Решение № 140897686, 15.10.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/7296/26

Провадження № 2/711/3841/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Кондрацької Н.М.

при секретарі Мелещенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» звернулося до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом сформованим в системі «Електронний суд» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, 30.12.2020 року між ТОВ «Лінеура Україна» та громадянином ОСОБА_1 укладено Договір № 1408658 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Договір укладено в електронній формі на умовах пропозиції (оферти) укладення договору про надання кредиту, що опублікована на веб-сайті товариства, підписана електронним цифровим підписом кредитора та акцептований ОСОБА_1 , 30.12.2020 (шляхом одноразового ідентифікатора у вигляді коду) з урахуванням положень ч. 6 і 12 п. 1 ст. З, ст. 12, п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», ч. 1 ст. 205 Цивільного Кодексу України. Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору позики шляхом заповнення заявки на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої в подальшому було перераховано грошові кошти у розмірі 5000,00 (п`ять тисяч гривень 00 копійок) грн. на поточний/картковий рахунок НОМЕР_1 вказаний відповідачем при оформленні Договору позики, а відповідач зобов`язався повернути позику та сплатити проценти за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. В порушення вимог ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач здійснив платежі на суму 50,00 грн., дата останнього платежу 08.02.2021, не виконав свої зобов`язання, що передбачені умовами кредитного договору, як своєчасне повернення отриманих коштів та сплату процентів за користування кредитом. У зв`язку із припиненням здійснення платежів на виконання кредитного договору у відповідача утворилася заборгованість за кредитним договором.

22.02.2021 ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Сіроко Фінанс» уклали Договір факторингу № 015-220221, згідно якого та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Сіроко Фінанс» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Лінеура Україна», включно і до ОСОБА_1 , за договором № 1408658 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 30.12.2020 року, порядковий номер згідно реєстру прав вимоги 4297.

У подальшому, 21.10.2024, ТОВ «Сіроко Фінанс» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Артеміда-Ф» уклали Договір факторингу № 20241021/2, згідно якого та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Артеміда-Ф» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс», включно і до громадянина ОСОБА_1 за Договором № 1408658 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 30.12.2020 року, порядковий номер згідно реєстру прав вимоги 38.

Всупереч умов Кредитного договору відповідач тривалий час своєчасно не здійснює повернення кредиту, що суттєво порушує взяті на себе договірні зобов`язання, у зв`язку з чим позивач змушений звернутись із даним позовом з метою захисту та поновлення порушених прав, а саме повернення кредитних коштів та відсотків у зв`язку із неналежним виконанням позичальником зобов`язання за Кредитним договором. Станом на 08.07.2026 заборгованість відповідача перед позивачем становить 17213,44 грн. з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тіло кредиту) - 5000,00 грн.; залишок заборгованості по процентам за користування - 10400,00 грн.; заборгованість за пенею та штрафами - 0,00 грн.; інфляційне збільшення згідно ст. 625 ЦПК України - 1813,44 грн., яку просять стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь, а також судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на правничу допомогу у сумі 8000 грн.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13.07.2026 відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Крім того, відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Підодвірним Т.І. 27.07.2026 через систему «Електронний суд» до суду подано відзив на позовну заяву, у якому вважає, що позовні вимоги Позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. У відзиві вказують що, матеріали справи не містять доказів, підтверджуючих належність електронного платіжного засобу, реквізити якого неповно зазначені у тексті договору, саме відповідачеві, як і доказів належності відповідачу номера телефону, на який був направлений цифровий ідентифікатор. В той же час, у матеріалах справи відсутні: оферта на укладення кредитного договору, акцепт оферти на укладення кредитного договору, відсутня інформація щодо того, чи проходила особа яка нібито укладала кредитний договір ідентифікацію, як це передбачено чинним законодавством, відсутні докази проведення такої ідентифікації, відсутня відповідь особи яка нібито проходила ідентифікацію про прийняття пропозиції (акцепт), відсутнє підтвердження вчинення електронного правочину, яке повинен був отримати позичальник, при укладанні договору. Позивачем, ні до позовної заяви, і на до відповіді на відзив не надано жодного доказу перерахування коштів та отримання таких коштів відповідачем. Відповідно до умов, нібито, укладеного кредитного договору від 30.12.2020 року № 1408658, строк кредитування становить 30 днів, а загальна вартість кредиту (тіло кредиту + відсотки) 5 015 грн. Доказів того, що умови, нібито, укладеного кредитного договору було змінено, матеріали судової справи не містять. Щодо витрат позивача на правову допомогу, вважають, що витрати, які поніс/ понесе позивач під час розгляду справи, не є співмірними із ціною позову та/або значенням справи для сторони, складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт. Просять відмовити у задоволенні позову ТОВ ФК Артеміда-Ф до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості.

В свою чергу, 06.08.2026 від представника позивача Бачинського О.М. через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що відповідно до п. 1.1. договору №1408658 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 30.12.2020, укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через Веб-сайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в Особистий кабінет, шляхом перевірки Товариством правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого Товариством на номер мобільного телефону клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету. При цьому клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІТС Товариства. Відповідач здійснив всі необхідні дії, спрямовані на укладання Кредитного договору шляхом заповнення заявки на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки (поточний/картковий рахунок НОМЕР_1 , вказаний Відповідачем), на рахунок якої в подальшому було перераховано грошові кошти у розмірі 5000,00 грн. Більше того, ОСОБА_1 в «шапці» та у п.п. 2 та 10 договору №1408658 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 30.12.2020 зазначив усі свої реквізити та персональні дані, необхідні для оформлення договору, та отримання кредиту. Вказують, що відповідач особисто у електронному кабінеті, що підтверджується п.2.1. Договору, зазначив № картки № НОМЕР_1 , що обслуговується у АТ КБ «Приватбанк». Матеріали справи не містять жодного доказу, що б спростовував відсутність даної картки у ОСОБА_1 .. Покладати відповідальність на кредитора за самостійно внесені дані відповідачем, суперечить як умовам договору, так і нормам закону. Відповідач особисто при укладенні договору зазначив усі свої реквізити, в тому числі № картки № НОМЕР_1 , що обслуговується у АТ КБ «Приватбанк». Тож вважає вимоги позивача ТОВ «Фінансова Компанія «Артеміда-Ф» про стягнення заборгованості підлягають до задоволення в повному обсязі.

Крім того, представником позивача адвокатом Бачинським О.М. 12.08.2026 до суду через систему «Електронний суд» було подано додаткові пояснення, у яких наголошує на доводах, зазначених у позовній заяві та відповіді на відзив, представник позивача додатково зазначає, що саме відповідач, якщо б дійсно йому не були перераховані кошти, без жодних проблем міг надати виписку із його картки № НОМЕР_1 , у національній валюті, що відкрито в АТ КБ «Приватбанк», котра б підтверджували голослівні твердження сторони відповідача про неотримання коштів. Вважає, що виключно обов`язок відповідача ОСОБА_1 є доведення неотримання коштів на картку зазначену позичальником у договорі. Водночас, наполягає на витребувані у АТ КБ «Приватбанк» виписку про рух коштів, а саме надходження на картку № НОМЕР_1 зазначену позичальником коштів протягом 3-ох банківських робочих днів.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17.09.2026 частково задоволено клопотання про витребування доказів, витребувано у АТ КБ «Приватбанк» виписку про рух коштів, а саме поступлення на картку № НОМЕР_1 громадянина ОСОБА_1 , грошових коштів з 30.12.2020 та протягом 3-ох банківських робочих днів

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві зазначено клопотання з проханням проводити розгляд справи без участі їхнього представника, підтримують заявлені вимоги і просять задовольнити у повному обсязі на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Підодвірний Т.І. у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, були належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи. До початку розгляду справи по суті подано відзив на позовну заяву.

Враховуючи думку представника позивача та представника відповідача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об`єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив такі обставини та дійшов до відповідних їм висновків.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ч. 1, 2 п. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, тощо. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

передбачені актами цивільного законодавства, тощо. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частин 1, 2 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктами 5, 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (пункт 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Судом встановлено, що 30.12.2020 року між ТОВ «Лінеура Україна» та громадянином ОСОБА_1 укладено Договір № 1408658 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Договір укладено в електронній формі на умовах пропозиції (оферти) укладення договору про надання кредиту, що опублікована на веб-сайті товариства, підписана електронним цифровим підписом кредитора та акцептований ОСОБА_1 , 30.12.2020 (шляхом одноразового ідентифікатора у вигляді коду).

Відповідно до п. 1.1 указаного договору укладення цього Договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через Веб-сайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході Клієнта в Особистий кабінет, шляхом перевірки Товариством правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. При цьому Клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІТС Товариства.

На умовах, встановлених Договором, Товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні (далі кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором; тип кредиту кредит. Сума кредиту складає: 5 000,00 гривень.

Згідно ч. 1.3.договору строк кредиту 30 днів; дата повернення кредиту вказується в Графіку платежів, що є Додатком №1 до цього Договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору»; тип процентної ставки фіксована. Процентна ставка за користування кредитом залежить від фактичного виконання Клієнтом умов Договору та становить.

Крім того, сторонами погоджено проценти за користування кредиту, зокрема: п. 1.4.1 Знижена процентна ставка становить 0,01% процентів від суми кредиту за кожен день користування кредитом (3,65 процентів річних), застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.3 цього Договору, якщо в цей строк Клієнт здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою повернення кредиту, що вказана в Графіку платежів. 1.4.2. Стандартна процента ставка складає 1,90% від суми кредиту за кожний день користування кредитом (693,50 процентів річних), застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.3 цього Договору, якщо Клієнт не виконав умови зазначені в пп.1.4.1 Договору для застосування зниженої процентної ставки. 1.5.Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: 1.5.1. за зниженою ставкою 3,65% річних. 1.5.2. за стандартною ставкою 693,50% річних. 1.6. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: 1.6.1. за зниженою ставкою 5 015,00 грн. 1.6.2. за стандартною ставкою 7 850,00 грн.

Тож первісний кредитор виконав свої зобов`язання, перерахувавши суму кредиту у розмірі 5000,00 грн. на банківський картковий рахунок № НОМЕР_1 , що підтверджується копією листа (довідки) платіжного провайдера ТОВ «Універсальні платіжні рішення» про успішне перерахування коштів: 30.12.2020 19:16:03 на суму 5000,00 грн, номер транзакції в системі iPay.ua 76388562, призначення платежу: Зарахування 5000 грн на карту НОМЕР_1 .

Належність відповідачу банківської картки № НОМЕР_2 та фактичне зарахування на неї кредитних коштів у розмірі 5000,00 грн. підтверджується також письмовими доказами, наданими АТ «Приват банк» на виконання вимог ухвали суду.

Так згідно інформації наданої на виконання ухвали суду від 17.09.2026 вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ), та згідно виписки по рахунку за період з 30.12.2020 по 04.01.2021 за договором №б/н з 30.12.2020 по 04.01.2021 вбачається зарахування 5000, 00 грн. 30.12.2020 на указану картку.

Тож зазначена інформація спростовує твердження відповідача про те, що ОСОБА_1 кредитний договір не укладався та кошти ним не були отримані.

Судом також встановлено, що 22.02.2021 ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Сіроко Фінанс» уклали Договір факторингу № 015-220221, згідно якого та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Сіроко Фінанс» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Лінеура Україна», включно і до ОСОБА_1 , за договором № 1408658 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 30.12.2020 року, порядковий номер згідно реєстру прав вимоги 4297.

У подальшому, 21.10.2024, ТОВ «Сіроко Фінанс» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Артеміда-Ф» уклали Договір факторингу № 20241021/2, згідно якого та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Артеміда-Ф» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс», включно і до громадянина ОСОБА_1 за Договором № 1408658 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 30.12.2020 року, порядковий номер згідно реєстру прав вимоги 38.

У подальшому, 21.10.2024, ТОВ «Сіроко Фінанс» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Артеміда-Ф» уклали Договір факторингу № 20241021/2, згідно якого та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Артеміда-Ф» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс», включно і до громадянина ОСОБА_1 за Договором № 1408658 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 30.12.2020 року, порядковий номер згідно реєстру прав вимоги 38, що вбачається звитягу з акту прийому - передачі реєстру прав вимоги, сформованого 21.10.2024.

Частиною 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Всупереч умов Кредитного договору відповідач не здійснює повернення кредиту, що суттєво порушує взяті на себе договірні зобов`язання, 08.02.2021 було здійснено одноразовий платіж у сумі 50,00 грн, у зв`язку з чим позивач змушений звернутись із даним позовом з метою захисту та поновлення порушених прав, а саме повернення кредитних коштів та відсотків у зв`язку із неналежним виконанням позичальником зобов`язання за Кредитним договором.

Станом на час розгляду справи судом відповідач не надав доказів погашення вказаної заборгованості.

Згідно розрахунку позивача станом на 08.07.2026 заборгованість відповідача перед позивачем становить 17213,44 грн. з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тіло кредиту) - 5000,00 грн.; залишок заборгованості по процентам за користування - 10400,00 грн.; заборгованість за пенею та штрафами - 0,00 грн.; інфляційне збільшення згідно ст. 625 ЦПК України - 1813,44 грн.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статями 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Згідно з статтями 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтями 12, 13, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналізуючи встановлені обставини у сукупності з наведеними нормами матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 в електронній формі з дотриманням вимог Закону України «Про електронну комерцію» та ЦК України укладено договір про споживчий кредит № 1408658 від 30.12.2020. На виконання умов вказаного правочину первісний кредитор перерахував відповідачу позику в розмірі 5000,00 грн., тим самим повністю виконавши свої зобов`язання. У свою чергу, ОСОБА_1 у порушення умов договору та вимог статтей 526, 530, 1049, 1054 ЦК України зобов`язання щодо своєчасного повернення позики та сплати нарахованих відсотків не виконав, позику у визначений строк не повернув.

22.02.2021 на підставі договору факторингу № 015-220221, відповідно до статей 512, 514, 1077 ЦК України, право грошової вимоги за договором № 1408658 від 30.12.2020 перейшло від ТОВ «Лінеура Україна» до ТОВ «Сіроко Фінанс», а у подальшому на підставі договору факторингу № 20241021/2 від 21.10.2024 - до ТОВ «ФК «Артеміда-Ф».

За таких обставин, оскільки факт укладення договору позики та перерахування коштів підтверджені належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, а відповідач у добровільному порядку зобов`язання за договором не виконав, вимоги ТОВ «ФК «Артеміда -Ф» в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5000,00 грн. є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимог у частині стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише в межах погодженого сторонами строку дії договору.

Частиною 1 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Статтями 12, 13, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зі змісту договору надання коштів на умовах споживчого кредиту № 1408658 від 30.12.2020 вбачається, що датою надання позики є 30.12.2020, строк кредиту становить 30 днів; дата повернення кредиту вказана у графіку платежів, що є додатком №1 до договору та становить 29.01.2021, при цьому знижена процентна ставка - 0,01% на день, стандартна процентна ставка - 1,90% на день.

Крім того, умовами договору визначено, що Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору. У випадку неможливості виконання зобов`язань за Договором у повному обсязі у встановлений термін та за умови, що заборгованість за кредитом складає не менше 400,00 гривень (включно)Клієнт може ініціювати продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення кредиту, шляхом укладення Додаткової угоди до Договору.

Відомостей щодо продовження (пролонгації) дії договору сторонами не надано.

Отже вбачається, що відповідач позику у визначений договором 30-денний строк не повернув. Згідно розрахунку первісного кредитора ТОВ «Лінеура Україна» за період кредитування з 30.12.2020 по 08.02.2021 нараховано 2850,00 грн. процентів за користування кредитом, з яких 50 грн. сплачено відповідачем. Загальний розмір заборгованості вказано 7800, 00 грн., з яких: 5000,00 грн заборгованість за тілом кредиту та 2800,00 грн.- заборгованість за процентам за користування кредитом. Вказаний розрахунок, на думку суду, здійснений первісним кредитором з дотриманням погоджених сторонами умов договору та може бути взятий за основу при вирішення даної справи по суті.

Згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України саме на позивача покладається обов`язок доведення обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог, зокрема факту погодження сторонами механізму пролонгації та продовження строку дії договору на відповідний період.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 наголосила, що очікування кредитодавця про те, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатися легітимними, незалежно від того, що сторони в кредитних договорах визначили, що проценти нараховуються не лише в межах строку кредитування, а й після його спливу.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем не доведено факт пролонгації (автопролонгації) договору № 1408658 від 30.12.2020 та надання кредиту на новий строк.

Отже, після закінчення погодженого сторонами 30-денного строку кредитування (тобто з 29.01.2021) право позикодавця на нарахування договірних процентів припинилося.

З огляду на викладене, позовні вимоги ТОВ «ФК «Артеміда - Ф» у частині стягнення процентів за користування позикою підлягають частковому задоволенню в розмірі 2800,00 грн. (за період у межах строку договору).

До того ж, позивачем нараховані проценти на підставі ст. 625 ЦК України в розмірі 1813,44 грн., щодо стягнення яких суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Судом взято до уваги, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який продовжений, зокрема і діє на теперішній час.

Як вбачається, що позивачем інфляційне збільшення у розмірі 1813,44 грн. нараховане під час дії в Україні воєнного стану, який на час розгляду справи продовжений, а тому в силу закону відповідач звільнений від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України.

Так, основним регулятором договірних відносин є ЦК України, а не окремі закони, що вбачається з аналізу висновків постанови Верховного Суду від 10.10.2018 у справі № 362/2159/15-ц.

Отже, в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за процентами на підставі ст. 625 ЦК України, в розмірі 1813,44 грн. слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 133 ЦК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

При зверненні до суду з позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. З огляду на те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на загальну суму 7800,00 грн., що становить 45,31% від заявленої суми позову 17213,44 грн., з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог у розмірі 1206,33 грн.

Крім того, положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належить надання професійної правничої допомоги.

Згідно з ч. 2 ст. 137 цього Кодексу за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 цього Кодексу розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Встановлено, що 06.07.2026 між позивачем та адвокатом Бачинським О.М. укладено договір про надання правової допомоги № 21110038, у якому передбачено у разі ухвалення судом рішення на користь клієнта (задоволення позовних вимог у повному обсязі) клієнт зобов`язується сплатити адвокату фіксований розмір винагороди, що становить 8000 грн. (п.4.2 договору).

Згідно з правової позиції Верховного Суду, висловленої в постанові від 12.02.2020 у справі № 648/1102/19, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Разом з тим, відповідно до п. 3 ч. 2ст.141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином оскільки позовні вимоги ТОВ «Артеміда-Ф» задоволено частково на суму 7800,00 грн., що становить 45,31 % від заявлених вимог, то ОСОБА_1 на користь позивача необхідно стягнути витрати понесені на правову допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 3624,80 грн.(8000*45,31%=3624,80).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 19, 76-81, 141, 259, 265, 268, 273, 274, 277, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Артеміда-Ф» (адреса місцезнаходження: м. Львів, вул. С. Бандери 87, офіс 54; ЄДРПОУ 42655697) заборгованість за договором № 1408658 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 30.12.2020 у розмірі 7800,00 грн., а також понесені витрати на правову допомогу у розмірі 3624,80 грн. та судовий збір у розмірі 1206,33 грн., а всього 12631,13 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Черкаського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 15.10.2026.

Головуючий: Н. М. Кондрацька