Решение № 140885807, 22.10.2026, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/399/26

Провадження № 2/459/152/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області в складі головуючого судді Мельникович М. В., з участю секретаря судового засідання Штибель А. Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицькому за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шептицького відділу державної виконавчої служби у Шептицькому районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Кредитної спілки «Львівська», Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області про зняття арешту з майна

В С Т А Н О В И В :

Представник позивачки звернувся до суду з позовом, у якому просив зняти арешт з квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження 1275445, реєстраційний номер обтяження 8414662 та реєстраційний номер обтяження 9703532, яка належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

В обґрунтування позову представник зазначив, що вказана квартира належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках. Як зазначено у позовній заяві, маючи намір розпорядитися належним їм майном, позивачка дізналась про наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно обтяжень у вигляді арештів щодо вказаної квартири. Представник позивачки наголошує, що арешти, зареєстровані за номерами обтяжень 1275445, 8414662 та 9703532 щодо квартири АДРЕСА_2 , були накладені в межах виконавчих проваджень, у яких боржником був ОСОБА_2 . Разом із тим, ОСОБА_1 боржником за відповідними виконавчими документами не являється, а згідно з інформацією з Автоматизованої системи виконавчого провадження відкриті виконавчі провадження щодо неї відсутні. Посилаючись на те, що наявність зазначених обтяжень перешкоджає позивачці у здійсненні права розпорядження належною їй квартирою, представник позивачки просить суд зняти арешти із вищевказаної квартири, а також вирішити питання щодо розподілу судових витрат. На думку представника позивачки, наявність арешту порушує право власності позивачки, перешкоджає розпоряджатися належним їй майном. У зв`язку із викладеним, представник позивача просить суд позов задовольнити.

Ухвалою від 11.02.2026 у даній справі було відкрито загальне провадження та призначено підготовче судове засідання.

17.02.2026 від представника відповідача Шептицького відділу державної виконавчої служби у Шептицькому районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшов відзив на позов, у якому зазначено, що згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо вищевказаної квартири наявні три обтяження з реєстраційними номерами 1275445, 8414662 та 9703532, які були накладені у 2008, 2010 та 2013 роках. Щодо обтяження за реєстраційним номером 1275445, то представник відповідача зазначив, що арешт квартири накладено 06 червня 2013 року у межах виконавчого провадження № 38133197 з виконання судового наказу № 2-н-2/09 від 12 січня 2009 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь кредитної спілки «Львівська» 7556,67 грн заборгованості та 52,95 грн судових витрат. 26 грудня 2013 року виконавчий документ було повернуто стягувачу. Щодо обтяження за реєстраційним номером 8414662, то відповідач вказав, що арешт накладено постановою № 1341-12 від 03 листопада 2008 року у межах виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_2 51 грн заборгованості та 7,50 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду. Матеріали відповідного виконавчого провадження у відділі відсутні, оскільки воно здійснювалося до запровадження електронного обліку виконавчих проваджень. Щодо обтяження за реєстраційним номером 9703532, то представник відповідача зазначив, що арешт накладено 02 квітня 2010 року у межах виконавчого провадження № 18486615 з виконання судового наказу № 2н-2 від 12 січня 2009 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь кредитної спілки «Львівська» 7556,67 грн заборгованості та 52,95 грн судових витрат. 27 грудня 2010 року виконавчий документ повернуто стягувачу у зв`язку з відсутністю майна, на яке можливо звернути стягнення.

04.05.2026 представник відповідача Шептицького відділу державної виконавчої служби у Шептицькому районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції подав додаткові пояснення, що аналогічні поданому відзиву.

Ухвалою від 04.05.2026 у даній справі залучено у якості співвідповідача Головне управління Державної податкової служби у Львівській області.

19.05.2026 представник відповідача Головне управління Державної податкової служби у Львівській області подав до суду відзив на позов, у якому заперечив щодо своєї участі у справі як належного відповідача та просив суд замінити його на належного відповідача. Свою позицію представник відповідача обґрунтував тим, що арешт на нерухоме майно позивача накладено постановою державного виконавця в межах виконавчого провадження, тобто органом державної виконавчої служби. При цьому, представник зазначив, що органи податкової служби не здійснюють повноважень щодо накладення арештів у виконавчому провадженні та не є суб`єктами, уповноваженими вирішувати питання їх скасування у таких правовідносинах.

Ухвалою від 12.06.2026 було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Ухвалою суду від 16.10.2026 було закрито провадження у справі в частині позовних вимог, зявлених ОСОБА_3 до Шептицького відділу державної виконавчої служби у Шептицькому районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Кредитної спілки «Львівська», Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області про зняття арешту з належного йому майна. Також ОСОБА_3 роз`яснено право на звернення до суду зі скаргою в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. У решті позовних вимог, заявлених ОСОБА_1 , провадження у справі продовжено.

16.10.2026 сторони у судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, підтвердження чого міститься в матеріалах справи.

Представник позивачки подав клопотання про проведення розгляду справи у їхній відсутності, вказавши, що позовні вимоги підтримують просять такі задовольнити.

Представник відповідача та представник третьої особи у судове засідання не з`явилися, причин неявки не повідомили, заяв чи клопотань не подавали.

Представник відповідача Шептицького відділу державної виконавчої служби у Шептицькому районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції подав клопотання про проведення розгляду справи у його відсутності, вказавши, що при винесенні рішення покладається на розсуд суду.

Представник Кредитної спілки «Львівська», представник Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області у судове засідання не з`явилися, причин неявки не повідомили, заяв чи клопотань не подавали.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на зазначені обставини, суд, у відповідності до ст. 247 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснив на підставі наявних матеріалів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Частиною 4 ст. 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки усіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його оголошення.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Оскільки повне рішення виготовлено 22 жовтня 2026 року, то незважаючи на те, що судове засідання відбулося 16 жовтня 2026 року, датою ухвалення рішення є саме 22 жовтня 2026 року в силу ч. 5 ст. 268 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва на право власності на квартиру/будинок, виданого 28 грудня 2001 року Бюро приватизації Комунального підприємства «Червонограджитлокомунсервіс» квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_1 та членам її сім`ї ОСОБА_3 в рівних частинах кожному (а. с. 7).

Відповідно до довідки КП ЛОР «Шептицьке міжміське бюро технічної інвентаризації» № 4090 від 29.09.2026 квартира АДРЕСА_2 зареєстрована на праві спільної часткової власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в рівних частках кожному на підставі свідоцтва про право власності на квартиру, виданого бюро приватизації КП «Червонограджитлокомунсервіс» 28.12.2001, згідно рішення Бюро приватизації КП «Червонограджитлокомунсервіс» № 60 від 28.12.2001 та записано в Реєстрову книгу за № 911 28.01.2002.

Як убачається з копії постанови № 1341-12 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 03.11.2008, державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Червоноградського міського управління юстиції Вознюк Р. В. при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-700, виданого 16.04.2008 Червоноградським міським судом про стягнення з ОСОБА_3 в користь держави 51 грн та 7,50 грн ІТЗ, сума боргу за виконавчим листом становить 58,50 грн, встановлено, що за боржником зареєстрована 1/2 квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , сума боргу на день винесення постанови з врахуванням додаткових витрат становить 75,30 грн, у зв`язку із чим державним виконавцем накладено арешт на все майно, що належить позивачу ОСОБА_3 (а. с. 12).

Згідно із інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (інформаційна довідка №488439319 від 03.08.2026) на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , де власником значиться ОСОБА_3 , на підставі постанови відділу державної виконавчої служби Червоноградського міського управління юстиції 1341-12 від 03.11.2008 накладено обтяження (арешт нерухомого майна), яке зареєстровано 30.01.2009 за №8414662 реєстратором - Червоноградською державною нотаріальною контрою (а. с. 163).

У листі Шептицького відділу державної виконавчої служби у Шептицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України № 42411 від 29.08.2025 та у відзиві на позов від 17.02.2026 зазначено, що обтяження за реєстраційним номером 1275445 виникло на підставі постанови державного виконавця від 06.06.2013 про арешт майна у виконавчому провадженні № 38133197 з виконання судового наказу № 2-н-2/09 від 12.01.2009 про стягнення з ОСОБА_2 на користь кредитної спілки «Львівська» 7556,67 грн заборгованості та 52,95 грн судових витрат. 26.12.2013 виконавчий документ було повернуто стягувачу. Обтяження за реєстраційним номером 8414662 накладено постановою № 1341-12 від 03.11.2008 у межах виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_2 51 грн заборгованості та 7,50 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду. Проте, матеріали цього виконавчого провадження у відділі відсутні у зв`язку із здійсненням провадження до запровадження електронного обліку виконавчих проваджень. Обтяження за реєстраційним номером 9703532 накладено 02.04.2010 у межах виконавчого провадження №18486615 з виконання судового наказу № 2н-2 від 12.01.2009 про стягнення з ОСОБА_2 на користь кредитної спілки «Львівська» 7556,67 грн заборгованості та 52,95 грн судових витрат. 27.12.2010 виконавчий документ повернуто стягувачу у зв`язку з відсутністю майна, на яке можливо звернути стягнення (а. с. 8-10).

Представник позивача просить скасувати арешти, накладені на вищевказану квартиру, що належить позивачам на праві власності, оскільки такі позбавляють їх можливості в повному обсязі користуватися та розпоряджатися нерухомим майном.

При ухваленні рішення суд керується наступними правовими нормами.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може протиправно позбавити права власності.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно з ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

В силу ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Зазначена норма матеріального права визначає право власника вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03.06.2016 "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна", позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі №643/3614/17 (провадження № 14-479цс19) прийшла висновку про те, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції (пункт 37).

Як встановлено судом, квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_1 та членам її сім`ї ОСОБА_3 в рівних частинах кожному, що підтверджується копією копії свідоцтва на право власності на квартиру/будинок, виданого 28 грудня 2001 року Бюро приватизації Комунального підприємства «Червонограджитлокомунсервіс».

Даний факт підтверджується також довідкою КП ЛОР «Шептицьке міжміське бюро технічної інвентаризації» № 4090 від 29.09.2026.

Згідно із інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка №488439319 від 03.08.2026) на вищевказану квартиру накладено арешт на підставі постанови державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Червоноградського міського управління юстиції №1341-12 від 03.11.2008, яке зареєстровано 30.01.2009 за №8414662 реєстратором - Червоноградською державною нотаріальною контрою, винесеної в межах примусового виконання виконавчого листа № 2-700, виданого 16.04.2008 Червоноградським міським судом про стягнення з ОСОБА_3 в користь держави 51 грн та 7,50 грн ІТЗ.

Згідно з листом та відзивом органу державної виконавчої служби, у Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень відсутні відкриті виконавчі провадження щодо ОСОБА_1 .

Як убачається з інформаційної довідки № 488439319 від 03 серпня 2026 року підставою для накладення арешту на спірну квартиру стала постанова державного виконавця відділу державної виконавчої служби Червоноградського міського управління юстиції № 1341-12 від 03 листопада 2008 року. Зі змісту зазначеної постанови вбачається, що боржником у виконавчому провадженні є ОСОБА_3 , а арешт накладено на все майно, що йому належить.

Судом установлено, що спірна квартира належить ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності в рівних частках.

Отже, позивачка є самостійним співвласником нерухомого майна та не відповідає за зобов`язаннями іншого співвласника лише в силу наявності між ними права спільної часткової власності.

Оцінюючи наведені обставини в сукупності, суд ураховує тривалий строк існування арешту, відсутність відомостей про відкрите виконавче провадження щодо позивачки, а також необхідність установлення наявності правових підстав для подальшого збереження обмеження права власності особи, яка не є боржником за відповідним виконавчим документом.

Вирішуючи спір, суд має забезпечити баланс між правом позивачки на мирне володіння належним їй майном і правами стягувача на виконання судового рішення за рахунок майна боржника.

Збереження протягом тривалого часу нескасованого арешту за відсутності виконавчого провадження є безпідставним та таким, що порушує право позивачів на мирне володіння майном, гарантоване статтею 41 Конституції України, статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та положеннями глави 23 розділу І Цивільного кодексу України.

Подібні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 07.07.2021 (справа № №2-356/12), зокрема, що кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (статті 15,16 ЦК України) Цивільне право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним ( справа №161/14034/20 від 03.11.2021, справа №645/6694/15 від 22.12.2021, справа №463/5896/14-ц від 10.04.2019).

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 07.07.2021 у справі №2-356/12 (провадження №61-5972св19), від 03.11.2021 у справі №161/14034/20 (провадження №61-1980св21), від 22.12.2021 у справі №645/6694/15-ц (провадження №61-18160св19), від 26.01.2022 у справі №127/1541/14-ц (провадження №61-2829св21), від 18.01.2023 у справі №127/1547/14-ц (провадження №61-12997св21), від 09.01.2023 у справі №2-3600/09 (провадження №61-12406св21), від 28.08.2024 у справі №947/36027/21 (провадження № 61-12849св23), наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Згідно з ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Таким чином, ураховуючи, те що арешт було накладено на все майно ОСОБА_3 , а також те, що позивачка є власницею 1/2 частки цієї квартири та не є боржником за відповідними виконавчими документами, суд доходить висновку, що збереження арешту, накладеного на частку позивачки, за відсутності правових підстав для обмеження її права власності, перешкоджає їй вільно розпоряджатися своїм майном.

За таких обставин суд вважає за необхідне зняти арешт, зареєстрований 30 січня 2009 року за № 8414662 на 1/2 частку у праві спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_2 , забезпечивши таким чином захист права власності позивачки без вирішення питання про скасування арешту щодо майна іншого співвласника боржника за виконавчим документом.

Даючи оцінку запереченням Головного управління ДПС у Львівській області щодо неналежності їх як відповідача, суд враховує наступне.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19) зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. При цьому орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Таким чином, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів (орган фіскальної служби), банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року (провадження № 11-680апп19)».

Отже, доводи представника відповідача про те, що дії ГУ ДПС у Львівській області не призвели до порушення прав позивача, тому контролюючий орган не повинен бути відповідачем у даній справі не заслуговують на увагу, оскільки у випадках, коли арешт майна накладається для забезпечення стягнення коштів (майна) на користь держави, підлягає вирішенню питання щодо відповідної участі у справі відповідного територіального органу Державної податкової служби України.

Зазначене узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 06 грудня 2021 року у справі № 554/5912/19-ц (провадження № 61-12594св21).

Відтак, оскільки арешт у виконавчому провадженні накладався державним виконавцем для забезпечення виконання виконавчого листа № 2-700, виданого 16.04.2008 Червоноградським міським судом про стягнення з ОСОБА_3 в користь держави 51 грн та 7,50 грн ІТЗ, а тому, з урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позов пред`явлений до належного відповідача - Головного управління Державної податкової служби у Львівській області.

Враховуючи наявність накладеного арешту (обтяження №8414662) на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , неможливість скасування арешту в позасудовому порядку та оскільки позивачка в інший спосіб, крім звернення до суду з даним позовом захистити своє порушене право власності не може, суд приходить до висновку про необхідність захисту її права шляхом зняття арешту, зареєстрованого 30 січня 2009 року за № 8414662 на 1/2 частку у квартирі АДРЕСА_2 .

Щодо позовних вимог про зняття арешту із вищевказаної квартири за реєстраційними номерами обтяження №1275445 та №9703532, то судом встановлено, що матеріалами справи, а зокрема, витягом з реєстру речових прав накладення арешту за такими реєстраційними обтяженнями не підтверджено, а відтак позовні вимоги в цій частині до задоволення не підлягають.

Відтак, позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Керуючись ст.ст. 2, 247, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до Шептицького відділу державної виконавчої служби у Шептицькому районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Кредитної спілки «Львівська», Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області про зняття арешту з майна задовольнити частково.

Зняти (скасувати) арешт, накладений Червоноградською державною нотаріальною конторою 30 січня 2009 року за реєстраційним номером обтяження №8414662 на 1/2 частку, яка належить ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_2 .

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 22.10.2026.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ),

Відповідач: Головне управління ДПС у Львівській області (ЄДРПОУ 43968090, Львівська обл., м. Львів, вул. Стрийська, 35).

Відповідач: Кредитна спілка «Львівська» ( код ЄДРПОУ 20826788, Львівська область, м. Львів, пл. Ринок, 7)

Відповідач: Шептицький відділ державної виконавчої служби у Шептицькому районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 34992085, Львівська область, м. Шептицький, вул. Мазепи, 16) .

Суддя: М. В. Мельникович