Решение № 140885210, 23.10.2026, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/1155/26

Номер провадження 2/350/941/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

23 жовтня 2026 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Пулика М.В.,

секретаря судового засідання Юречко Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у селищі Рожнятів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

установив:

Стислий виклад позиції позивача

Представник позивача Сахарова О.І. звернулася до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором №9274384 від 25 липня 2025 року у загальному розмірі 31 902,54 грн, яка складається з 11 393,76 грн - заборгованості за тілом кредиту та 20 508,78 грн - заборгованості за процентами за користування кредитом, а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 25 липня 2025 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір №9274384, відповідно до умов якого відповідачу надано кредитні кошти у розмірі 11 700,00 грн. Кредитний договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи первісного кредитора та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором А2659 відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію».

На виконання умов кредитного договору первісний кредитор перерахував відповідачу кредитні кошти на платіжну картку № НОМЕР_1 через ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ», що, за твердженням позивача, підтверджується долученими до матеріалів справи документами про здійснення переказу.

Відповідач належним чином взятих на себе зобов`язань за кредитним договором не виконав, отримані кредитні кошти у встановлені договором строки не повернув та проценти за користування кредитом у повному обсязі не сплатив, унаслідок чого утворилася заборгованість.

13 травня 2026 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу №13052026, відповідно до якого первісний кредитор відступив позивачу право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №9274384. Перехід права вимоги підтверджується Реєстром боржників та Актом прийому-передачі Реєстру боржників від 13 травня 2026 року.

Згідно з наданим позивачем розрахунком загальна заборгованість відповідача за кредитним договором становить 37 752,54 грн, з яких: 11 393,76 грн - заборгованість за тілом кредиту; 20 508,78 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом; 5 850,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями.

Разом із тим вимоги про стягнення штрафних санкцій у розмірі 5 850,00 грн позивачем у межах цього позову не заявлені, у зв`язку з чим до стягнення заявлено заборгованість у загальному розмірі 31 902,54 грн, яка складається з 11 393,76 грн заборгованості за тілом кредиту та 20 508,78 грн заборгованості за процентами.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором та перехід до позивача права вимоги за цим договором, позивач просить стягнути з відповідача зазначену заборгованість та понесені судові витрати.

Представник позивача просила розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Заяви та клопотання сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, процесуальні дії у справі:

Ухвалою судді Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 20.07.2026 відкрито провадження в справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 25.08.2026 витребувано докази, які на виконання зазначеної ухвали надійшли до суду та були досліджені під час розгляду справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явився.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, відзиву на позовну заяву не подав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи належне повідомлення відповідача про розгляд справи, неподання ним відзиву та відсутність заперечень позивача щодо ухвалення заочного рішення, суд відповідно до статті 280 ЦПК України вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

Судом встановлено, що 25 липня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №9274384 в електронній формі, відповідно до умов якого первісний кредитор надав відповідачу кредитні кошти у сумі 11 700,00 грн. Договір укладено шляхом використання інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором А2659.

На виконання умов кредитного договору первісний кредитор перерахував відповідачу кредитні кошти у сумі 11 700,00 грн на платіжну картку №5457-08XX-XXXX-8018 через Товариство з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ».

У подальшому право вимоги за вказаним кредитним договором було відступлено на підставі договору факторингу. Так, 13 травня 2026 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу №13052026, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив позивачу право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №9274384. Право вимоги до відповідача перейшло до позивача згідно з Реєстром боржників від 13 травня 2026 року та Актом прийому-передачі Реєстру боржників від 13 травня 2026 року.

Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів належним чином не виконав, унаслідок чого утворилася заборгованість у загальному розмірі 37 752,54 грн, яка складається з 11 393,76 грн заборгованості за тілом кредиту, 20 508,78 грн заборгованості за процентами за користування кредитом та 5 850,00 грн заборгованості за штрафними санкціями.

Разом із тим позивач вимог про стягнення штрафних санкцій у розмірі 5 850,00 грн не заявляє, у зв`язку з чим просить стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 31 902,54 грн, яка складається з 11 393,76 грн заборгованості за тілом кредиту та 20 508,78 грн заборгованості за процентами.

Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором №9274384 від 25 липня 2025 року та погашення утвореної заборгованості, право вимоги за якою перейшло до позивача.

Оцінка суду:

Вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд зобов`язаний поважати честь і гідність усіх учасників судового процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак ( ст.6 ЦПК України).

Відповідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Поняття договору позики наведене у ст. 1046 ЦК України, відповідно до ч.1 якої за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За приписами ч. 1 та 3 ст. 1049 ЦК України встановлений обов`язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

За змістом ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав.

Оскільки відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження виконання своїх зобов`язань за кредитним договором, зокрема щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом, а подані позивачем докази підтверджують обґрунтованість заявлених вимог, суд приходить до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат:

Щодо стягнення з відповідача судового збору у розмірі 2662,40 грн. та судових витрат у розмірі 7000 грн., які понесені у зв`язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За правилом п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч. 1 п. 1, ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Із матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» та Адвокатським бюро «ТИМОШЕНКО ТА ПАРТНЕРИ» укладено Договір про надання правничої допомоги №20/01/26-01 від 20 січня 2026 року, Додаткову угоду №25771573878 від 25 травня 2026 року, а також Акт приймання-передачі наданих послуг.Зазначеними документами підтверджується надання позивачу професійної правничої допомоги у цій справі та понесення ним витрат на оплату такої допомоги у розмірі 7 000,00 грн.

Враховуючи категорію справи, а також обсяг фактичних витрат, понесених стороною позивача, обсягу наданих адвокатом послуг, їх необхідність та доцільність, керуючись принципом законності, співмірності та справедливості необхідно стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правову допомогу.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання позову в розмірі 2662,40 грн. а також, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.

Керуючись ст.ст.247, 259, 263 - 265, 268, 273, 274, 280 - 282, 284 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02094, місто Київ, вулиця Юрія Поправки, будинок 6, кабінет 13, банківські реквізити: IBAN НОМЕР_3 , відкритий в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», МФО 322001) заборгованість за кредитним договором №9274384 від 25 липня 2025 року у розмірі 31 902 (тридцять одна тисяча дев`ятсот дві) гривні 54 копійки, а також судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 (сім тисяч) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя