Решение № 140896365, 30.09.2026, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 176/3260/25

Провадження № 2/185/1064/26

З А О Ч Н Е

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Юдіної С.Г., за участю секретаря Лазько П.О., розглянувши у судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Жовтоводської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та ї вихованні, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача в якому просила суд : зобов`язати відповідача усунути перешкоди у її спілкуванні з онуком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення порядку участі позивачки у вихованні онука ОСОБА_3 :

- дозволити необмежене спілкування баби з дитиною засобами телефонного, поштового, електронного та відеозв`язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування;

- систематичні побачення щотижня на вихідних з 11-00 години до 17-00 години, з правом забирати дитину до місця тимчасового проживання бабусі (на період її приїзду до м. Жовті Води), відвідувати культурно-освітні заклади, кінотеатри, парки відпочинку, ігрові майданчики, зоопарки, басейни, дитячі кафе та інші заклади харчування, у перші два місяці з дня винесення рішення суду у справі у присутності батька, а у подальшому - без супроводу батька (з урахуванням графіку навчання дитини);

- можливість щорічно зустрічатися та спілкуватися з онуком з 11.00 години до 17.00 години в день народження дитини (з урахуванням графіку навчання дитини);

- можливість щорічно зустрічатися та спілкуватися з онуком з 11.00 години до 17.00 години у день народження матері дитини, у дні релігійних та офіційних свят (Новий рік, Різдво, Великдень, Трійця, День конституції, День незалежності України, День Матері, День української захисниці …) за місцем проживання дитини без присутності батька дитини на період приїзду баби до м. Жовті Води;

- побачення баби і дитини щороку в літній період під час канікул протягом двох тижнів, в зимовий період під час канікул протягом 10 днів з онуком за адресою проживання баби : АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати батька дитини завчасно попереджати бабу дитини про зміну місця проживання дитини та про можливість та причини зміни у визначеному порядку зустрічей з онуком;

- у разі якщо в день призначений для побачень з бабусею дитина хворіє, то батько має надати позивачці документи, що підтверджують хворобу дитини, і у такому випадку забезпечити зустріч за місцем перебування дитини: АДРЕСА_2 .

У обґрунтування заявленого позову позивач зазначила, що її дочка ОСОБА_4 перебуває у шлюбі з відповідачем з 2020. Від шлюбу у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Онук позивачки народився із вадою урологічного характеру, яку відповідач відмовлявся визнавати та лікувати. На цьому ґрунті між подружжям виник конфлікт, внаслідок якого відповідач вирішив піти від дружини та забрав із собою сина. На той час відповідач з дружиною та сином проживали у АДРЕСА_3 у спільному будинку, придбаному у 2014 році, знаходячись в цивільному шлюбі. Протягом листопада 2021 - грудня 2021 відповідач декілька разів дозволяв матері та бабусі бачитися з дитиною, але робив це з метою забрати речі онука та усі спільні документи. А вже з січня 2022 року взагалі перешкоджав позивачці, як бабусі, бачитися з малюком та приймати участь у його вихованні та піклуванні. 04.01.2022 позивачка звернулася у службу по правах дітей м. Кремінна Луганської області з заявою, в якій зазначила неправомірні дії батька дитини стосовно обмеження спілкування бабусі та матері з онуком ОСОБА_5 . У вечорі цього дня розлючений відповідач намагався вигнати позивачку з будинку, в якому мешкала його дружина, викликавши наряд поліції. Після чого, батько дитини ОСОБА_2 зовсім не дозволяє позивачці бачитися та приймати участь у вихованні онука по сьогоднішній день. Незважаючи, що маленька дитина знаходилася з матір`ю відповідача ( ОСОБА_6 ) та ще з двома неповнолітніми її онучками, поки батько був повний робочий день на роботі. Позивачці не дозволяли навідувати дитину. Позивачка приходила до батьків відповідача, де на той момент проживав онук, але їй не відкривали та не пускали до малюка. А коли на прогулянці зустрічалися у парку, то бігли з возиком та дитиною від неї. Відповідач не повідомляв про стан розвитку та здоров`я онука, тому позивачка з донькою приходили на консультації до педіатра, у відсутність онука, робили електронне скерування до дитячого уролога але батько дитини ігнорував та заперечував проти звернення до спеціаліста. Позивачка з донькою та онуком їздили на приватну консультацію до педіатра ОСОБА_7 в м. Рубіжне Луганської обл. у жовтні 2021, який підтвердив хворобу малюка. В грудні були на прийомі вже без онука. Але відповідач виявив байдуже ставлення до здоров`я своєї дитини. 9 лютого 2022 донька позивачки зверталася до органів місцевої поліції з заявою про вчинення ОСОБА_2 психологічного та економічного насильства в її сім`ї. Відповідь не отримала в зв`язку з повномасштабним вторгненням росії в Україну. У березні 2022 відповідач, не повідомивши дружину, забрав дитину і виїхав з м. Кремінної. З того часу став приховувати місце знаходження своє та онука ОСОБА_5 . 8 квітня 2022 року через бойові дії позивачка зі своєю дочкою і мамою виїхали з Луганської області до м. Бахмуту Донецької області, за місцем реєстрації позивачки. Там дочка звернулася до поліції, щодо розшуку свого сина, однак через постійні обстріли в місті їм порадили подати заяву в поліцію на території України, де немає бойових дій. Отримавши інформацію, що відповідач знаходиться на Західній Україні позивачка з донькою та мамою виїхали до м. Львів, де 29 червня 2022 року дочка Позивачки звернулася із заявою у Львівське районне управління поліції № 1 ГУНП України у Львівській області, де просила встановити місце перебування малолітнього сина. Як вбачається з відповіді від 14 липня 2022 року: «В ході перевірки встановлено, що ОСОБА_2 разом з сином ОСОБА_3 може перебувати на території Дніпропетровської області». 03.08.2022 дочка позивачки звернулася із заявою до ГУНП Дніпропетровській області та 01.09.2022 року позивачка дізналася, що онук разом з відповідачем зареєстровані як внутрішньо переміщені особи у Дніпропетровській області, а саме, у АДРЕСА_4 . Працівниками служби у справах дітей Солонянської сільської ради було здійснено обстеження житлових умов, про що було складено акт від 04.08.2022. Позивачка з донькою у грудні 2022 року їздили за вказаною адресою, але відповідач з рідними виїхали у невідомому напрямку. З серпня 2022 року після того, як з відповідачем розмовляла поліція та працівники соціальної служби, відповідач знову змінив місце проживання. Як виявилося пізніше, а саме в квітні 2025 року внаслідок придбання нерухомості батьками відповідача у Дніпропетровській області. Позивачка не має ніякої інформації про стан здоров`я та життя свого маленького онука. Відповідач постійно приховує адресу свого місця проживання та сина, про що прямо повідомляє співробітникам поліції. Замінивши номер телефону, на зв`язок не виходить. Його рідні, з якими імовірно і проживає відповідач з дитиною, на дзвінки не реагують. ОСОБА_4 (донька) разом з Позивачкою з квітня 2022 по квітень 2025 постійно розшукували відповідача з онуком у Дніпропетровській, Київській, Івано-Франківській та Луганській обл., звертаючись до органів поліції та у службу по справах дітей, за допомогою адвокатських запитів. Зверталися неодноразово за допомогою в розшуку та консультаціями до відділів ювенальної поліції м. Львів. Також 12.07.2023 зверталися до Головного Управління Прикордонної служби України з метою отримання інформації : чи була вивезена дитина за кордон. Зверталися до Уповноваженого Верховної Ради з прав дитини з метою отримання допомоги у розшуку місця знаходження дитини та ризиків, що загрожують здоров`ю малюка. У серпні 2024 року позивачка листувалася з дідусем онука ОСОБА_8 в інтернет мережі Телеграм, на запитання : «Де знаходяться онук з батьком?», на прохання надати телефон батька дитини для спілкування, відповіді не отримала. На пропозицію, приїхати до онука або надіслати подарунки (одяг, взуття та іграшки) поштою, отримала відмову. Після розмов у січні та лютому 2025 року відповідач так і не виходить на зв`язок, а продовжує спілкування його батько, який пояснює, що ОСОБА_9 ще й досі шукає можливості відновлення спілкування між подружжям, але це імовірно може статися після закінчення воєнного стану. У квітні позивачка дізналася, що родичі відповідача придбали три нерухомості у м. Жовті Води Дніпропетровської області. 29.04.2025 донька позивачки звернулася з заявою до служби у справах дітей виконавчого комітету Жовтоводської міської ради з проханням провести обстеження житлово-побутових умов проживання її малолітнього сина. З відповіді органу опіки і піклування від 23.05.2025 позивачка дізналася фактичне місце проживання відповідача та онука. Поведінка відповідача порушує права позивачки як бабусі малолітньої дитини та шкодить гармонійному розвитку дитини. Мирним шляхом домовитися з відповідачем, про з`єднання родини, щоб дитина зростала у повній сім`ї, позивачці не вдалося. У свою чергу відповідач погрожував позивачці та своїй дружині, що вони взагалі не побачать хлопчика, якщо звернуться за захистом своїх інтересів та інтересів онука до органів влади. На сьогоднішній день об`єктивні підстави для обмеження спілкування позивачки з онуком відсутні. Встановлення певного порядку спілкування з онуком необхідна для морального виховання та формування сімейних цінностей.

Ухвалою від 24 жовтня 2025 року по справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

У судовому засіданні позивачка та її представник, кожен окремо, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити, посилаючись на доводи наведені в позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з`явився, був належним чином повідомленим про час, дату та місце розгляду справи, про причину неявки суд не повідомив. Відзив на позов не надав.

Представник орган опіки та піклування виконавчого комітету Жовтоводської міської ради в судове засідання не з`явилися, надали до суду висновок.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Вислухав позивача та її представника, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, суд доходить висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню на таких підставах.

Так, у судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_10 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками записані: ОСОБА_11 , ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 від 05.10.1999.

31.07.2020 року ОСОБА_10 та ОСОБА_2 уклали шлюб, дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_12 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб (повторним) серія НОМЕР_2 від 31.07.2020.

ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_3 , батьками записані: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження (повторним) серія НОМЕР_3 від 19.01.2022.

Як зазначає позивачка у позові та пояснила в судовому засіданні між подружжям ОСОБА_4 та ОСОБА_9 сталося непорозуміння з приводу лікування їх сина, в результаті чого відповідач забрав дитину та пішов з дому, а в березні 2022 без попередження з дитиною виїхав з міста Кремінна. Фактично з того часу відповідач став приховувати своє та онука місце знаходження. Після численних пошуків та звернень позивачці стало відомо що відповідач з дитиною може проживати у м. Жовті Води, Дніпропетровської області.

Згідно інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної Інформаційної системи соціальної сфери ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .

ОСОБА_4 звернулася до служби у справах дітей виконавчого комітету Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області з метою проведення обстеження місця проживання дитини.

Згідно відповіді виконавчого комітету Жовтоводської міської ради повідомлено, що спеціалістами служби у справах дітей було здійснене соціальне інспектування місця проживання дитини за адресою: АДРЕСА_2 . За результатами встановлено, що санітарно-гігієнічні умови проживання відповідають загальноприйнятим нормам. Житлове приміщення забезпечене всіма необхідними комунікаціями, квартира чиста, мебльована, дитина охайна, чиста забезпечена сезонним одягом, взуттям, іграшками та предметами догляду. За результатом обстеження фактів, які б свідчили про загрозу життя та здоров`я дитини, або про неналежні умови проживання не виявлено.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до частини першої, другої, третьої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст.ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Докази повинні бути належними, допустимими та достовірними. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 157 СК України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. Той з батьків, хто проживає з дитиною, у разі його ухилення від виконання договору зобов`язаний відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану другому з батьків.

Статтею 15 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини. Рішення органів опіки та піклування з цих питань можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом.

У відповідності до ст. 158 СК України, за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов`язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

На підставі статті 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами. За заявою заінтересованої сторони суд може зупинити виконання рішення органу опіки та піклування до вирішення спору. У разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним. Особа, яка ухиляється від виконання рішення суду, зобов`язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Приписами статті 19 СК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, особа має право на попереднє звернення за захистом своїх сімейних прав та інтересів до органу опіки та піклування. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання, якщо протягом десяти днів від часу його винесення заінтересована особа не звернулася за захистом своїх прав або інтересів до суду, крім випадку, передбаченого частиною другою статті 170 цього Кодексу. Звернення за захистом до органу опіки та піклування не позбавляє особу права на звернення до суду. У разі звернення з позовом до суду орган опіки та піклування припиняє розгляд поданої йому заяви. При розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Ухвалою суду про відкриття провадження зобов`язано орган опіки та піклування виконавчого комітету Жовтоводської міської ради надати висновок щодо розв`язання спору.

01.06.2026 року до Павлоградського міськрайонного суду надійшов висновок органу опіки та піклування Жовтоводської міської ради.

Згідно висновку органом опіки та піклування зазначено, що малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 фактично проживає з батьком ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 . В квартирі батьком створено всі необхідні умови для повноцінного проживання, навчання та розвитку дитини. Для підготовки висновку було призначено розгляд питання на засіданні комісії з питань захисту прав дитини яка відбулася 12.05.2026 року. ОСОБА_2 на засідання не з`явився, пояснень не надав. ОСОБА_1 також на засідання не з`явилася, надала заяву де просила розглянути питання без її участі. у зв`язку з неявкою сторін комісія була позбавлена можливості заслухати пояснення учасників спору, з`ясувати фактичні обставини спору, визначити порядок та умови можливого спілкування з урахуванням найкращих інтересів дитини. З викладеного вбачається що органом опіки і піклування не отримано достатніх матеріалів щодо всебічного та об`єктивного вирішення спору. Отже орган опіки і піклування констатував факт відсутності можливості надання висновку щодо розв`язання спору.

У відповідності до ст. 257 СК України, баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Як зазначалося вище, статтями 141 Сімейного кодексу України, статтею 15 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою і розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Крім того, статтею 157 СК України визначено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно, той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Також, статтею 257 СК України передбачено, що баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

В ході розгляду справи, судом не було встановлено обставин, які б свідчили про те, що спілкування баби з онуком буде шкодити дитині та перешкоджатиме нормальному розвитку останнього. Безпосередня участь баби у вихованні онука, регулярне спілкування між ними буде повністю відповідати найкращим інтересам дитини.

При визначенні порядку та способу участі баби у вихованні онука судом враховано, що таке спілкування можливе лише за умови добровільного волевиявлення дитини на таке спілкування. Спілкування у визначений спосіб повинно ґрунтуватися виключно на бажанні дитини, порозумінні та взаємних поступках сторін, здійснюватися без примушування дитини.

За встановлених обставин, приймаючи до уваги баланс інтересів дитини, бажання баби приймати участь у вихованні та спілкуванні з онуком суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 12, 13, 263, 264, 265, 273, 280, 281 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Жовтоводської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та ї вихованні задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у спілкуванні ОСОБА_1 з її онуком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення порядку участі позивачки у вихованні онука ОСОБА_3 :

- дозволити необмежене спілкування баби з дитиною засобами телефонного, поштового, електронного та відеозв`язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування;

- систематичні побачення щотижня на вихідних з 11-00 години до 17-00 години, з правом забирати дитину до місця тимчасового проживання бабусі (на період її приїзду до м. Жовті Води), відвідувати культурно-освітні заклади, кінотеатри, парки відпочинку, ігрові майданчики, зоопарки, басейни, дитячі кафе та інші заклади харчування, у перші два місяці з дня винесення рішення суду у справі у присутності батька, а у подальшому - без супроводу батька (з урахуванням графіку навчання дитини);

- можливість щорічно зустрічатися та спілкуватися з онуком з 11.00 години до 17.00 години в день народження дитини (з урахуванням графіку навчання дитини);

- можливість щорічно зустрічатися та спілкуватися з онуком з 11.00 години до 17.00 години у день народження матері дитини, у дні релігійних та офіційних свят (Новий рік, Різдво, Великдень, Трійця, День конституції, День незалежності України, День Матері, День української захисниці …) за місцем проживання дитини без присутності батька дитини на період приїзду баби до м. Жовті Води;

- побачення баби і дитини щороку в літній період під час канікул протягом двох тижнів, в зимовий період під час канікул протягом 10 днів з онуком за адресою проживання баби : АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати батька дитини завчасно попереджати бабу дитини про зміну місця проживання дитини та про можливість та причини зміни у визначеному порядку зустрічей з онуком;

- у разі якщо в день призначений для побачень з бабусею дитина хворіє, то батько має надати позивачці документи, що підтверджують хворобу дитини, і у такому випадку забезпечити зустріч за місцем перебування дитини: АДРЕСА_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб - адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 .

Третя особа : орган опіки та піклування виконавчого комітету Жовтоводської міської ради, ЄДРПОУ 04052086, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, бульвар Свободи, 33.

Суддя С. Г. Юдіна