Решение № 140887313, 22.10.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 рокуСправа № 280/7616/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління пенсійного фонду України у Волинській області (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, оформлене листом від 09 червня 2026 року № 14375-12394/Б-02/8-0300/26 щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи з базового розміру посадового окладу (30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року) із застосуванням розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених Законом України Про Державний бюджет України на 2025 рік від 19 листопада 2024 року №4059-IX та Законом України Про Державний бюджет України на 2026 рік від 03 грудня 2025 року № 4695-IX;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (з урахуванням виплачених сум) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового розміру посадового окладу (30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року) із застосуванням розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених Законом України Про Державний бюджет України на 2025 рік від 19 листопада 2024 року № 4059-IX станом на 01 січня 2025 року - 3028,00 грн. та Законом України Про Державний бюджет України на 2026 рік від 03 грудня 2025 року № 4695-IX станом на 01 січня 2026 року 3328,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що є суддею у відставці, отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, призначене відповідно до Закону №1402-VIII та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області. Вказує, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується йому з урахуванням довідки про суддівську винагороду, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Волинській області від 25 грудня 2024 року № 534. Покликається на те, що при обрахунку розміру суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання за вказаною довідкою, органом пенсійного фонду взято за основу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2020 року, визначений статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14 листопада 2019 року № 294-IX 2102,00 гривні. Зазначає, що 11 травня 2026 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області зі заявою про здійснення перерахунку йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв`язку із неодноразовим збільшенням прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, зокрема з 01 січня 2025 року та 01 січня 2026 року, замість розрахункової величини 2 102,00 грн. Вказує, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, оформленим листом від 09 червня 2026 року № 14375-12394/Б-02/8-0300/26 відмовлено у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з огляду на те, що статтею 7 Закону України від 14 листопада 2019 року № 294-ХІ «Про державний бюджет України на 2020 рік» було встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2020 року для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102 грн. Вказує, що базовий розмір посадового окладу судді апеляційного суду за 2021 - 2026 роки не змінювався. Вважає вищезазначене рішення відповідача про відмову у здійсненні перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, оформлене листом від 09 червня 2026 року № 14375-12394/Б-02/8-0300/26, протиправним. На підставі чого, просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідачем 1 подано відзив на позовну заяву вх. № 32046 від 10.07.2024, де вказано, що довідка видана Державною судовою адміністрацією України від 25 грудня 2024 року №534 була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Вінницькій області разом з заявою та іншими доданими до неї документами при розгляді заяви про призначення довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02 березня 2016 року № 1402 -VII. Вказує, що Головне управління діяло в порядку передбаченому законодавством, обґрунтовано, а тому підстави для задоволення позовної вимоги позивача відсутні. Зазначає, що 11 травня 2026 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області із зверненням про проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та листом Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 09 червня 2026 року позивачу була направлена відповідь в якій вказано, що підстави для здійснення перерахунку пенсії відсутні. У зв`язку з чим вважає, відсутні підстави для задоволення вимог.

Відповідач 2 надав відзив на позовну заяву вх. №54363 від 21.09.2026, в якому вказав, що законодавець починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік не встановлював прожитковий мінімум стосовно суддів як соціальної демографічної групи. Зазначає, що окремими приписами цих законів встановлювався на 1 січня відповідного календарного року саме прожитковий мінімум для працездатних осіб для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 гривні. Отже, цими законами не встановлювалася розрахункова величина, відмінна від тієї, що визначена спеціальним законом для визначення розміру суддівської винагороди, а власне визначалася ця величина - встановлювався грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді. Вважає, що дії Головного управління є правомірними, у спірних правовідносинах Головне управління діяло у відповідності до чинного законодавства та в межах своєї компетенції, а вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими. Просить відмовити у позові.

Ухвалою суду від 28.07.2026 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/7616/26. Призначено розгляд справи без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Ухвалою суду від 02.09.2026 залучено до участі у справі № 280/7616/26 в якості співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, призначене відповідно до Закону №1402-VIII та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області від 29 січня 2025 року № 032450009086 позивачу було призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02 березня 2016 року № 1402 -VII.

ОСОБА_1 11 травня 2026 року звернувся до органів Пенсійного фонду України з заявою про здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, у зв`язку із збільшенням прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, зокрема з 01 січня 2025 року та 01 січня 2026 року.

Листом ГУ ПФУ в Запорізькій області від 09 червня 2026 року № 14375-12394/Б-02/8-0300/26 позивачу відмовлено у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з огляду на те, що статтею 7 Закону України від 14 листопада 2019 року № 294-ХІ «Про державний бюджет України на 2020 рік» було встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2020 року для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102 грн. Базовий розмір посадового окладу судді апеляційного суду за 2021 - 2026 роки не змінювався. Враховуючи вищезазначене, вказано про відсутність підстав для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці у зв`язку зі зміною розміру складових суддівської винагороди.

Позивач не погодившись з відмовою відповідача 1, з вимогою вчинити певні дії, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, є Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII).

Відповідно до ст. 4 Закону №1402-VІІІ судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

За приписами ч. 3 ст. 142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Згідно із ч.ч. 4, 5 ст. 142 Закону №1402-VIII у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами (ст. 135 Закону №1402-VІІІ).

Частинами 2, 3 статті 135 Закону №1402-VIII визначено, що суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Базовий розмір посадового окладу судді становить, зокрема, судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

До базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти: 1) 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб; 2) 1,2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п`ятсот тисяч осіб; 3) 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб. У випадку, якщо суд розміщується в декількох населених пунктах, застосовується регіональний коефіцієнт за місцезнаходженням органу, який провів державну реєстрацію такого суду.

Суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.

Суддям виплачується щомісячна доплата за науковий ступінь кандидата (доктора філософії) або доктора наук із відповідної спеціальності в розмірі відповідно 15 і 20 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.

Отже, Конституцією України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів" закріплюються правові положення щодо способу визначення розміру суддівської винагороди, а саме встановлення розміру винагороди законом про судоустрій.

Розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, насамперед залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд зазначає, що визначені Конституцією України та спеціальним законодавчим актом (Законом №1402-VIII) гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їхнього статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.

Конституційний принцип незалежності суддів означає також конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.

Окреслену правову позицію стосовно гарантій незалежності суддів було висловлено у низці рішень Конституційного Суду України, зокрема у рішеннях від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 01 грудня 2004 року №19-рп/2004, від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005, від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, від 03 червня 2013 року № 3-рп/2013, а також від 04 грудня 2018 року № 11-р/2018.

Законами України «Про Державний бюджет України» на відповідні роки встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня на 2025 рік (абзац 4 статті 7 Закону № 4059-IX) 3028,00 гривень; на 2026 рік (абзац 4 статті 7 Закону № 4659-IX) 3328,00 гривень.

Разом з тим, у статтях 7 Законів України «Про Державний бюджет України» на 2025 та 2026 роки законодавець штучно розмежував показники прожиткового мінімуму та запровадив окрему розрахункову величину - «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді» у зафіксованому розмірі 2102,00 гривні.

Відповідно до ст. 46 Конституції України визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження тощо наведено у Законі України від 15.07.1999 року №966-XIV "Про прожитковий мінімум" (далі по тексту - Закон №966-XIV).

Прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості (ст. 1 Закону № 966-XIV).

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.

У змісті наведеної норми Закону №966-XIV закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, відносно яких визначається прожитковий мінімум.

Приписами ст. 4 Закону №966-XIV передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Законом №966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, тобто цим законом судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.

Суд зазначає, що зміни до Закону №1402-VIII в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди, а також до Закону №966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму, не вносилися, тож відсутні законні підстави для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди.

Закони України про державний бюджет на відповідний рік не повинні містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.

На такі аспекти законодавчого регулювання звернув увагу Конституційний Суд України у Рішеннях від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).

Законом №1402-VIII закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Оскільки вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

Таким чином, будь-які обмеження судової винагороди не можуть бути застосовані до позивача іншими нормативно-правовими актами, окрім Закону №1402-VIII, у зв`язку з чим при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання відповідач мав керуватися виключно Законом №1402-VIII.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, викладену у постанові від 17.02.2026 у справі №200/2309/25, в якій зазначено, що заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого в даному випадку встановлено на 01.01.2025 (3028,00 грн.), на іншу розрахункову величину, яка Законом України №1402-VIII не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді 2102,00 грн.), є протиправним.

У цій справі судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду відступила від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 17.11.2025 у справі №520/32171/24, у якій викладено правовий висновок про те, що для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, повинен застосовуватись прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та, відповідно, що з 01.01.2024 не відбулась зміна розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а отже відсутні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивачці як судді у відставці. Також зроблено наступні правові висновки:

у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік станом на 1 січня, а також зумовленим цим зростанням розміру суддівської винагороди, розрахунок якої здійснюється на основі прожиткового мінімуму, у суддів у відставці виникає право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання;

для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі, встановленому законом про Державний бюджет України на відповідний рік та, відповідно, у разі його збільшення порівняно з попереднім роком з 01 січня наявні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України» на відповідні роки встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня на 2025 рік (абзац 4 статті 7 Закону №4059-IX) 3028,00 гривень; на 2026 рік (абзац 4 статті 7 Закону № 4659-IX) 3328,00 гривень.

Саме такий розмір повинен враховуватись як розрахункова величина для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Разом з тим, відповідач 1 на заяву позивача про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці повідомив, що обчислення розміру довічного грошового утримання повинне здійснюватися із розрахункової величини - прожиткового мінімуму на рівні 2102 грн.

При цьому, пенсійний орган у спірних правовідносинах не врахував, що визначені Конституцією України та спеціальним законодавчим актом (Законом №1402-VIII) гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.

Оскільки з 01.01.2025 та з 01.01.2026 підвищився розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 3028 грн. та 3328 грн, відповідач, маючи в своєму розпорядженні відомості щодо складових суддівської винагороди, його відсоткового розрахунку, виходячи зі стажу роботи на посаді судді, був зобов`язаний здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача без його додаткового звернення на підставі матеріалів пенсійної справи.

Пенсійний орган у спірних правовідносин, не здійснивши такий перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2025 року (3028,00 грн.) та на 01 січня 2026 року (3328,00 грн), діяв протиправно.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є протиправною.

Надаючи правову оцінку вимозі позивача про зобов`язання провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання, суд зауважує на таке.

У справі, що розглядається, суд установив, що позивачу щомісячне довічного грошового утримання судді у відставці було призначене відповідачем 2 29.01.2025. Водночас, 11 травня 2026 року позивач звернувся до відповідача 1, де позивач перебуває на обліку, із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, на яку Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області надало лист про відсутність підстав для такого перерахунку.

Тож, належним способом захисту прав позивача є визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , з 29.05.2025 (з дати призначення) виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом 1 січня календарного року в розмірі 3028 гривень, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та з 01.01.2026, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом 1 січня календарного року в розмірі 3328 гривень, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 29.05.2025 (з дати призначення) виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом 1 січня календарного року в розмірі 3028 гривень, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та з 01.01.2026, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом 1 січня календарного року в розмірі 3328 гривень, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", з урахуванням виплачених сум.

Такий висновок суду обумовлений позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 08 лютого 2024 року у справі №500/1216/23 та підтриманої у постановах від 07 травня 2024 року у справі №460/38580/22, від 24 травня 2024 року у справі №460/17257/23 та від 09 липня 2024 року у справі 240/16372/23, та узгоджується з позицією судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеною у постанові від 17 лютого 2026 року у справі №200/2309/25.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ст. 90 КАС України).

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

У зв`язку із тим, що позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат на підставі ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови у проведенні ОСОБА_1 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 29.05.2025, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом 1 січня календарного року в розмірі 3028 гривень, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та з 01.01.2026, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом 1 січня календарного року в розмірі 3328 гривень, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська обл., місто Луцьк, Київський майдан, будинок 6, код ЄДРПОУ 13358826) здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 29.05.2025, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом 1 січня календарного року в розмірі 3028 гривень, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та з 01.01.2026, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом 1 січня календарного року в розмірі 3328 гривень, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", з урахуванням виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 22.10.2026.

Суддя Л.Я. Максименко