Решение № 140887649, 23.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2026 року № 640/8805/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Діски А. Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Кадрової комісії з питань розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження Офісу Генерального прокурора, про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Кадрової комісії з питань розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження Офісу Генерального прокурора, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження Офісу Генерального прокурора від 11.03.2020 №60дп-20 "Про накладення дисциплінарного стягнення щодо прокурора Кельменецької місцевої прокуратури Чернівецької області ОСОБА_1 " щодо накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з органів прокуратури.

Позов мотивовано тим, що дії, які відбулись під час спілкування з працівниками патрульної служби МВС у Чернівецькій області, а саме, ніби-то мала місце відмова від проходження освідування на стан алкогольного сп`яніння, ненадання на вимогу працівника патрульної поліції посвідчення водія, намагання зникнути з місця вчинення правопорушення викликано хворобою та її наслідками на фізичний і психологічний стан позивача, що мимоволі призвело до певних непорозумінь з представниками поліції і, як результат, були використані певними посадовими особами для дискредитації та незаконного звільнення з органів прокуратури.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2020 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ було постановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва. Крім того установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 прийнято справу до провадження, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, залучено до розгляду справи як другого відповідача - Офіс Генерального прокурора.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, виходячи з того, що кадрова комісія дійшла обґрунтованого висновку про скоєння позивачем дисциплінарного проступку, який полягав у вчиненні дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумніви у його об`єктивності, неупередженості та, з огляду на наявні в матеріалах дисциплінарного провадження докази, застосувала до позивача дисциплінарне стягнення, яке відповідає характеру вчиненого проступку.

Відповідач у відзиві зазначає, що приводом до відкриття дисциплінарного провадження щодо позивача стало складання адміністративного протоколу за ст. 130 КУпАП щодо нього. Обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку підтверджуються матеріалами службового розслідування, а при вирішенні питання про обрання виду дисциплінарного стягнення кадровою комісією враховано характер проступку, його наслідки, особу прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Наказом Прокурора Чернівецької області від 30.10.2018 радника юстиції ОСОБА_1 було призначено на посаду прокурора Кельменецької місцевої прокуратури Чернівецької області з 12.11.2018.

Наказом Прокурора Чернівецької області № 75 від 18.09.2019 було призначено службове розслідування за фактом складання органами національної поліції протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно прокурора Кельменецької місцевої прокуратури ОСОБА_1 . Для проведення службового розслідування утворено комісію.

01.11.2019 Комісією складено висновок про результати службового розслідування за фактом складання органами Національної поліції протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно прокурора Кельменецької місцевої прокуратури ОСОБА_1 . Указаний висновок було затверджено Прокурором Чернівецької області.

Комісія дійшла висновку: завершити службове розслідування, визнати, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 43 Закону України "Про прокуратуру", є підставами для дисциплінарної відповідальності прокурора та відповідно до ч. 2 ст. 45 Закону України "Про прокуратуру" подати дисциплінарну скаргу щодо ОСОБА_1 до відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, протягом 5 робочих днів з дня початку його діяльності.

15.11.2019 Прокурором Чернівецької області було подано до третьої кадрової комісії Генеральної прокуратури України дисциплінарну скаргу щодо прокурора Кельменецької місцевої прокуратури ОСОБА_1 у зв`язку із вчиненням дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури з посиланням на матеріали службового розслідування та висновок про результати службового розслідування за фактом складання органами національної поліції протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно прокурора Кельменецької місцевої прокуратури ОСОБА_1 .

20.12.2019 членом третьої кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів ОСОБА_2 прийнято рішення № 1563дс-19 "Про відкриття дисциплінарного провадження".

Членом кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів ОСОБА_3 18.02.2020 було складено висновок № 07-211дс-92дп-20 "Про наявність дисциплінарного проступку", яким запропоновано притягнути до дисциплінарної відповідальності прокурора Кельменецької місцевої прокуратури ОСОБА_1 та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.

Рішенням кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів від 11.03.2020 № 60дп-20 вирішено притягнути до дисциплінарної відповідальності прокурора Кельменецької місцевої прокуратури ОСОБА_1 та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.

Вважаючи таке рішення протиправним, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначено Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VIII (у редакції, чинній на час виникнення та існування спірних відносин, надалі - Закон №1697-VIII).

Згідно із пунктами 3, 4 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII прокурор зобов`язаний: діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами; додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року № 113-IX (надалі Закон № 113-IX), який набрав чинності 25.09.2019, були внесені зміни у Закон №1697-VII.

Відповідно до пункту 21 розділу ІІ Закону № 113-IX з дня набрання чинності цим Законом члени і голова Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів вважаються звільненими з посади, а їх повноваження вважаються достроково припиненими (підпункт 2); відкриті Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів на день набрання чинності цим Законом дисциплінарні провадження щодо прокурорів, стосовно яких не ухвалено рішення, передаються секретаріатом Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів відповідним кадровим комісіям для продовження їх розгляду у порядку, визначеному Генеральним прокурором. Секретаріат Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів продовжує свою роботу до завершення атестації прокурорів (підпункт 3).

Згідно з підпунктом 7 пункту 22 розділу ІІ Закону № 113-IX в Офісі Генерального прокурора, у кожній обласній прокуратурі утворюються відповідні кадрові комісії як органи для забезпечення зокрема розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів.

У свою чергу, Наказом Генерального прокурора від 17.10.2019 №233 затверджено «Порядок роботи кадрових комісій», пунктом 2 якого передбачено, що комісії забезпечують зокрема розгляд дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів.

У силу вимог до частини першої статті 45 Закону № 1697-VII дисциплінарне провадження - це процедура розгляду відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.

Відповідно, ця процедура передбачає: 1) відкриття дисциплінарного провадження; 2) проведення перевірки дисциплінарної скарги; 3) розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора; 4) прийняття рішення у дисциплінарному провадженні стосовно прокурора; 5) оскарження рішення, прийнятого за результатами дисциплінарного провадження; 6) застосування до прокурора дисциплінарного стягнення.

Водночас згідно абзацу четвертого пункту 2 розділу ІІ Закону № 113-IX зупинено до 01.09.2021, зокрема дію частин першої-восьмої, абзацу першого частини дев`ятої, частин десятої і одинадцятої статті 46 Закону № 1697-VII, якою передбачено, що перевірка відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності проводиться у строк, який не перевищує двох місяців із дня реєстрації дисциплінарної скарги, а в разі неможливості завершення перевірки протягом цього строку він може бути продовжений відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження, але не більш як на місяць.

Наказом Генерального прокурора від 04.11.2019 №266 затверджено «Порядок розгляду кадровою комісією скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, здійснення дисциплінарного провадження та прийняття рішення за результатами дисциплінарного провадження».

Відповідно, Наказом Генерального прокурора від 04.11.2019 №267 створено Третю кадрову комісію з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів.

Згідно з протоколом розподілу між членами Третьої кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів від 06.12.2019 скарга розподілена на ОСОБА_2 , яким 20.12.2019 було відкрито дисциплінарне провадження.

Наказом Генерального прокурора від 09.01.2020 №9 утворено кадрову комісію з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів.

У силу вимог пункту 2 розділу III Порядку розгляду кадровою комісією скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, здійснення дисциплінарного провадження та прийняття рішення за результатами дисциплінарного провадження (в редакції, чинній станом на час утворення кадрової комісії) проведення перевірки дисциплінарної скарги та відомостей про наявність підстав про притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності проводиться у строк, який не перевищує двох місяців із дня реєстрації дисциплінарної скарги. В разі неможливості завершення перевірки протягом цього строку він може бути продовжений рішенням кадрової комісії не більше ніж на місяць.

Протоколом розподілу між членами Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів від 21.01.2020 скарга розподілена на ОСОБА_3 .

Членом кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів ОСОБА_3 складено висновок від 18.02.2020 № 07-211дс-92дп-20 про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора.

Рішенням Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів від 11.03.2020 №60дп-20 вирішено притягнути до дисциплінарної відповідальності позивача та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, позивач вчинив дисциплінарний проступок передбачений пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону №1697-VIII.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження за вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.

При цьому, пунктом 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII визначено, що прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження за систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

Згідно із частиною другою цієї статті притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності не виключає можливості притягнення його до адміністративної чи кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом.

У відповідності до Стандартів професійної відповідальності та основними правами і обов`язками прокурорів, прийнятими Міжнародною асоціацією прокурорів 23.04.1999, прокурори повинні завжди підтримувати честь та гідність професії; поводитись професійно, відповідно до закону, правил та етики їхньої професії; у будь-який час дотримуватись найвищих норм чесності.

Згідно з частинами другою, третьою статті 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого Всеукраїнською конференцією прокурорів 27.04.2017, прокурор зобов`язаний не допускати поведінки, що може зашкодити репутації, а саме, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс. Поза службою поводитися коректно і пристойно.

При виконанні службових обов`язків прокурор має дотримуватися загальноприйнятих етичних норм поведінки, бути взірцем доброчесності, вихованості і культури. Порушення службової дисципліни, непристойна поведінка є неприпустимими для прокурора і тягнуть за собою передбачену законом відповідальність (частина перша статті 16 Кодексу професійної етики).

У статтях 32, 33 цього Кодексу передбачено, що оцінка дотримання норм професійної етики та поведінки прокурора може проводитися під час дисциплінарного провадження та надаватися при вирішенні питань щодо підвищення по службі, присвоєння класного чину, підготовці характеристик та рекомендацій. Відповідно до Закону України «Про прокуратуру» прокурори зобов`язані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу. Їх порушення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У разі систематичного (два і більше разів протягом одного року) або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Прокурору слід уникати особистих зв`язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об`єктивність виконання професійних обов`язків, скомпрометувати звання прокурора, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс. Крім того, поза службою поводитися коректно і пристойно. При з`ясуванні будь-яких обставин з представниками правоохоронних і контролюючих органів не використовувати свій службовий статус, у тому числі посвідчення прокурора з метою впливу на посадових осіб (стаття 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів).

Суд зазначає, що для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності за такий дисциплінарний проступок, як вчинення дій, що порочать звання прокурора, підривають, авторитет органів прокуратури і викликають сумнів в об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, а так само одноразове грубе порушення правил прокурорської етики, Кадрова комісія має установити, зокрема, факт поведінки, що скомпрометувала звання працівника прокуратури, зашкодила репутації працівника прокуратури та авторитету прокуратури, викликала негативний громадський резонанс.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №П/9901/14/17, постанові Верховного суду від 04.10.2019 у справі №805/1235/17-а (К/9901/24269/18).

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню, суд звертає увагу на наступне.

У висновку від 18.02.2020 №07-211дс-92дп-20 "Про наявність дисциплінарного проступку" вказано, що у дисциплінарному провадженні встановлено, що 17.09.2019 о 19:20 працівниками управління патрульної поліції в Чернівецькій області був зупинений автомобіль марки Daewoo Lanos під керуванням прокурора Кельменецької місцевої прокуратури ОСОБА_1 . Під час перевірки документів на транспортний засіб, ОСОБА_1 намагався покинути місце правопорушення, у зв`язку з чим до нього були застосовані кайданки. З метою встановлення особи, ОСОБА_1 був доставлений працівниками патрульної поліції до Хотинського відділення поліції Кельменецького відділу поліції ГУ НП в Чернівецькій області. Після встановлення особи, працівниками патрульної поліції, ОСОБА_1 запропоновано пройти перевірку на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції на місці, однак останній відмовився та зазначив, що буде проходити таку перевірку в КМУ "Чернівецький обласний наркологічний диспансер". ОСОБА_1 був доставлений до КМУ "Чернівецький обласний наркологічний диспансер", де він відмовився від проходження перевірки на стан сп`яніння, у зв`язку з чим 17.09.2019 о 22:35 було складено адміністративний протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Позивач зазначає, що в стані алкогольного сп`яніння він не перебував, що підтверджується постановою Хотинського районного суду Чернівецької області. Проте, вказані доводи позивача не можуть свідчити про протиправність оскаржуваного рішення з огляду на нступне.

Так, постановою Хотинського районного суду Чернівецької області від 22.10.2019 у справі №742/1687/19 вирішено провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення у його діях.

У мотивувальній частині постанови вказано: «Отже, вищезазначені порушення, допущені під час проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння водія ОСОБА_1 , а також під час оформлення даного матеріалу про адміністративне правопорушення, позбавляють суд можливості встановлення вини останнього у порушенні п. 2.5 ПДР України.»

Отже, підставою для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 130 ч. 1 КУпАП слугували процедурні порушення, допущені працівниками патрульної поліції.

При цьому, у висновку №07-211дс-92дп-20 від 18.02.2020 зазначено, що кадровою комісією не досліджувалось питання наявності чи відсутності вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, тому факт закриття судом провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, не свідчить про відсутність дисциплінарного проступку в частині порушення норм професійної етики.

До того ж, суд зауважує, що процедурні порушення працівників патрульної поліції не свідчать про наявність перешкоди позивачеві самостійно пройти відповідний огляд у визначені строки у закладі охорони здоров`я та надати відповідні документи на розгляд кадрової комісії. Документів, підтверджуючих, що ОСОБА_1 не перебував у стані алкогольного сп`яніння, матеріали справи не містять.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 20.11.2019 у справі №724/1706/19 ухвалено скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 17 вересня 2019 року серії НК № 518692 винесену інспектором роти № 4 батальйону УПП в Чернівецькій області Максимів Віталієм Ігоровичем про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП, а справу провадженням закрити.

У мотивувальній частині рішення вказано: «Відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення ОСОБА_1 ПДР України. А тому, вимоги поліцейського про пред`явлення документів, зазначених у п.п. 2.1 ПДР є необґрунтованими та неправомірними.»

При цьому, з матеріалів дисциплінарного провадження вбачається та позивачем у позові не заперечується, що посвідчення водія працівникам патрульної поліції він надавати відмовився.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 800/531/17, від 12.02.2019 у справі № 9901/711/18 та від 02.09.2020 у справі №9901/282/19 зазначено, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, не заслуговують на увагу, оскільки суд у межах розгляду цієї справи не досліджує питання наявності або відсутності вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а надає правову оцінку обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку в частині порушення норм професійної етики.

Крім того, за змістом частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду в справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої постановлені ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення через відсутність складу цього правопорушення не завжди означає, що діяння не містить ознак іншого виду правопорушення, зокрема дисциплінарного. При вирішенні дисциплінарного провадження стосовно прокурора Комісія не вирішує питання вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення та не вдається до оцінки доказів, отриманих під час провадження у справі про таке правопорушення.

Кадрова комісія з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів, розглянувши Висновок №07-211дс-92дп-20 від 18.02.2020 прийняла рішення від 11.03.2020 №60дп-20 «Про накладення дисциплінарного стягнення", у якому виснувала, що поведінка ОСОБА_1 викликає певні сумніви щодо дотримання норм прокурорської етики поза межами служби. Зокрема, ОСОБА_1 не лише відмовився від проходження освідування на стан алкогольного сп`яніння, але і не надав на вимогу працівників патрульної служби посвідчення водія, намагався зникнути з місця вчинення правопорушення, в результаті чого до нього були застосовані спеціальні засоби обмеження руху кайданки. Всі ці дії були розцінені комісією як одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

Комісією також враховано, що незважаючи на посилання ОСОБА_1 на незадовільний стан свого здоров`я, він відмовив працівникам поліції надати посвідчення водія, чим затягнув процес з`ясування обставин та інформації, яка надійшла на адресу патрульної служби. Крім того, під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 не повідомив про незадовільний стан свого здоров`я та не пояснив причини такої поведінки. Заходи щодо виклику медичних працівників на місце події ОСОБА_1 також не вжито. З огляду на викладене, суд погоджується з висновками відповідача про те, що всі ці факти свідчать про умисне створення перепон під час здійснення працівниками поліції своїх службових обов`язків.

Види дисциплінарних стягнень, які можуть бути накладені на прокурора за вчинення ним дисциплінарного проступку, закріплені у частині першій статті 49 Закону № 1697-VII. До таких стягнень належать: 1) догана; 2) заборона на строк до одного року на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду (крім Генерального прокурора); 3) звільнення з посади в органах прокуратури.

Обираючи вид дисциплінарного стягнення комісія в оскаржуваному рішенні дійшла висновку про наявність підстав для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.

Суд зазначає, що відповідач відповідно до діючого законодавства наділений дискреційними повноваженнями під час здійснення дисциплінарного провадження, що дозволяє цьому органу на власний розсуд визначати вид дисциплінарного стягнення залежно від скоєного прокурором дисциплінарного проступку та застосовувати до нього обране ним дисциплінарне стягнення.

Водночас, ознак свавільного втручання відповідача в права позивача судом не встановлено, а при обранні виду стягнення, як вбачається з оскаржуваного рішення, відповідачем було враховано характер проступку, його наслідки, особу прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду стягнення.

Ураховуючи встановлені обставини, що підтверджуються належними доказами, суд дійшов висновку, що Комісія діяла в межах установленої законом компетенції, оскільки правомірно використала відомості, необхідні для здійснення своїх повноважень, надала оцінку тільки фактам, які можуть свідчити про наявність у діях прокурора складу дисциплінарного проступку та про ступінь його вини, а тому оскаржуване рішення від 11.03.2020 №60-дп-20 прийняте відповідачем у спосіб, на підставі та в межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Інші доводи позовної заяви не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в даному судовому рішенні.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позову.

У зв`язку з відмовою позивачу в задоволенні позовних вимог питання щодо розподілу судових витрат у даній справі щодо судового збору не вирішується.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Кадрової комісії з питань розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Діска А.Б.