Постановление суда № 140884674, 20.10.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/13924/26

Провадження № 2/344/6926/26

У Х В А Л А

про закриття провадження

20 жовтня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суду Івано-Франківської області в складі

головуючого судді Атаманюка Б.М.,

секретаря Дутка Р.-І.Я.,

розглядаючи в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Представник ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 20.07.2026 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області від 28.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

20.10.2026 до суду від представника позивача Тетерук Інни Русланівни надійшла заява про закриття провадження по справі у зв`язку із відсутністю предмета спору та повернення сплаченого судового збору.

Сторони у судове засідання 20.10.2026 не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З огляду на заяву представника позивача про закриття провадження у справі, в зв`язку з відсутністю предмету спору, суд приходить до висновку, що провадження у справі слід закрити.

Щодо повернення сплаченого судового збору, суд зазначає наступне.

Судові витрати відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Отже, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір є понесеними ним судовими витратами, питання про остаточний розподіл яких має бути вирішено судом при завершенні розгляду справи.

Відповідно до частини другої статті 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат та повернення судового збору з державного бюджету. Таким чином, закриття провадження не звільняє суд від обов`язку визначити, за рахунок кого мають бути остаточно понесені витрати, необхідні для судового захисту права.

Згідно з частиною третьою статті 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються. Разом з тим цією ж нормою встановлено спеціальне правило: якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Зміст зазначеної норми свідчить, що вирішальним для покладення судових витрат на відповідача є причинний зв`язок між необхідністю звернення позивача до суду та подальшим задоволенням заявленої вимоги відповідачем уже після пред`явлення позову. За таких обставин саме поведінка відповідача зумовила необхідність понесення позивачем витрат на судовий захист, а припинення спору настало лише після ініціювання судового провадження.

Пунктом 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачена можливість повернення сплаченої суми судового збору у разі закриття провадження у справі. Водночас зазначена норма регулює бюджетний механізм повернення збору, тоді як частина третя статті 142 ЦПК України спеціально визначає розподіл уже понесених сторонами судових витрат у ситуації, коли позивач не підтримує вимог саме внаслідок їх задоволення відповідачем після пред`явлення позову.

За своєю правовою природою ці механізми мають різні підстави. Повернення судового збору з державного бюджету усуває витрати платника за рахунок бюджету, тоді як стягнення судових витрат з відповідача покладає фінансові наслідки судового спору на особу, поведінка якої зумовила необхідність звернення до суду та яка задовольнила вимогу лише після такого звернення. Тому у разі встановлення саме другої фактичної ситуації пріоритет має спеціальне правило про компенсацію витрат позивача за рахунок відповідача.

Аналогічний за функціональним змістом підхід до співвідношення загальних правил повернення судового збору та спеціального правила про відшкодування витрат особою, яка задовольнила вимогу після пред`явлення позову, послідовно пов`язується судовою практикою з необхідністю не перекладати на державний бюджет витрати у спорі, який був фактично припинений виконанням відповідача вже після звернення позивача до суду.

Матеріалами справи підтверджено, що при зверненні з позовом ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» сплатило судовий збір у сумі 2 662 грн. 40 коп.

Отже, понесення позивачем судових витрат у сумі 2 662 грн. 40 коп. є документально підтвердженим і безпосередньо пов`язаним із розглядом цієї справи.

Враховуючи, що спір припинено після звернення позивача до суду внаслідок задоволення заявлених вимог відповідачем, покладення сплаченого судового збору на державний бюджет не відповідало б причині виникнення цих витрат. Судовий захист був ініційований позивачем до моменту задоволення вимоги, а тому витрати, необхідні для такого захисту, мають бути компенсовані стороною, яка задовольнила вимогу лише після пред`явлення позову.

За таких обставин заява в частині повернення судового збору з державного бюджету задоволенню не підлягає.

Водночас, керуючись частиною третьою статті 142 та частиною другою статті 255 ЦПК України, суд вважає за необхідне розподілити понесені позивачем судові витрати та стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судовий збір у повному розмірі - 2 662 грн. 40 коп.

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити сторонам, що відповідно до ч. 2 ст.256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 13, 133, 142, 255, 256, 258-260, 353, 354 ЦПК України, статтею 7 Закону України «Про судовий збір», суд -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» Тетерук Інни Русланівни про закриття провадження у справі та повернення судового збору - задовольнити частково.

Провадження у справі за позовом ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором закрити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (місцезнаходження юридичної особи: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407; ЄДРПОУ 38548598, рахунок в форматі IBAN НОМЕР_2 UAH, Банк АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478) витрати по сплаті судового збору у сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.

Ухвала виготовлена та підписана 23.10.2026.

Суддя Богдан АТАМАНЮК