Решение № 140886752, 23.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 рокуСправа № 160/15928/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рябчук О.С.

розглянувши у м. Дніпрі за правилами загального позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

УСТАНОВИВ:

09.06.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору фізичною особою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 р.р., результати якої оформлені актом перевірки від 11.10.2017р. №15870/04-36-13- 04/2863910661;

- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0018031304 та №0018041304 від 24.11.2017р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення базуються на інформації, яка була отримана ДПС України з порушенням вимог законодавства, оскільки ГУ ДПС було порушено процедуру проведення перевірки. Також позивач наголошує, що податковим органом було завищено суму зобов`язання внаслідок невірного розрахунку суми прощеного боргу. Позивачем та банківською установою було укладено договір про іпотечний кредит та позичальником було отримано грошові кошти в іноземній валюті. Крім того, позивачем не було отримано акту перевірки та оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Про суму податкового боргу, нарахованого контролюючим органом, позивач випадково дізналася з повідомлення виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті ради. Вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді Рябчук О.С.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2026 р. позовну заяву залишено без руху у зв`язку з невідповідністю позову вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивачу запропоновано усунути недоліки позову протягом 10-ти днів з дня отримання копії ухвали суду про залишення позову без руху, а саме: сплатити судовий збір за подання позову та надати суду оригінал квитанції у розмірі 3077,37, або належні документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску; уточнений адміністративний позов з урахуванням положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2026 р. направлено позивачу засобами поштового зв`язку, про що свідчить довідка наявна у матеріалах справи.

06.07.2026 р. до суду надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.07.2026 р. справу № 160/15928/26 прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Цією ж ухвалою відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позовну заяву.

20.07.2026 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області подано відзив проти позову, в якому відповідачем позовні вимоги заперечуються в повному обсязі з огляду на наступне. ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» (код ЄДРПОУ 14360920) здійснило списання кредитної заборгованості фізичній особі ОСОБА_1 у сумі 1 130 053,12 грн., повідомивши боржника у відповідності до вимог п.п.164.2.17 (д) п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України, діючого на момент списання кредитної заборгованості боржника повідомленням про анулювання боргу шляхом укладення договору про прощення частини боргу. Суми анульованої заборгованості фізичної особи ОСОБА_1 у розмірі 1 130 053,12 грн. було включено ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» (код ЄДРПОУ 14360920) до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них доходу (форма №1- ДФ) за ІV квартал 2016 року за ознакою доходу «126» (додаткове благо). ГУ ДФС у Дніпропетровській області у листі від 27.07.2017 за №12513/10/133 звертало увагу фізичної особи на порушення п.п.49.18.4 п.49.18 ст.49, п.179.1 ст.179 у зв`язку з ненаданням до фіскальних органів податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік та декларування доходу, отриманого у 2016 році у вигляді додаткового блага (анулювання кредиторської заборгованості). Відтак, в порушення п.п.164.2.17 (д) п.164.2 ст.164 та з урахуванням п.п.165.1.55 п.165.1 ст.165, п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) за наслідками перевірки фізичної особи ОСОБА_1 у зв`язку з отриманням у місяці ІV кварталу 2016 року 1 130 053,12 грн. як додаткове благо у вигляді суми анульованої (прощеної) заборгованості за кредитом, донараховано податку на доходи фізичних осіб за 2016 рік у розмірі 203 285,54 грн. З огляду на викладене вважає податкове повідомлення рішення правомірним та просять відмовити в задоволенні позовних вимог.

20.07.2026 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області подано заяву про перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд адміністративної справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.08.2026 здійснено перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження. Подальший розгляд справи призначено у судовому засіданні на 09.09.2026 об 13:30 год. у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала 12.

08.09.2026 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області повторно подано відзив проти позову, в якому відповідачем позовні вимоги заперечуються в повному обсязі з аналогічних підстав, що викладено у первісному відзиві.

В судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог, оскільки вважає порушення, що викладені в акті перевірки не доведеними.

В судовому засіданні представник відповідача наполягала на відмові у задоволенні позовних вимог, посилаючись на правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі п.п.191.1.1 п.191.1 ст.191, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами і доповненнями) та наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області № 5007-п від 14.09.2017 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 » головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Скляренко Ольгою Григорівною проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку до акта.

Копія наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області №5007-п від 14.09.2017 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 » та письмове повідомлення №2237 від 14.09.2017 надіслані на адресу фізичної особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення у порядку, визначеному ст.42 Податкового Кодексу України.

За результатами проведеної перевірки встановлено порушення:

1. абз. «д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167 з урахуванням норм п.п.165.1.55 п.165.1 ст.165 розділу ІV Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами і доповненнями) у зв`язку з отриманням додаткового блага у вигляді суми анульованої (прощеної) заборгованості за кредитом у результаті чого донараховано податку на доходи фізичних осіб за 2016 рік в розмірі 203 285,54 грн.

2. п.п.1.2, п.п.1.3 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами і доповненнями) у зв`язку з отриманням додаткового блага у вигляді суми анульованої (прощеної) заборгованості за кредитом у результаті чого донараховано війсьовий збір за 2016 рік в розмірі 16 940,46 грн.

Результати перевірки оформлені актом від 11.10.2017 року №15870/04-36-13-04/2863910661.

Перевіркою дотримання встановленого порядку подання (у випадках коли таке подання є обов`язковим) податкової декларації встановлено, що податкова декларація про майновий стан і доходи за 2016 рік платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 надана до Криворізької північної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області 04.05.2017, реєстраційний номер 1700010488. Але у зазначеній декларації не відображені доходи у вигляді анульованої основної суми кредитної заборгованості, отримані від банківської установи ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК», податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходу, отриманого від банку, не нараховано та до бюджету не сплачено.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 24.11.2017 №0018031304 та №0018041304.

ГУ ДПС у Дніпропетровській області складено Акт від 19.02.2026 № 04-36-24-08/Т/-2016-2020 Про вилучення для знищення документів, внесених до Національного архівного фонду та Додаток 2 до акту Описи справ за 2017 рік. На сторінці 2 описів, у томі 14, зазначено справу з індексом 04-36-13-04-09 ОСОБА_1 .

Відповідно до вказаного акту передано на знищення документи щодо проведеної перевірки позивача у даній справі.

Вважаючи протиправними зазначені податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області про застосування фінансових санкцій, позивач звернулась з цим позовом до суду.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Так, правовідносини, що виникли між сторонами врегульовано нормами Конституції України та Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, визначає Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України, у редакції, чинній на час спірних правовідносин).

Відповідно до ст. 20.1.1 ПК України відповідачу надано право запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків).

Органи державної податкової служби згідно п.75.1 ст.75 ПК України мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Документальною перевіркою згідно із п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до п. 79.2. ст. 79 ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Відповідно до п. 79.3. ст. 79 ПК України, присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова.

Відповідно до п. 42.1. статті 42 ПК України, податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Відповідно до п. 42.2. статті 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення (п.42.4 ст.42 Податкового кодексу України).

Судом з матеріалів справи встановлено, що на підставі п.п.191.1.1 п.191.1 ст.191, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами і доповненнями) та наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області № 5007-п від 14.09.2017 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 » головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Скляренко Ольгою Григорівною проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку до акта.

Копія наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області №5007-п від 14.09.2017 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 » та письмове повідомлення №2237 від 14.09.2017 надіслані на адресу фізичної особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення у порядку, визначеному ст.42 Податкового Кодексу України.

Разом з цим ГУ ДПС у Дніпропетровській області складено Акт від 19.02.2026 № 04-36-24-08/Т/-2016-2020 Про вилучення для знищення документів, внесених до Національного архівного фонду та Додаток 2 до акту Описи справ за 2017 рік. На сторінці 2 описів, у томі 14, зазначено справу з індексом 04-36-13-04-09 ОСОБА_1 . Відповідно до вказаного передано на знищення документи щодо проведеної перевірки позивача у даній справі.

Отже документальна позапланова невиїзна перевірка розпочата податковим органом із врученням платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Щодо суті встановлених порушень суд виходить з наступного.

Підпунктом 14.1.47 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що додатковим благом є кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку.

Підпунктом 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

З аналізу наведених положень ПК України можливо зробити висновок, що до доходів взагалі та додаткових благ, зокрема, відносяться матеріальні та нематеріальні цінності, кошти та інші активи, які безпосередньо отримані платником податку та які збільшують загальний майновий стан цього платника і забезпечують приріст його активів у тій чи іншій формі.

Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені п. 164.2 ст. 164 ПК України.

Згідно пункту 164.1 статті 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

За правилами пп. 164.1.2 п. 164.1 ст.164 Податкового кодексу України - загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Відповідно до абзацу «д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку (крім суми прощеного (анульованого) основного боргу платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Разом з тим, відповідно до підпункту 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

У свою чергу, підпункт 167.1 статті 167 зазначеного Кодексу встановлює, що ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету визначено статтею 168 розділу IV цього Кодексу.

Так, відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1. ст.168 - податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст.167 цього Кодексу.

Згідно пп. 168.1.2 п. 168.1 ст.168 Податкового кодексу України - податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного, подання розрахункового документа на перерахування цього податку, до бюджету.

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату - (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, ніж заробітна плата, є податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні (п. 171.2 ст. 171 Податкового кодексу України).

Отже, для нарахування вказаного виду податку податковим агентом додаткове благо повинно бути персоніфікованим та пов`язаним із конкретною фізичною особою - платником податків, створювати певні вигоди для такої особи, надаватися податковим агентом та виражатись у формі коштів, матеріальних або нематеріальних цінностей, послуг чи інших видів доходу.

При цьому, контролюючий орган під час визначення додаткового блага повинен обов`язково вказувати фізичну особу - платника податків, у якої це благо виникає, та період, у який воно виникло.

За змістом пункту 176.2 статті 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Також відповідно до пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.

Пунктами 179.1, 179.2 ст. 179 ПК України передбачено, що платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до цього Кодексу обов`язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, крім випадків, коли подання податкової декларації прямо передбачено цим Кодексом, якщо такий платник податку отримував:

доходи, у тому числі іноземні доходи, які згідно з цим Кодексом не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

доходи виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу;

доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до цього Кодексу не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до цього розділу;

доходи у вигляді об`єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до пункту 174.3 статті 174 цього Кодексу.

Також податкова декларація не подається у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

У разі якщо платник податку зобов`язаний подавати податкову декларацію відповідно до інших положень цього Кодексу, то в ній поряд з іншими доходами зазначаються доходи, передбачені цим пунктом.

З системного аналізу вказаних норм права, судом встановлено, що додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року є видом доходу, що надається платнику податку податковим агентом, який є об`єктом оподаткування, що включається до бази оподаткування та породжує у платника податку обов`язок подати річну декларацію про майновий стан і доходи, крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV ПК України.

З матеріалів справи вбачається, що 12 вересня 2007 року між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним банком «Правекс-банк» укладено договір про іпотечний кредит №4266- 013/07Р, відповідно якого банк зобов`язується надати позичальнику грошові кошти в сумі 46550 дол. США, а позичальник зобов`язується прийняти, використати за цільовим призначенням та повернути кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 12,499 процентів річних, комісії, неустойки та інші платежі в порядку, на підставі та у строки (до 12.09.2032р.), визначені цим договором.

08 грудня 2016 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Правекс-банк» та ОСОБА_1 було укладено договір про прощення частини боргу за кредитним договором №4266-013/07Р від 12.09.2007р.

До Криворізької північної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області надійшов лист від ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» (код ЄДРПОУ 14360920) від 09.06.2017 №2764/09-01-3151 (вхідний №15586/10 від 21.06.2017) та лист від ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» (код ЄДРПОУ 14360920) від 21.07.2017 №3438/0901-3151, який надійшов на запит ГУ ДФС у Дніпропетровській області (вхідний №11776/10 від 31.07.2017), де зазначено:

«…Між клієнтом ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1 ) та ПАТКБ «ПРАВЕКСБАНК» був укладений договір про прощення частини боргу. Згідно з підпунктом 164.2.17 пункту 164.2 статі 164 Податкового кодексу України, абзац д), в редакції, що діяла на момент прощення боргу за відповідними кредитними договорами: «….164.2 До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: …164.2.17. дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді: …д) «основної суми боргу (кредиту) платника податку,прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у разі, якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку-боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або щляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом». Відповідно до норм п.164.2.17 Податкового кодексу України та наказу Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку» - у податковому розрахунку за формою 1-ДФ за ІV квартал 2016 року 2016 року Банком за ознакою «126» було відображено «Дохід отриманий платником податку» від прощення (анулювання) заборгованості за кредитом (а саме, основної суми боргу (кредиту)) як додаткове благо без утримання податку на доходи фізичних осіб, та за ознакою «127» було відображено «Інші доходи» від прощення (анулювання) заборгованості за кредитом (а саме, відсотками).

Додатково повідомляємо, що підтвердженням вищезазначеного є договір про прощення частини боргу, укладений між ПАТКБ «ПРАВЕКСБАНК» та ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), який містить в собі банківську таємницю, а тому, керуючись чинним законодавством України, може бути Вами отриманий відповідно до ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність», а саме: на письмовий запит або з письмового дозволу фізичної особи, або за рішенням суду».

Виходячи з вищевикладеного, ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» (код ЄДРПОУ 14360920) здійснило списання кредитної заборгованості фізичній особі ОСОБА_1 у сумі 1 130 053,12 грн., повідомивши боржника у відповідності до вимог п.п.164.2.17 (д) п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України, діючого на момент списання кредитної заборгованості боржника повідомленням про анулювання боргу шляхом укладення договору про прощення частини боргу.

Суми анульованої заборгованості фізичної особи ОСОБА_1 у розмірі 1 130 053,12 грн. було включено ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» (код ЄДРПОУ 14360920) до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них доходу (форма №1- ДФ) за ІV квартал 2016 року за ознакою доходу «126» (додаткове благо).

Згідно відомостей центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів із сум доходу, отриманого фізичною особою ОСОБА_1 від ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» у розмірі 1 130 053,12 грн., податок з доходів фізичних осіб у джерела виплати не нараховувався та до бюджету не сплачувався.

Разом з тим, відповідно до положень п.п. «д» 164.2.17 п. 164.2 ст.164 ПК України, Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено.

08 грудня 2016 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Правекс-банк» та ОСОБА_1 було укладено договір про прощення частини боргу за кредитним договором №4266-013/07Р від 12.09.2007р.

Відтак, матеріалами адміністративної справи підтверджено та не заперечується позивачем прощення боргу саме шляхом укладення договору, що свідчить про дотримання положень до положень п.п. «д» 164.2.17 п. 164.2 ст.164 ПК України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що податковий орган правомірно збільшив позивачу суму грошового зобов`язання із сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в загальному розмірі 203 285,54грн., а тому податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Дніпропетровській області є правомірним та не підлягає скасуванню.

Також суд враховує, що відповідно до норм п. 16-1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені п.162.1ст.162 Податкового кодексу України. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу, до яких, зокрема, відноситься дохід, отриманий платником податку як додаткове благо.

Враховуючи вищевикладене та норми законодавства щодо отримання ОСОБА_1 у 2016 році додаткового блага у вигляді прощеного (анульованого) банком боргу за кредитним договором в розмірі 1 130 053,12 грн., однак згідно вимог пп. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 ПК України який включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, відтак Відповідач правомірно збільшив Позивачці суму грошового зобов`язання із сплати військового збору в загальному розмірі 23686,30, а тому податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області є правомірним і не підлягає скасуванню.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Інші доводи та заперечення сторін не спростовують вище встановленого судом та не мають визначального значення для вирішення спору по суті.

Судом враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З огляду на вищевикладене, всебічно і повно дослідивши обставини справи в сукупності з нормами чинного законодавства, суд дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 , а отже й відсутність підстав для їх задоволення.

Згідно із частинами 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 1статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

Відповідно достатті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений

Суддя О.С. Рябчук