Решение № 140886574, 23.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 рокуСправа № 160/15223/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Трест "Дніпроводбуд" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправним дій, висновків перевірки та бездіяльності,-

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з додатковою відповідальністю "Трест "Дніпроводбуд" в особі представника Смірнова Андрія Андрійовича до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях від 06.12.2024 року № 185/05-Н «Про проведення перевірки»;

- визнати протиправними дії Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях щодо проведення перевірки утримання, збереження та використання державного майна, яке в процесі приватизації не увійшло до статутного капіталу Відкритого акціонерного товариства «Дніпроводбуд» та обліковується на балансі Товариства з додатковою відповідальністю «Трест «Дніпроводбуд» на підставі наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях від 06.12.2024 року № 185/05-Н;

- визнати протиправними висновки перевірки Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, викладені в акті перевірки утримання, збереження та використання державного майна, яке в процесі приватизації не увійшло до статутного капіталу Відкритого акціонерного товариства «Дніпроводбуд» від 25.12.2024 року;

- визнати протиправною бездіяльність Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях щодо не розгляду членами комісії (робочої групи) заперечень Товариства з додатковою відповідальністю «Трест «Дніпроводбуд» від 17.01.2025 року № 17-01 на акт перевірки стану утримання, збереження та підстав використання державного майна, що не увійшло до статутного капіталу Відкритого акціонерного товариства «Дніпроводбуд»;

- зобов`язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях розглянути заперечення Товариства з додатковою відповідальністю «Трест «Дніпроводбуд» від 17.01.2025 року № 17-01, з урахуванням висновків суду та скасувати висновки викладені в акті перевірки утримання, збереження та використання державного майна, яке в процесі приватизації не увійшло до статутного капіталу Відкритого акціонерного товариства «Дніпроводбуд» від 25.12.2024 року.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем порушені приписи чинного законодавства, що регламентує порядок проведення перевірки, отже, наказ про проведення перевірки є протиправним та підлягає скасуванню, а дії по проведенню такої перевірки є протиправними, що стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 26.08.2025, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.02.2026, позов залишив без задоволення.

Постановою Верховного Суду від 06.08.2026 року касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Трест «Дніпроводбуд» - задоволено частково і скасовано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.02.2026 у справі №160/15223/25, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.08.2026 р. справу прийнято до провадження. Тією ж ухвалою суду запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

03.09.2026 відповідачем до суду надіслано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що перевірка була призначена та проведена у відповідності до норм чинного законодавства, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

11.09.2026 на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що доводи, викладені в відзиві на позовну заяву не є підставою для відмови в задоволені позову.

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із такого.

Судом встановлено, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях зверталось до Товариства з додатковою відповідальністю "Трест "Дніпроводбуд" з листами: від 12.05.2023 року - з проханням надіслати документи, які стали підставою не включення об`єкта незавершеного будівництва 48-ми квартирного житлового будинку, що розташований у смт. Меліоративне Новомосковського району, Дніпропетровської області до відомостей про державне майно, яке перебуває на балансі ТдВ «Трест «Дніпроводбуд»; від 26.06.2024 року - із повідомленням про проведення перевірки об`єкта незавершеного будівництва 48-ми квартирного житлового будинку, що розташований у смт. Меліоративне Новомосковського району, Дніпропетровської області в 3-му кварталі 2024 року; від 21.10.2024 року № 11-05- 04649 щодо надання копій документів - листів Піщанської сільської ради та регіонального відділення.

06.12.2024 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях з метою виконання запланованих перевірок на 2024 рік прийнято наказ № 185/05-Н «Про проведення перевірки» Товариства з додатковою відповідальністю «Трест «Дніпроводбуд» з питання утримання, зберігання та законності використання державного майна, що не увійшло до статутного капіталу товариства, але залишилось на його балансі.

Також, листом заступника начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях Токмакової Ольги від 09.12.2024 року № 11-05-05315 «Про проведення перевірки» було повідомлено про заплановану в 4-му кварталі 2024 року перевірку стану збереження та підстав використання державного майна, яке під час приватизації не увійшло до статутного капіталу та перебуває на балансі Товариства з додатковою відповідальністю «Трест «Дніпроводбуд»; з метою створення робочої групи, запропоновано надати кандидатуру представника Товариства для участі у перевірці та забезпечення доступу до об`єктів перевірки представникам Регіонального відділення.

Зазначений наказ та лист вручено керівнику позивача, що підтверджується письмовим дорученням від 16.12.2024 року зазначеним на копії вказаного наказу про участь представників позивача в проведення перевірки.

На виконання наказу Фонду державного майна України від 16.12.2009 № 1998 „Про забезпечення збереження, контролю за використанням та реалізацією пропозицій інвентаризаційних комісій щодо державного майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але залишилось у них на балансі, згідно Графіку проведення перевірок господарських товариств, на балансі яких перебуває державне майно, під час приватизації яке не увійшло до їх статутних капіталів, на ІУ квартал 2024 року, а також відповідно до наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (далі - Регіональне відділення) від 06.12.2024 № 185/05-Н, фахівцями Регіонального відділення у складі: заступника начальника управління оренди та розпорядження державним майном - начальника відділу розпорядження державним майном Сергійчук Д.А. та головного спеціаліста цього відділу Калашнік Т.В. проведено перевірку стану утримання, збереження та підстав використання державного майна, що не увійшло до статутного капіталу Відкритого акціонерного товариства „Дніпроводбуд та обліковується на балансі Товариства з додатковою відповідальністю „Трест „Дніпроводбуд за результатами якої складено Акт перевірки утримання, збереження та використання державного майна, яке в процесі приватизації не увійшло до статутного капіталу Відкритого акціонерного товариства „Дніпроводбуд та обліковується на балансі Товариства з додатковою відповідальністю „Трест „Дніпроводбуд від 25.12.2024 року.

08.01.2025 року Товариство з додатковою відповідальністю «Трест «Дніпроводбуд» отримало в Регіональному відділенні Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях примірник акту перевірки від 25.12.2024 року.

Протягом 10-денного строку, відведеного розділом 6 Порядку проведення державними органами приватизації перевірок стану ефективного використання та збереження державного майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств, створених у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затвердженого Наказом Фонду державного майна України від 16.12.2009 року № 1998, на подання зауважень та пропозицій, Позивачем подане до Відповідача заперечення на акт перевірки від 25.12.2024 року.

Відповідно до листа заступника начальника Регіонального відділення Токмакової О.В. від 28.01.2025 року 11-05-1-01383, регіональне відділення розглянуло заперечення Позивача від 17.01.2025 року № 17-01 на акт перевірки стану утримання, збереження та підстав використання державного майна, що не увійшло до статутного капіталу Відкритого акціонерного товариства «Дніпроводбуд» від 25.12.2024 року та надало висновки на заперечення, викладені у додатку до листа.

Вважаючи дії відповідача щодо винесення наказу про проведення перевірки, дії щодо проведення перевірки, висновків щодо перевірки, не розгляду заперечень на акт перевірки протиправними позивач звернувся за захистом порушених прав до суду.

При вирішені спору суд виходить із того, що статтею 1 Закону №4107-VI визначено, що Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

До основних завдань Фонду державного майна України належать, зокрема, здійснення контролю у сфері організації та проведення приватизації державного майна, відчуження державного майна у випадках, встановлених законодавством, передачі державного майна в оренду та користування; повернення у державну власність державного майна, що було приватизоване, відчужене або вибуло з державної власності з порушенням законодавства; управління корпоративними правами держави, які перебувають у сфері його управління (пункт 5 частини першої статті 4 Закону №4107-VI).

За правилами частин першої, другої і абзацу першого частини третьої статті 6 Закону №4107-VI Фонд державного майна України здійснює свої повноваження безпосередньо і через регіональні відділення в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та представництва у районах та містах, створених Фондом державного майна України.

Регіональні відділення та представництва Фонду державного майна України є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

Регіональні відділення та представництва діють на підставі положень, що затверджуються Головою Фонду державного майна України.

Механізм проведення перевірок підрозділами контролю та аудиту Фонду державного майна України та регіональних відділень Фонду державного майна України визначає Порядок планування та проведення перевірок Фондом державного майна України та регіональними відділеннями Фонду державного майна України, затверджений наказом Фонду державного майна України від 06.04.2012 №465 (Порядок №465).

Пунктами 2, 6, 7 цього Порядку передбачено, що перевірка полягає у документальному і фактичному вивченні певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об`єкта контролю відповідно до визначених завдань і повноважень Фонду державного майна України.

Перевірку проводить комісія. Склад комісії та строки її роботи затверджуються наказом Фонду (регіонального відділення).

У випадку необхідності та наявності достатньо обґрунтованих підстав може проводитись позапланова перевірка.

Такими підставами можуть бути: виявлення фактів подання об`єктом перевірки до Фонду державного майна України недостовірної інформації та/або звітності; наявність фактів, що можуть свідчити про здійснення об`єктом перевірки діяльності у порушення законодавства України в сфері оренди, відчуження, використання державного майна; у разі надходження доручення Кабінету Міністрів України; у разі звернень правоохоронних органів, в яких містяться факти, що свідчать про порушення законів України, перевірку додержання яких віднесено законом до компетенції Фонду державного майна України.

Так, оскаржуваний наказ від 06.12.2024 №185/05-Н прийнятий на виконання наказу Фонду державного майна України від 16.12.2009 №1998 „Про забезпечення збереження, контролю за використанням та реалізацією пропозицій інвентаризаційних комісій щодо державного майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але залишилось у них на балансі.

Підпунктами 1.1, 1.12 пункту 1 цього наказу встановлено, що Регіональним відділенням Фонду державного майна України: організувати систематичний контроль за утриманням, зберіганням та використанням державного майна; складати графіки поквартального проведення перевірок державного майна із зазначенням господарських товариств (структурних підрозділів, філій, дочірніх підприємств), які мають державне майно на своєму балансі.

Перевірки державного майна здійснювати відповідному регіональному відділенню Фонду державного майна України за місцем розташування господарського товариства (балансоутримувача).

Пунктами 1, 5, 6 Розділу ІІІ Порядку №1998 визначено, що перевірка проводиться відповідно до затвердженого плану перевірок державного майна, але не рідше одного разу на два роки по кожному господарському товариству, та доручення начальника регіонального відділення Фонду державного майна України.

Регіональне відділення Фонду державного майна України не пізніше, ніж за 7 робочих днів до початку перевірки, письмово попереджає керівництво відповідного господарського товариства про її початок із зазначенням основних питань та підготовку необхідних документів для здійснення перевірки.

Перевірка проводиться з виїздом на місце розташування об`єкта перевірки для обстеження державного майна.

При обстеженні слід звернути увагу на наявність та стан об`єкта, його фактичне використання, наявність проведених ремонтів, оновлень, перебудов тощо.

Розділами V, VI Порядку №1998 передбачено, що після візуального огляду (обстеження) державного майна, вивчення та опрацювання наведених вище документів результати перевірки оформлюються актом.

Акт надається під розписку або надсилається рекомендованим листом з повідомленням керівництву господарського товариства (балансоутримувач), в якому була здійснена перевірка стану утримання державного майна, із зазначенням, що на зауваження та пропозиції відводиться 10 робочих днів з моменту його отримання.

Отже, з наведеного можна зробити висновок, що перевірка призначається відносно об`єктів державного майна.

Повертаючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції зазначив, що суди дійшли висновку про правомірність проведення Регіональним відділенням перевірки Товариства з тих підстав, що актом приймання-передачі від 03.07.2003 №12/12-1 об`єкт незавершеного будівництва „48-ми квартирний житловий будинок" передано на позабалансовий рахунок Товариства до повторного продажу, залишаючись при цьому державною власністю.

Разом з тим, суди достеменно не перевірили статус цього об`єкта, не дослідили і не надали оцінку доводам позивача про те, що об`єкт незавершеного будівництва « 48-ми квартирний житловий будинок» було передано на позабалансовий облік, однак предметом перевірки відповідача було державне майно, яке перебуває на балансі Товариства. Суди не дослідили і не встановили, яким чином і на підставі яких первинних документів цей об`єкт обліковується.

Надаючи оцінку вказівкам Верховного Суду, судом досліджено статус об`єкту нерухомості, що став предметом перевірки.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2002 року у справі № Д30/18 було зобов`язано позивача повернути об`єкт незавершеного будівництва « 48-ми квартирний житловий будинок» ВАТ «Дніпроводбуд» будівельною готовністю 10 %, який розташований на земельній ділянці площею 0,07 га, та знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с.Меліоративне, до державної власності в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області.

Враховуючи вказане рішення, об`єкт незавершеного будівництва « 48-ми квартирний житловий будинок» будівельною готовністю 10 % повернутий до державної власності.

Згідно акту приймання-передачі об`єкта приватизації, що повертається за рішенням суду у державну власність від 03 липня 2003 року № 12/12-1, об`єкт ОНБ « 48-ми квартирний житловий будинок» було передано на позабалансовий рахунок ТдВ «Трест «Дніпроводбуд» до повторного продажу.

Згідно Наказу Фонду державного майна України від 21.10.2005 року № 2818 було виключено зазначений об`єкт з переліку об`єктів незавершеного будівництва, що підлягають приватизації, Наказом Регіонального відділення від 07.12.2005 року № 12/01-114-РП було скасовано Наказ Регіонального відділення від 11.12.2003 року № 12/01-143-РП «Про повторний продаж на аукціоні ОНБ « 48-ми квартирний будинок».

Згідно наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області від 16.05.2008 року № 12/10-14-УДМ «Про прийняття управлінського рішення» було прийняте рішення про передачу вказаного об`єкту до комунальної власності с. Меліоративне Новомосковського району Дніпропетровської області.

Рішенням Меліоративнівської селищної ради від 15 жовтня 2008 року № 2-12/V було надано згоду на прийняття об`єкту до комунальної власності територіальної громади Меліоративнівської селищної ради.

Відповідно до акту приймання-передачі, затвердженого рішенням Меліоративнівської селищної ради від 30.03.2016 року № 13-4/VII «Про прийняття до комунальної власності територіальної громади смт. Меліоративне об`єкту незавершеного будівництва» - об`єкт було прийнято в комунальну власність Меліоративнівської територіальної громади.

Згідно рішення Піщанської сільської ради від 24 травня 2018р. № 16-1/VІІ розпочато процедуру реорганізації юридичної особи - Меліоративнівської селищної ради шляхом приєднання до Піщанської сільської ради та визначено, що Піщанська сільська рада є правонаступником прав та обов`язків Меліоративнівської селищної ради з дня набуття повноважень Піщанською сільською радою, обраною Піщанською сільською об`єднаною територіальною громадою.

Наказом Регіонального відділення від 04.10.2019 року № 12/10-19-УДМ прийнято управлінське рішення щодо передачі об`єкту до комунальної власності сел. Меліоративне.

Згідно з рішенням Піщанської сільської ради від 26.11.2019 року № 3-29/VII «Про прийняття майна до комунальної власності Піщанської сільської ради об`єкту державної власності», об`єкт вже було передано до комунальної власності Піщанської сільської ради.

З матеріалів справи встановлено, що з 2014 року Відомості про державне майно передавались позивачем до відповідача без врахування вказаного об`єкту, що підтверджується листами Товариства від 24.01.2014 року № 15 та від 09.04.2014 року № 71, а також Відомостями про державне майно станом на 31.12.2013 року, станом на 31.12.2019 року, станом на 31.12.2024 року.

Разом з тим, незважаючи на те, що відповідачу відомо, що вказаний недобудований обєкт нерухомості вже не перебуває на балансі позивача та його передано до комунальної власності Піщанської сільської ради, безпідставно призначив та провів перевірку.

З огляду на викладене, на встановлені у справі обставини суд вважає, що прийнятий відповідачем наказ від 06.12.2024 року № 185/05-Н «Про проведення перевірки», не відповідає переліку критерій, визначених у статті 2 КАС України, а тому є протиправним.

Згідно позовних вимог позивача, останній просить визнати протиправними дії Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях щодо проведення перевірки утримання, збереження та використання державного майна, яке в процесі приватизації не увійшло до статутного капіталу Відкритого акціонерного товариства «Дніпроводбуд» та обліковується на балансі Товариства з додатковою відповідальністю «Трест «Дніпроводбуд» на підставі наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях від 06.12.2024 року № 185/05-Н.

Разом з тим, діями суб`єкта владних повноважень є сукупність вчинків здійснених у межах наданих чинним законодавством повноважень.

У розглянутому випадку, права позивача порушуються не сукупністю вчинків відповідача, а рішенням суб`єкта владних повноважень, внаслідок чого суд вважає необхідним залишити вимогу про визнання протиправними дій відповідача без задоволення.

Ураховуючи викладене, а також належність та ефективність способу захисту порушеного права і необхідність його повного захисту, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях від 06.12.2024 року № 185/05-Н «Про проведення перевірки».

В свою чергу визнання протиправним наказу про призначення перевірки, свідчить про протиправність самої перевірки та нівелює її наслідки, а тому прийнятий за результатами такої акт перевірки утримання, збереження та використання державного майна, яке в процесі приватизації не увійшло до статутного капіталу Відкритого акціонерного товариства «Дніпроводбуд» та обліковується на балансі Товариства з додатковою відповідальністю «Трест «Дніпроводбуд» від 25.12.2024 року, який беззаперечно впливає на права та обов`язки позивача, також підлягає скасуванню.

Щодо решти позовних вимог із приводу визнання протиправною бездіяльність щодо не розгляду заперечень на акт перевірки та зобов`язання відповідача належним чином розглянути подані заперечення суд зазначає, що за умови скасування наказу про проведення перевірки та прийнятого за її наслідками акту, задоволення означених вимог не призведе до більш ефективного способу відновлення порушеного права позивача, що у свою чергу не відповідає вимогам процесуального законодавства, а відтак ці вимоги суд залишає без задоволення, як такі, що фактично не спричиняють будь-яких правових наслідків для позивача.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відтак, суд повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 139 КАС України, судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Щодо правничої допомоги.

Розглядаючи заяву представника позивача суд виходить із того, що відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема: витрати на професійну правничу допомогу; витрати, що пов`язані із прибуттям до суду.

Відповідно до частин другої - сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом ч. 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно із ч. 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При розгляді заяви суд враховує правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 року у справі №826/841/17 (провадження №К/9901/5157/19), відповідно до якої суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час, тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно із практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обгрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява №19336/04).

Так, надання представником позивача Смірновим А.А. адвокатських послуг у суді першої інстанції при розгляді цієї справи підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Досліджуючи надані документи, суд встановив, що договором передбачено надання правової допомоги саме позивачу та саме при розгляді вказаної справи. Загальний розмір понесених витрат заявлений до стягнення складає 30 000,00 грн.

Між тим, як уже попередньо зазначено, при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Таким чином, з огляду на те, що заявлені позивачем витрати у сумі 30 000, 00 грн є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, затраченим ним часом на надання таких послуг (підготовка цієї справи до розгляду в суді не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося), не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також те, що їх стягнення з відповідача (який прийняв оскаржене у цій справі рішення) становить надмірний тягар, що суперечить принципу розподілу таких витрат, приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "Трест "Дніпроводбуд" задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях від 06.12.2024 року № 185/05-Н «Про проведення перевірки».

Визнати протиправним та скасувати прийнятий Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях акт перевірки утримання, збереження та використання державного майна, яке в процесі приватизації не увійшло до статутного капіталу Відкритого акціонерного товариства «Дніпроводбуд» та обліковується на балансі Товариства з додатковою відповідальністю «Трест «Дніпроводбуд» від 25.12.2024 року

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Трест "Дніпроводбуд" судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 5813,76 грн. та 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

Рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л.Є. Букіна