.1.1 Договору та розділу 6 Правил; б) продовженні користування кредитними коштами Позичальником після спливу строку кредитування, визначеного згідно п. 1.3, п. 2.3.1.1, п. 2.3.1.2 Договору. Після настання зазначених в пунктах «а» та/або «б» цього пункту обставин умови кредитного договору, зокрема строк кредитування, згідно п. 1.3, термін (дата) повернення кредиту і сплати винагород (плати) визначений п. 1.4 змінюється пропорційно строку пролонгації. Нова дата платежу разом з актуальною сумою заборгованості відображаються Кредитодавцем в оновленому графіку платежів, що за формою та змістом може відрізнятись від додатку №1, і розміщується Кредитодавцем в особовому кабінеті Позичальника, який уповноважує Кредитодавця на таке оновлення та не потребують будь-якого іншого оформлення.

Таким чином, сторонами погоджено, строк користування кредитом продовжується у разі наявності непогашеної заборгованості, а таке продовження не потребує додаткових дій ні від Кредитора, ні від Позичальника. Сторони Договору погодили окремий випадок автоматичної пролонгації договору, без необхідності вчинення будь-яких додаткових дій з боку сторін. Підписанням даного договору відповідач погодився на зазначені умови. Отже, ним було надано згоду на автопролонгацію договору у разі наявності заборгованості. Відповідачу була надана повна інформація до укладення договору (паспорт кредиту, умови тощо).

Тобто, обумовлений строк користування траншем це ніщо інше як пільговий строк користування такими коштами, а умовами Договору чітко передбачено нарахування відсотків протягом 3-х років і до факту погашення кредиту.

Крім того, п. 10.2. Правил встановлює, що позичальник, який прострочив виконання грошового зобов`язання з повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, на вимогу Товариства, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 1277,5% річних від простроченої суми, як плата за неправомірне користування чужими грошовими коштами (понадстрокове користування грошовими коштами) в розумінні ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України.

Встановлені цим пунктом проценти нараховуються на прострочену суму кредиту та/або процентів за весь час прострочення, починаючи з першого дня прострочення по день фактичної сплати простроченої суми.

Як вбачається із розрахунку заборгованості, нарахування за пільговою ставкою було з 28.08.2021 по 10.09.2021, надалі кредитор застосовував максимальну відсоткову ставку 3,5% за один день користування кредитом.

Таким чином, сторони погодили, що за користування кредитними коштами кредитором нараховуються відсотки за користування кредитом на весь період фактичного користування, в тому числі і у випадку прострочення виконання грошового зобов`язання в якості процентів за порушення грошового зобов`язання.

Оскільки, доводи та мотивування, наведені відповідачем в заяві про перегляд заочного рішення, по своїй суті є суб`єктивними та зводяться до переоцінки висновків суду за результатами вирішення спору і не можуть свідчити про неповноту з`ясованих судом фактичних обставин справи, тому не можуть бути підставою для скасування заочного рішення суду.

Надані позивачем докази, є належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості. У свою чергу відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов`язань, які б спростовували суму заборгованості перед позивачем та позовні вимоги у цілому.

А тому суд вважає, що підстав для скасування заочного рішення немає та слід залишити заяву про перегляд заочного рішення без задоволення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у зв`язку із відсутністю законних підстав для скасування заочного рішення, заяву про перегляд заочного рішення суду слід залишити без задоволення.

При цьому суд роз`яснює, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись ст.ст. 258-260, 280-288 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кафтасьєва Ганна Володимирівна, про перегляд заочного рішення суду у справі № 177/2427/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.

Роз`яснити відповідачу, що заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г.М.Чирський