Постановление суда № 140887334, 23.10.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ПРИЙНЯТТЯ ЗВІТУ ПРО ВИКОНАННЯ РІШЕННЯ

23 жовтня 2026 рокуСправа № 280/1775/25 м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Лазаренко М.С., розглянувши в порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1 (адреса для листування: АДРЕСА_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. О. Ольжича, 7; код ЄДРПОУ 13559341)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання прийняти рішення,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебувала вищезазначена адміністративна справа.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 09.06.2026 заяву ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання прийняти рішення задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 04.02.2025 № 084050001932.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.01.2025 про переведення на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 19.12.1993 №3723-ХІІ, та прийняти вмотивоване рішення з урахуванням висновків суду.

Зазначене рішення набрало законної сили 10.07.2026.

21.07.2026 від позивача надійшла заява, в якій просить суд встановити судовий контроль за виконанням рішення суду та зобов`язати відповідача подати звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09.06.2026 у справі №280/1775/25.

04.08.2026 ухвалою суду призначено розгляд заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №280/1775/25. Відповідачу запропоновано надати письмові пояснення.

12.08.2026 від відповідача надійшли заперечення на заяву про судового контролю за виконанням рішення суду у справі №280/1775/25.

Ухвалою суду від 13.08.2026 було встановлено судовий контроль за виконанням рішення суду у справі №280/1775/26 та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подати звіт про виконання рішення суду у двомісячний строк.

19.10.2026 від Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надійшов звіт про виконання рішення суду у справі №280/1775/25. Вказано, що на виконання рішення суду було повторно розглянуто заяву позивача від 28.01.2025 та переведено на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 19.12.1993 №3723-ХІІ. Для обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 враховано заробітну плату відповідно до довідки від 28.01.2025 №17.1-624 що становить 23215,00 грн. Розмір пенсійної виплати обчислений відповідно до статті 37 Закону №3723 у розмірі 60% від заробітної плати державного службовця, з 28.01.2025 становить 13929,00 грн. Пенсійну справу позивача після призначення пенсії на виконання рішення суду було передано до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, за місцем проживання заявника для проведення виплати пенсії.

Суд, розглянувши дослідивши звіт про виконання рішення суду та заперечення представника позивача, зазначає наступне.

Згідно із статтею 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Частинами 1, 2, 4 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 № 1402-VIII визначено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Вказаною нормою законодавець встановив обов`язок учасників справи щодо обов`язкового виконання рішень суду та їх відповідальність за невиконання таких рішень. Зазначена норма не передбачає будь-яких припущень або виключень щодо виконання частини судового рішення, не визначає яку частину рішення сторона повинна виконати обов`язково, а яку може не виконувати за наявності будь-яких причин.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013, звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Європейський Суд з прав людини звертає увагу на те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі Скордіно проти Італії. Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі Сіка проти Словаччини).

Обов`язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів. Обов`язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).

В адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в яких є держава в особі її компетентних органів, а тому, адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення.

Суд зазначає, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення.

Судовий контроль за виконанням судового рішення полягає у перевірці судом належного, точного та своєчасного виконання судового рішення у спосіб отримання звіту про таке виконання або спонукання до виконання судового рішення через визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення у справі; наявність судового контролю за виконанням судового рішення передбачає безпосереднє виконання останнього та виключає можливості подання окремого позову, предметом якого є протиправні дії або бездіяльність суб`єкта, який має виконати таке рішення.

Питання, пов`язані із розглядом звіту суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення в адміністративній справі врегульовані статтею 382-2, 382-3 КАС України.

Відповідно до частин 1, 3 статті 382-2 КАС України, суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

До звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 3 статті 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини 5 статті 382-1 цього Кодексу.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин 2 та/або 3 статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області 12.10.2026 направило до суду звіт про виконання рішення суду засобами поштового зв`язку, а тому строк подання пропущено не було.

Надаючи оцінку поданому звіту в контексті виконання відповідачем рішення суду, суд зазначає наступне.

Зі спірних обставин, що були на розгляді в рішенні Запорізького окружного адміністративного суду від 09.06.2026 у справі №280/1775/25, вбачається, що відповідач в рішенні від 04.02.2025 № 084050001932 відмовив у призначенні пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу», оскільки позивач працював на посадах, віднесених до відповідних посад державної служби, визначених ст. 25 Закону 2723-ХІІ, з 01.08.1983 по 01.12.1985, з 20.09.1988 по 09.12.2002, з 25.07.2005 по 15.03.2006. Стаж роботи на посадах, віднесених до відповідних посад державної служби, визначених ст. 25 Закону 2723-ХІІ, станом на 01.05.2016 становить 17 років 3 місяці 21 день.

В мотивувальній частині рішення судом зроблено висновок, що стаж державної служби позивача станом на 01.05.2016 становить 21 рік 9 місяців 12 днів, а не 17 років 3 місяці 21 день, яке це було визначено відповідачем.

Вказано що відповідач, приймаючи спірне в цій справі рішення, здійснив неповний розгляд заяви позивача не надав жодної оцінки щодо підстав для незарахування стажу державної служби позивача періодів з 01.08.1983 по 01.12.1985, з 20.09.1988 по 09.12.2002, з 25.07.2005, а також достатнього страхового стажу позивача для призначення пенсії державного службовця.

Судом зобов`язано відповідача повторно розглянути заяву позивача від 28.01.2025 про переведення на пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, та прийняти вмотивоване рішення з урахуванням висновків суду.

За наслідком повторного розгляду заяви відповідачем прийнято рішення про переведення позивача з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV, на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 19.12.1993 №3723-ХІІ, починаючи з 28.01.2025.

Тому, з огляду на положення статті 382-3 КАС України, у суду відсутні підстави для відмови у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09.06.2026 у справі №280/1775/25.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.241, 243, 248, 382 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09.06.2026 у справі №280/1775/25.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її підписання.

Ухвалу виготовлено у повному обсязі і підписано 23.10.2026.

Суддя М.С. Лазаренко