Постановление суда № 140889870, 23.10.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/31144/26

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

23 жовтня 2026 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бездрабко О.І., перевіривши виконання вимог статей 160, 161 КАС України за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛКАН АГРО ТРЕЙД ПЛЮС" до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БАЛКАН АГРО ТРЕЙД ПЛЮС" звернулося з позовною заявою до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9672224/44992668 від 06.10.2023 р.;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3 від 13.09.2023 року на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість 1000000 грн., подану Товариством з обмеженою відповідальністю "БАЛКАН АГРО ТРЕЙД ПЛЮС" за датою подання до реєстру.

Ухвалою від 09.10.2026 р. позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме: надати до суду мотивовану заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та докази поважності причин його пропуску.

20.10.2026 р. від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, яка мотивована тим, що позивач не отримував рішення контролюючого органу від 06.10.2023 р. № 9672224/44992668 про відмову в реєстрації податкової накладної від 13.09.2023 р. № 3 в ЄРПН, а надіслана квитанція містила лише номер і дату рішення і з неї неможливо було встановити на якій із трьох альтернативних підстав, передбачених Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладниї/розрахунків коригування в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 р. № 520, ґрунтується відмова. Законодавства не покладає на платника обов`язку витребовувати рішення, яке контролюючий орган зобов`язаний надіслати за власною ініціативою. Покладення на позивача наслідків невиконання відповідачем свого обов`язку фактично перекладає тягар належної процедури з суб`єкта владних повноважень на приватну особу, що суперечить ч.2 ст.2 та ч.2 ст.77 КАС України. Відповідач, не виконавши свій обов`язок, отримує процесуальну перевагу - унеможливлення судового контролю за своїм рішенням, що суперечить загальному принципу права "ніхто не може отримувати перевагу зі своєї неправомірної поведінки". Також зауважує, що з літа 2023 року та впродовж періоду, що відповідає строку звернення до суду, регіон, де знаходиться позивач - с.Кулчева Болградського району (Придунав`я) зазнавав систематичних атак ударних БпЛА на портову та логістичну інфраструктуру Дунаю (Ізмаїл, Рені), через яку здійснювався збут сільськогосподарської продукції. Сам відповідач визнає відсутність безпечних умов за місцезнаходженням позивача, про що свідчить лист Головного управління ДПС в Одеській області від 26.05.2026 р. № 8776/КПР/15-32-07-05-06. Відмова в поновленні строку була б непропорційною: строк у цій справі не захищає правову визначеність, а іншого способу захисту у позивача немає.

При вирішенні даної заяви суддя виходить з наступного.

Частинами 1, 2 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод чи інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, КАС України передбачено тримісячний строк для звернення до суду у разі, коли позивач скористався досудовим порядком вирішення спору.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.07.2025 р. у справі № 500/2276/24 погодилася із правильністю усталеної практики Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо строків оскарження рішень податкового органу, а саме:

1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);

2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов`язань (наприклад, відмова у реєстрації податкових накладних; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);

3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов`язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 Податкового кодексу України).

Предметом позову ТОВ "БАЛКАН АГРО ТРЕЙД ПЛЮС" є рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.10.2023 р. № 9672224/44992668.

Оскільки що позивач не оскаржував дане рішення в адміністративному порядку, то строк на його оскарження в судовому порядку становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У позовній заяві позивачем зазначено, що оскаржуване рішення не отримував, а єдиним електронним документом, який надійшов позивачу, було квитанція від 06.10.2023 р. (20:30:28), у якій констатовано факт прийняття комісією регіонального рівня рішення від 06.10.2023 р. № 9672224/44992668 про відмову в реєстрації податкової накладної.

Отже, шестимісячний строк звернення до суду необхідно обчислювати з 06.10.2023 р., так як саме в цей день позивач дізнався про наявність рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 13.09.2023 р. № 3. При цьому. не отримання самого рішення не змінює дату, з якою законодавець пов`язує обчислення шестимісячного строку звернення до суду.

Таким чином, строк звернення до суду щодо оскарження рішення від 06.10.2023 р. № 9672224/44992668 про відмову в реєстрації податкової накладної від 13.09.2023 р. № 3 сплинув 07.10.2024 р.

З позовною заявою ТОВ "БАЛКАН АГРО ТРЕЙД ПЛЮС" звернулося до суду 06.10.2026 р., тобто з пропуском встановленого ч.2 ст.122 КАС України строку.

Оцінюючи наведені позивачем причини пропуску зазначеного строку, суддя враховує, що згідно з вимогами ч.1 ст.121 КАС України суд поновлює процесуальний строк, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 р. у справі № 500/1912/22 зазначив, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Крім цього, Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи застосування правового інституту строків звернення до адміністративного суду, у постанові від 20.11.2019 р. у справі № 9901/405/19 вказала, що закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин пропуску такого строку. Вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки. Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

У постанові від 10.01.2024 р. у справі № 420/1782/23 Верховний Суд зазначив, що причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

При вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущений; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 13.02.2024 р. у справі № 140/9165/23.

При цьому, поважність причин попуску строку звернення до суду повинен доводити скаржник (постанова Верховного Суду від 10.09.2020 р. у справі № 806/2321/16).

Тобто поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Відтак поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Водночас не звернення до суду з позовом за захистом свої прав через неналежне використання своїх процесуальних прав не є поважною причиною пропуску строку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.09.2020 р. у справі № 640/12324/19.

Як на підставу поважності пропуску строку звернення до суду позивач посилається на те, що не отримував від контролюючого органу рішення від 06.10.2023 р. № 9672224/44992668 про відмову в реєстрації податкової накладної від 13.09.2023 р. № 3 в ЄРПН.

Між тим, суддя повторно зазначає, що не отримання тексту рішення про відмову в реєстрації податкової накладної при отриманні квитанції від 06.10.2023 р. (20:30:28), в якій зазначено факт прийняття комісією регіонального рівня рішення від 06.10.2023 р. № 967224/44992668 про відмову в реєстрації податкової накладної, жодним чином не перешкоджає зверненню до суду з позовом щодо оскарження рішення про відмову в реєстрації податкових накладних. Позивач при отриманні вищевказаної квитанції, в якій зазначено дату та номер рішення, мав можливість звернутися до Головного управління ДПС в Одеській області із заявою про направлення йому копії рішення від 06.10.2023 р. № 9672224/44992668 про відмову в реєстрації податкової накладної від 13.09.2023 р. № 3. Однак дії щодо отримання копії оскаржуваного рішення позивач почав вчиняти тільки 28.08.2026 р., тобто більш ніж через 2 роки після сплину строку звернення до суду, що навпаки свідчить про невжиття самим позивачем заходів щодо отримання тексту рішення.

Щодо наявності воєнного стану, то за практикою Верховного Суду введення воєнного стану не може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на неможливість подання позовної заяви, що в свою чергу, обумовило пропуск строку на її подання.

Разом з тим, введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку.

Вказаний висновок зроблено Верховним Судом у постановах від 04.04.2023 р. у справі № 140/1487/22, від 23.01.2023 р. у справі № 496/4633/18.

Позивач вказує на те, що регіон, де він знаходиться, з літа 2023 року та впродовж періоду, що відповідає строку звернення до суду, зазнавав систематичних атак ударних БпЛА на портову та логістичну інфраструктуру Дунаю (Ізмаїл, Рені), через яку здійснювався збут сільськогосподарської продукції. В той же час, як це вплинуло на неможливість своєчасного звернення до суду з позовом щодо оскарження рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН ТОВ "БАЛКАН АГРО ТРЕЙД ПЛЮС" жодним чином не обґрунтувало та відповідних доказів не надало.

Отже, наведені позивачем обставини не свідчать про наявність об`єктивних, непереборних та підтверджених належними доказами перешкод для своєчасного звернення до суду, у зв`язку з чим підстави для визнання причин пропуску строку поважними відсутні.

У зв`язку з наведеним вище, суддя зазначає, що наведені позивачем обставини у поданій заяві мають суб`єктивний характер, стосуються виключно внутрішніх організаційних процесів позивача та не підтверджують наявність об`єктивних, непереборних та істотних перешкод, які б заважали реалізації права на судовий захист у встановлений законом строк.

З урахуванням наведеного, суддя приходить до висновку, що ані зі змісту позовної заяви, ані зі змісту заяви від 20.10.2026 р. не встановлено, що позивач не мав реальної, об`єктивної можливості виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії щодо звернення до суду за захистом своїх прав у встановлений законом строк.

Згідно з рішенням ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до іншої практики ЄСПЛ (справи "Пелевін проти України", № 24402/02, рішення від 20 травня 2010 року, п. 27; "Наталія Михайленко проти України", № 49069/11, рішення від 30 травня 2013 року, п. 31) право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суддя зауважує, що, незважаючи на залишення позовної заяви без руху та надання позивачу можливості подати заяву про поновлення строку звернення до суду з доказами на його підтвердження, позивач у поданій заяві не навів поважних причин, які б унеможливили позивача звернутись до суду в межах встановленого законом строку, а обставини, на які посилається позивач, не свідчать про існування об`єктивних перешкод у реалізації права на судовий захист в межах такого строку.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Наведені норми кореспондуються з положеннями п.9 ч.4 ст.169 КАС України, згідно з яким позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 КАС України.

З огляду на викладене і враховуючи те, що позивач подав позов після закінчення строку, встановленого законом, та при цьому не навів поважних причин його пропуску та не надав доказів на їх підтвердження, позовну заяву ТОВ "БАЛКАН АГРО ТРЕЙД ПЛЮС" належить повернути на підставі п.9 ч.4 ст.169 КАС України.

Керуючись ст.ст.122, 123, 169, 248 КАС України, суддя -

ухвалив:

Відмовити в задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛКАН АГРО ТРЕЙД ПЛЮС" до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії повернути позивачу разом з доданими до неї документами.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання її повного тексту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя О.І. Бездрабко