Решение № 140896284, 28.09.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/7458/26

Єдиний унікальний номер 205/7458/26

Провадження № 2/205/4979/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Приходченко О.С.

при секретарі Король Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

26 лютого 2026 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» через систему «Електронний суд» звернулося до Новокодацького районного суду міста Дніпра з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, який зареєстрований канцелярією суду 09 червня 2026 року.

Ухвалою судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 15 червня 2026 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 28 вересня 2026 року вирішено питання про заочний розгляд справи.

Позивач у своєму позові посилався на те, що 01 лютого 2025 року між ОСОБА_1 і ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено кредитний договір № 8292391, відповідно до умов якого відповідачеві було видано кредит у розмірі 8 000 грн. строком на 360 днів по 26 січня 2026 року зі сплатою відсотків у розмірі 0,998 % від суми кредиту щоденно за користування кредитом. Відповідач зобов`язання не виконала, кошти не повернула, відсотки не сплатила, тому станом на 26 серпня 2025 року виникла заборгованість за кредитним договором № 8292391 від 01 лютого 2025 року у розмірі 29 587 грн. 38 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 7 756 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 6 631 грн. 38 коп. та неустойки у розмірі 15 200 грн. 27 березня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 27/03/25, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаними в реєстрі боржників, на підстав якого до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 8292391 від 01 лютого 2025 року. Просив стягнути із ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 8292391 від 01 лютого 2025 року у розмірі 29 587 грн. 38 коп., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662 грн. 40 коп. Представник позивача просила розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 про дату та час судового засідання повідомлялася в порядку, передбаченому ч. 11 ст. 128 ЦПК України, у судове засідання не з`явилася, відзив на позов не надала. На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим розглядати справу за відсутності відповідача. Будь-які заяви чи клопотання від відповідача до суду не надходили.

Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з`явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані і добуті докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що 01 лютого 2025 року між ОСОБА_1 і ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено кредитний договір № 8292391, відповідно до умов якого відповідачеві було видано кредит у розмірі 8 000 грн. строком на 360 днів по 26 січня 2026 року зі сплатою відсотків у розмірі 0,998 % від суми кредиту щоденно за користування кредитом (а.с. 10-17).

01 лютого 2025 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» на картковий рахунок ОСОБА_1 було перераховані кошти у розмірі 8 000 грн. (а.с. 18).

27 березня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 27/03/25, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаними в реєстрі боржників (а.с. 31-35, 37, 38).

Відповідно до реєстру боржників № 13 від 26 серпня 2025 року до договору факторингу № 27/03/25 від 27 березня 2025 року, до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 8292391 від 01 лютого 2025 року (а.с. 39).

Відповідач умови кредитного договору не виконує, внаслідок чого заборгованість за кредитним договором № 8292391 від 01 лютого 2025 року станом на 26 серпня 2025 року склала 29 587 грн. 38 коп. (а.с. 19-21).

Правовідносини, що виникли між сторонами урегульовано ЗУ «Про споживче кредитування», ЗУ «Про електронну комерцію», ЦК України.

Частиною 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування»; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування»; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, про зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 ЗУ «Про споживче кредитування» регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про споживче кредитування» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Таким ідентифікатором є повідомлення з кодом НОМЕР_1 у розділі «Реквізити та підписи сторін» в кредитному договорі № 8292391 від 01 лютого 2025 року (а.с. 17).

Тобто, між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Стосовно позовних вимог в частині стягнення заборгованості за неустойкою за кредитним договором № 8292391 від 01 лютого 2025 року у розмірі 15 200 грн., суд приходить до висновку, що вони задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202, затвердженим Верховною Радою України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, та наразі не скасовано.

Згідно з пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, договір про споживчий кредит, тобто договори, відповідно до яких позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем); 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання(невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12 червня 2024 року у справі № 910/10901/23, який відповідно до положень частини 4 статті 263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.

Отже, враховуючи, що на момент укладення договору та розгляду справи на території України діє воєнний стан, кредитодавець не мав права нараховувати відповідачу неустойку (пеню, штрафи), а тому у задоволенні позовної вимоги про стягнення заборгованості за пенею в розмірі 15 200 грн. слід відмовити.

У зв`язку з тим, що отримання у кредит грошових коштів відповідачем підтверджено належними доказами по справі, і у такого учасника справи в силу укладеного договору виникло зобов`язання повернути такі кошти частинами, у розмірах та у строки, зазначені у кредитному договорі, відповідач свої зобов`язання не виконує, то позов підлягає задоволенню та з відповідача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 8292391 від 01 лютого 2025 року у розмірі 14 387 грн. 38 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 7 756 грн. та заборгованості за відсотками у розмірі 6 631 грн. 38 коп. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, саме: судовий збір.

Позивачем при поданні позову до суду було сплачено судовий збір у розмірі 2 662 грн. 40 коп. (а.с. 1).

З урахуванням того, що позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 1 294 грн. 64 коп. (14 387 грн. 38 коп. х 2 662 грн. 40 коп. / 29 587 грн.38 коп. = 1 294 грн. 64 коп.).

Таким чином, загальна сума, яка підлягає стягненню із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» складає 15 682 грн. 02 коп. (14 387 грн. 38 коп. + 1 294 грн. 64 коп. = 15 682 грн. 02 коп.).

На підставі викладеного, керуючись ч. 5 ст. 8, п. 12 ч. 1 ст. 3, ст. 12, ч. 1 ст. 13 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування», ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію», ст. ст. 525, 526, ст. 610, ч. 1 ст. 612, ч. 1 ст. 1048 ЦК України, ч. 1 ст. 141, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 259, 263-265, ч. 1 ст. 280, ст. ст. 281, 282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, місцезнаходження за адресою: 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, поверх 4) заборгованість за кредитним договором № 8292391 від 01 лютого 2025 року у розмірі 14 387 (чотирнадцять тисяч триста вісімдесят сім) гривень 38 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 7 756 (сім тисяч сімсот п`ятдесят шість) гривень та заборгованості за відсотками у розмірі 6 631 (шість тисяч шістсот тридцять одна) гривні 38 коп., а також судовий збір у розмірі 1 294 (одна тисяча двісті дев`яносто чотири) гривень 64 коп., а всього 15 682 (п`ятнадцять тисяч шістсот вісімдесят дві) гривні 02 коп.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Відповідачем може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення позивачем може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя: