Постановление суда № 140883504, 23.10.2026, Гребінківський районний суд Полтавської області

Гребінківський районний суд Полтавської області

_____________

Справа №: 528/1342/26Провадження № 4-с/528/7/26

У Х В А Л А

Іменем України

23.10.2026м. Гребінка

Гребінківський районний суд Полтавської області в складі :

головуючого судді Вітківського М.О.,

при секретарі Коваленко О.В.

з участю:

представника виконавця Караулова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гребінка з повною технічною фіксацією судового процесу цивільну справу за матеріалами скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Лавріненко Яніни Вікторівни, де стягувач ТОВ «Бізнес Позика»,-

в с т а н о в и в:

18.09.2026 року на через систему «Електронний суд» на адресу Гребінківського районного суду Полтавської області надійшла скарга ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Лавірненко Я.В., якою остання просить суд: визнати дії приватного виконавця щодо списання грошових коштів у розмірі 8500,00 грн від 14.09. 2026 року з її рахунку у ВП 81078465 незаконними, крім того зобов`язати приватного виконавця скасувати заходи примусового стягнення в частині списання соціальної допомоги та повернути незаконно списані кошти в сумі 8 500,00 грн. на її рахунок.

В обґрунтування скарги посилається на те, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Лавріненко Яніни Вікторівни перебуває виконавче провадження номер 81078465, відкрите на підставі виконавчого листа номер 528/1510/25, виданого11.05.2026 року. В межах вказаного провадження виконавцем було накладено арешт на банківські рахунки.

5 вересня 2026 року заявник направила на адресу приватного виконавця заяву про визначення поточного рахунку боржника у банку для здійснення видаткових операцій. Виконавець частково задовольнив заяву та розблокував карту для видаткових операцій. Але до того, 14 вересня 2026 року безпідставно та незаконно списав кошти з рахунку у розмірі 8500 грн. Вказані кошти є цільовою державною соціальною допомогою на дітей.

Вказує, що 16 вересня 2026 року повторно направила приватному виконавцю електронною поштою офіційний лист із банківськими довідками, які підтверджують джерело походження конкретної списаної суми 8,500,00 грн, та вимогою її повернути. Станом на сьогодні кошти не повернуто.

Зазначає, що списання дитячих соціальних виплат залишає її багатодітну родину без засобів для існування.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судових справ від 18.09.2026 року, вказану заяву передано судді Вітківському М.О.

22.09.2026 року ухвалою Гребінківського районного суду Полтавської області прийнято до розгляду скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Лавріненко Яніни Вікторівни, де стягувач ТОВ «Бізнес Позика». Витребувано у приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Лавріненко Яніни Вікторівни належним чином завірену копію матеріалів виконавчого провадження ВП 81078465 (а.с.10-11).

29.09.2029 року представником приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Лавріненко Я.В. адвокатом Карауловим О.О. через систему «Електроннй суд» подано заперечення на скаргу на дії/бездіяльність органу примусового виконання. Просить відмовити у задоволенні Скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Лавріненко Яніни Вікторівни у повному обсязі. Стягнути зі скаржника ОСОБА_1 , на користь Приватного виконавця Лавріненко Яніни Вікторівни витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 грн. Крім того, на виконання ухвали суду від 22.09.2026 надано копії документів матеріалів виконавчого провадження № 81078465 (а.с. 20-59).

14.10.2026 року заявник ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подала заяву про розгляд справи у відсутність особи, яка бере участь у справі. Просила відмовити повністю у задоволенні вимог приватного виконавця та його представника (адвоката Караулова О.О.) щодо стягнення з неї витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 грн. Зазначені витрати вважає необґрунтованими та неспівмірними. Вказує, що виховує 4 неповнолітніх дітей, чоловік є особою з інвалідністю 3 групи. Списані кошти - це державна соціальна допомога на дітей. Приватний виконавець Лавріненко Я.В. вчинила грубе порушення закону і діяла вкрай недобросовісно. Виконавець знала про статус рахунку. 11.09.2026 року вона офіційно отримала лист. Замість того, щоб зняти арешт для видаткових операцій по картці, після отримання листа 11 вересня, виконавець навпаки 14 вересня примусово списала з картки 8 500 грн дитячих виплат, які накопичувалися протягом літа. Лише після того, як картка була спустошена вона розблокувала її для видаткових операцій, це було зроблено умисно.

15.10.2026 заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, натомість подала через систему «Електронний суд» заяву про розгляд справи без її участі. Заявлені у скарзі вимоги підтримує, просить задовольнити.

15.10.2026 року представник приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Лавріненко Я.В. адвокат Караулов О.О. у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні скарги.

За наслідком розгляду даної справи, суд перейшовши до стадії ухвалення судового рішення та у відповідності до положень ч.1 ст. 244 ЦПК України відклав судове засідання до 23.10.2026 року о 13 год. 10 хв. для ухвалення та проголошення судового рішення.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши досліджені у судовому засіданні докази, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 станом на 14.09.2026 має у АТ КБ «ПриватБанк» рахунок НОМЕР_1 , на який отримує соціальні виплати, окрім виплат, його можна використовувати для зарахування будь-яких інших виплат, переказів (а.с. 04).

11.05.2026 року Гребінківським районним судом Полтавської області було видано виконавчий лист у справі № 528/1510/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнуто із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ: 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) заборгованість за Договором № 311444-КС-001 про надання кредиту від 16.05.2021 року, що становить 14 780,96 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 5 000,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах 9 030,96 грн.; суми прострочених платежів за комісією 750,00 грн. Стягнуто із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ: 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) судовий збір в розмірі 2 422,40 грн (а.с. 25).

З копій документів матеріалів виконавчого провадження № 81078465, наданих приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Лавріненко Я.В., вбачається, що стягувач звернувся із заявою про примусове виконання рішення до приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Лавріненко Я.В. 21.05.2026 року (а.с. 26).

22.05.2026 року приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Лавріненко Я.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 81078465 з виконання виконавчого листа № 528/1510/25, виданого 11.05.2026 Гребінківським районним судом Полтавської області, де боржником вказано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 (а.с. 25, 38-39).

22.05.2026 року було винесено постанову про арешт коштів боржника, накладено арешт грошові кошти, що містяться на рахунках/ електронних гаманцях, крім коштів що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику (а.с. 31)

Боржника рекомендованим листом було повідомлено про початок примусового виконання рішення суду та направлено копію постанови з ідентифікатором доступу до виконавчого провадження. На підтвердження даної обставини надано список згрупованих та надісланих рекомендованих листів від 25.05.2026 року з відтиском поштового штемпеля АТ УкрПошта, фіскальний чек №316 списку №8184 про направлення згрупованих поштових відправлень. Лист ОСОБА_1 №R067181268473 (№45 у списку відправлень) (а.с. 29-30).

На виконання вищезгаданого положення ЗУ «Про виконавче провадження», після виявлення коштів на рахунку боржника, в автоматизованій системі виконавчого провадження 28 травня 2026 р. було сформовано Платіжну інструкцію № 19282 (а.с. 32).

11.09.2026 року о 19:59 год (п`ятниця) було вручено за довіреністю поштове відправлення, а саме заяву боржника ОСОБА_1 про визначення поточного рахунку НОМЕР_1 в АТ КБ ПРИВАТБАНК у банку для здійснення видаткових операцій на суму, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати. Вхідний номер приватним виконавцем датовано від 14.09.2026 року (понеділок) (а.с. 34-35).

З матеріалів справи встановлено, що 14.09.2026 о 09:05 год було частково списано кошти з рахунку ОСОБА_1 (а.с. 03, 33).

15.09.2026 року винесено постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи боржника НОМЕР_1 в АТ КБ ПРИВАТБАНК для здійснення видаткових операцій у ВП № 81078465 (а.с. 36).

16 вересня 2026 р. на електронну адресу приватного виконавця Лавріненко Яніни Вікторівни надійшло електронне звернення боржника ОСОБА_1 щодо повернення коштів у сумі 8500 грн. списаних у межах ВП № 81078465 (а.с. 05, 41).

17.09.2026 року боржнику надано відповідь на її звернення, де вказано про відсутність підстав для повернення коштів стягнутих при примусовому виконанні рішення суду оскільки виконавцем правомірно було вирішено питання про накладення арешту на рахунки боржника та списано кошти з рахунку боржника на виконання рішення суду, а також те, що виконавець (державний або приватний) у виконавчому провадженні не є набувачем майна чи коштів боржника на сьогоднішній день відсутні законні підстави та практичні можливості повернення коштів (а.с. 38).

Після встановлення зазначених обставин суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставі, у спосіб та в межах помножень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом (стаття 4 Закону України «Про державну виконавчу службу»).

Згідно зі статтею 6 цього Закону державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб.

За приписами статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до положень частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 26 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Крім того, сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Відповідно до частини першої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

У статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. Не підлягають арешту кошти, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку.

Згідно зі статтею 68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів/електронних грошей, що знаходяться на рахунках у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Зазначене правило визначає ті кошти, що складають, зокрема, пенсію як особливий об`єкт, на який може бути звернуто стягнення на виконання виконавчого документа, та обмежує таке стягнення відсутністю інших коштів та/або об`єктів для стягнення, видами боргових зобов`язань (періодичні платежі) та сумою стягнення.

Разом із тим, 26 березня 2022 року набрав чинності Закон України від 15 березня 2022 року № 2129-ІХ, яким розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» доповнено пунктом 10-2, у якому зокрема зазначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни російської федерації).

На підставі Закону України від 11 квітня 2023 року № 3048-ІХ, який набрав чинності 06 травня 2023 року, пункт 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» викладено у новій редакції, зокрема зазначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни російської федерації).

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника та/або з електронних грошей, які знаходяться на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку, небанківських надавачів платіжних послуг документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону.

За змістом пункту 1 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, накладення арешту на які заборонено, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 (провадження № 12-28гс20) (пункти 7.14, 7.15), а також підтверджений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 квітня 2022 року у справі № 756/8815/20 (провадження № 14-218цс21), на які як на підставу касаційного перегляду справи послався заявник.

Крім того, у пунктах 74-77 постанови від 20 квітня 2022 року у справі № 756/8815/20 (провадження № 14-218цс21) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що передбачене абзацом другим частини другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» зобов`язання виконавця зняти арешт на підставі повідомлення банку не виключає зняття такого арешту на підставі повідомлення боржника, та за наслідками здійснення контролю за правильністю стягнення на підставі наданих звітів про стягнення, оскільки у відповідності до підпункту 1 частини четвертої статті 59 цього закону підставами для зняття виконавцем арешту з майна боржника або його частини є отримання ним документального підтвердження, що звернення стягнення на такі кошти боржника заборонено законом.

Для боржника надання вищевказаних підтверджуючих документів є процесуальною можливістю відновити свої права, порушені у зв`язку з накладенням незаконного арешту, а для виконавця зняття такого арешту є здійсненням повноважень для усунення спричинених негативних наслідків. Однак це не виключає зобов`язання банку при виконанні приписів державного та/або приватного виконавця окремо від боржника повідомити виконавця про неможливість накладення арешту на грошові кошти боржника у зв`язку з забороною встановленою законом.

Судом встановлено, що:

- ОСОБА_1 відкрила у АТ КБ «ПриватБанк» рахунок НОМЕР_1 , на який отримує соціальні виплати, окрім виплат, його можна використовувати для зарахування будь-яких інших виплат, переказів;

- 22.05.2026 року було винесено постанову про арешт коштів боржника, накладено арешт грошові кошти;

- ОСОБА_1 не оскаржувала постанову приватного виконавця від 22.05.2026 року про накладення арешту на кошти;

- ОСОБА_1 не подавала заяв приватному виконавцю про зняття арешту із коштів на поточному рахунку, відкритому в АТ КБ «ПриватБанк»;

- на виконання постанови приватного виконавця 14.09.2026 о 09:05 год АТ КБ «ПриватБанк» з вказаного рахунку було списано кошти;

- заява ОСОБА_1 від 05.09.2026 року про визначення поточного рахунку НОМЕР_1 в АТ КБ ПРИВАТБАНК у банку для здійснення видаткових операцій приватному виконавцю надійшла лише 11.09.2026 року о 19:59 год (п`ятниця). Вхідний номер приватним виконавцем датовано від 14.09.2026 року (понеділок).

- після отримання приватним виконавцем доказів зарахування на цей рахунок соціальних виплат, у дводенний термін було винесено постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи боржника НОМЕР_1 в АТ КБ ПРИВАТБАНК для здійснення видаткових операцій у ВП № 81078465.

Таким чином, установивши, що звернення стягнення на кошти, що знаходяться на рахунку ОСОБА_1 , відкритому в АТ КБ «ПриватБанк», не заборонено законом (рахунок, на який отримує соціальні виплати, окрім виплат, можна використовувати для зарахування будь-яких інших виплат, переказів), заяву боржника про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій доставлено приватному виконавцю лише 11.09.2026 року о 19:59 год (п`ятниця), а кошти стягнуто 14.09.2026 о 09:05 год (понеділок) до спливу визначеного законом часу для винесення постанови за вказаною заявою, суд приходить до висновку, що приватний виконавець під час примусового виконання судового рішення діяв згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

За таких підстав суд приходить до висновку, що у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Лавріненко Яніни Вікторівни, де стягувач ТОВ «Бізнес Позика» слід відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст.137 ЦПК України, За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

У п.65 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2024 у справі №921/357/20 зроблено висновок, що приватний виконавець як суб`єкт, чиї дії можуть бути предметом оскарження, має право на відшкодування судових витрат, понесених ним під час здійснення судом відповідного судового провадження, на загальних підставах.

Представником виконавця адвокатом Карауловим О.О. надано послуги за Договором № 25/09-26 від 25 вересня 2026 року на суму 1000 грн., на підтвердження чого надано відповідний детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Керуючись ст. 447-453 ЦПК України, ст. 8, 56, 58 Закону України «Про виконавче провадження», суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні скарги заявника ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Лавріненко Яніни Вікторівни, де стягувач ТОВ «Бізнес Позика» - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь приватного виконавця Лавріненко Яніни Вікторівни (адреса: 36039, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Юліана Матвійчука, 56-а, ідентифікаційний код юридичної особи 3087624566) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1 000 (одна тисяча) грн 00 коп.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 354, 355 ЦПК України та, відповідно п. п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України, - до Полтавського апеляційного суду через Гребінківський районний суд Полтавської області або безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом 15 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.

Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: https://court.gov.ua/sud1605.

СуддяМ. О. Вітківський