Решение № 140899260, 23.09.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/6595/26

Номер провадження 2/932/2261/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Дніпро

Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді Леміщенко О.О., за участю секретаря судового засідання Маншиліна Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє ОСОБА_3 , до Костянтинівської міської ради Донецької області про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 13 травня 2026 року засобами поштового зв`язку звернулася до Шевченківського районного суду міста Дніпра суду в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з позовом до Костянтинівської міської ради Донецької області про визнання права власності.

В позові представник позивачів посилається на те, що позивачі є співвласниками домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; позивач ОСОБА_1 є власником 1/4 частини домоволодіння з відповідною часткою господарських будівель та споруд, позивач ОСОБА_2 є власником 3/4 частини цього ж домоволодіння з відповідною часткою господарських будівель та споруд. Вищевказане домоволодіння складається з двох житлових будинків та господарських будівель і споруд, які розташовані на одній земельній ділянці. У позивачів склався визначений порядок користування вищевказаним домоволодінням: ОСОБА_2 завжди користувалася житловим будинком позначеним в технічній документації літерою А-1 з відповідними прибудовами та часткою господарських споруд, а ОСОБА_1 користувалася житловим будинком позначеним в технічній документації літерою Б-1 з відповідними прибудовами та часткою господарських споруд. Після укладання договорів купівлі-продажу частин домоволодіння позивачі здійснили реконструкцію зазначеного домоволодіння. Зокрема, ОСОБА_2 добудувала до будинку А-1 прибудову розміром 2,65 м х 14,85 м, а також побудувала сарай розміром 1,5 м х 3,1 м, а ОСОБА_1 добудувала до будинку Б-1 прибудови розміром 4,30м х 6,93м, 2,07 м х8,0м, а також побудувала гараж 6,0 м х 4,0 м. Реконструкції позивачі здійснювали на підставі рішень виконавчого комітету Костянтинівської міської ради за погодженням із співвласниками домоволодіння. З врахуванням обсягу виконаних будівельних робіт кожним з позивачів та визначеного ними порядку користування вищевказаним домоволодінням, у володінні та користуванні ОСОБА_2 перебуває частина домоволодіння за адресою. АДРЕСА_1 , загальною площею 85,9 кв.м, житловою площею 51,6 кв.м, що становить 3/5 частки домоволодіння, а у володінні та користуванні ОСОБА_1 перебуває частина домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 68,1 кв.м, житловою площею 40,0 кв.м., що становить 2/5 частки домоволодіння. На сьогодні загальна площа домоволодіння становить 154,0 кв.м, житлова площа - 91,6 кв.м. В липні 2025 року (більш точна дата позивачам не відома) під час бойових дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, внаслідок обстрілів з реактивних систем залпового вогню та ствольної артилерії, будинки було майже знищено. Нормами Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» передбачено право власників пошкодженого/знищеного майна на компенсацію. Порядок надання компенсації за знищене майно визначено постановою КМ України від 30.05.2023 р. №600 «Про затвердження Порядку надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна». В січні 2026 року ОСОБА_1 (як одна із співвласників) звернулася до Комісії щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України через ЦНАП Селищенської сільської ради Звенигородського району Черкаської області щодо надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна шляхом фінансування придбання об`єкта житлової нерухомості з використанням житлового сертифіката. Під час оформлення заяви про надання компенсації адміністратор центру надання адміністративних послуг повідомив заявницю про те, що розмір компенсації їм буде розрахований виходячи із загальної площі домоволодіння, яка зазначена у договорах купівлі-продажу частини домоволодіння від 04.11.1982 року та від 19.12.1987 р. При цьому компенсація не може бути нарахована виходячи із фактичної загальної площі будинку 154,0 кв.м., оскільки після проведеної реконструкції зміни до Державного реєстру речових прав не внесено. Реєстрація реконструкції житлового будинку, збудованого до 5 серпня 1992 року, проводиться за спрощеною процедурою без необхідності прийняття в експлуатацію (ДІАМ). Достатньо виготовити новий технічний паспорт та зареєструвати зміни права власності у Державному реєстрі речових прав, якщо реконструкція не порушує будівельних норм. Водночас позивачі не можуть скористатися наведеною спрощеною процедурою реєстрації права власності на нього, оскільки на даний час об`єкт нерухомого майна знищений (неможливо виготовити технічний паспорт на домоволодіння). Просить визнати за ОСОБА_2 право власності на 3/5 частини домоволодіння (два житлових будинки з господарськими будівлями та спорудами), загальною площею 154,0 кв.м., житловою площею 91,6 кв.м.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , яке було знищено внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України; та за ОСОБА_1 право власності на 2/5 частини домоволодіння (два житлових будинки з господарськими будівлями та спорудами), загальною площею 154,0 кв.м., житловою площею 91,6 кв.м.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , яке було знищено внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.

Ухвалою від 01 червня 2026 року відкрите загальне позовне провадження у справі, призначено справу до розгляду у відкритому підготовчому судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою від 29 липня 2026 року зарите підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Представником позивачів ОСОБА_3 надано до суду заяви про розгляд справи без її участі та без участі позивачів, в якій позовні вимоги вона підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача Костянтинівської міської ради Донецької області, будучі належним чином повідомленим про день та час судового в судове засідання двічі не з`явився, заяв або клопотань не надав.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами за відсутності учасників справи не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, судом встановлено таке.

На підставі договору купівлі-продажу від 04 листопада 1982 року, посвідченого Костянтинівською державною нотаріальною конторою за р/№4873, ОСОБА_2 придбала у власність частини домоволодіння, яке складається з жилого будинку лит. А-І, сараю лит. Д, льоха лит. «д», частини водопроводу, огорожі, в АДРЕСА_1 на земельній ділянці 942,2 кв.м. На цій земельній ділянці розташовано домоволодіння, яке складається з двох будинків, загальною площею жилою 38,2 кв.м, водопроводу, двох сараїв, льоха, огорожі. Право власності зареєстроване у БТІ м. Костянтинівка 06 грудня 1982 року (а.с. 19-22).

На підставі договору купівлі-продажу від 19 грудня 1987 року, посвідченого Костянтинівською державною нотаріальною конторою за р/№2-2221, ОСОБА_1 придбала у власність частину домоволодіння з відповідною часткою надвірних будівель у АДРЕСА_1 , на земельній ділянці 942,2 кв.м. На земельній ділянці розташовано: жилий будинок дерев`яний обкладений цеглою житловою площею 51,6 кв.м Л-АІ, жилий будинок саманний житловою площею 11,2 кв.м Л-БІ, водопровід металевий Л-В, сарай дерев`яний Л-Г, сарай цегловий Л-Д, огорожа дерев`яна Л-№1-3, навіс дерев`яний Л-Е. Право власності зареєстроване у БТІ м. Костянтинівка 04 січня 1988 року (а.с 23-26).

Відповідно до виписки з протоколу №8 засідання планово-технічної комісії виконкому Костянтинівської міської ради від 22 березня 1988 року, затвердженого рішенням виконкому від 06 квітня 1988 року №154, надано дозвіл ОСОБА_1 на будівництво прибудови до будинку розміром 4,30х6,93 м, 2,07х8,0 м та будівництво гаражу 6,0х4,0 м (а.с. 40).

Відповідно до виписки з протоколу №5 засідання планово-технічної комісії виконкому Костянтинівської міської ради від 01 березня 1984 року, затвердженого рішенням виконкому від 07 березня 1984 року №121, надано дозвіл ОСОБА_2 на оформлення документів на прибудову до будинку розміром 2,65х14,85 м, сараю 1,50х3,10 м та збільшення житлової площі в будинку на 24,6 кв.м (а.с. 41).

Відповідно до виписки з протоколу №2 засідання планово-технічної комісії виконкому Костянтинівської міської ради від 20 січня 1983 року, затвердженого рішенням виконкому від 02 лютого 1983 року №59, надано дозвіл ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на будівництво прибудови до будинку розміром 2,10х3,10 м, 4,0х4,70 м та обкладення будинку цеглою (а.с. 41).

Листом КП «Костянтинівське міське бюро технічної інвентаризації Костянтинівської міської ради» від 02 лютого 2026 року №404 підтверджується, що За наявними даними право приватної спільної часткової власності на домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (адреса на момент реєстрації права: АДРЕСА_1 ), зареєстровано:

- 3/4 частки за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 04.11.1984 р., посвідченого Костянтинівською ДНК за р/№4873 (житловий будинок літ. А-1);

- 14 частку за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 19.12.1987 р., посвідченого Костянтинівською ДНК за р/№2-2221 (житловий будинок літ. Б-1).

Інформація про реєстрацію права власності на вищезазначене нерухоме майно міститься у реєстраційній книзі №5 за р/№1029.

Інформація щодо видачі дублікатів правовстановлюючих документів на вищенаведений об`єкт нерухомого майна у КП «Костянтинівське БТІ» відсутня.

Площа об`єкта нерухомості станом на дату останньої технічної інвентаризації проведеної КП «Костянтинівське БТІ», складала: житловий будинок літ.А-1: загальна площа - 85,9 кв.м., житлова площа - 51,6 кв.м. (фактично - 3/5 частки домоволодіння); житловий будинок літ.Б-Г. загальна площа - 68,1 кв.м., житлова площа - 40,0 кв.м. (фактично - 2/5 частки домоволодіння).

Додатково повідомляється, що зміна часток співвласників відбулась за рахунок реконструкції житлового будинку літ. Б-1, будівництво прибудов збудованих у 1990 році, дозволено на підставі виписки з протоколу №8 засідання планово-технічної комісії виконкому Костянтинівської міської Ради народних депутатів, затвердженої рішенням виконкому від 06.04.1988 року №154) (а.с. 42).

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Реєстрація права власності на нерухоме майно регулюється Законом України №1952-ІУ від 01.07.2004 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Починаючи з 1 січня 2013 року державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень здійснюється шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр речових прав) - єдиної державної інформаційної системи, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.

До 2013 року реєстрація права власності на квартири, житлові будинки, нежитлові приміщення та інші приміщення, будівлі та споруди проводилася в реєстрі прав власності на нерухоме майно, який зараз є архівною складовою частиною Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, здійснювалась реєстраторами заснованих відповідними органам місцевого самоврядування комунальних підприємств бюро технічної інвентаризації (БТІ) за місцезнаходженням об`єктів нерухомого майна.

Державна реєстрація здійснювалась на підставі правовстановлюючих документів, зокрема: - договорів, за яким відповідно до законодавства передбачається перехід права власності; виданих нотаріусом свідоцтва про право на спадщину, про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів); свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування; свідоцтва про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень державного та комунального житлового фонду; рішення суду про визнання права власності на об`єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об`єкти нерухомого майна тощо.

Одночасно з прийняттям рішення про державну реєстрацію прав реєстратор БТІ вносив записи до відповідного розділу Реєстру прав власності на нерухоме майно, після чого видавав у паперовому вигляді витяг про державну реєстрацію прав, який є невід`ємною частиною правовстановлюючого документа, а у разі проведення державної реєстрації права на нерухоме майно на правовстановлюючого документі також робив відмітку (штамп) про державну реєстрацію.

До 01 січня 2013 року право власності у набувача нерухомого майна за договором купівлі-продажу виникало за правилами частини четвертої статті 334 ЦК України - з моменту державної реєстрації такого договору як правочину.

Відтак особа, яка до 01 січня 2013 року придбала нерухоме майно за договором купівлі-продажу, державну реєстрацію якого було належним чином здійснено, стала власником такого нерухомого майна з моменту державної реєстрації відповідного договору купівлі-продажу незалежно від того, чи здійснила грі особа в подальшому державну реєстрацію свого права власності (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 року у справі № 334/3161/17).

На правовстановлюючих документах, а саме договорах купівлі-продажу, на підставі яких позивачі набули у власність відповідні частки домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , містяться відмітки органу БТІ про реєстрацію даних правочинів, такі ж відмітки містяться і на технічній документації на вищевказане домоволодіння. Тобто, позивачі у встановленому порядку, чинному на момент укладення правочинів, набули право власності на вищевказане домоволодіння.

Статтею 41 Конституцією України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до положень ст. 317 Цивільного кодексу України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до п. 37 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 3 ст. 357 ЦК України співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

У постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13 Велика Палата Верховного Суду наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний.

Судове рішення не має породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них надалі вчиняти узгоджені дії для вичерпання конфлікту. Крім того, спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (пункт 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц).

В теперішній час позивачі позбавленні можливості зареєструвати своє право власності на домоволодіння з урахуванням здійснених поліпшень у встановленому на сьогоднішній день законом порядку через знищення об`єкту нерухомості внаслідок бойових дій та неможливість виготовлення нового технічного паспорту, що, в свою чергу, позбавляє їх можливості отримати компенсацію відповідно до Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України».

Враховуючи викладене, суд вважає, що заявлені позивачами позовні вимоги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні дослідженими належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 12, 81, 133, 141, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє ОСОБА_3 , до Костянтинівської міської ради Донецької області про визнання права власності задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 3/5 частини домоволодіння (два житлових будинки з господарськими будівлями та спорудами), загальною площею 154,0 кв.м, житловою площею 91,6 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке було знищено внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/5 частини домоволодіння (два житлових будинки з господарськими будівлями та спорудами), загальною площею 154,0 кв.м, житловою площею 91,6 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке було знищено внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений та підписаний суддею 23 вересня 2026 року.

Позивач 1: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; зареєстрована як вимушено переміщена особа та проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Позивач 2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; зареєстрована як вимушено переміщена особа та проживає за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідач: Костянтинівська міська рада Донецької області, ЄДРПОУ 34898855, адреса: Донецька область, Краматорський район, м. Костянтинівка, вул. Олекси Тихого, буд. 260.

Суддя О.О. Леміщенко