Решение № 140887917, 22.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2026 року справа №320/19850/26

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) в приміщенні суду м. Києва адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса Україна, 04053, місто Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, будинок 16 ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії (з урахуванням уточненої позовної заяви),

встановив:

Зміст позовних вимог та процесуальні дії в справі.

ОСОБА_1 звернувся у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, у якому просить суд:

-Визнати протиправними дії відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не врахування позивачу ОСОБА_1 період роботи на пільгових умовах за Списком1 в ВП «Шахта 13 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» (код ЄДРПОУ 33621589) з 01.07.2021 р. по 08.09.2022 р.

- Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати позивачу ОСОБА_1 період роботи з 01.07.2021 р. по 08.09.2022 р. в ВП «Шахта 13 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» (код ЄДРПОУ 33621589) в якості прохідника з повним робочим днем у шахті за Списком 1 як працівнику провідних професій до пільгового підземного стажу передбаченого постановою Кабінету Міністрів України № 202 від 31.03.94 "Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV, ст. 14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» та ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці», та здійснити відповідний перерахунок пенсії з 15.11.2025 р. (день звернення та реєстрації) і виплатити заборгованість за недоотримані суми.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Вісьтак М. Я.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2026 року постановлено позовну заяву залишити без руху.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.07.2026 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати судовий розгляд справи в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов.

Правова позиція сторін.

Позиція позивача обґрунтована тим, що ОСОБА_1 з 07.09.2022 отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві. Перебуваючи у правовідносинах із відповідачем, позивач дослідив через вебпортал Пенсійного фонду України матеріали своєї пенсійної справи та встановив, що до його страхового стажу частково не зараховано період роботи на шахті. У зв`язку із цим 15.11.2025 через вебпортал Пенсійного фонду України позивач звернувся до відповідача із заявою про зарахування до страхового стажу періоду роботи у відокремленому підрозділі «Шахта 1-3 «Новогродівська» державного підприємства «Селидіввугілля» з 01.07.2021 по 08.09.2022, який не було враховано пенсійним органом через несплату підприємством страхових внесків, а також просив здійснити перерахунок пенсії. Листом від 25.12.2025 відповідач відмовив у задоволенні зазначеного клопотання, посилаючись на відсутність у системі персоніфікованого обліку в індивідуальних відомостях про застраховану особу інформації щодо сплати страхових внесків страхувальником - відокремленим підрозділом «Шахта 1-3 «Новогродівська» державного підприємства «Селидіввугілля», код Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 33621589, за період з 01.07.2021 по 08.09.2022. Водночас відповідач роз`яснив позивачу право на оскарження відмови в судовому порядку. Позивач зазначає, що факт його роботи у зазначений період із пільговим стажем, який дає право на призначення пенсії відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», підтверджується трудовою книжкою, протоколом перерахунку пенсії станом на 25.08.2025 та скриншотом відомостей про його страховий стаж, які додано до позовної заяви. ОСОБА_1 вважає відмову відповідача в зарахуванні зазначеного періоду роботи такою, що суперечить пенсійному законодавству, конституційним гарантіям і правовим позиціям судів, а також порушує його соціальні права та гарантії, у зв`язку із чим він звернувся до суду за їх захистом. На переконання позивача, він не повинен нести відповідальність за неналежне виконання підприємством-страхувальником обов`язку зі сплати страхових внесків. Відтак, наявність заборгованості підприємства зі сплати страхових внесків не може бути підставою для незарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи на такому підприємстві під час перерахунку пенсії.

06.08.2026 скеровано письмовий відзив, у якому відповідач зазначає, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві через вебпортал Пенсійного фонду України 15.11.2025 із зверненням № ВЕБ-26002-Ф-С-25-282299, зареєстрованим того самого дня за № 65270/С-2600-25. Листом від 25.12.2025 № 64442-65270/С-02/8-2600/25 відповідач надав позивачу відповідні роз`яснення. Позивач перебуває на обліку у відповідача як отримувач пенсії по інвалідності третьої групи внаслідок трудового каліцтва. Пенсію призначено відповідно до статті 23 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та обраховано на умовах і в порядку, передбачених Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Згідно з випискою з акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 781857, позивачу встановлено інвалідність на період із 07.09.2022 по 30.09.2023, а дату чергового переогляду призначено на 07.09.2023. Відповідач посилається на пункт 20 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», відповідно до якого, якщо підприємства, установи, організації або їхні правонаступники розташовані на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей, Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Водночас, за даними системи персоніфікованого обліку, в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутня інформація про сплату страхових внесків відокремленим підрозділом «Шахта 1/3 «Новогродівська» державного підприємства «Селидіввугілля», код Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 33621589, за період із 01.07.2021 по 08.09.2022. З огляду на це відповідач вважає, що законні підстави для зарахування зазначеного періоду роботи до загального страхового стажу позивача відсутні. Крім того, відповідач посилається на підпункт 146.1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону України № 4170, яким передбачено продовження виплати пенсії по інвалідності або пенсії у зв`язку з втратою годувальника особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю, якщо строк припинення виплати пенсії припадає на період дії воєнного або надзвичайного стану в Україні, а проходження повторного огляду чи оцінювання повсякденного функціонування особи є неможливим із причин, визначених Кабінетом Міністрів України. У такому разі виплата пенсії продовжується до проведення повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування особи чи протягом шести місяців із дня припинення або скасування воєнного чи надзвичайного стану в Україні. Для осіб, призваних на військову службу під час мобілізації на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у період дії воєнного стану, виплата продовжується щонайменше на весь строк військової служби. Якщо за результатами повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування особі встановлено іншу групу чи підгрупу інвалідності, розмір пенсії переглядається з місяця, наступного за місяцем надходження до територіального органу Пенсійного фонду України повідомлення про встановлення інвалідності. Відповідач також зазначає, що категорії осіб, яких неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування, визначено пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи». Оскільки, за твердженням відповідача, позивач не належить до категорії осіб, яких неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування, виплату пенсії йому призупинено з 01.09.2025.

Окрім цього, суд вважає необхідним зазначити, що 14.08.2026 відповідач надав необхідні докази витребувані ухвалою суду, а саме: належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи позивача.

Процесуальні засади розгляду справи у письмовому провадженні.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України).

Розглянувши справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив наступні обставини.

Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві зі зверненням, поданим через вебпортал Пенсійного фонду України 15.11.2025 за № ВЕБ-26002-Ф-С-25-282299 та зареєстрованим того самого дня за № 65270/С-2600-25. Листом від 25.12.2025 № 64442-65270/С-02/8-2600/25 відповідач надав позивачу роз`яснення щодо зарахування періоду роботи до страхового стажу та продовження виплати пенсії.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві як отримувач пенсії по інвалідності третьої групи внаслідок трудового каліцтва. Пенсію призначено відповідно до статті 23 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та обраховано на умовах і в порядку, передбачених Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 781857, виданої Міжрайонною травматологічною медико-соціальною експертною комісією міста Покровська за результатами огляду від 07.09.2022, ОСОБА_1 під час первинного огляду 07.09.2022 встановлено третю групу інвалідності з причини «трудове каліцтво» строком до 01.10.2023, із призначенням чергового переогляду на 07.09.2023. Згідно з висновком медико-соціальної експертної комісії про умови та характер праці за діагнозом T94.0 позивачу протипоказані важка фізична праця, тривала ходьба та робота в підземних умовах виробництва. Водночас зазначено, що він може працювати за фахом на поверхні.

Згідно з повідомленням відокремленого підрозділу «Шахта 1-3 «Новогродівська» державного підприємства «Селидіввугілля» від 22.09.2022 № 26/243, адміністрація підприємства повідомила про зміну його найменування з 1960 року на підставі відповідних наказів і розпоряджень. Зокрема, наказом від 01.01.1960 № 1 у зв`язку з приєднанням шахти № 1 «Новогродівська» до шахти № 3 створено шахтоуправління «Новогродівське». Розпорядженням від 21.07.1964 № 829-р з НХ його найменування змінено на шахтоуправління 1-3 «Новогродівське». Наказом Міністерства вугільної промисловості від 13.05.1970 № 106 у зв`язку з приєднанням шахтоуправління 1-3 «Новогродівське» до шахти № 2 «Новогродівська» створено шахтоуправління «Новогродівське» комбінату «Красноармійськвугілля». Наказом від 01.01.1976 № 2 його найменування змінено на шахтоуправління «Новогродівське» виробничого об`єднання «Красноармійськвугілля». Наказом Міністерства вугільної промисловості Української РСР від 30.01.1981 № 19 шахтоуправління «Новогродівське» виробничого об`єднання «Красноармійськвугілля» реорганізовано в шахтоуправління «Новогродівське» виробничого об`єднання «Селидіввугілля». Наказом виробничого об`єднання «Селидіввугілля» від 22.12.1986 № 256, у зв`язку з виведенням шахти № 2 зі складу шахтоуправління «Новогродівське», підприємство перейменовано на шахту 1/3 «Новогродівська» виробничого об`єднання «Селидіввугілля».

Надалі, на підставі наказу Міністерства вугільної промисловості від 30.12.1996 № 667 шахту 1/3 «Новогродівська» виробничого об`єднання «Селидіввугілля» перетворено на державне відкрите акціонерне товариство «Шахта 1/3 «Новогродівська» державного підприємства Державної холдингової компанії «Селидіввугілля». Наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.02.2003 № 96 його найменування змінено на структурний підрозділ «Шахта 1/3 «Новогродівська» державного підприємства «Селидіввугілля». Наказом Міністерства палива та енергетики України від 18.08.2004 № 492 створено державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія», а структурний підрозділ «Шахта 1-3 «Новогродівська» реорганізовано у відокремлений підрозділ «Шахта 1-3 «Новогродівська» цього підприємства. Наказом Міністерства палива та енергетики України від 26.05.2005 № 237 відокремлений підрозділ «Шахта 1-3 «Новогродівська» державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» реорганізовано у відокремлений підрозділ «Шахта 1-3 «Новогродівська» державного підприємства «Селидіввугілля». На підставі наказу Міністерства вугільної промисловості України від 24.11.2005 № 40 та наказу державного підприємства «Селидіввугілля» від 13.12.2005 № 174 зазначений відокремлений підрозділ перепідпорядковано Міністерству вугільної промисловості України. Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 01.04.2011 № 39 та наказом державного підприємства «Селидіввугілля» від 04.05.2011 № 116 його перепідпорядковано Міністерству енергетики та вугільної промисловості України. На підставі наказу державного підприємства «Селидіввугілля» від 07.07.2020 № 154 відокремлений підрозділ перепідпорядковано Міністерству енергетики України.

Відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 22.09.2022 № 26/243, виданої відокремленим підрозділом «Шахта 1-3 «Новогродівська», позивач працював на цьому підприємстві повний робочий день, виконуючи гірничі роботи з видобутку вугілля.

Зокрема, з 19.12.2011 по 02.02.2012 позивач працював учнем гірника підземного на дільниці ПР-5 з оплатою за тарифною ставкою підземного робітника, а з 02.02.2012 по 08.02.2012 - гірником підземним на цій самій дільниці з повним робочим днем під землею. У період із 08.02.2012 по 02.04.2012, відповідно до наказу від 02.04.2012 № 789, він працював учнем прохідника підземного на дільниці ПР-5 з оплатою за тарифною ставкою підземного робітника. З 02.04.2012 по 01.07.2017, відповідно до наказу від 30.06.2017 № 1363, працював підземним прохідником на дільниці ПР-5 з повним робочим днем під землею.

З 01.07.2017 по 03.07.2017 позивач працював підземним гірничим майстром на дільниці ПР-5 з повним робочим днем під землею, а з 03.07.2017 по 01.12.2017 - підземним прохідником на цій самій дільниці з повним робочим днем під землею. З 01.12.2017 по 31.12.2017 він працював підземним гірничим майстром з повним робочим днем під землею. У період із 01.01.2018 по 31.01.2018, відповідно до наказу від 27.12.2017 № 2653, а також із 01.02.2018 по 30.04.2018, відповідно до наказів від 30.01.2018 № 201 та від 29.03.2018 № 612, позивач працював підземним гірничим майстром на дільниці ПР-5 з повним робочим днем під землею.

З 01.05.2018 по 08.09.2022 позивач працював підземним прохідником на дільниці ПР-5 з повним робочим днем під землею. У довідці зазначено накази № 226 та № 809 за 2022 рік. Також у довідці містяться відомості про атестацію робочих місць згідно з наказом від 23.04.2010 № 2/44-ОП та наказом від 06.03.2014 № 2/35-ОП, а також наказом від 05.03.2019 № 2/36-ОП.

Довідка містить відомості про навчальні відпустки позивача у вересні 2012 року тривалістю п`ять днів, у жовтні 2013 року - п`ятнадцять днів, у листопаді 2013 року - шість днів, у лютому 2014 року - тринадцять днів, у березні 2014 року - сім днів, у листопаді 2014 року - сім днів, у лютому 2015 року - одинадцять днів, у травні 2015 року - двадцять один день, у червні 2015 року - дев`ять днів, у вересні 2015 року - шість днів, у грудні 2015 року - шістнадцять днів, у травні 2016 року - вісімнадцять днів та в жовтні 2016 року - тридцять один день. Крім того, зазначено дні безоплатної відпустки: дев`ять днів у грудні 2019 року та один день у вересні 2021 року. Також зафіксовано п`ять днів страйку в жовтні 2018 року та чотири дні перебування в допоміжній гірничорятувальній команді в лютому 2020 року.

Підставами для видачі довідки зазначено особисту архівну картку за формою Т-2, розрахункові відомості, накази та контрольні табелі спуску й виїзду з шахти. У довідці також вказано, що табелі обліку використання робочого часу під землею за грудень 2011 року, 2012 та 2013 роки вилучені прокуратурою.

Згідно із записами № 9 та № 10 у трудовій книжці позивача, 29.11.2019 державне підприємство «Селидіввугілля» перепідпорядковано Міністерству енергетики та захисту довкілля України на підставі наказу державного підприємства «Селидіввугілля» від 29.11.2019 № 261, а 07.07.2020 - Міністерству енергетики України на підставі наказу від 07.07.2020 № 154. Записом № 11 від 08.09.2022 зафіксовано звільнення позивача за пунктом 2 статті 40 Кодексу законів про працю України у зв`язку зі станом здоров`я - встановленням третьої групи інвалідності внаслідок трудового каліцтва, з виплатою вихідної допомоги за стаж роботи. Підставою для звільнення зазначено наказ від 08.09.2022 № 2202.

27.08.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві оформлено рішення про перерахунок пенсії № 262940012078 щодо ОСОБА_1 , вид пенсії - пенсія по інвалідності, шифр 331. Дату перерахунку визначено 25.08.2025, а підставою зазначено уточнення даних в електронній пенсійній справі та приведення їх у відповідність станом на 01.08.2025. У рішенні також зафіксовано продовження виплати пенсії на період дії воєнного стану з 01.10.2023 по 31.08.2025 та відповідні відомості щодо внутрішньо переміщеної особи за період із 30.04.2022 без визначення кінцевої дати.

У розділі рішення щодо інвалідності зазначено третю групу інвалідності з причини «трудокаліцтво/профзахворювання (з актом Н1/П4)», лист № 2800-030101-9/52710, дату встановлення 01.05.2025 та період встановлення з 01.05.2025 по 31.08.2025.

За розрахунком, наведеним у рішенні, повний страховий стаж позивача становив 47 років 5 місяців 25 днів, зокрема страховий стаж після 01.01.2004 - 9 років 8 місяців, додаткові роки за списком № 1 - 7 років, додатковий стаж - 30 років 9 місяців 25 днів, робота за списком № 1 - 10 років 9 місяців 9 днів. Коефіцієнт стажу без урахування кратності та з урахуванням кратності становив 0,47417.

За період із 01.08.2025 по 31.08.2025 розмір пенсії за віком, обчислений відповідно до статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», становив 12 147,57 грн із розрахунку 25 618,60 грн Ч 0,47417. Доплата за понаднормовий стаж відповідно до абзацу другого частини першої статті 28 зазначеного Закону за дванадцять років становила 283,32 грн. Загальний розмір пенсії за віком становив 12 430,89 грн, а розмір пенсії по інвалідності в розмірі 50 відсотків - 6 215,45 грн. До цієї суми додано надбавки на індексацію від 01.03.2023 та 01.03.2024 по 100 грн кожна. Таким чином, загальний розмір пенсії з урахуванням надбавок становив 6 415,45 грн щомісяця за період із 01.08.2025 по 31.08.2025.

У листі від 25.12.2025 відповідач зазначив, що відповідно до пункту 20 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 спеціальний трудовий стаж осіб, підприємства яких розташовані на тимчасово окупованих територіях, може підтверджуватися даними реєстру застрахованих осіб. Оскільки в системі персоніфікованого обліку відсутні відомості про сплату страхових внесків відокремленим підрозділом «Шахта 1/3 «Новогродівська» державного підприємства «Селидіввугілля» за період із 01.07.2021 по 08.09.2022, відповідач повідомив про відсутність законних підстав для зарахування цього періоду до страхового стажу позивача.

Крім того, посилаючись на підпункт 146.1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338, відповідач зазначив, що позивач не належить до категорії осіб, яких неможливо направити на оцінювання повсякденного функціонування. У зв`язку із цим виплату пенсії позивачу призупинено з 01.09.2025.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, застосовує такі норми законодавства.

Відповідно до статті 1 Конституції України, Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

Стаття 3 Конституції України, відповідно, гарантує, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Офіційне тлумачення положення статті 1 Конституції України міститься у рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/2012 від 25 січня 2012 року, згідно якого Основними завданнями соціальної держави є створення умов для реалізації соціальних, культурних та економічних прав людини, сприяння самостійності і відповідальності кожної особи за свої дії, надання соціальної допомоги тим громадянам, які з незалежних від них обставин не можуть забезпечити достатній рівень життя для себе і своєї сім`ї.

Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Положеннями статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV).

Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV:

- застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;

- страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону;

- страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;

- персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку.

Згідно з нормами статей 14, 15 Закону №1058-IV, платниками страхових внесків є страхувальники (роботодавці), які зобов`язані сплачувати страхові внески за застрахованих осіб (працівників) до органів Пенсійного фонду України.

Відповідно до частини другої статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Здійснення персоніфікованого обліку в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування врегульовано статтею 21 Закону №1058-IV.

Як зазначено в частині другій цієї статті, на кожну застраховану особу відкривається персональна електронна облікова картка, якій присвоюється унікальний номер електронної облікової картки.

Частиною третьою статті 21 Закону №1058-IV визначено перелік відомостей, які повинна містити персональна електронна облікова картка застрахованої особи та, серед іншого, частина персональної облікової картки, яка відображає страховий стаж, заробітну плату (дохід) та розмір сплачених страхових внесків.

Нормами статті 106 Закону №1058-IV передбачена відповідальність страхувальників, зокрема за несплату або несвоєчасну сплату страхових внесків.

Надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв`язанні соціально-побутових проблем шахтарів визначає Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 №345-VІ (далі - Закон №345-VІ).

Дія цього Закону, згідно зі статтею 1, поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Статтею 8 Закону №345-VІ передбачено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Аналогічні гарантії закріплені у статті 28 Закону №1058-IV.

Аналіз наведеної норми зумовлює висновок, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за Списком №1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Саме такий висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 26.06.2020 у справі справа №205/8712/16-а.

Відповідно до абзацу 8 частини 2 статті 33 Закону № 1058-IV непрацюючі особи з інвалідністю II групи, яким установлено інвалідність після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, та особи з інвалідністю III групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону, за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 28 цього Закону.

Статтею 40 Закону № 1058-IV регламентовано порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії.

Абзацом сьомим частини другої статті 40 Закону № 1058-IV встановлено, що у разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії

Статтею 13 Закону № 1788-XII передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»:

чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;

жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року;

Відповідно до статті 14 Закону №1788-XII працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.

При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», знижується на 1 рік.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

З метою забезпечення соціального захисту працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України, наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18.11.2005 затверджено Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок №383).

Згідно з пунктом 10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637.

Відповідно до пункту 3 Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461.

До цього Списку відносяться «Гірничі роботи», визначені розділом І (видобування корисних копалин. Геологорозвідувальні роботи. Будівництво, реконструкція, технічне переозброєння і капітальний ремонт шахт, рудників, копалень, метрополітенів, підземних каналів, тунелів та інших підземних споруд) та посади працівників, що зайняті повний робочий день на підземних роботах в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 27.03.2018 у справі № 208/6680/16-а, від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а, від 30.09.2019 у справі № 316/1392/16-а, від 20.03.2019 у справі №688/947/17, за загальним правилом, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.

Законодавством не передбачена відповідальність застрахованої особи - найманого працівника за невиконання страхувальником - роботодавцем обов`язку сплати страхових внесків.

При цьому, найманий працівник не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством - страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії особи періодів її роботи на такому підприємстві.

Позбавлення працівника соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на підприємстві внаслідок невиконання підприємством обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України є неприпустимим та суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Суд звертає увагу, що у випадку невиконання страхувальником обов`язку щодо сплати єдиного внеску, в тому числі порушення строків його сплати, законодавство передбачає відповідальність страхувальника шляхом сплати недоїмки, штрафу та пені на вимогу органу доходів і зборів, встановлюючи можливість виконання такої вимоги як виконавчого документа державною виконавчою службою та наділяючи орган доходів і зборів правом звернення до суду з позовом про стягнення такої недоїмки.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 01.0.2021 у справі № 423/757/17 та від 31.03.2021 у справі № 242/5696/16-а, за умови підтвердження пільгового стажу, позивач як громадянин України наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних (надуманих) підстав.

Згідно з відомостями трудової книжки позивач у період з 01.07.2021 по 08.09.2022 працював на ВП «Шахта 1/3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля».

При цьому відповідачем не заперечується період роботи позивача з 01.07.2021 по 08.09.2022 на ВП «Шахта 1/3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля».

Водночас, як убачається з листа Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 25.12.2025 № 64442-65270/С-02/В-2600/25, спірний період роботи не зараховано позивачу до пільгового стажу з підстав відсутності відомостей про сплату страхових внесків.

Згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, відсутні відомості про сплату ВП «Шахта 1/3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» страхових внесків за період з 01.07.2021 по 08.09.2022.

Таким чином, єдиною зазначеною відповідачем підставою для незарахування позивачу спірного періоду роботи до пільгового стажу стала відсутність відомостей про сплату страхових внесків.

Враховуючи те, що обов`язок зі сплати страхових внесків покладено на страхувальника, відсутність відомостей про їх сплату сама по собі не є підставою для незарахування позивачу відповідного періоду роботи до страхового та пільгового стажу.

При цьому зарахування спірного періоду роботи до пільгового стажу за Списком № 1 потребує підтвердження роботи позивача за відповідною професією та з повним робочим днем під землею.

Отже, незарахування відповідачем періоду роботи позивача з 01.07.2021 по 08.09.2022 до пільгового стажу за Списком № 1 з підстав відсутності відомостей про сплату страхових внесків є протиправним.

За встановлених фактичних обставин належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача на пенсійне забезпечення є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві зарахувати до пільгового стажу позивача за Списком № 1 період роботи з 01.07.2021 по 08.09.2022 у ВП «Шахта 1/3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля».

Щодо вимоги здійснити відповідний перерахунок пенсії з 15.11.2025 р. (день звернення та реєстрації) і виплатити заборгованість за недоотримані суми.

Статтею 44 Закону № 1058-IV встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого заява про призначення (перерахунок) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Частиною 5 статті 45 Закону № 1058-IV визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Відповідно до частини 1 статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійною фонду або до уповноваженою ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Частиною 4 статті 45 Закону № 1058-IV встановлено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мапи місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Частина 5 статті 45 Закону №1058-IV передбачає, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійною фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку), поновлення пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).

Відповідно до пункту 4.1 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Пунктом 4.3 Порядку № 22-1 визначено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Таким чином, аналізуючи наведені норми законодавства, які регулюють пенсійні правовідносини, суд дійшов висновку, що за результатами розгляду заяви особи про перерахунок пенсії орган Пенсійного фонду України зобов`язаний прийняти відповідне рішення про перерахунок пенсії або про відмову в його проведенні.

Однак у цьому випадку Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві за результатами розгляду звернення ОСОБА_1 від 15.11.2025 щодо зарахування періоду роботи з 01.07.2021 по 08.09.2022 до пільгового стажу та перерахунку пенсії надіслало позивачу лист від 25.12.2025 № 64442-65270/С-02/В-2600/25, у якому повідомило про відсутність правових підстав для зарахування зазначеного періоду до страхового стажу, посилаючись на відсутність відомостей про сплату страхових внесків, однак окремого рішення за результатами розгляду порушеного питання не прийняло.

Отже, відповідач не забезпечив належного розгляду звернення позивача відповідно до вимог законодавства, яке регулює порядок перерахунку пенсії.

З огляду на встановлені обставини справи та з метою ефективного захисту порушеного права позивача суд дійшов висновку, що належним способом захисту є зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача за Списком № 1 період роботи з 01.07.2021 по 08.09.2022 у ВП «Шахта 1/3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля», а також повторно розглянути звернення позивача від 15.11.2025 у частині перерахунку пенсії з урахуванням висновків суду та прийняти відповідне рішення згідно з вимогами законодавства.

При цьому вимога про безпосереднє зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з 15.11.2025 та виплатити заборгованість за недоотриманими сумами пенсії є передчасною, оскільки питання щодо наявності підстав для такого перерахунку, дати його проведення та розміру належних до виплати сум має бути вирішене відповідачем за результатами належного розгляду звернення позивача.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Так, оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги.

Судові витрати по справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня, 20 коп.), що підтверджується платіжною інструкцією від 03.05.2026 року, копія якої долучена до матеріалів справи.

Оскільки адміністративний позов підлягає задоволенню частково, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві витрати по сплаті судового збору у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

На підставі наведеного та керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса Україна, 04053, місто Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, будинок 16 ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії (з урахуванням уточненої позовної заяви) задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не врахування позивачу ОСОБА_1 період роботи на пільгових умовах за Списком1 в ВП «Шахта 13 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» (код ЄДРПОУ 33621589) з 01.07.2021 р. по 08.09.2022 р.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати позивачу ОСОБА_1 період роботи з 01.07.2021 р. по 08.09.2022 р. в ВП «Шахта 13 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» (код ЄДРПОУ 33621589) в якості прохідника з повним робочим днем у шахті за Списком 1 як працівнику провідних професій до пільгового підземного стажу передбаченого постановою Кабінету Міністрів України № 202 від 31.03.94 "Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV, ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та повторно розглянути звернення позивача від 15.11.2025 у частині перерахунку пенсії з урахуванням висновків суду та прийняти відповідне рішення згідно з вимогами законодавства.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 понесенні ним судові витрати за сплату судового збору у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

5. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

6. Надіслати учасникам справи (їх представникам) копію судового рішення в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Вісьтак М.Я.