Решение № 140896646, 23.10.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/3917/26

Провадження № 2/345/2797/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.10.2026 м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Якиміва Р.В.

за участю секретаря судового засідання Гладенької Л.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуші в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. Позов мотивує тим, що 18.06.2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачкою було укладено кредитний договір №75223969 за умовами якого відповідачці було надано кредит в розмірі 8020,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом, передбачених умовами договору.

04.01.2022 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» укладено договір факторингу № 025-040122, згідно якого позивач отримав право вимоги по відношенню до відповідачки.

17.12.2025 між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» укладено договір факторингу №17/12/25-01, згідно якого позивач отримав право вимоги по відношенню до відповідачки.

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідачка припинила здійснення платежів для погашення кредитної заборгованості в результаті чого заборгованість основного боргу становить 24407,98 грн., з яких 8020,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, заборгованість за процентами за користування позикою 16387,98 грн.. Відповідачка добровільно борг не погашає, тому позивач змушений звернутися до суду та просить стягнути з відповідачки наявну заборгованість за кредитним договором №75223969 від 18.06.2021 року, а також судові витрати.

04.08.2026 від представника відповідачки адвоката Коваленко О.В. до суду надійшов відзив в якому просить відмовити в задоволенні позову, зазначивши, що позивачем не доведено факту укладення договору саме відповідачкою, не довів факт надання відповідачці коштів, не довів правомірність нарахування процентів після спливу строку користування позикою, які згідно математичного розрахунку за 30 днів користування повинні становити 4788,00 грн.. Крім того, надані позивачем матеріали не містять достатніх доказів, які б підтверджували обсяг переданого права вимоги. Зазначена позивачем сума витрат на правничу допомогу в розмірі 12000 грн. є завищеною та неспіврозмірноюзі складністю справи та обсягом виконаних робіт.

Ухвалою судді від 03.07.2026 року відкрито провадження у справі та призначено в порядку спрощеного провадження.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак у поданій заяві просить розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася однак представник відповідачки адвокат Коваленко О.В. подала суду відзив на позов та заяву про розгляд справи у її відсутності.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд приходить до наступного висновку.

Матеріалами справи встанолено, що 18.06.2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачкою було укладено кредитний договір №75223969 за умовами якого відповідачці було надано кредит в розмірі 8020,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом, передбачених умовами договору. Вказаний договір підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора (електронного підпису) шляхом направлення останній одноразового ідентифікатора Y47tndXc7U на номер телефону відповідачки НОМЕР_1 .

Пунктом 2 договору позики визначено: сума позики 8020,00грн, строк позики 30 днів. Базова процентна ставка за день користування позикою (фіксована) - 1,99%. Дата надання позики 18.06.2021. Дата повернення позики 18.07.2021. Фіксована процентна ставка - 1,99 % в день. Знижена процентна ставка/день - 0,80 %, процентна ставка за понаднормове користування позикою/день - 2,70 %.

Згідно із п. 4 договору, проценти за цим Договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок Позики.

У п. 5.2 передбачено, що Позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику, що розміщені на сайті http://mycredit.ua/ua/documents-llicense/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.

До матеріалів справи на підтвердження погоджених із відповідачем умов кредитування позивач також долучив Правила надання грошових коштів у позику ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" (на умовах повернення позики в кінці строку позики). Однак суд звертає увагу на те, що такі правила не містять підпису відповідачки, а відтак не має підстав уважати, що саме ці правила розуміла остання, ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи договір позики. Роздруківка ж із сайту позивача та посилання на нього належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, на що звернув свою увагу Верховний Суд України в постанові від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15). За вказаних обставин суд не знаходить підстав для того, щоб уважати долучені до матеріалів справи Правила частиною договору позики №75223969, а вказані у них умови - такими, що сторони взаємно погодили.

Як вбачається із Довідки № КД-000149700/ТНПП від 15.04.2026 р. яка видана платіжною системою ТОВ «ФІНЕКСПРЕС», відбулося перерахування коштів за номером платежу 15f69ea4-1b3c-4841-845f-b84191fdec7d, сума платежу 8020 грн., отримувач - ЕПЗ Олійник Алла номер НОМЕР_2 .

З огляду на викладене належними та допустимими доказами доведено факт укладення відповідачкою договору позики №75223969 від 18.06.2021 та отримання нею коштів у розмірі 8020,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості, заборгованість за кредитним договором №75223969 від 18.06.2021 становила 24407,98 грн., з яких 8020,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, заборгованість за процентами за користування позикою 16387,98 грн..

04.01.2022 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» укладено договір факторингу № 025-040122, згідно якого позивач отримав право вимоги по відношенню до відповідачки.

На підтвердження факту реального відступлення права вимоги за вказаним вище договором факторингу позивач надав витяг з Реєстру прав вимог № 10/06/22 та платіжну інструкцію, в яких серед іншого зазначено, що за ОСОБА_1 за кредитним договором № №75223969 від 18.06.2021 рахувалася заборгованість в загальному розмірі 24407,98 грн..

17.12.2025 між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» укладено договір факторингу №17/12/25-01, згідно якого позивач отримав право вимоги по відношенню до відповідачки.

На підтвердження факту реального переходу прав вимоги позивач надав Реєстр прав вимог № 17/12/25 та платіжну інструкцію, відповідно до яких за ОСОБА_1 за кредитним договором №75223969 від 18.06.2021 рахувалася заборгованість в загальному розмірі 24407,98 грн..

Як установив суд позивач заявив до стягнення заборгованість, яка була нарахована первісним кредитором у розмірі 24407,98 грн.

Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного договору, право вимоги за яким перейшло до позивача, непогашення відповідачкою заборгованості за цим договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг»; Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, в якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Виходячи з описаних норм законодавства, на підставі досліджених письмових доказів суд висновує, що відповідачка 18.06.2021 в електронній формі уклала із ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ АКТИВІВ» договір позики № 75223969, який підписала електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора.

Вказане свідчить про виникнення між ОСОБА_1 та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ АКТИВІВ» кредитних правовідносин, до яких слід застосовувати вимоги ст. 509, 1054 ЦК України.

Так, у частинах 1, 3 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Стаття 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За умовами укладеного договору позики, ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ АКТИВІВ» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 8020,00 грн на 30 днів (до 03.03.2022), за користування якого мав право нараховувати 1,99 % в день.

Факт перерахування відповідачці кредитних коштів підтверджений належними доказами, що описано вище. Даний факт представник відповідачки заперечила, однак доказів на його спростування не надала. Договір позики, як і його певні умови недійсними не визнавалися.

Згідно зі ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Як установив суд, 04.01.2022 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» укладено договір факторингу № 025-040122, згідно якого позивач отримав право вимоги по відношенню до відповідачки.17.12.2025 між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» укладено договір факторингу №17/12/25-01, згідно якого позивач отримав право вимоги по відношенню до відповідачки.

Оскільки під час розгляду справи знайшли своє підтвердження як факт укладення між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ АКТИВІВ» та відповідачкою договору позики, так і факт перерахування першим останній кредитних коштів на зазначений нею у договорі рахунок, натомість доказів повернення таких матеріали справи не містять, позивач набув права вимоги до відповідачки на підставі договорів, що описані вище, суд уважає, що в останнього виникло право вимагати повернення позики (право дійсної вимоги), а у відповідачки обов`язок по поверненню тіла кредиту в розмірі 8020,00 грн.

Доказів належного виконання зобов`язань по поверненню позичкових коштів відповідачка та її представник суду не надали, не подали будь-яких доказів на спростування користування наданими їй коштами, натомість право вимоги за кредитним договором перейшло до позивача у встановленому законом порядку, тому позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту підлягають до задоволення.

Щодо виникнення за договором позики №75223969 від 18.06.2021 обов`язку зі сплати відсотків за користування кредитними коштами та періоду, протягом якого вони нараховувалися, суд зважає на таке.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження №14-10цс18.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Позивач, пред`являючи вимоги до відповідачки, просив, у тому числі, крім тіла позики (суми, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість за відсотками за користування позикою.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором позики встановлено, що заборгованість за процентами за користування кредитними коштами нарахована за період із 18.06.2021 по 22.02.2022.

Однак суд звертає увагу на те, що кредит надавався на 30 днів і датою його повернення в укладеному сторонами договорі визначено 18.07.2021. Тобто саме до цього часу кредитодавець мав право нараховувати відсотки за користування кредитними коштами.

Посилання ж позивача на те, що продовження строку кредитування визначено в Правилах надання грошових коштів у позику не заслуговують на увагу, оскільки, як установлено вище, такі Правила не можна вважати частиною укладеного між відповідачкою та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ АКТИВІВ» договору позики № №75223969.

Таким чином, суд погоджується із доводами представника відповідачки, що у вказаного Товариства законних підстав для нарахування відсотків за користування кредитними коштами поза межами строку кредитування не було.

Тому, з урахуванням викладеного, суд уважає, що підставними до нарахування є відсотки, розрахунок яких проводився в межах погодженого сторонами строку кредитування.

Так, в договорі позики №75223969 від 18.06.2021 його сторони погодили, що строк позики становить 30 днів, дата повернення позики 18.07.2021, відсоткова ставка за користування кредитом 1,99% в день, знижена, становить 0,80%.

Виходячи з указаного, заборгованість за процентами станом на 18.07.2021 (на дату повернення позики) за спірним кредитним договором могла становити 4788 грн. (8020,00 грн *1,99%=156,60 грн. відсотків у день * 30 днів).

З огляду на зазначене вище, враховуючи, що відповідачка порушила умови укладеного договору позики №75223969 від 18.06.2021, право вимоги за яким набув позивач, у встановленому порядку та строки не погашала заборгованість, суд дійшов висновку, що з відповідачки на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» слід стягнути 8020,00 грн заборгованості за тілом кредиту та 4788,00 грн. заборгованості за процентами, що становить загальну суму 12808,00 грн., а позов задовольнити частково, відмовивши у стягненні процентів, нарахованих поза межами погодженого строку кредитування.

Розподіл судових витрат:

Відповідно ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача; у разі задоволення позову - на відповідача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжною інструкцією позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2662,40 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково (78%), з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 2076,67 грн. (2662,40 грн х 78% грн. = 2076,67 грн.).

Щодо стягнення з відповідача судових витрат, понесених позивачем на оплату правничої допомоги слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що 02.02.2026 позивач уклав договір про надання правової допомоги №ДО 20260202/001 та відповідно Акту про надання послуг №500 від 01.05.2026 сплатив визначену вартість послуг в загальній сумі 12000,00 грн., яку позивач просить стягнути з відповідачки.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, складності справи, що справа розглядалася за правила спрощеного позовного провадження, враховуючи розмір позовних вимог, застосувавши критерії розумності та співмірності, приходить до висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з відповідачки на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 гривень.

За таких обставин суд приходить до висновку, що з відповідачки на користь позивача слід стягнути 4000,00 грн. витрат за надання правничої допомоги та 2076,67 грн. судового збору.

На підставі наведеного, відповідно до ст. 207, 512, 514, 526, 625, 1046, 1048, 1049, 1054 ЦК України, керуючись ст. 141, 263-265, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» (ЄДРПОУ 43950742) суму заборгованості за кредитним договором №75223969 від 18.06.2021 в розмірі 12808,00 грн..

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» судовий збір у розмірі 2076,67 грн. та витрати за надання правничої допомоги в розмірі 4000, 00 грн..

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя